Японський прогноз

Посол Такаші КУРАІ: «Я глибоко переконаний, що Україна має дуже хорошу базу для подальшого розвитку і процвітання»

Попри величезну відстань — 10 тис. км, між Україною та Японією існують дуже гарні відносини. Нещодавно в Японії обійняв посаду новий глава уряду, і тому розмову з послом Такаші КУРАІ почали з запитання, як у Японії оцінюють спадщину прем’єр-міністра Сіндзо Абе, який пішов у відставку через стан здоров’я та оцінку, що її дав японському главі уряду журнал The Economist — у статті під заголовком: «Він не лише змінив економіку і зовнішні відносини, але також проклав шлях до майбутніх реформ».

«ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА АБЕ БАЗУВАЛАСЯ НА ТРЬОХ СТОВПАХ: РАДИКАЛЬНА МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА, ДУЖЕ ГНУЧКА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ТА ЕФЕКТИВНІ СТРУКТУРНІ РЕФОРМИ»

— Перш за все, я хочу відзначити, що прем’єр-міністр Абе обіймав посаду глави уряду сім років та вісім місяців. Серед усіх прем’єр-міністрів Японії за понад 130 років він найдовше перебував на цій посаді. Звісно, різні люди мають різні думки про діяльність Абе на державній службі, це суб’єктивні речі — краще я просто скажу, що він фактично зробив на цій посаді, зокрема у сфері економіки та дипломатії.

Якщо починати з економіки, то найважливіше завдання для уряду будь-якої держави — захист та створення робочих місць. І це завдання особливо важило для Японії, коли Абе прийшов до влади 2012 року, тому що тоді економіка країни перебувала у стані дефляції.

Економічна політика Абе базувалася на трьох стовпах: радикальна монетарна політика, дуже гнучка фінансова політика та ефективні структурні реформи, які ми назвали стратегією зростання, щоб стимулювати приватні інвестиції.

І що ми бачимо тепер, після майже восьми років перебування Абе при владі?

Стосовно дефляції, то 2012 року ВВП в номінальних даних був меншим, ніж у реальних даних, що мало означати дефляцію, а через рік ситуація змінилася на протилежну й у цілому залишилася такою дотепер.

Рівень безробіття 2012 року становив 4,3%, що могло бути кращим, аніж в інших країнах, але за нашими критеріями це був поганий показник. І через два роки рівень безробіття знизився до 3,6% і залишається приблизно в межах 2% з 2017 року.

Наприкінці 2012 року в Японії були працевлаштовані 55 млн людей, а 2019 року цей показник становив 60 млн, що означає п’ять мільйонів робочих місць, які було створено за час каденції Абе.

Також 2012 року, коли Абе прийшов до влади, показник ефективного співвідношення пропозицій роботи стосовно претендентів становив 0,9, що означає: кількість вакансій як пропозиції для одного пошукача роботи була меншою, ніж 1. Більш ніж через сім років, у грудні минулого року, зазначений показник збільшився до 1,6, тобто один претендент має 1,6 пропозицій щодо вакансій.

«ВІН ІНІЦІЮВАВ СТВОРЕННЯ БАГАТОСТОРОННІХ УГОД ПРО ВІЛЬНУ І СПРАВЕДЛИВУ ТОРГІВЛЮ, РЕЗУЛЬТАТОМ ЯКИХ СТАЛА УГОДА ПРО ТРАНСТИХООКЕАНСЬКЕ ПАРТНЕРСТВО»

— Якщо ж характеризувати дипломатичну і зовнішньополітичну діяльність Абе, то варто відзначити, що він дуже багато подорожував за кордон. За свою каденцію він побував у 80 регіонах і здійснив візити у 176 країн загалом. Якщо підсумувати, то це означає, що в середньому Абе відвідував 20 країн щорічно.

Одне із важливих досягнень Абе в зовнішньополітичній сфері полягає в тому, що він ініціював створення багатосторонніх угод про вільну і справедливу торгівлю, результатом яких стала Угода про Транстихоокеанське партнерство, яку підписали 11 держав, відтак вона набрала чинності в грудні 2018 року.

Також 2018 року було підписано Угоду про економічне партнерство (EPA) з ЄС, яка набула чинності наступного року.

«АБЕ МАВ ДВІ ДУЖЕ ВАЖЛИВІ МЕТИ: ПОВЕРНЕННЯ ВИКРАДЕНИХ ПІВНІЧНОКОРЕЙЦЯМИ ЯПОНЦІВ ТА УКЛАДЕННЯ МИРНОГО ДОГОВОРУ З РОСІЄЮ, ЯКІ ПОКИ НЕ БУЛИ ДОСЯГНУТІ»

— А що не вдалося зробити Абе за ці роки?

— Так, є дещо, чого він не зміг досягнути, як очікувалось.

По-перше, зменшення чисельності населення, що є дуже серйозною проблемою для нас.

2010 року у нас був пік чисельності населення — 128 млн людей. Станом на сьогодні в Японії проживають 125 млн людей. Зменшення населення очевидне.

Станом на сьогодні рівень народжуваності в нашій країні зафіксовано в межах 1,39, що не зовсім добре. Але, з іншого боку, 2005 року цей показник становив 1,26, тому ситуація поліпшилася, але не так, як очікувалося.

По-друге, якщо говорити про дипломатичні справи, то Абе ставив дві дуже важливі мети: повернення викрадених північнокорейцями японців та укладення мирного договору з Росією, які поки не були досягнуті.

І ці завдання залишаться для наступника Абе. І, як ідеться у згаданій вами статті в The Economist, справді, Абе заклав дуже важливі основи для свого наступника Йошіхіде Суґа.

«ЗА ПРЕМ’ЄРСТВА АБЕ РОЗПОЧАЛАСЯ СПІВПРАЦЯ МІЖ ЯПОНІЄЮ ТА УКРАЇНОЮ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ»

— А що ви можете сказати про роль Абе у відносинах між Японією та Україною?

— Перш за все, Сіндзо Абе — перший прем’єр-міністр Японії, який відвідав Україну. Візит відбувся 2015 року, а вже наступного року тодішній президент Порошенко відвідав Японію.

До речі, варто зазначити, що 2015 року на саміті G7, який відбувся в Німеччині, з ініціативи канцлера Ангели Меркель «Група послів G7 щодо підтримки реформ в Україні» розпочала роботу й відтоді активно працює разом з урядом України над реформами.

Також важливо наголосити, що за прем’єрства Абе розпочалася співпраця між Японією та Україною у сфері безпеки. Зокрема, 2018 року між нашими країнами розпочалися політико-військові консультації. Також у нас існує унікальний формат для консультацій щодо питань кібербезпеки. І ми хочемо продовжувати таку співпрацю з Україною.

Я хочу також згадати про нашу фінансову підтримку України через ОБСЄ, включно з СММ, а також через людські ресурси. Ми продовжуватимемо цю співпрацю і в майбутньому.

— Пане посол, проте, з іншого боку, багато експертів у Японії критикували Абе за неспроможність розв’язати так звану проблему Північних територій — повернення Японії чотирьох островів, які Радянський Союз віроломно анексував 1945 року. Чому, на вашу думку, цього не вдалося зробити йому, попри сім самітів з російським президентом Путіним і загалом 27 зустрічей на різних міжнародних форумах?

— Перш ніж відповісти на це запитання, маю нагадати: я посол Японії в Україні, а не в Росії. Мій мандат тут — розвивати відносини між Японією та Україною, а не між Японією та Росією. Так що я не маю мандату коментувати офіційно відносини між Японією та Росією.

Що я можу сказати напевно, Японія буде продовжувати переговори з РФ і наша головна політика — вирішити територіальне питання з Росією й укласти мирний договір. І саме з такою політикою ми будемо залишатися послідовними і продовжувати працювати над досягненням цієї мети.

«ПІД ЧАС ПЕРЕДВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ НА ПОСАДУ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА ПАН СУҐА КАЗАВ, ЩО ВІН ПРОДОВЖУВАТИМЕ ПОЛІТИКУ АБЕ»

— Що ви можете сказати про політику наступника Абе — Йошіхіде Суґа стосовно нашої країни?

— Навіть під час передвиборчої кампанії на посаду прем’єр-міністра пан Суґа казав, що він продовжуватиме політику Абе. Я вірю, що у сфері дипломатії Суґа здійснюватиме політику свого попередника.

Пане посол, як відомо, Україна нещодавно підписала з Великобританією Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство. Чи можливо, на вашу думку, підписати подібну Угоду між нашими країнами, яка б так само охоплювала співробітництво у зазначених трьох сферах?

— Ми сподіваємося на посилення співпраці між нашими країнами в усіх сферах, включаючи торгівлю та безпеку. Ми будемо продовжувати дискусії щодо цих питань з українським урядом, як це відбувалося досі.

Чи була така ініціатива з боку України, бо, до слова, сьогодні (інтерв’ю було записано 23 жовтня. — Авт.) британські ЗМІ повідомили про підписання угоди про економічне партнерство (EPA) між Японією та Великобританією.

— Як я вже зазначав, ми продовжуватимемо обговорювати все для сприяння торгівлі та бізнесу.

«ЯПОНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ ВІРЯТЬ, ЩО ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ СТАНЕ СПРИЯТЛИВІШИМ. ТОДІ ВОНИ ВКЛАДАТИМУТЬ БІЛЬШЕ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ»

— Пане посол, нещодавно в одному інтерв’ю українським ЗМІ серед перелічених вами пріоритетних сфер реформ, щодо яких Група послів G7 інтенсивно допомагатиме Україні, на перше місце ви поставили верховенство права та боротьбу з корупцією. Це пояснюється тим, що ви не бачите прогресу в цій сфері в Україні? Що ви скажете з цього приводу?

— Так, Група послів G7 щодо підтримки в Україні визначила п’ять таких сфер: верховенство права та боротьба з корупцією; економічне зростання; ефективне управління; людський розвиток; безпека та оборона. Ми вважаємо, що верховенство права і боротьба з корупцією мають бути пріоритетними серед зазначених п’яти сфер.

Що ж до реформ як таких, то можу сказати наступне. Справді, для будь-якої держави складно здійснювати системні реформи. Ми можемо це зрозуміти, якщо подумаємо про себе, зважаючи на власний досвід. Змінювати життя дуже складно. А тим паче, запроваджувати структурні реформи в країні. Ми оцінюємо зусилля, які докладалися в Україні починаючи з проголошення незалежності 1991 року й пізніше, з 2014 року, після Революції Гідності. Ми високої думки про це. Можемо також говорити про нещодавні позитивні зрушення, а саме: ухвалення земельної реформи (закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення») і закону «Про банки і банківську діяльність».

Ми вважаємо це великим досягненням, але ці кроки потребують реального підкріплення.

З іншого боку, необхідно зробити ще більше, зокрема в судовій системі. На нашу думку, в цій сфері український уряд зробив багато, але можна досягти ще більшого. Ми хочемо продовжувати нашу підтримку зусиль уряду у сфері судової реформи. Я певен, що уряд цілком усвідомлює важливість цього, а також передумову, чому ми (група послів G7) поставили пріоритетом верховенство права і боротьбу з корупцією.

Це також важливо, на нашу думку, для ще більшого залучення іноземних інвестицій в Україну.

Я знаю, що японські бізнесмени добре знають про високий освітній рівень українців і, якщо інвестиційний клімат стане сприятливішим, вони вкладатимуть більше інвестицій в Україну. Найбільше важить судова реформа найперше для українців, для їхнього власного життя, але вона дуже важлива також для сприяння іноземним інвестиціям. Тому тут потрібно зробити більше.

Які саме зміни в законодавстві ви очікуєте, щоб побачити поліпшення бізнес-клімату?

— Йдеться про закони для реалізації судової реформи, які зараз обговорюються у Верховній Раді. Ми уважно стежимо за ними і дуже сподіваємось, що ці законопроекти будуть прийняті та функціонуватимуть у відповідності з міжнародними стандартами. З цього погляду, ми готові підтримувати та співпрацювати з українським урядом. Ми також знаємо, що люди в Україні дуже добре розуміють важливість цих питань та що саме потрібно зробити.

«Я ВІРЮ, ЩО УКРАЇНА РОЗВИВАТИМЕ ВІДНОСИНИ З АЗІЙСЬКИМИ КРАЇНАМИ НЕ ЛИШЕ В ЕКОНОМІЧНІЙ, А Й У ПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ НА ОСНОВІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, ВКЛЮЧНО З ВЕРХОВЕНСТВОМ ПРАВА»

— Пане посол, ви, мабуть, чули заяви міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про те, що азійський напрямок стане пріоритетним у зовнішній політиці України, а також про зацікавленість України стати таким майданчиком для азійських компаній, у тому числі японських, які вже планують виведення своїх заводів із Китаю після заяви прем’єра Сіндзо Абе про те, що японський уряд надасть 2 трлн доларів для перенесення автовиробництв із Піднебесної. Які, на вашу думку, кроки має вжити український уряд, щоб скористатися такою можливістю?

— Перш за все, якщо вести мову про цей «поворот до Азії», то ми свідомі того, що фундаментальний стратегічний напрямок зовнішньої політики України — спрямований на Захід, включаючи входження в ЄС. І це цілком природно, що Україна рухається в бік Заходу і прагне приєднатися до ЄС, — ми лише підтримуємо цей процес.

Що Міністерство закордонних справ України намагається зробити — в нашому розумінні, то це, зберігаючи стратегічний напрямок, поширити свою дипломатію і на Схід. Це теж цілком природно, і ми вітаємо такий підхід. Але, вочевидь, Україна не має фундаментального досвіду у відносинах з азійськими країнами. Я завжди готовий до обговорення з українським урядом можливостей і питань, які пов’язані з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, а також поділитися нашим досвідом у відносинах з азійськими країнами. Сподіваюся, уряд зможе скористатися цим.

Японія — азійська країна, звісно, географічно, але ми підтримуємо Україну не як представник Азії. Ми підтримуємо Україну, бо віримо, що проблеми, з якими стикається Україна, мають глобальне значення, а не лише є  обмеженими на рівні європейського регіону, який також дуже важливий.

З іншого боку, якщо українці хочуть розвивати відносини з Азією, то одним із ключових моментів може бути те, що вони поділятимуть один із найважливіших принципів відносин між демократіями, а саме: верховенство права.

Я вірю, що Україна розвиватиме відносини з азійськими країнами не лише в економічній, а й у політичній сфері на основі фундаментальних цінностей, включно з верховенством права.

А як щодо можливості перенесення виробництва японськими компаніями в Україну?

— Це питання економічної доцільності. Я знаю, що в Україні є певні сфери, які можуть зацікавити представників японського бізнесу. Я також дуже зацікавлений у тому, щоб сприяти цьому інтересу і розширювати його.

А щодо того, чи можуть компанії перейти із Китаю до вашої країни, то це залежить від комерційних розрахунків та обґрунтувань. Існує низка чинників, які представникам бізнесу доцільно брати до уваги, адже саме вони приймають рішення на основі власних розрахунків. Тому я не хотів би багато говорити про їхній конкретний інтерес, але можу сказати, що є сфери, в яких зацікавлений японський бізнес. І я готовий підтримувати це. Звичайно, я хотів би бачити більше японських інвестицій в Україні.

«ПАН КОРСУНСЬКИЙ МАЄ ВЛАСНІ ІДЕЇ ЩОДО СПРИЯННЯ ВІДНОСИНАМ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ, СЕРЕД ЯКИХ — ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ЩОДО УКРАЇНИ СЕРЕД ЯПОНЦІВ»

— Пане посол, ви, мабуть, читали інтерв’ю нового посла України в Японії Сергія Корсунського, який нещодавно розпочав роботу у вашій країні й розповів «Дню», що у нього є план підвищення обізнаності японців щодо України. Що ви можете сказати про такий план і взагалі — про обізнаність японців щодо України та її потенціалу?

— Я вже декілька разів зустрічався і розмовляв з паном Корсунським, який є експертом з країн Азії, зокрема Японії та Китаю. Можу сказати, що він чудовий дипломат, зважаючи на його досвід, кар’єру, принципи та особистість. Я радий, що пан Корсунський став послом України в Японії. Він має свої власні ідеї щодо сприяння відносинам між нашими країнами, серед яких — підвищення обізнаності щодо України серед японців.

Справді, ми говорили про це з паном Корсунським, перш ніж він поїхав до Японії. І я дуже підтримую цю ідею, позаяк у Японії небагато людей знають про Україну. Він має рацію, що рівень обізнаності щодо України має підвищуватися.

Що ж до мене, то ця частина світу добре відома. І мені дуже комфортно працювати тут. Я шаную культуру, традиції і те, як тут живуть люди. Я вірю, що такі ж почуття поділяють японці, які живуть у Японії, навіть ті, хто перебуває на відстані 10 тис. км. Особисто я вірю, що вони погоджуються зі мною.

«ВРАЖЕННЯ ПРО УКРАЇНУ Є ПОЗИТИВНИМ, І ЗАГАЛЬНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ ДЛЯ ЯПОНЦІВ — ЦЕ КРАЇНА ВЕЛИЧЕЗНИХ ЗЕМЕЛЬ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА»

— Можете сказати, яким є імідж України в Японії?

— Україна є досить віддаленою від Японії географічно, але загалом враження про Україну є позитивним, і загальний образ України для японців — це країна величезних земель та сільського господарства.

З іншого боку, деякі люди в Японії бачать Україну у стані війни з Росією, подеколи хибно вважаючи, що війна відбувається навіть за межами Донбасу. Все це через брак інформації у людей, які живуть на відстані 10 тис. км. Це якраз ті речі, які найперше необхідно змінювати.

«У ПЛАНІ ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ СЕРЕД ЯПОНЦІВ НЕОБХІДНО ПОКАЗАТИ, ЩО УКРАЇНА НАСПРАВДІ ВОЛОДІЄ ВИСОКОРОЗВИНЕНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ»

— Це виглядає дещо краще, якщо порівняти з Німеччиною, де результати опитування кілька років тому щодо сприйняття України німцями вклалися в три слова на німецьку літеру К: Krieg, Krim, Korruption (війна, Крим, корупція). Чи знають у Японії, що Україна має досить розвинуту аерокосмічну промисловіcть, яка виробляє транспортні літаки та потужні ракетоносії, і що саме тут за радянських часів вироблялися міжконтинентальні балістичні ракети SS-20?

— Про ці досягнення України і, зокрема, у військовій сфері багатьом пересічним японцям просто невідомо. Напевно, дуже мало людей у Японії, за винятком експертів та аналітиків, знають, що Україна є країною, яка виробляє високотехнологічні ракети, а раніше виробляла стратегічні ракети.

Я думаю, що в плані підвищення обізнаності серед японців необхідно показати, що Україна насправді володіє високорозвиненими технологіями, і не лише у військовій сфері. Перш за все, що тут дуже розвинутий сектор інформаційних технологій (ІТ) або виробництво традиційних товарів. Саме ці сфери можуть реально посприяти тому, щоб рівень обізнаності японців щодо України зростав.

«МИ ПЕРЕБУВАЄМО В ПРОЦЕСІ РОЗУМІННЯ ОДНЕ ОДНОГО У ПЛАНІ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА, СИТУАЦІЇ З БЕЗПЕКОЮ, З ЯКОЮ СТИКАЮТЬСЯ УКРАЇНА ТА ЯПОНІЯ»

— До речі, пане посол, ви могли помітити, що у згаданому вище інтерв’ю пан Корсунський зазначив: «Концептуально саме у сфері технологій я бачу військово-технічне співробітництво». Ви погоджуєтесь з таким припущенням?

— Його ідея дуже конкретна. Я вже говорив, що співпраця у сфері безпеки є важливою, і я вірю, що це стане однією із галузей, де ми можемо робити більше, співпрацюючи разом.

Разом з тим мусимо бути свідомими того, що цей вплив є далекосяжним, причому не лише у військовій сфері, а й в інших.

Ми перебуваємо в процесі розуміння одне одного у плані безпекового середовища, ситуації з безпекою, з якою стикаються Україна та Японія. Ми погодилися на здійснення обмінів в оборонній сфері між обома нашими державами. Я вірю, що ми продовжимо й надалі поглиблювати взаємне розуміння і зможемо досягти вищого рівня співпраці.

«ДОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНАМИ РЕКОМЕНДАЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА СТРАХУВАННЯ, МОЖЛИВО, СТАЛИ ОСНОВОЮ УСПІХУ ВІДПОВІДІ ЯПОНІЇ НА ЕПІДЕМІЮ КОРОНАВІРУСУ»

— Згідно зі статистичними даними та оцінками у ЗМІ, в Японії найнижчий рівень смертності від коронавірусу. Зокрема, станом на 23 жовтня у країні було зафіксовано 95 138 випадків зараження COVID-19 і лише 1694 смертельних випадки від цієї інфекції. Яким чином вдалося японському уряду досягти такого успіху і фактично взяти під контроль коронавірус?

— Перш за все, я не хочу порівнювати Японію з іншими країнами. Кожна країна має власну історію, традиції та людський фактор. Я не хочу давати оцінку іншим країнам. Я можу розказати лише про те, що робимо ми.

Ми вжили таких заходів. Від самого початку пандемії ми запровадили надзвичайний стан. Це було 7 квітня. А 15 травня ми його скасували.

Упродовж дії надзвичайного стану ми попросили ресторани, публічні та інші заклади скоротити робочі години й закликали людей по максимуму залишатися вдома і спілкуватися в режимі онлайн. Також усі люди мали носити маски, де б вони не перебували.

І все це було запропоновано японцям без будь-якого покарання.

У нас не було запроваджено покарання за будь-яке порушення запропонованих урядом заходів, та при цьому люди дотримувалися рекомендацій.

У квітні у нас був перший пік зростання кількості інфікованих, у серпні була друга хвиля, другий пік. А тепер у нас відбувається спад кількості інфікованих коронавірусом.

Думаю, що ми діємо відносно добре.

Напевно можна відзначити й наступне. По-перше, японці в основному дотримуються правил та рекомендацій навіть у разі відсутності покарань чи штрафів за порушення.

По-друге, інший чинник, який пояснює нашу відносну успішність у боротьбі проти коронавірусу, — це, напевно, існування інституційних рамок. У нас існує національна система медичного страхування. А це означає, що будь-яка особа може за потреби бути госпіталізована й отримати лікування без сплати повної вартості медичних послуг.

І ці два чинники: дотримання громадянами рекомендацій і національна система страхування, можливо, стали основою відносного успіху відповіді Японії на епідемію коронавірусу. Але нам не варто бути занадто оптимістичними і, певна річ, слід і надалі бути обережними.

Але водночас уряд вжив величезну кількість економічних заходів під час пандемії.

По-перше, це термінова економічна підтримка. По-друге, заходи з відновлення економіки. А також — пряма фінансова підтримка індивідуумів.

Термінова економічна підтримка включала допомогу медичним закладам і надання коштів медичному персоналу, який працював в умовах високого ризику. Сюди входила монетарна підтримка малого і середнього бізнесу або спеціальні податкові пільги.

У межах заходів відновлення економіки уряд забезпечив фінансову підтримку громадського сектору, транспорту, ресторанів, театрів та інших публічних закладів, які постраждали внаслідок коронавірусу. Це стосувалося економіки також на місцевому рівні.

Пряма підтримка індивідуумів полягала в одноразовому наданні 100 тис. йєн (приблизно 1000 доларів) кожному громадянину.

Власне, я не плекаю особливого оптимізму щодо економіки наступного року, але зараз ситуація виглядає дещо кращою.

«УЧАСТЬ В ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ МОЖЕ СТАТИ ОДНИМ ІЗ СПОСОБІВ ПІДВИЩИТИ ОБІЗНАНІСТЬ ЩОДО УКРАЇНИ СЕРЕД ЯПОНЦІВ»

— Нещодавно губернатор Токіо Юріко Коіке зробила цікаву заяву щодо проведення запланованих на цей рік Олімпійських та Паралімпійських ігор наступного року: «Ми зможемо відчути силу спорту навіть сильніше через нинішню ситуацію. І Токіо-2020 (хоча ігри відбуватимуться у 2021 році, назва залишається Токіо 2020) будуть символічними іграми, які доведуть, що люди всі разом із усього світу перемогли вірус». Що ви скажете з цього приводу?

— Ми всі знаємо, що ситуація є дуже складною. Але центральний уряд, міська влада Токіо та організаційний комітет — усі ці три органи спільно діють заради успішного проведення Олімпійських та Паралімпійських ігор. І всі ми знаємо, що маємо вжити всіх необхідних заходів, щоби уникнути нової хвилі коронавірусу.

Ці три органи мають до кінця цього року надати свої ідеї щодо того, яким чином гарантувати безпеку на Олімпійських іграх. Інакше кажучи, ми обговорюємо, що необхідно зробити для того, щоб Олімпійські та Паралімпійські ігри належним чином відбулися наступного року.

Зараз ми активно працюємо над впровадженням системи міст, які готові приймати іноземних атлетів, у тому числі й українських, і підтримувати їх під час перебування в Японії.

Головна ідея полягає в наступному. Олімпійські ігри — це не просто майданчик, де атлети змагаються один з одним. Це може бути також слушна нагода для атлетів, які прибудуть із різних країн світу, познайомитися з Японією та японцями, і навпаки. Так що Олімпійські ігри є не лише суто спортивною подією — вони також можуть стати великою можливістю познайомитися одне з одним.

Це головна ідея організації міст для прийому гостей. Станом на сьогодні обрано п’ять міст Японії, які вже зареєструвались як міста-господарі для прийому українських спортсменів. Це розраховано на тривалий час. Адже вони перебуватимуть у Японії не лише під час Олімпійських ігор, а й до цієї події та після її завершення.

Міста-господарі мають організувати багато подій, щоби представити себе світові, а також це — можливість для українців показати свою культуру, традиції, спортивні досягнення тощо.

До речі, це може стати одним із способів підвищити обізнаність щодо України серед японців.

«МИ ВВАЖАЄМО ВІДНОСИНИ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ ДУЖЕ ВАЖЛИВИМИ І БАЖАЄМО, ЩОБ УКРАЇНЦІ ОТРИМАЛИ ВІДПОВІДНЕ ЛІКУВАННЯ ЯКОМОГА ШВИДШЕ»

— А як щодо вакцини, наскільки ваша країна близька до створення та випуску власної вакцини проти коронавірусу?

— Існують два способи боротьби з коронавірусом: це вакцина й ліки (таблетки).

Ми працюємо над обома. Добра новина полягає в тому, що у нас є препарат фавіпіравір (авіган), який головним чином використовувався проти нових штамів грипу. Одна японська компанія проводить клінічні випробування з використанням цього препарату для лікування COVID-19. Такі ж випробування проводяться в інших країнах. Навесні ми також почали безоплатно надавати ці ліки країнам, які погодилися приєднатися до цих випробувань. Ми були б дуже раді отримати відомості від країн, які долучилися й використовували препарат при лікуванні коронавірусу.

На сьогодні результати тестування є дуже хорошими. Компанія Fujifilm, яка виробляє ці ліки, уже звернулася із запитом до японського уряду для формального затвердження використання фавіпіравіру.

Український уряд також висловив бажання приєднатися до клінічних випробувань. 9 жовтня Кабінет Міністрів схвалив угоду між нашими країнами про отримання фавіпіравіру від Японії.

Досягнення цієї угоди забрало чимало часу, адже формально Україна звернулася з цим запитом ще наприкінці березня. Ми негайно ухвалили рішення про надання ліків, бо вважаємо відносини між нашими країнами дуже важливими і бажаємо, щоб українці отримали відповідне лікування якомога швидше. Але необхідно було залагодити деякі процедурні питання з українського боку, на що ми й чекали. Нещодавно це було зроблено, і зараз процес триває, що є дуже важливим для нас.

«НАМ ПОТРІБНО АКУМУЛЮВАТИ НАШІ УСПІХИ У ДВОСТОРОННІЙ СПІВПРАЦІ, ЩОБ ГОВОРИТИ ПРО ПРЯМІ КОНТАКТИ НА НАЙВИЩОМУ РІВНІ»

— Пане посол, я бачив повідомлення про перший офіційний візит японського прем’єра Суґа за кордон, зокрема в Індонезію. В ході цього візиту Японія надала цій країні позику під низькі відсотки на суму 50 млрд йєн (473 млн доларів), щоб допомогти їй впоратися з економічними наслідками пандемії. Чи обговорюється зараз можливість візиту глави японського уряду до нашої країни або, інакше кажучи, коли це питання може постати на порядку денному і які умови мають передувати цьому?

— Так, я маю надію, що у певний момент такий візит насправді відбудеться. І дійсно, я в цьому дуже зацікавлений. Водночас нам потрібно акумулювати наші успіхи у двосторонній співпраці, щоб говорити про прямі контакти на найвищому рівні. Також слід зважити на те, що новий прем’єр-міністр щойно прийшов до влади.

У нас є низка проєктів, які нам потрібно успішно реалізувати. Нагадаю, йдеться про реконструкцію Бортницької станції аерації, де ми плануємо застосувати новітню технологію Японії, а також про будівництво нового мосту в Миколаєві. Наразі це найважливіші завдання.

До речі, а як пандемія коронавірусу вплинула на відносини між нашими країнами?

— На жаль, великою мірою ця пандемія негативно вплинула на контакти між людьми. Спочатку і для мене, і для будь-кого було практично неможливо мати фізичні контакти.

Але поступово ми навчилися комунікувати одне з одним онлайн чи зберігаючи соціальне дистанціювання і носячи маски, як ми це робимо й зараз під час інтерв’ю.

Ми випробовуємо різні способи, як комунікувати за цих обставин. І ми застосовуємо нові способи комунікацій.

«НАЙВАЖЛИВІШЕ ЗАРАЗ — ЗРОБИТИ ВСЕ МОЖЛИВЕ В НАЙКОРОТШИЙ ТЕРМІН, ЩОБИ ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ ІНФІКОВАНИХ КОРОНАВІРУСОМ, ОСОБЛИВО ТЯЖКОХВОРИХ»

— Пане посол, цікаво почути вашу думку щодо того, як український уряд справляється з пандемією коронавірусу?

— Як я вже говорив, я не хотів би оцінювати заходи, які вживають різні країни, тому що всі країни відрізняються одна від іншої історією, традиціями тощо. Зараз, на жаль, кількість інфікованих тут збільшується, але відносно ситуація дещо краща, ніж у багатьох інших країнах. Ми оцінюємо заходи вашого уряду, зокрема програму, яку було затверджено і яка пропонує економічні стимули підприємствам. Крім того, у вас є фонд боротьби з COVID-19.

Сподіваюся, що ці заходи будуть успішно реалізовані. Переконаний, ми не повинні бути занадто оптимістичними, зважаючи на зростання кількості інфікованих. Але загалом ситуація не настільки вже й погана. Я сподіваюсь, що зрештою епідемія коронавірусу піде на спад.

Ми спостерігаємо другу хвилю пандемії і в нашій країні, і в багатьох інших. І тому найважливіше зараз — зробити все можливе в найкоротший термін, щоби зменшити кількість інфікованих коронавірусом, особливо тяжкохворих. Сподіваюся, що так і буде.

«Я ВІРЮ, ЩО УКРАЇНА МАЄ СОЛІДНУ ОСНОВУ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ З УСПІХОМ ПОДОЛАТИ ПАНДЕМІЮ»

— Пане посол, з огляду на досвід вашої країни в подоланні COVID-19 та особистий, що ви можете сказати читачам газети, щоб надихнути їх оптимізмом, щоб пережити цю пандемію?

— Я вірю, що Україна має солідну основу для того, щоб з успіхом подолати пандемію.

Хочу також сказати всім українцям, що я дуже радий бути тут, в Україні. Упродовж багатьох років предметом моєї дослідницької роботи був колишній Радянський Союз. Коли 1991 року СРСР зазнав краху, не лише я, а й низка фахівців навколо мене — аналітики, науковці, експерти вірили, що Україна має стати передовою країною щодо розвитку, моделлю для решти 14 республік, включаючи РФ. Я щиро вірив у це, оскільки тут є дуже солідна основа для розвитку — велика територія, дуже добрий ґрунт, сільське господарство, технології високого рівня, дуже кваліфіковані люди, велика чисельність населення... Тут є багато чинників. Я вважаю, що існує дуже солідна основа для розвитку вашої країни. На жаль, на цьому шляху містяться певні перешкоди, які затримують розвиток, але я абсолютно переконаний, що Україна має дуже хорошу базу для подальшого розвитку та процвітання.

Дуже дякую, пане посол, за інтерв’ю. Arigato gozaimasu.


18 листопада 2020 року. Токіо. Голова комісії з координації XXXII Олімпійських Ігор Токіо 2020 Джон Коутс і президент Токіо 2020 Йошіро Морі вітаються ліктями перед початком спільної пресконференції в столиці Японії. Коутс відзначив, що селища для атлетів повинні бути «найбезпечнішим місцем у Токіо» під час ігор. За його словами, «кількість спортсменів не буде зменшуватись, а буде такою ж самою, водночас період довшого перебування в селищі збільшує можливість виникнення проблем». Планується, що Олімпійські ігри-2021 відбудуться з 23 липня по 8 серпня. Паралімпійські — з 24 серпня по 5 вересня 2021 року