Які секрети розкриває Росія французам?

Днями посол України у Франції Олег Шамшур оприлюднив на сторінці українського дипломатичного представництва в цій країні в Facebook відкритого листа видавництву Le Group VALMONDE&CIE. Обурення української амбасади спричинив випуск журналу Valeurs actuelles (у перекладі «Сучасні цінності»), присвячений «Секретам Росії». За словами Шамшура, деякі статті в цьому виданні мали тенденційну природу,  деякі факти і сучасні події подавалися упереджено, а в публікаціях були історичні та політичні неточності.

По-перше, в журналі зазначається про незаконну анексію Криму, як про «реінтеграцію». «У такий спосіб ви легітимізуєте кричуще порушення Росією міжнародного права, замість того, щоб говорити правду, яка визнана міжнародним співтовариством та ООН: насправді це незаконна окупація», — наголошує Шамшур.

По-друге, в журналі цитуються лише французькі політики, відомі своєю проросійською позицією  які, за словами Шамшура,  «неодноразово в незаконний спосіб відвідували Автономну Республіку Крим (Україна), окуповану Росією, порушуючи норми міжнародного права, українське законодавство та демонструючи неповагу до офіційної позиції Франції та міжнародної спільноти».

По-третє, зазначає посол, автор однієї зі статей звинувачує французів у русофобії. «Але чому називати «русофобією» будь-яке несприйняття спроб Росії підірвати європейську стабільність та ігнорувати міжнародне право?» — пише він.

По-четверте, Олег Шамшур згадує про історичні неточності в публікаціях, наприклад Київська Русь із VIII по XI ст. представлена як Росія. «Таке тлумачення свідомо використовує Росія для маніпулювання історичними фактами та присвоєння історії іншої країни», — пояснює посол.

Він підсумував, що така свідомо чи несвідомо використана в журналі неправдива інформація сприяє російській пропаганді, яка намагається виправдати агресію Росії проти України. 

«ДЛЯ НИХ РОСІЯ — ЦЕ НОСТАЛЬГІЯ ЗА ТИМ, ЧОГО У ФРАНЦІЇ НЕ МОЖЕ БУТИ»

«День» звернувся до директора російського бюро часопису Politique Diplomatic у Парижі Галини АККЕРМАН із проханням пояснити позицію видання Valeurs actuelles і розповісти, що означають такі публікації:

— Пан посол не згадує про те, де саме була опублікована ця вибірка. VALMONDE — це видавнича корпорація,  яка має декілька часописів, один із яких називається Valeurs actuelles. Це видання, як і вся ця група, відоме тим, що має правокатолицьку орієнтацію. Він в основному поширюється за передплатою, це досить конфіденційне видання, його майже немає у вільному продажу. Окрім щомісячних видань, у них є тематичні випуски як додаток до регулярних щомісячних видань. Серед них є ціла серія «Секрети...», наприклад, «Секрети Біблії», в такому ж дусі вони випустили «Секрети Росії». Оскільки часопис має таку загальну орієнтацію, немає нічого дивного в тому, що вони кажуть про інтеграцію Криму, а не про його анексію. Це відповідає правокатолицькому, дуже реакційному погляду на світ. Цей часопис і вся ця видавнича група  завжди вирізнялися «тупою русофілією», бо вони вважають, що православ’я допомагає тримати Росію.

Відомо, що путінський режим завжди називають консервативним, де головні цінності — релігія, сім’я, націоналізм. Це все дуже позитивно, тому в самій публікації немає нічого такого, що відрізняло б її від звичної позиції цього часопису.

Думаю, абсолютно правильно, що Олег Шамшур написав цього листа, тому що кожного разу, коли десь з’являється спроба прийняти анексію Криму, спотворити історію Київської Русі, потрібно це заперечувати. Але фактично це видання, як кажуть, «пропаще», їх не виправиш.

Варто наголосити, що оскільки група VALMONDE, хтось може подумати, що це якось стосується газети Monde, але це не так, це просто прізвище власника цієї групи. А часопис Valeurs actuelles є абсолютно маргінальним у французькому медійному пейзажі.

Найголовніше, що сталося  останнім часом, це те, що нарешті прийшло розуміння того, що існує російська пропаганда, і вона дуже активна. Але у випадку із цим часописом, це навіть не російська, а проросійська пропаганда.

Цей часопис багато років тому обрав цю лінію, тому що це збігається з його власною ідеологією. Для частини реакційних правих католиків Росія — це зразок того, як потрібно вести державність. Їх абсолютно не хвилює обмеження свободи та інше, зате вони схвалюють, що в Росії переслідується гомосексуалізм, вони задоволені тим, що в Росії багато вірян. Але, до речі кажучи, в одній зі статей вони наголошують, що Росія в основному православна країна, де  8% практикуючих православних у порівнянні з 5% французів.  Мені здається, що це не така вже істотна відмінність. А далі вони пишуть, що православ’я — це не просто практика релігії, а спосіб мислення і стиль поведінки. Це те, що вони хотіли б насаджувати у Франції, але це неможливо. Для них Росія — це ностальгія за тим, чого у Франції не може бути. Це просто дуже реакційна ідеологія. А з приводу того, як із цим боротися, то, думаю, що вони просто вимруть через деякий час.