МЕНЮ

Вступ до НАТО – тривалий процес

Ольга ХАРЧЕНКО, «День», Київ — Брюссель
12 лютого, 2020 - 18:18
Передусім – виконання «домашнього завдання»

12 лютого до Брюсселя в штаб-квартиру НАТО прибули міністри оборони 29 країн-членів НАТО для обговорення широкого спектру питань (нагадаємо, «День» уже писав про подію у № 25 від 12 лютого 2020 року). Як зазначив під час підходу до ЗМІ генеральний секретар Єнс Столтенберг, ітиметься у тому числі про роль НАТО в Афганістані, що Альянс може зробити більше для підтримки боротьби з ІДІЛ та міжнародним тероризмом. «Ми вітаємо будь-які кроки, які можуть привести до зменшення насильства, — наголосив очільник Альянсу. — У той же час надзвичайно важливо донести до талібів чітке повідомлення про те, що вони повинні проявити та продемонструвати реальну волю та здатність зменшити насильство та взяти участь у надійних мирних переговорах».

«Ми також підіб’ємо підсумки роботи, яка триває в НАТО, щодо відповіді на нові російські ракетні системи. Відбулося припинення дії Договору РСМД через нові російські ракети SSC-8. Ми не будемо відображати те, що робить Росія, але запевняємо, що НАТО підтримуватиме надійне стримування та оборону і у світі з більшою кількістю російських ракет і без договору РСМД».

Тим часом відбулися брифінги з високими чиновниками НАТО у форматі оф зе рекордз, присвячені можливостям ядерного стримування Росії і відносинам НАТО з Росією та Україною.

СТРАТЕГІЧНИЙ БАЛАНС НЕ ПОРУШЕНО, А РЕГІОНАЛЬНИЙ — ТАК

Розробка та розгортання Росією гіперзвукових ракетних систем створює регіональний тактичний дисбаланс. Справді, на сьогодні такими діями РФ випереджає НАТО і держави-члени, повідомила офіційна особа Альянсу. Водночас вона наголосила, що ідеться не про стратегічну, а регіональну асиметрію. На уточнююче запитання журналістів, чи підтверджується інформація, яка надходить від керівництва Росії, щодо характеристик комплексу «Авангард», чиновник НАТО відповів ствердно: «Так, справді, це гіперзвукова зброя, і ми віримо Росії, коли вона говорить про потенціал цієї системи». У НАТО бачать, що в Росії діють відповідно до заяви Володимира Путіна у березні 2018 року. Нагадаємо, тоді під час послання президента РФ Федеральним зборам було продемонстровано відео, що показує можливості гіперзвукової зброї. Путін заявив, що ця зброя є в розпорядженні Росії і її серійне виробництво вже почалося.

Щодо цифр, то, за даними відкритих джерел, у Росії кількість одиниць ракет саме тактичного рівня вища, ніж у Альянсу. Також із відкритих джерел відомо про інвестиції Росії, спрямовані на новий клас ядерного озброєння на підводних човнах. Але щодо стратегічних озброєнь баланс сил не змінюється.

Зараз, коли договір РСМД втратив чинність, НАТО розробляє і втілює різні кроки, зокрема і секретного характеру. Було зазначено без деталізації, що на сьогодні триває адаптація потенціалу протиракетної оборони Альянсу. Чиновник НАТО уточнив щодо особливостей гіперзвукової зброї, розроблюваної РФ: «У нас буде дуже невелика можливість відслідковувати ці ракети так, як раніше ми відслідковували балістичні. Ми будемо знати, що ракета запущена, але коли вона вийде на стадію гіперзвукової, ми не знатимемо, куди саме буде здійснено удар. Будь-яка гіперзвукова система може обійти систему ППО».

Водночас, втілюючи свою політику подвійного підходу до Росії, НАТО має постійні канали комунікації. На політичному рівні це Рада Росія — НАТО. На військовому рівні також є комунікація, зокрема офіційна особа Альянсу як приклад навела зустріч минулого тижня в Баку начальника Генштабу ЗС РФ генерала Валерія Герасимова з верховним головнокомандувачем об’єднаних збройних сил НАТО генералом Тодом Волтерсом. «Є система комунікації, у разі кризи ми, звісно, будемо нею користуватися, як, наприклад, це було 2014 року», — зазначила офіційна особа.

Але, схоже, ця комунікація ніяким чином не вплинула на унеможливлення зухвалої анексії Криму Росією. Причому фактично під носом у НАТО, адже  такі чорноморські країни, як Туреччина, Болгарія, Румунія є членами Альянсу. Відповідно пролунало  запитання щодо того, як діятиме блок у разі можливої атаки на східному фланзі НАТО. «Якщо буде така атака, то перше — це активація п’ятої статті. І ми швидко будемо аналізувати, як відповідати, це залежатиме від ситуації. Проаналізуємо вид атаки — менший радіус чи звичайне озброєння, чи може бути ядерна атака у відповідь... У нас є потенціал, який можна мобілізувати, так само і гаряча лінія зв’язку», — запевнив високий чиновник.

ЗАВДАННЯ УКРАЇНИ — ПРОДОВЖУВАТИ РЕФОРМИ

Оптимістичних сигналів щодо євроатлантичних перспектив нашої країни не прозвучало. Офіційна особа НАТО зауважила: «Вступ до НАТО поки не на порядку денному, бо мають бути проведені реформи, щоб відповідати стандартам Альянсу».

Українські журналісти запитали також, які перешкоди стоять на шляху отримання нашою країною ПДЧ. В офіційної особи НАТО не має враження, що цей намір наразі домінує в українському політичному ландшафті. Це було півтора року тому, «а зараз нашим партнерам в Україні зрозуміло, що вступ до НАТО — це тривалий процес, який передбачає роки додаткової роботи». Хоча Україна демонструє разючі успіхи, особливо за останні шість років. Перед тим, як ми підійдемо до політичного рівня, нам треба на інших рівнях досягти до стандартів Аальянсу. Зараз в Україні є всі механізми й інструменти, щоб продовжувати реформи і наближатися до стандартів НАТО, і в цьому Альянс тісно взаємодіє з нашою країною, сказала офіційна особа і підсумувала: «Саме тому не розглядається поки питання членства, бо відповідності стандартам ще немає. Керівництво України розуміє, що і про ПДЧ говорити зарано».

Водночас нагадаємо, що минулого тижня український уряд схвалив Річну національну програму під егідою Комісії Україна — НАТО на 2020 рік. На офіційному сайті КМУ акцентується, що вона «розроблена за методологією вимірюваних результатів, ставить у центр уваги безпеку людини, містить механізм моніторингу виконання і побудована за принципами, структурою та змістом планів дій щодо членства в НАТО країн, які вступали в Альянс». «Наш уряд включив до своєї Програми діяльності амбітну ціль: щоби за п’ять років Україна відповідала критеріям вступу до НАТО», — заявив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Також якщо говорити про відповідність технічним стандартам НАТО, то за даними Міністерства оборони України станом на 1 січня 2020 року «відповідно до Цілей партнерства опрацьовано 98 нормативних документів НАТО (45% від тих, що підлягають опрацюванню в межах Цілей партнерства)». Загалом (у межах досягнення Цілей партнерства та поза ними) запроваджено 225 НД НАТО.

Щодо приєднання України до програми партнерства з розширеними можливостями було акцентовано: «Це обговорення триває. Це не політичний механізм, а механізм задля підвищення оперативної сумісності. У НАТО є низка інших заходів такого характеру, що були запропоновані Україні. Україна зацікавлена у приєднанні до цієї програми». Нагадаємо, нещодавно в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна міністр оборони України Андрій Загороднюк зазначив відносно співпраці з Альянсом: «...нарешті кооперація стала практичною. До цього часто це були просто політичні гасла, але особливо нічого не відбувалося. Ми дали розуміти, що нас політичні гасла не цікавлять. Цікавить перехід у практичний режим. Моє головне завдання — досягнути військових критеріїв членства і зробити все для того, щоб отримати статус члена Програми посилених можливостей НАТО. У нас є всі шанси його отримати. Насправді, це вже буде суто політичне питання».