Українська публічна дипломатія в дії

Віолетта УДОВІК — про витонченість мистецтва сумі-е та нові проєкти нашого посольства в Японії

Днями в Японії відбулася віртуальна виставка живопису сумі-е, особливого виду японського мистецтва. Про це та про нові проєкти Амбасади в розмові з Віолеттою УДОВІК, другим секретарем Посольства України в Японії.
  ТРИ ОСНОВНІ АТРИБУТИ: ЧОРНИЛА, ВОДА ТА ПАПІР 
  — Розкажіть, будь ласка, детальніше про  виставку та її організаторів.

— Виставку організовано Міжнародною асоціацією сумі-е. Асоціація на щорічній основі організовує виставки в Національному артцентрі Токіо, проте торік через пандемію захід було скасовано. Через це вперше для членів зазначеної асоціації відкрито виставку в онлайн-форматі (https://sumi-e.or.jp/infomation/?page_id=7607). Її мета — надати можливість тим, хто працює в техніці сумі-е, виставити свої роботи на загальний огляд. Найкращі роботи відзначені трьома першими місцями. Формат, обраний для онлайн виставки, має назву «шікіші», це папір на картоні розміром 242—273 мм. У заході взяли участь представники України, Японії, Австралії, Америки, Великобританії та Франції. Для отримання сертифіката інструктора цієї організації, після закінченню курсу живопису, необхідно обов’язково взяти участь в експозиції в режимі офлайн. Тому учасники сподіваються, що влітку зможуть презентувати роботи в повноцінному заході. А це була своєрідна підготовка. 

— Живопис сумі-е — це традиційний японський живопис, в якому закодовано японську ментальність, уклад життя і світобачення... Що в цьому стилі є важливим?

— Президент Міжнародної асоціації сумі-е пані Каторі Кінсуй зазначає, що «суйбоку-га» (укр. — «водно-тушеві картини») — це традиційне мистецтво Сходу, яке для художнього вираження використовує три основні атрибути: чорнила, воду та папір. Воно є надзвичайно духовним і застосовує різні техніки, такі, як «техніка сухої кисті» та «техніка розпливання туші». Під час написання картин у цьому стилі важливим є баланс між чорним та білим, тобто малюнком та пустими частинами паперу, адже глядач повинен сам дофантазувати те, що хотів зобразити художник. Пані Кінсуй зазначає, що мистецтво «суйбоку-га» виникло в Китаї в V і VI ст., і було завезено в Японію разом з дзен-буддизмом з Китаю в ранньому періоді Камакура, після чого отримало унікальний розвиток як самобутній японський живопис. В Європу та США це мистецтво прийшло з Японії та стало відомим, як «Сумі-е».


РОБОТИ В СТИЛІ СУМІ-Е В. УДОВІК
 

— На виставці є одна з ваших робіт. Як ви прийшли до живопису? Це вплив японського способу життя?

— Я почала займатися японським живописом «сумі-е» на початку минулого року. Для мене це спосіб медитації, який дозволяє повністю вийти за рамки повсякденних справ та порефлексувати, також мені подобається створювати щось своїми руками, тому що такі речі мають особливу енергетику. Картини в стилі сумі-е є дуже легкими та витонченими, адже вони передають традиційні японські мотиви. Ними раніше прикрашали кімнати для зустрічей в офіційних державних залах, а сьогодні їх можна побачити як у буддистських храмах, так і в повсякденному японському інтер’єрі. Для виставки я підготувала роботу, на якій зображений Міскантус китайський (японською — «сусукі»). Він, як кажуть мої сенсеї, трохи стилізований під українську Петриківку, яку я презентувала в Асоціації, але виконаний, звичайно, у техніці сумі-е. Зараз я проходжу курси для інструкторів і сподіваюся, що, після успішного завершення, зможу отримати ліцензію на викладання цього японського традиційного мистецтва. Адже у майбутньому я хотіла б не тільки малювати для себе, а й, можливо, передавати це мистецтво й іншим поціновувачам Японії.

— Коли ми говоримо про високе мистецтво, то неможливо не згадати й японську каліграфію, художнє письмо, якому властивий свій стиль, що відповідає японській системі письма. У чому його особливість?

— Японська каліграфія — це окремий неосяжний світ. Дуже цікаво досліджувати, як вона розвивалася та як ієрогліфи перетворювалися з первісних піктограм на сучасні форми письма. Наразі існують такі основні стилі, як «теншьо», «рейшьо», «кайшьо», «гьошьо» та «сошьо». При написанні ієрогліфів є дуже багато правил, від того, як правильно тримати кисть, до порядку написання кожного штриху. Водночас необхідно зазначити, що у молодшій та середній школах каліграфія викладається в рамках предмету «японська мова», а вже в старшій школі — як мистецтвознавство. Це означає, що каліграфія є одним з видів мистецтва, яке відображає внутрішній світ людини. Японські сенсеї з каліграфії кажуть, що в ієрогліфах можна прочитати багато про характер їх автора. Цікавою практикою також є створення печаток для робіт з каліграфії та сумі-е. Вони поділяються на два види — іменні «раккан-ін» та печатки з улюбленим словом або фразою «ю-ін», які проставляються на закінчені роботи і надають їм почуття завершеності.

«МИ РЕАЛІЗУВАЛИ ДЕКІЛЬКА УСПІШНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ КАМПАНІЙ»

— Над якими проєктами з публічної дипломатії нині працює Посольство України в Японії?

— Основну увагу Посольства України в Японії наразі зосереджено на здійсненні онлайн-проєктів, що пов’язано з поширенням коронавірусної інфекції. Ми продовжуємо активну роботу у соціальних мережах. Так, зокрема, акаунт Посла Сергія Корсунського в твіттері, що є найпоширенішою соціальною мережею Японії, має понад 6370 фоловерів (акаунт засновано 15 жовтня 2020 р.), де ми розгортаємо інформаційну кампанію «Новітня Україна» про українську культуру, історію та традиції японською мовою. Оновлено концепцію ведення акаунтів Посольства в твіттері та фейсбуці. На постійній основі робимо там публікації про Україну японською мовою і маємо багато позитивних відгуків від нашої аудиторії. Посольство активно бере участь в онлайн-заходах, присвячених українсько-японським відносинам. 

— Публічна активність Посольства України в Японії щодо впізнаваності нашої держави останнім часом є дуже результативною і не лише в соціальних мережах і в мас-медіа.

— Так. Впродовж лютого-березня цього року Посол та дипломати Посольства взяли участь в серії заходів, організованих українським аналітичним центром «Нова Європа»: форумі «Військова стратегія в дії: Роль українсько-японської співпраці», а також онлайн-дискусіях на такі теми, як «Американсько — японський безпековий альянс: ключові поради для України», «Як ребрендингувати Україну в Японії і навпаки?» та «Торговельний зв’язок Україна-Японія-ЄС: взаємний вплив та нові можливості». 24 березня за сприяння Посольства України в Японії було презентовано результати дослідження Українського інституту щодо сприйняття України в Японії, а новий випуск журналу «Український Тиждень» присвячено співпраці з Країною вранішнього сонця. Також ми активно працюємо з японськими ЗМІ — нещодавно вийшли інтерв’ю Посла України в Японії С. Корсунського в популярному японському виданню «Бунсюн онлайн» про українську кухню (https://bunshun.jp/articles/-/44327?page=1JP%2FUA) та в молодіжному журналі BizSpa щодо цифрової дипломатії Посольства, а також історії та окупації Кримського півострова РФ (https://bizspa.jp/post-426144/). Розвиваємо контакти між українськими та японськими університетами: 23 березня вперше за сприяння та участі Посольства було проведено онлайн-конференцію між Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова та японським університетом Мейджі Гакуін. Ми сподіваємося, що цей захід стане першим кроком щодо постійної співпраці між цими ВНЗ.

На культурному напрямі ми реалізували декілька успішних інформаційних кампаній. Перш за все, ми взяли участь в Дипломатичному марафоні «Леся єднає світ» та продекламували вірш Лесі Українки «Contra Spem Spero»: Посол та українські дипломати японською мовою, а наші японські друзі — українською. Також разом з українською громадою в Японії, яка відгукнулася на нашу пропозицію, а саме Японсько-українською культурною асоціацією міста Нагоя та українською школою в Токіо «Хробачок», провели Шевченківські онлайн-читання 2021 р. в Японії.

До речі, 2 квітня Посольство відкрило українську школу в Нагоя у співпраці зі зазначеною асоціацією — і це для нас є одним з пріоритетних напрямів роботи. На додаток, Посольство працює над проєктами, пов’язаними із святкуванням Великодня та Дня української вишиванки, 50-ї річниці встановлення побратимських відносин між Києвом та Кіото, а також 30-річчя незалежності України. З ініціативи Посла С. Корсунського ми звернулися до мерії Кіото з пропозицією висадити українські каштани у Кіото та сподіваємося, що цей проєкт буде реалізовано протягом цього року.

Українська публічна дипломатія в дії

Українська публічна дипломатія в дії

Віолетта УДОВІК — про витонченість мистецтва сумі-е та нові проєкти нашого посольства в Японії

Днями в Японії відбулася віртуальна виставка живопису сумі-е, особливого виду японського мистецтва. Про це та про нові проєкти Амбасади в розмові з Віолеттою УДОВІК, другим секретарем Посольства України в Японії.
  ТРИ ОСНОВНІ АТРИБУТИ: ЧОРНИЛА, ВОДА ТА ПАПІР 
  — Розкажіть, будь ласка, детальніше про  виставку та її організаторів.

— Виставку організовано Міжнародною асоціацією сумі-е. Асоціація на щорічній основі організовує виставки в Національному артцентрі Токіо, проте торік через пандемію захід було скасовано. Через це вперше для членів зазначеної асоціації відкрито виставку в онлайн-форматі (https://sumi-e.or.jp/infomation/?page_id=7607). Її мета — надати можливість тим, хто працює в техніці сумі-е, виставити свої роботи на загальний огляд. Найкращі роботи відзначені трьома першими місцями. Формат, обраний для онлайн виставки, має назву «шікіші», це папір на картоні розміром 242—273 мм. У заході взяли участь представники України, Японії, Австралії, Америки, Великобританії та Франції. Для отримання сертифіката інструктора цієї організації, після закінченню курсу живопису, необхідно обов’язково взяти участь в експозиції в режимі офлайн. Тому учасники сподіваються, що влітку зможуть презентувати роботи в повноцінному заході. А це була своєрідна підготовка. 

— Живопис сумі-е — це традиційний японський живопис, в якому закодовано японську ментальність, уклад життя і світобачення... Що в цьому стилі є важливим?

— Президент Міжнародної асоціації сумі-е пані Каторі Кінсуй зазначає, що «суйбоку-га» (укр. — «водно-тушеві картини») — це традиційне мистецтво Сходу, яке для художнього вираження використовує три основні атрибути: чорнила, воду та папір. Воно є надзвичайно духовним і застосовує різні техніки, такі, як «техніка сухої кисті» та «техніка розпливання туші». Під час написання картин у цьому стилі важливим є баланс між чорним та білим, тобто малюнком та пустими частинами паперу, адже глядач повинен сам дофантазувати те, що хотів зобразити художник. Пані Кінсуй зазначає, що мистецтво «суйбоку-га» виникло в Китаї в V і VI ст., і було завезено в Японію разом з дзен-буддизмом з Китаю в ранньому періоді Камакура, після чого отримало унікальний розвиток як самобутній японський живопис. В Європу та США це мистецтво прийшло з Японії та стало відомим, як «Сумі-е».


РОБОТИ В СТИЛІ СУМІ-Е В. УДОВІК
 

— На виставці є одна з ваших робіт. Як ви прийшли до живопису? Це вплив японського способу життя?

— Я почала займатися японським живописом «сумі-е» на початку минулого року. Для мене це спосіб медитації, який дозволяє повністю вийти за рамки повсякденних справ та порефлексувати, також мені подобається створювати щось своїми руками, тому що такі речі мають особливу енергетику. Картини в стилі сумі-е є дуже легкими та витонченими, адже вони передають традиційні японські мотиви. Ними раніше прикрашали кімнати для зустрічей в офіційних державних залах, а сьогодні їх можна побачити як у буддистських храмах, так і в повсякденному японському інтер’єрі. Для виставки я підготувала роботу, на якій зображений Міскантус китайський (японською — «сусукі»). Він, як кажуть мої сенсеї, трохи стилізований під українську Петриківку, яку я презентувала в Асоціації, але виконаний, звичайно, у техніці сумі-е. Зараз я проходжу курси для інструкторів і сподіваюся, що, після успішного завершення, зможу отримати ліцензію на викладання цього японського традиційного мистецтва. Адже у майбутньому я хотіла б не тільки малювати для себе, а й, можливо, передавати це мистецтво й іншим поціновувачам Японії.

— Коли ми говоримо про високе мистецтво, то неможливо не згадати й японську каліграфію, художнє письмо, якому властивий свій стиль, що відповідає японській системі письма. У чому його особливість?

— Японська каліграфія — це окремий неосяжний світ. Дуже цікаво досліджувати, як вона розвивалася та як ієрогліфи перетворювалися з первісних піктограм на сучасні форми письма. Наразі існують такі основні стилі, як «теншьо», «рейшьо», «кайшьо», «гьошьо» та «сошьо». При написанні ієрогліфів є дуже багато правил, від того, як правильно тримати кисть, до порядку написання кожного штриху. Водночас необхідно зазначити, що у молодшій та середній школах каліграфія викладається в рамках предмету «японська мова», а вже в старшій школі — як мистецтвознавство. Це означає, що каліграфія є одним з видів мистецтва, яке відображає внутрішній світ людини. Японські сенсеї з каліграфії кажуть, що в ієрогліфах можна прочитати багато про характер їх автора. Цікавою практикою також є створення печаток для робіт з каліграфії та сумі-е. Вони поділяються на два види — іменні «раккан-ін» та печатки з улюбленим словом або фразою «ю-ін», які проставляються на закінчені роботи і надають їм почуття завершеності.

«МИ РЕАЛІЗУВАЛИ ДЕКІЛЬКА УСПІШНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ КАМПАНІЙ»

— Над якими проєктами з публічної дипломатії нині працює Посольство України в Японії?

— Основну увагу Посольства України в Японії наразі зосереджено на здійсненні онлайн-проєктів, що пов’язано з поширенням коронавірусної інфекції. Ми продовжуємо активну роботу у соціальних мережах. Так, зокрема, акаунт Посла Сергія Корсунського в твіттері, що є найпоширенішою соціальною мережею Японії, має понад 6370 фоловерів (акаунт засновано 15 жовтня 2020 р.), де ми розгортаємо інформаційну кампанію «Новітня Україна» про українську культуру, історію та традиції японською мовою. Оновлено концепцію ведення акаунтів Посольства в твіттері та фейсбуці. На постійній основі робимо там публікації про Україну японською мовою і маємо багато позитивних відгуків від нашої аудиторії. Посольство активно бере участь в онлайн-заходах, присвячених українсько-японським відносинам. 

— Публічна активність Посольства України в Японії щодо впізнаваності нашої держави останнім часом є дуже результативною і не лише в соціальних мережах і в мас-медіа.

— Так. Впродовж лютого-березня цього року Посол та дипломати Посольства взяли участь в серії заходів, організованих українським аналітичним центром «Нова Європа»: форумі «Військова стратегія в дії: Роль українсько-японської співпраці», а також онлайн-дискусіях на такі теми, як «Американсько — японський безпековий альянс: ключові поради для України», «Як ребрендингувати Україну в Японії і навпаки?» та «Торговельний зв’язок Україна-Японія-ЄС: взаємний вплив та нові можливості». 24 березня за сприяння Посольства України в Японії було презентовано результати дослідження Українського інституту щодо сприйняття України в Японії, а новий випуск журналу «Український Тиждень» присвячено співпраці з Країною вранішнього сонця. Також ми активно працюємо з японськими ЗМІ — нещодавно вийшли інтерв’ю Посла України в Японії С. Корсунського в популярному японському виданню «Бунсюн онлайн» про українську кухню (https://bunshun.jp/articles/-/44327?page=1JP%2FUA) та в молодіжному журналі BizSpa щодо цифрової дипломатії Посольства, а також історії та окупації Кримського півострова РФ (https://bizspa.jp/post-426144/). Розвиваємо контакти між українськими та японськими університетами: 23 березня вперше за сприяння та участі Посольства було проведено онлайн-конференцію між Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова та японським університетом Мейджі Гакуін. Ми сподіваємося, що цей захід стане першим кроком щодо постійної співпраці між цими ВНЗ.

На культурному напрямі ми реалізували декілька успішних інформаційних кампаній. Перш за все, ми взяли участь в Дипломатичному марафоні «Леся єднає світ» та продекламували вірш Лесі Українки «Contra Spem Spero»: Посол та українські дипломати японською мовою, а наші японські друзі — українською. Також разом з українською громадою в Японії, яка відгукнулася на нашу пропозицію, а саме Японсько-українською культурною асоціацією міста Нагоя та українською школою в Токіо «Хробачок», провели Шевченківські онлайн-читання 2021 р. в Японії.

До речі, 2 квітня Посольство відкрило українську школу в Нагоя у співпраці зі зазначеною асоціацією — і це для нас є одним з пріоритетних напрямів роботи. На додаток, Посольство працює над проєктами, пов’язаними із святкуванням Великодня та Дня української вишиванки, 50-ї річниці встановлення побратимських відносин між Києвом та Кіото, а також 30-річчя незалежності України. З ініціативи Посла С. Корсунського ми звернулися до мерії Кіото з пропозицією висадити українські каштани у Кіото та сподіваємося, що цей проєкт буде реалізовано протягом цього року.