МЕНЮ

Свято під знаком бойкоту

Микола СІРУК, «День», Страсбург
30 вересня, 2019 - 17:26
Україна вперше не братиме участі в засіданнях ПАРЄ після вступу в Раду Європи

1 жовтня, в Страсбурзі цього року відзначатимуть 70-річчя заснування Ради Європи, яка з поверненням російської делегації в ПАРЄ втратила до себе довіру в країнах Балтії, Україні та Грузії. До цього святкування відбувалося за головування Фінляндії в першому півріччі.

Нагадаємо, що Раду Європу було засновано 5 травня 1949 року Лондонською угодою, підписаною десятьма країнами-засновницями. Цей договір сьогодні відомий як Статут Ради Європи. Нагадаємо, що ключовою статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов’язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які перебувають під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення мети РЄ.

Слід також зауважити, що Рада Європи була заснована після промови Вінстона Черчілля в університеті Цюрузу 19 вересня 1946 року, незабаром по завершенні Другої світової війни, в якій він закликав до створення «сполучених держав Європи» на зразок Сполучених Держав Америки.

Нинішнє святкування 70-річчя Ради Європи в Страсбурзі зумовлено тим, що 1 жовтня Франція перебирає головування в Комітеті міністрів Ради Європи. І цього дня французький президент Еманюєль Макрон виступить у ПАРЄ з великою промовою й відповість на запитання депутатів. Нагадаємо, що саме господар Єлисейського палацу стояв за поверненням Росії в ПАРЄ, попри те що на цю країну було накладено санкції після анексії Криму та початку агресії на сході України.

Однак цілком очевидно, що святкування буде захмарено тим, що з поверненням Росії в залу Рада Європи втрачає іншу країну — Україну, яка після парламентських виборів не послала нової делегації в ПАРЄ. І це означає, що ні старі, ні нові делегати від України не будуть присутні в залі.

Як відомо, в Страсбург прибула група народних депутатів, які, за словами нового керівника парламентської делегації України в ПАРЄ (яка не має повноважень) Єлизавети Ясько, збираються лобіювати в Раді Європи. Однак вона не пояснила що і кого. 

«ПЕЙЧИНОВИЧ-БУРИЧ РОЗУМІЄ, ЩО УКРАЇНА І ГРУЗІЯ НАЙБІЛЬШЕ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ...»

Більше з журналістами спілкувався народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій ГОНЧАРЕНКО, який був у попередньому складі української делегації в ПАРЄ. Він зокрема повідомив, що ранком 30 вересня невелика група українських депутатів провела консультації, зокрема порушила питання, щоб президентський комітет ПАРЄ, який включає президента і голів політичних груп, якомога швидше приїхав у Київ.

Гончаренко розповів, що на засіданні Бюро Асамблеї була присутня нова генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, яка замінила попереднього генсека, що доклав багато зусиль, щоб повернути російську делегацію без санкцій у залу Асамблеї.

За словами народного депутата, новий генсек розуміє складність ситуації, в якій опинилась організація, і вона пообіцяла, що перший візит здійснить у Грузію, а другий — в Україну. Іншими словами, додав він, Пейчинович-Бурич розуміє, що Україна і Грузія найбільше потерпають від російської агресії, і вона в першу чергу має розмовляти з ними.

Зранку, продовжив народний депутат, відбулися консультації в межах Baltic+ (Балтійські країни плюс Грузія та Україна). «Ми спілкувалися з нашими колегами, щоб узгодити спільну позицію. І зокрема, ухвалили наступне рішення: не брати участі у жодних святкуваннях 70-річчя Ради Європи, яке відбудеться сьогодні і завтра. Не відвідувати відкриття сесії. Грузія вже прийняла рішення бойкотувати всі засідання безпосередньо в залі. Литва надіслала дуже обмежену делегацію: дві людини з восьми», — сказав він.

«МИ НЕ ХОЧЕМО КИНУТИ ПОЛЕ БОЮ І ЗАЛИШИТИ ЙОГО КРЕМЛЮ, ЩОБ ТІ РОБИЛИ ТУТ, ЩО ЗАВГОДНО»

Народний депутат при цьому наголосив, що його присутність разом з колегами, поясняється бажанням представляти позицію Україну. «Ми не хочемо кинути поле бою і залишити його Кремлю, щоб ті робили тут, що завгодно. Це було б неправильно», — наголосив він.

Що стосується очікувань від Росії, то Гончаренко, сказав наступне: «Не знаю, що для Росії було важливіше, повернутися чи просто вбити авторитет цієї організації та знищити її, як і будь-які міжнародні організації. Вони хочуть усе довести до того, щоб усе вирішували великі країни, як вони себе бачать, одна з одною в усіх цих міжнародних інституціях. І цього ми не маємо допустити. Ми сподіваємося, що наша позиція, та позиція тих людей, які це зрозуміють, усе-таки переможе й організація почне повертати собі довіру. А це надзвичайна важлива інституція з захисту прав, верховенства права, демократії на нашому континенті. А ще надзвичайно важливий майданчик, на якому присутні депутати, які цікавляться зовнішньою політикою з усіх країн ЄС плюс майже 20 країн не членів ЄС. Тому ми, безумовно, маємо його використовувати».

«ТРЕБА ПРОДОВЖУВАТИ ПРАЦЮВАТИ І ВСЕ ЗРОБИТИ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ У СІЧНІ ПОСТАВИТИ ПІД СУМНІВ ПОВНОВАЖЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ»

На думку народного депутата, повернення російської делегації це програна битва, а не програна війна. «Тому треба продовжувати працювати і все зробити для того, щоб у січні поставити під сумнів повноваження російської делегації, поставити питання про накладання на неї санкцій, хай навіть за новою складною процедурою, яка була прийнята влітку. Це та робота, яку Україна має вести. Бо за нас її тут ніхто вести не буде», — вважає він.

Відповідаючи на запитання про те, чи не завдала шкоди Україні відмова надіслати нову делегації, Гончаренко зазначив, що всі, в Україні, виходили з наступних міркувань, що на сесій нам треба показати свою реакцію на повернення Росії без санкцій і можна бойкотувати засідання в залі, бо це було б свідченням нашої позиції і ми мали б показати, що Україна шокована таким рішення ПАРЄ і будемо реагувати. «Інша історія, продовжив він, фактично нова наша влада прийняла рішення про те, щоб узагалі не направляти склад делегації сюди, іншими словами не направляти повноваження. І це призводить до того, як тільки відкриється нова сесія, згідно з позиції секретаріату ПАРЄ, Україна втратить будь-яку делегацію в ПАРЄ, зокрема, стару делегацію, членом якої я є, а нова делегація їх не набуде, бо вона не надіслана повноважень. Це абсурдна ситуація. Жодна інша країна Ради Європи так не зробила, ані Грузія, яка не збирається брати участь у засіданнях, ані балтійські країни. Тим самим ми позбавляємося маневру і позбавляємося можливості брати участь у засіданнях комітетів, які відбуваються не лише під час сесій, а й між сесіями. І фактично до січня місяця, коли 27 січня розпочнеться зимова сесія ПАРЄ, Україна взагалі не буде представлена в ПАРЄ, вперше в історії з моменту вступу нашої країни в Раду Європи. Я думаю, що це рішення було помилковим».

«ПРІОРИТЕТИ ТА ВИКЛИКИ ГЕНСЕКА РЄ КОНФЛІКТУЮТЬ ОДИН З ОДНИМ»

На запитання «Дня» оцінити пріоритети і виклики перед новим генсеком, яка в подкасті назвала найголовнішим завданням захист прав людини, а одним із найбільших викликів є збереження багатостороннього форуму й забезпечення довгострокової сталості і стабільності фінансування Ради Європи. Гончаренко сказав наступне: «Ці пріоритети та виклики генсека РЄ конфліктують один з одним. Захищати права людини, а в нас один з найбільшим порушником прав людини є Російська Федерація і саме від неї очікують, що вона сплатить свої внески і розв’яже фінансову проблему. Тому я сподіваюсь, що нова пані генсек РЄ мала на увазі, що знайде шляхи, як можна отримати це фінансування від європейських інституцій, можливо, від якихось фундацій, щоб не бути залежною від Росії, а головну увагу все-таки приділити захисту прав людини, а значить боротьбі з путінським режимом».

ДОВІДКА «Дня»

Для України вступ до Ради Європи тривав три роки. Заявку на вступ до цієї міжнародної організації Україна подала 4 липня 1992 року. Визначною подією з точки зору завершення складної і тривалої процедури вступу України до РЄ стало засідання Комітету міністрів РЄ, яке відбулося 19 жовтня 1995 р. На підставі винесеного 26 вересня 1995 р. ПАРЄ у висновку Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту. 31 жовтня 1995 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. 9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ, в якій взяла участь делегація України на чолі з прем’єр-міністром України Євгеном Марчуком.