Ще більш Велика депресія?

Для глобальної економіки шок, спричинений Covid-19, виявився більш швидким і жорстким, ніж світова фінансова криза 2008 року (МФК) і навіть Велика депресія. У тих двох випадках фондові ринки впали на 50% (або більше), кредитні ринки були заморожені, почалися масові банкрутства, рівень безробіття підскочив вище 10%, а ВВП у річному вирахуванні скоротився на 10% або більше. Однак знадобилося три роки, щоб усе це сталося. А в нинішній кризі такі самі жахливі макроекономічні та фінансові події матеріалізувалися протягом трьох тижнів.

На початку березня фондовий ринок США лише за 15 днів звалився на «ведмежу» територію (спад на 20% щодо пікового рівня) — це найшвидший обвал в історії. А сьогодні ринки впали вже на 35%, кредитні ринки почали барахлити, а кредитні спреди (наприклад, для сміттєвих облігацій) підскочили до рівнів 2008 року. Навіть провідні фінансові компанії, наприклад, Goldman Sachs, JP Morgan і Morgan Stanley очікують, що ВВП США скоротиться на 6% у першому кварталі (у річному обчисленні) і на 24—30% у другому. Міністр фінансів США Стівен Мнучін попередив, що рівень безробіття може злетіти вище 20% (це вдвічі вище за максимальний рівень під час кризи 2008 року).

Інакше кажучи, всі складові сукупного попиту: споживання, капітальні витрати, експорт — опинилися в стані безпрецедентного вільного падіння. Більшість коментаторів, які втішали себе, очікували різкого V-подібного спаду, коли ВВП швидко знижується в одному кварталі, а потім швидко відновлюється в наступному. Однак зараз уже має бути зрозуміло, що криза, спричинена Covid-19, це щось зовсім інше. Стиснення економіки, що зараз відбувається, не виглядає як V-подібне, U-подібне (повільне відновлення) або L-подібне (різкий спад, за яким настає стагнація). Воно виглядає як I: вертикальна лінія, що демонструє падіння фінансових ринків і реальної економіки.

Навіть під час Великої депресії і Другої світової війни основна частина економічної діяльності не припинялася так буквально, як це відбувається сьогодні в Китаї, США і Європі. Найкращим сценарієм стане спад, який (з точки зору зниження кумулятивного глобального ВВП) буде набагато суворішим, ніж криза 2008 року, однак недовгим, що дозволить повернутися до позитивних темпів зростання вже до четвертого кварталу нинішнього року. У цьому випадку ринки почнуть відновлюватися, як тільки з’явиться світло в кінці тунелю.

Але такий найкращий сценарій можливий лише за певних умов. По-перше, США, Європа й інші серйозно постраждалі країни повинні будуть зайнятися масовим тестуванням і відстеженням Covid-19, а також його лікуванням; впроваджувати обов’язкові карантини і все закривати, як це зробив Китай. А враховуючи, що на розробку й масове виробництво вакцини може знадобитися 18 місяців, у великих масштабах треба буде застосовувати антивірусні препарати та інші ліки.

По-друге, монетарна влада, яка менше ніж за місяць зробила більше, ніж вона зробила за три роки після МФК, повинна продовжувати використовувати нетрадиційні заходи для боротьби з кризою. Серед цих заходів: нульові або негативні процентні ставки; розширення інформування про подальші наміри (forward guidance); кількісне пом’якшення; кредитне пом’якшення (купівля приватних активів) з метою підтримати банки, небанки, фонди грошового ринку (MMF) і навіть великі корпорації (з допомогою механізмів купівлі комерційних паперів і корпоративних облігацій). Крім того, ФРС США вже розширює міжнародні лінії валютних свопів, щоб вирішити проблему величезного дефіциту доларової ліквідності на глобальних ринках, однак сьогодні нам потрібно більше механізмів, покликаних стимулювати банки кредитувати неліквідні, але все ще платоспроможні малі і середні підприємства.

По-третє, урядам треба застосовувати масштабні бюджетні стимули, зокрема так звані «гроші з вертольота» — прямі грошові виплати домогосподарствам. Судячи з розмірів економічного шоку, дефіцит бюджету в розвинених країнах необхідно збільшити з нинішніх 2-3% ВВП приблизно до 10% чи вище. Лише у центральних урядів є досить великий і сильний фінансовий баланс, щоб запобігти колапсу приватного сектора.

Проте всі ці інтервенції, що проводяться за рахунок збільшення бюджетного дефіциту, повинні бути повністю монетизовані. Якщо вони будуть здійснюватися за допомогою стандартного держборгу, тоді процентні ставки різко зростуть, а відновлення економіки виявиться задушеним у колисці. За нинішніх обставин заходи, які вже давно пропонують лівацькі економісти, що належать до школи Сучасної монетарної теорії, зокрема роздача «грошей із вертольота», перетворюються на мейнстрим.

Однак для найкращого сценарію погано, що дії системи охорони здоров’я в розвинених країнах поки що дуже далекі від того, що потрібно для стримування пандемії, а обговорювані зараз бюджетні заходи ні є достатньо великими, ні досить швидкими, щоб забезпечити умови для своєчасного відновлення. І тому ризик початку нової Великої депресії (причому набагато глибшої, ніж сам оригінал, тобто Ще Більш Великої депресії) збільшується з кожним днем.

Якщо пандемія не буде зупинена, економіка і ринки в усьому світі продовжать вільне падіння. Однак навіть у випадку, якщо її вдасться більш або менш стримати, економіка, тим не менш, може так і не почати рости до кінця 2020 року. Річ у тім, що до кінця року досить імовірний початок нового вірусного сезону з новими мутаціями, а терапія, на яку сьогодні багато хто розраховує, може виявитися менш ефективною, ніж очікувалося. У результаті економіка знову почне стискатися, а ринки знову впадуть.

Тим часом бюджетні заходи можуть виявитися марними, якщо монетизація величезного дефіциту викличе зростання інфляції, особливо в ситуації, коли серія пов’язаних із вірусом негативних шоків на стороні пропозиції знизить потенційне зростання економіки. Крім того, багато країн просто не зможуть здійснити такі запозичення у власній валюті. Хто буде рятувати уряди, корпорації, банки та домогосподарства в країнах, що розвиваються?

У будь-якому випадку, навіть якщо пандемію і її економічні наслідки вдасться поставити під контроль, у глобальній економіці все одно буде зберігатися ціла низка малоймовірних ризиків (так звані «білі лебеді»). У США наближаються президентські вибори, і тому на зміну кризі Covid-19 прийде відновлений конфлікт між Заходом і (як мінімум) чотирма ревізіоністськими державами — Китаєм, Росією, Іраном і КНДР. Усі вони вже використовують асиметричну кіберзброю для ослаблення США зсередини. Неминучі кібератаки на виборчий процес у США можуть призвести до того, що результати виборів будуть оскаржені, почнуть звучати обвинувачення у «фальсифікації», можливий навіть початок відвертого насильства і громадських заворушень.

І, як я вже писав раніше, ринки абсолютно недооцінюють загрозу початку війни між США та Іраном уже цього року, а погіршення китайсько-американських відносин помітно посилилось, оскільки обидві сторони звинувачують одна одну в тому, що пандемія Covid-19 набула таких масштабів. Нинішня криза, ймовірно, прискорить балканізацію, що почалася, і розвал світової економіки в найближчі місяці і роки.

Цих трьох груп ризиків (нездатність стримати пандемію, недостатність арсеналів економічної політики, геополітичні білі лебеді) буде достатньо, щоб звалити світову економіку в постійну депресію і спровокувати нестримний спад на фінансових ринках. Після краху 2008 року рішучі (хоч вони й затрималися) дії влади допомогли витягнути світову економіку з прірви. Цього разу нам може пощастити менше.

Проект Синдикат для «Дня»

Нуріель РУБІНІ, професор економіки в Школі бізнесу імені Штерна в Нью-йоркському університеті, голова Roubini Macro Associates, був старшим економістом із міжнародних відносин у Раді економічних радників Білого дому в адміністрації Білла Клинтона, а також працював в МВФ, Федеральній резервній системі США і СБ.