МЕНЮ

Росію – до відповідальності!

27 лютого, 2019 - 18:27
Про Акт щодо захисту американської безпеки від агресії Кремля, який передбачає нові широкі й ефективні санкції

13 лютого двопартійна група сенаторів США на чолі з республіканцем Ліндсі Гремом і демократом Робертом Менендесом представила законопроект, спрямований на те, аби притягти Росію до відповідальності за її поведінку. Акт щодо захисту американської безпеки від агресії Кремля, або DASKAA, є переглянутою версією законопроекту з аналогічною назвою, який внесли двоє сенаторів у серпні 2018 року, але який Конгрес так і не ухвалив.

Цю першу спробу була зроблено на тлі обурення після зустрічі Президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним у Гельсінкі, в липні минулого року, коли Трамп, певно, рішуче став на бік Путіна проти власних спецслужб Америки щодо втручання Кремля в президентські вибори 2016 року у США. Конгрес має право знову відновити обговорення питання щодо санкцій.

«DASKAA 2.0» є результатом певних останніх подій. Російську алюмінієву компанію «Русал» нещодавно звільнили від санкцій США, що спричинило тріумфування на Московському фондовому ринку. Сполучені Штати не запроваджували жодних нових санкцій відтоді, як у Солсбері, Англія, нервово-паралітичним газом було отруєно колишнього російського шпигуна і його доньку, чи у відповідь на агресію Росії проти українських кораблів у Керченській протоці. Загалом, адміністрація Трампа значною мірою проігнорувала багато положень Закону про протидію ворогам Америки через санкції (CAATSA), який Трамп особисто підписав у серпні 2017 року.

«DASKAA 2.0» набагато серйозніший і деталізованіший, ніж попередні, спішно розроблені законопроекти Конгресу, спрямовані на Росію. Проект розглядає кілька важливих питань, зокрема поширення хімічної зброї, запобігання міжнародній кіберзлочинності і боротьби із втручанням у вибори, тоді як спектр санкцій ширший і потенційно ефективніший, ніж раніше. Особливо виокремлюються п’ять сфер: інцидент у Керченській протоці, російський борг, нафта і газ, багатство Путіна та його оточення і питання безпеки.

У листопаді минулого року у США вибухнули бурхливі дебати після того, як російська берегова охорона незаконно захопила три невеликі українські судна з 24 моряками в міжнародних водах поблизу Керченської протоки, яка сполучає Чорне море з Азовським морем. Човни прямували з одного українського порту до іншого, і 24 моряки залишаються в московській в’язниці Лефортово, яка була колись під управлінням КДБ.

Однією із запропонованих відповідей США було блокування чорноморських портів Росії. Але порт Новоросійськ експортує практично всю казахстанську нафту, і мета не полягала в тому, аби покарати цю країну. Іншою ідеєю було заборонити російські кораблі, але більшість із них ходить під «зручними прапорами». Третьою пропозицією були страхові санкції, але страхування організоване у великі блоки, які утрудняють ідентифікацію окремих суден чи портів. Натомість «DASKAA 2.0» пропонує санкції проти 24 агентів Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), які були замішані в атаці в Керченській протоці, а також запровадити санкції проти російського суднобудування, якщо країна продовжить порушувати свободу судноплавства в цих водах.

«DASKAA 2.0» також розширює спроби свого попередника санкціонувати новий суверенний борг Росії. Хоча державний борг Росії наразі становить лише близько 15% ВВП, обмеження її можливості позичати на світових ринках має сенс, оскільки це змусило б Росію затягти пасок і ,відповідно, менше інвестувати, що також призвело б до зниження економічного зростання. І, починаючи з нового державного боргу, санкції США може бути розширено, аби охопити вторинний державний борг і позики з боку державних компаній. Це як серйозний, так і зручний захід, не пов’язаний з ризиками і витратами для Заходу. «DASKAA 2.0» також загрожує санкціями проти російських фінансових інституцій.

Санкціонування російського експорту нафти та газу — на який припадало дві третини російського експорту, коли світові ціни сягнули свого максимуму в період між 2011 і 2013 роками — з метою перешкодити російській військовій агресії, лише підвищило б світові ціни на користь Кремля. Раціонально, США і Європейський Союз досі обмежували своїми санкціями певні нафтові технології.

Запропоновані раніше санкції проти спільних російсько-американських нафтогазових підприємств могли б завдати удару по американських компаніях, і тому було обмежено «DASKAA 2.0», що позавчиться лише на великих нових інвестиціях за межами Росії. Значно жорсткіша ідея США полягала в тому, аби санкціонувати російський трубопровід Nord Stream 2 із Санкт-Петербурга до Німеччини. Але це виявилося технічно складно, і європейці наполегливо виступили проти санкцій щодо експорту Російського газу трубопроводами. Натомість «DASKAA 2.0» пропонує санкції проти російського зрідженого природного газу, що матиме менше заперечень з боку західних союзників.

Закон CAATSA від 2017 року поклав початок переслідуванню російських олігархів з оточення Путіна і особистого багатства Путіна. «DASKAA 2.0» рухається далі в цьому напрямі. Вимога США про цілковиту прозорість усіх активів стане найсильнішим ударом по путінській клептократії.

Все ж найжорсткіші положення «DASKAA 2.0» містяться в останньому новому розділі, в якому Російську Федерацію можуть визнати державою — спонсором тероризму, що є дуже серйозною пропозицією. Законопроект також пропонує ідеї щодо боротьби з неправомірним використанням Росією червоних повідомлень Інтерполу для переслідування своїх політичних ворогів за кордоном. Певно, найяскравішою новинкою є вимога надати звіт щодо вбивства лідера російської опозиції Бориса Нємцова 2015 року. Це буде дуже цікаво, особливо з огляду на те, що видатний історик Інституту Гувера Джон Данлоп нещодавно опублікував книжку, в якій недвозначно звинувачує у його вбивстві Путіна.

Спочатку, у відповідь на новини про новий законопроект Конгресу Російський фондовий ринок знизився на 3%. Очевидно, що «DASKAA 2.0» привернув до себе увагу Москви. Головне питання зараз полягає в тому, як Трамп відреагує на цю атаку на свого найважливішого іноземного прибічника.

Проект Синдикат для «Дня»

Андреас АСЛУНД — старший науковий співробітник Атлантичної Ради у Вашингтоні, автор книжок «Україна: що пішло не так і як це виправити», «Виклик економічному зростанню Європи» (разом із Симеоном Дянковим), і майбутньої книжки «Кумовський капіталізм Росії».