МЕНЮ

Російська влада: страх перед виборами

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
16 липня, 2019 - 18:59
або... перед переворотом?

Російська влада дедалі більше відчуває страх перед найменшими проявами справжньої демократії. Нинішні передвиборні кампанії з виборів губернатора і Законодавчих зборів Петербурга і Московської міської Думи це наочно демонструють. Путін та його оточення виявляють особливу чутливість до різних виборів саме в двох російських столицях. До того ж Пітер — це ніби особистий путінський домен. Тому президентському висуванцеві — украй непопулярному в місті безбарвному бюрократові Олександру Бєглову зробили зручних спаринг-партнерів, які насправді й не думають про те, аби боротися за губернаторське крісло.  Єдиний більш-менш відомий персонаж серед цих спаринг-партнерів — кінорежисер Володимир Бортко, що поставив «Собаче серце», «Бандитський Петербург» і «Майстра та Маргариту» і представляє КПРФ. Можна не мати сумніву, що його кандидатуру погоджено на самісінькій горі і серйозно боротися з Бєгловим він не буде. Два інші спаринг-партнери — це депутати петербурзьких Законодавчих зборів, чиї імена нічого не говорять навіть самим петербуржцям. Відомо лише, що одна з них — племінниця лідера «Справедливой России» Сергія Миронова, що однозначно вказує на ті межі, в яких вона може бути опозиційною до влади. Усіх серйозних опозиційних кандидатів, як на губернаторських виборах, так і на виборах до петербурзького парламенту, благополучно відсікли, як за допомогою муніципального фільтру, так і передусім за допомогою вибраковування підписів, поданих за опозиційних кандидатів.

Ту ж таки методику, роблячи основний натиск на підпис — найблагодатніший об’єкт для різних маніпуляцій, влада застосувала і в Москві.  Здебільшого, використовувалися два методи. По-перше, на підписних листах до номерів паспортів потрібного числа підписантів домальовувалася зайва цифра, аби паспортні дані ставали недійсними. По-друге, для перевірки до пошукових інтернет-систем дані підписантів умисне вводили з спотвореннями в написанні прізвища, імені, домашньої адреси тощо тож «Яндекс» і «Гугл» упевнено видавали відповідь, що такої людини не існує. Ну і зовсім вже для підстраховування, надійні експерти-графологи робили висновки, що сотні підписів у підписних листах опозиційних кандидатів виконані однією і тією самою рукою, а отже, недійсні. Таким чином набирався необхідний відсоток забракованих підписів, що дало змогу «законно» відмовити в реєстрації неугодним владі кандидатам. У Петербурзі ж ще до того ж під будь-якими приводами відмовлялися приймати документи від опозиційних кандидатів, влаштовуючи помилкове мінування виборчкомів, аби таким чином максимально віддалити для них час початку збирання підписів. Голова Центрвиборчкому Ела Памфілова, було, обурилася неподобствами, що відбуваються під час регіональних передвиборних кампаній у Петербурзі та Москві, але потім принишкла. Вочевидь, їй знаючі люди пояснили, що й до чого. І Памфілова тимчасово усунулася від передвиборчої кампанії: терміново лягла до лікарні на операцію плечового суглоба. Коли в Москві опозиційні (вони ж незалежні) кандидати зрозуміли, що їх знімають з виборів до Мосміськдуми, вони терміново скликали мітинг протесту біля Мосміськвиборчкому в формі зустрічі муніципальних депутатів зі своїми виборцями. Але на мітинг прийшло далеко не вражаюча маса народу: за оцінкою поліції — близько 1000 осіб, за оцінкою самих опозиціонерів — близько 2000. Але навіть якщо правильною була ця остання оцінка, така кількість протестувальників ніяк не могла вразити ні Мосміськвиборчком, ні окружні виборчі комісії. Ось якби протестувальників було 10 тисяч, а ще краще — 20 тисяч, тоді б виборчкоми і Кремль, можливо, були вражені. А таких протестувальників біля Мосміськвиборчкому жорстоко розганяли. І опозиціонерів, найвідоміші серед яких Ілля Яшин і працівниця Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального Любов Соболь, цілком передбачено не зареєстрували. Яшина ще глумливо звинуватили в тому,  що він буцімто «використовував адміністративний ресурс», коли залишав посилання на свій канал на відеохостингу YouTube. відео на сайті муніципального округу, главою якого він є. Отже, і Москві, і Петербургу  8 вересня гарантовано вибори без вибору. Опозиціонери обіцяють продовжувати протести в щоденному режимі, але мають ще менше шансів зібрати навіть ті ж таки 2000 осіб, що їм вдалося зібрати 14 липня. Памфілова пообіцяла зустрітися з незалежними кандидатами, яких не зареєстрували, але лише 22 липня, коли термін реєстрації давно скінчиться. Опозиціонери, звичайно, оскаржуватимуть зняття з виборів у судах. Але суди в Росії цілком керовані і нікого на виборах не відновлять, якщо, звичайно, раптово не надійде відповідна команда з Кремля.

Здавалося б, владі тепер, після настільки ґрунтовної зачистки виборчого поля в Москві і Петербурзі, боятися нічого. Але вона боїться. Тут саме цими днями сталася одна визначна подія. У Підмосков’ї розбився (чи, як делікатно висловлюються офіційні особи, «зробив жорстку посадку») новий і неначе цілком надійний гелікоптер Robinson. При цьому загинуло двоє пілотів, які за найближчого розгляду виявилися людьми дуже непростими, а саме тими, хто навчав Путіна літати на моноплані перед відомим польотом зі стерхами. Вже не знаю, який такий компромат на перше обличчя держави могли мати нещасні пілоти. Але одразу ж згадався політ, який так само трагічно завершився, на вертольоті заступника генерального прокурора, що займався справою про отруєння Скрипалів, у жовтні минулого року. А потім, у листопаді, сталася смерть від швидкоплинного онкологічного захворювання начальника ГРУ, що займався справою Скрипалів по своєму відомству. У зв’язку з цим і  трагічний випадок із путінськими інструкторами з польотів зі стерхами видається усуненням якихось небажаних свідків. Таку зачистку часто-густо проводять тоді, коли не впевнені в міцності своєї влади. І для цього, хоч як це дивно, є підстави.

Сьогодні, коли революція в Росії поки що неможлива, а на виборах справжня опозиція шансів не має, реально зростає ризик палацового перевороту. Народ сьогодні більше Путіна не любить, ніж любить (тут і пенсійна реформа, і підвищення податків, і колосальна прірва між багатими і бідними). Тому учасники перевороту можуть чекати, що скинення Путіна позитивно зустріне як міжнародна, так і російська громадська думка. А за цих умов інші претенденти на владу навряд чи ризикнуть, принаймні спочатку, усунути тих, хто вчинить переворот. Та й революції можна буде не боятися. Ось Путін і вживає превентивних заходів. У цьому контексті, можливо, варто розглядати і відставку командира елітної групи «Альфа» після того, як його підлеглі засвітилися в елементарному грабуванні й рекеті. Цілком імовірно, що на цьому черга відставок і смертей не скінчиться.