П'ять ключів до перемоги

Минулої суботи ввечері стало зрозуміло, що третя спроба ексвіцепрезидента США Джо Байдена стати президентом увінчалась успіхом. Це сталося після того, як влада штату Пенсильванія повідомила, що Байден здобув перемогу в цьому штаті, який дав кандидату-демократу 20 виборників. Це означало, що ексвіцепрезидент отримує 273 виборники, при необхідних 270 для обрання президентом США. І подальші підрахунки в чотирьох інших штатах не змінять ситуацїі. Ба більше, виглядає так, що в Байдена буде 306 виборників, як це було в Трампа на виборах 2016 року.

Отже, згідно з повідомленнями американських ЗМІ, Байден став обраним президентом США (President-elect), а його напарниця Камала Харріс обраним віцепрезидентом США (Vice President-elect). До речі, Харріс стала першою жінкою в історії США, яка обійматиме посаду віцепрезидента. І до того, вона є афроамериканкою вихідцем із Азії.

Саме так обох будуть називати в США до 20 січня 2021 року, коли вони приймуть присягу і офіційно вступлять на посади відповідно президента і віцепрезидента США.

Досі чинний президент США Дональд Трамп не визнав поразки і заявив, що подаватиме позови в суди з невизнання результатів виборів. Однак для цього поки що в нього немає жодних доказів, ба більше, лідери провідних країн світу вже привітали Байдена та Харріс з перемогою.

РЕКОРДИ НА ВИБОРАХ

Нинішні президентські, які виявилися драматичними, оскільки спочатку здавалось, що попри прогнози і дані екзитполів про велику перевагу Байдена, на них перемагає Трамп. Це пояснювалось тим, що в останню чергу на виборчих дільницях стали рахувати бюлетені, відправлені поштою.

Рекодною на цих виборах виявилась явка. Участь у них взяли майже 160 млн американців. При чому ще до дня виборів проголосувало понад 100 млн американців. Що є другим рекордом, бо на виборах 2016 року ця цифра становила лише 20 млн. Крім того, більше половини зі ста мільйонів виборців проголосували поштою. Також слід звернути увагу на високу частку тих, хто голосував уперше. А таких серед усіх виборців було майже 13%.

Рекордною була кількість голосів поданих за переможця на цих виборах — 75,2 млн, а це більше, ніж свого часу отримав президент Обама. Ще один рекорд — кількість голосів поданих за Трампа, який поступився Найдену — 70,8 млн.

І рекордом можна назвати перевагу Байдена над Трампом — 4,4 млн виборців. На минулих виборах Гіларі Клінтон отримала майже на три млн більше голосів за Трампа, однак програла в підрахунку голосів колегії виборників.  

П’ЯТЬ КЛЮЧІВ БАЙДЕНА ДО ПЕРЕМОГИ     

Як відомо, Байден — син продавця автомобілів у шт. Делавер — є політиком майже з півстолітнім стажем. Із 1973 по 2009 рік він був сенатором від штату Делавер, а з 2009 по 2017 рік — віцепрезидентом США.  

Слід нагадати, що це були треті президентські перегони Байдена, які завершилися обранням його на посаду глави найвпливовішої в світі держави. Також слід не забувати, що президент США має надзвичайні повноваження в сфері зовнішньої політики.

Тепер можна назвати п’ять причин, завдяки яким цьому 77-річному політику зі стажем вдалося стати переможцем на цих дуже складних і драматичних президентських перегонах у США.

По-перше, це — Covid, Covid, Covid. Цікаво, що ця проблема була за межами контролю Байдена. До того ж пандемія вибила найбільший козир Трампа: зростання і процвітання. Через це рейтинг глави Білого дому влітку впав до 38%, що ефективно використав ексвіцепрезидент у своїй кампанії.

По-друге, тиха виборча кампанія. Байден має репутацію політика, який своїми обмовками часто потрапляє в халепу. Так сталося під час його першої виборчої кампанії 1987 року, а потім 2007 року. Під час цьогорічної кампанії в Байдена було небагато обмовок, і йому в цьому допомогло обмеження на участь у мітингах через пандемію. Як відомо, через це Трамп заявляв, що Байден сидить у бункері.

По-третє, будь-хто, але не Трамп. Фактично головним гаслом Байдена була «боротьба за душу Америки». І за цим гаслом був простий розрахунок, що Трамп надто поляризує Америку і є надто запальним, тому американському народу потрібен спокійний сталий лідер. І завдяки цьому демократам вдалося перетворити ці вилори на референдум щодо Трампа. Іншими словами, переможний меседж Байдена полягав у тому, що він просто не Трамп.

По-четверте. Залишатися в центрі. Попри тиск лібералів і прогресистів, у Демократичній партії Байдену вдалося дотримуватись центристської позиції. Він відмовився підтримати універсальну державну систему охорону здоров’я, безплатне навчання в коледжах і податок на багатство. І цю стратегію було відображено вибором ним на напарника на посаду віцепрезидента Камали Харріс. 

По-п’яте, більше грошей, менше проблем. На початку року в Байдена фактично не було коштів на кампанію. Тим часом, як Трамп розпочав виборчу кампанію, маючи майже мільярд доларів, то Байден був у явно невигідному становищі в порівнянні зі своїм суперником. Однак починаючи з квітня в Байдена запрацювала кампанія зі збору коштів і на початок жовтня ексвіцепрезидент мав на 144 млн готівки більше, ніж президент. Наявність переваги в коштах дала Байдену можливість досягти виборців і просувати серед них свій меседж. Гроші забезпечують різні варіанти кампанії і надають ініціативу. І Байден належним чином використав цю перевагу.

БАЙДЕН І УКРАЇНА

Як віцепрезидент США Джо Байден шість разів відвідував Україну. Ба більше, в адміністрації Обами він фактично курував український напрямок.

Як стало відомо з публікацій, він значно активніше, ніж Обама, який боявся спровокувати Росію, підтримував надання Україні летального озброєння. Зокрема, в інтерв’ю «Дню» в листопаді 2014 року він заявив, що «...Ми надамо безпекову допомогу Україні».

Водночас слід зауважити, що під час свого останнього візиту в Україну в 2017 році Байден наголошував на важливості боротьби з корупцією. Зокрема, він зазначав, що Росія використовує корупцію як «інструмент примусу», щоб залишити Україну в своїй сфері впливу. Відтак Байден наголошував, що боротьба з корупцією це не лише справа доброго урядування, а й є важливою для самозбереження і безпеки.

ФОТО REUTERS

КОМЕНТАРІ

«День» звернувся до колишнього посла США в Україні у 2006—2009 рр. Білла ТЕЙЛОРА, який сьогодні обіймає посаду виконавчого директора Американського інституту миру, з проханням прокоментувати вибори в США і розповісти якою буде політика адміністрації Байдена щодо України та Росії і які очікування покладатимуть у Білому дому щодо України, де зараз виникла криза з Конституційним судом.

Інтерв’ю з паном Тейлором записувалось 7 листопада за кілька годин до оголошення американськими ЗМІ про перемогу ексвіцепрезидента Джо Байдена на президентських перегонах.

«Ми можемо бути досить упевненими, сказав він, що Байден стане наступним президентом. На даний момент офіційно про це не було ще проголошено, і віцепрезидент Байден чекає, коли офіційні органи, щонайменше одного зі штатів, де продовжується підрахунок голосів, а Пенсильванія є одним з таких штатів, щоб оголосити про свою перемогу. І він не хоче бути самовпевненим, а бути впевненим, що в нього є повна підтримка». 

«ВИБОРЦІ З ОБОХ СТОРІН ВИСЛОВЛЮВАЛИ СВОЇ ВІДЧУТТЯ, ОТРИМУЮЧИ ІНФОРМАЦІЮ З МЕДІА, ЯКІ НЕ НАМАГАЛИСЯ ДАТИ ПОВНУ КАРТИНУ»

— Чому на вашу думку, ці вибори характеризувались жорсткою боротьбою між двома конкурентами, що оглядачі стали говорити про розподіл країни?

— Це гарне питання, чому так відбувалося під час цієї виборчої кампанії. Виборці з обох сторін, ті, хто підтримує Байдена, і ті, хто підтримує президента Трампа, висловлювали свої відчуття, отримуючи інформацію з медіа, які не намагались дати повну картину. А загалом, деякі видання не брали зобов’язання чесно висвітлювати кампанію.

Але відповідальні національні медіа відчували зобов’язання подавати правдиву інформацію і намагалися будь-яким чином її знаходити.

Журналісти є важливими і не лише під час виборчої кампанії у визначенні того, що вони вважають правдою.

І це нас повертає до вашого питання, чому Америка стала такою поляризованою.

Але пан Байден заявляв і демонстрував своїми діями, що він збирається зменшити поляризацію, згуртувати обидві сторони, щоб працювати разом. І я вважаю, що він має спроможність це зробити.

«ПОПЕРЕДУ В БАЙДЕНА ВАЖКА ПРАЦЯ, АЛЕ ВІН ЗАЯВЛЯВ, ЩО ХОЧЕ ПРАЦЮВАТИ НА ДВОПАРТІЙНІЙ ОСНОВІ, ЩОБ ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ»

— А чи буде Байден ефективним президентом, враховуючи, що більшість у сенаті залишається під контролем республіканців?

— Так, попереду в нього важкі часи. Але якщо він буде робити те, що говорить, а саме працюватиме для всіх американців, не лише для людей, які голосували за нього, а й для тих, хто голосував проти нього, іншими словами буде президентом для всіх американців, то він зможе досягати результатів, намагаючись зробити країну кращою. США мають реальні проблеми, ви знаєте про пандемію COVID-19, безробіття, расову нерівність. І ми маємо говорити про це. Хай хто б був президентом, а це, ймовірно, буде Байден, він має працювати над розв’язанням цих проблем.

У такому разі Байдену доведеться працювати разом із Мітчем Макконнеллом, лідером республіканської більшості в сенаті, а також із іншими республіканцями та демократами, які мають різні погляди, для розв’язання згаданих проблем.

Тобто попереду в Байдена важка праця, але він заявляв, що йому буде важко і хоче працювати на двопартійній основі, щоб вирішувати проблеми. І мені здається, що йому вдасться це зробити.

«ДУМАЮ, ЩО ЦЕ НЕ ЗАБЕРЕ БАГАТО ЧАСУ, ЩОБ ЦІ ПОЗОВИ (ЗІ СКАСУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ) БУЛО ВІДКИНУТО»

— Пане Тейлор, як довго на вашу думку, нинішній глава Білого дому не визнаватиме обраного президента — President-elect і як довго можуть тривати позови з боку Трампа щодо не визнання результатів виборів?

— Я не думаю, що це триватиме довго. Сьогодні є шанс, що офіційні чиновники в штаті Пенсильванія оголосять про перемогу Байдена в цьому штаті, а це означає, що ексвіцепрезидент набирає 273 голоси виборників. І тоді він може заявити про свою перемогу.

Водночас можна очікувати на численні юридичні позови з боку Трампа щодо невизнання результатів виборів. На сьогодні вони не були успішними. Республіканська партія на різних етапах подавала позови щодо процедур підрахунку, регуляцій, рішень, як мають рахуватися голоси. І переважній більшості випадків суди, не залежно від того, хто призначав суддів, які здебільшого призначались республіканською адміністрацію, відкинули позови щодо зменшення кількості голосів, які підраховувались, чи були проголосовані.  

І в останні кілька днів ми побачили, що кількість таких позовів зменшується. І вони будуть і далі зменшуватись. І тому я думаю, що це не забере багато часу, щоб ці позови було відкинуто.

— Багатьох сьогодні цікавить питання, хто буде наступним держсекретарем у адміністрації Байдена. Що ви думаєте щодо цього?

— Це дуже гарне питання. В Байдена є велика лава сильних кандидатів на посаду держсекретаря. Очікується, що в адміністрації будуть люди з різними точками зору, а також з великим досвідом. А там є багато людей, які служили в Адміністрації Обами та Клінтона. Також є люди, які мають гарну професійну кар’єру. Іншими словами, в Байдена буде дуже широкий вибір. Я не знаю, хто є основним кандидатом, але думаю, що дещо зарано говорити про це.

«СЕНАТ МОЖЕ ЗАТВЕРДИТИ ПОСЛОМ ДЕЙТОНА, ЯКИЙ МОЖЕ ВИКОНУВАТИ ОБОВ’ЯЗКИ ГЛАВИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ США ДО 20 СІЧНЯ 2021 РОКУ»

— До речі, а коли новий посол США Кейт Дейтон в Україні, який пройшов слухання в комітеті сенату в закордонних справах, буде затверджений сенатом? Чому така затримка з цим?

— Так, ви маєте рацію. Генерал Кейт Дейтон пройшов голосування в комітеті сенату в закордонних справах. Він чекає коли Макконнелл поставить на голосування його кандидатуру, а також з багатьох інших послів та високопоставлених чиновників на засіданні в сенаті. Цього досі не сталося через те, що головна увага сенату була на інших питаннях.

У певний момент сенат повернеться, щодо засідань, які будуть називатися lame-duck session, а новий сенат із новобраними третиною сенаторів збереться на початку січня. Проте старий склад сенату може затвердити послом Дейтона, який може прибути до Києва і виконувати обов’язки глави дипломатичної місії США в Україні до 20 січня 2021 року. Але на цей день він має, як інші посли чи високопоставлені чиновники, подати прохання про відставку.

Це робиться для того, щоб нова адміністрація могла призначити тих людей, кого вона вважає за потрібне. І адміністрація Байдена буде ухвалювати рішення щодо кожного посла чи прийняти його відставку чи відхилити її і дозволити таким послам залишитися. І буде велика кількість неполітичних професіоналів-послів у багатьох країнах, чиї прохання про відставку не будуть прийнятими. І їх попросять продовжувати свою роботу на посаді послів. Але прохання більшості політичних призначенців адміністрації Трампа чи держсекретаря Помпео буде прийнято. І вони мають припинити діяльність за кордоном і звільнити свої офіси 20 січня 2021 року.

Повертаючись до Дейтона, адміністрації Байдена доведеться вирішувати чи вона хоче залишити його на посаді посла в Україні чи послати туди когось іншого, хто представлятиме президента Байдена.

І даний випадок є незвичним. Дейтон не є типовим політичним призначенцем. Він не робив внесків у кампанію, він не дуже добрий друг президента Трампа. Генерал Дейтон — професіонал, не політик і має підтримку обох республіканців та демократів у сенаті. І тому важко сказати, якщо Дейтона затвердить сенат, чи буде він затребуваний адміністрацією Байдена на цій посаді як посол США в Києві.

«ПРЕЗИДЕНТ БАЙДЕН БУДЕ ЩЕ БІЛЬШЕ ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ, НІЖ ВІН ЦЕ РОБИВ БУДУЧИ ВІЦЕПРЕЗИДЕНТОМ У АДМІНІСТРАЦІЇ ОБАМИ»

— Цікаво почути від вас думку про те, якою буде політика Байдена щодо України та Росії в порівнянні з часами, коли він був у адміністрації Обами?  

— Багато сталося з часів адміністрації Обами — Байдена. І я думаю, що президент Байден буде ще більш підтримувати Україну, ніж він це робив будучи віцепрезидентом у адміністрації Обами.

Як ми знаємо, президент Обама побоювався щодо провокування Росії, хоча багато хто з нас тоді вважав це помилкою. 

І я вважаю, що ми багато навчилися за останні чотири роки, що хочемо і можемо підтримувати Україну, поставляючи озброєння, зокрема ПТРК Javelin. Адже Росія вже була спровокована, і це сталося незалежно від того чи постачали ми озброєння, чи ні.

І те, що ми вивчили, і це Байден знає, що для США, а також Європи краще, коли Україна є сильною. Бо саме сильна Україна може стримати Росію від того, щоб та йшла далі.

І ми зрозуміли, що стримування працює і сильна підтримка України з боку ЄС і США може стримати подальшу російську агресію. І йдеться не лише про зброю, Javelin, а й про санкції. І ми багато зрозуміли, як діють санкції, чому вони можуть бути більше ефективними і що їх можна краще фокусувати і робити більш витонченими.  

Санкції можуть стримувати Росію від того, щоб вона завдавала більше шкоди і не посилювала агресію проти України.

Тому що Росія знає, що США є дуже серйозно ставляться щодо санкцій, НАТО, ЄС є більш стійкими, ніж про це думала Росія. В Кремлі вважали, що європейці не будуть дотримуватись чи запроваджувати санкції, а почнуть розсипатись. А цього не сталося, європейці виявились сильними і кожні шість місяців вони продовжують санкції проти РФ.

І Росія бачить, що у військовому плані Україна є сильнішою, і санкції є більш болісними і тривалими, ніж вони сподівались. У разі подальшої агресії проти України чи проти інших країн на периферії санкції завдаватимуть більше шкоди Росії і будуть її стримувати. Там зрозуміли, що ми побачили дієвість військового стримування, військової міці України, силу санкцій, вразливість Росії від санкцій за останні чотири роки. Президент Байден буде погоджуватись з цим і буде продовжувати тиснути на росіян.

«НА ПРОТИВАГУ ТРАМПУ ПРЕЗИДЕНТ БАЙДЕН БУДЕ ГОТОВИЙ ЧІТКО ВИСЛОВЛЮВАТИ, ЩО РОСІЯ Є ЗАГРОЗА І ЇЙ ТРЕБА ПРОТИСТОЯТИ»

— А що можна очікувати від відносин Байдена з Путіним, бо як ми знаємо, президент Трамп ніколи не критикував російського лідера?

— Ви праві. Президент Трамп з причин, про які ніхто не знає, ніколи не критикував президента Путіна. Віцепрезидент Байден прямо критикував Путіна і назвав Росію головного загрозою для безпеки США, а також і міжнародної безпеки.

Тому я думаю, що існуватиме відмінність між адміністрацією Байдена і Трампа в тому, що президент Байден буде готовий чітко висловлювати, що Росія є загроза і їй треба протистояти. І пан Путін має відступити, вийти з України, з Донбасу, з Криму, з Грузії. Я думаю, що адміністрація Байдена буде проводити більш сильнішу зовнішню політику, ніж адміністрація Трампа.

«ЯКЩО УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД ЗБЕРІГАТИМЕ ВІДДАНІСТЬ СВОЇМ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ, ТО АДМІНІСТРАЦІЯ БАЙДЕНА ПРОДОВЖУВАТИМЕ ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ»

— А як щодо відносин адміністрації Байдена щодо української влади, яку президент Трамп намагався долучити до дискредитації свого конкурента через діяльність сина Байдена — Хантера в Україні? Як відомо, через знаменитий досконалий телефонний дзвінок Трампа до Зеленського демократи розпочали процедуру імпічменту президенту Трампу. 

— Я не думаю, що цей дзвінок матиме якесь значення для Байдена. Адміністрація Байдена спостерігатиме за тим, чи український уряд залишатиметься відданим реформам, які взяв на себе український президент, демократичним, європейським цінностям, спробам реформування фінансового, судового сектора, а також чинитиме опір російській агресії.

Я певен якщо український уряд зберігатиме відданість своїм зобов’язанням, то адміністрація Байдена буде продовжувати підтримувати Україну. Я не думаю, що будуть якісь «досконалі дзвінки».

— Пане Тейлор, а що ви думаєте про можливість для України ухвалення Угоди про посилення оборонної співпраці подібно до тої, яку цього року підписали США з Польщею і яка передбачає продаж польським збройним силам 34 новітніх багатоцільових літаків F-35, а також систем протиповітряної оборони Patriot?

— Я вважаю, що адміністрація Байдена буде готовою обговорити це. І я знаю, що жодних рішень у цьому плані ще не було зроблено, бо про це ще не говорили обидві сторони. І водночас, я думаю, ще зарано говорити про якусь конкретику такого роду відносин. Я думаю, що розгляд такого варіанту можливий. І загалом я можу сказати, що адміністрація Байдена хоче бути певною, що Україна отримує підтримку, є сильною і має необхідні ресурси захистити себе і водночас продовжувати реформи в оборонному секторі.

«ДУЖЕ ВАЖЛИВО, ЩОБ АНТИКОРУПЦІЙНІ ІНСТИТУЦІЇ ЗБЕРЕГЛИСЯ, ВІДНОВИЛИСЬ ТА ПОСИЛИЛИСЬ»

— І на завершення цікаво почути вашу думку про останні події в Україні, зокрема на реакцію влади щодо рішення Конституційного суду, який скасував обов’язкове е-декларування для всіх чиновників і суддів, а також кримінальну відповідальність за недостовірне декларування?

— Це великий виклик як для уряду, так і всієї України. Але подібно до багатьох викликів, це також і можливість. Будь-то для президента чи когось іншого, проявити сильне лідерство. Думаю, існує багато гарних ідей, як розв’язати цю проблему. Адже КС завдав великої шкоди інституціям, мета яких боротьба з корупцією. А ця боротьба з корупцією є справді дуже важливою і практично такою важливою, як боротьба з Росією. Відтак дуже важливо, щоб антикорупційні інституції збереглися, відновились та посилились. А КС вжив заходів, щоб зруйнувати їх. І через це виникає сум’яття. Адже в Конституції є положення, які ускладнюють для уряду і навіть для Верховної Ради розв’язання цієї проблеми, яку створив КС.

Але з сильним лідерством та широкою коаліцією підтримки в Раді можна буде, сподіваюсь, буде внесено відповідні зміни у законодавство, конституцію, щоб розв’язати цю проблему. 

Я переконаний, що таке рішення буде знайдено, але я не певен, що це може буде рішення однієї партії «Слуги народу» чи «Європейської солідарності», чи «Батьківщини», чи «Голосу». Це має бути коаліція партій, що представлені в Раді, людей відданих реформам, демократичним цінностям і відновленню інституцій, які борються з корупцією.