МЕНЮ

Про особливість литовських інвестицій

Микола СІРУК, «День»
30 січня, 2020 - 18:41
Військовий аташе Альгірдас НОРКУС: «Наша мета — допомогти Україні посилити свої оборонні можливості, щоб відбити будь-які напади на суверенітет та незалежність країни»

Литовська Республіка була однією з перших країн-членів НАТО, які надали Україні летальні озброєння. Вперше вантаж боєприпасів та інших озброєнь було доставлено 2014 року, після того як Росія окупувала Крим і почала агресію на Донбасі. А влітку минулого року літаки ВПС України перевезли із Литви майже мільйон патронів для стрілецької зброї радянського виробництва — автоматів і кулеметів. Уряд Литовської Республіки прийняв рішення про передачу боєприпасів ще на початку лютого. У період з 2014-го до 2018 року надала Україні понад 11,5 млн євро допомоги. Таку цифру навів восени минулого року президент Литовської Республіки Гітанас Науседа під час зустрічі з делегацією Дніпропетровської облдержадміністрації та українськими військовими, які наразі перебувають у Литві на реабілітації. За словами Науседа, Литва має намір продовжувати надавати активну підтримку людям України, які постраждали від війни. Литва щороку приймає 50 українських військових на реабілітацію. Він також повідомив, що за прикладом Литви Україна планує відкрити центр психологічної соціальної реабілітації, який буде допомагати людям, котрі постраждали внаслідок війни.

«День» звернувся до військового аташе з питань оборони в Посольстві Литовської Республіки в Україні полковника Альгірдаса НОРКУСА з проханням розповісти про стан військового співробітництва між Литвою та Україною і як це допомагає нашій країні реформувати Збройні сили України.

«ХАРАКТЕР І ЗНАЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ЗНАЧНО ЗМІНИЛИСЯ ЧЕРЕЗ ВІЙСЬКОВУ АГРЕСІЮ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ»

— Військова співпраця між Литовською Республікою та Україною розпочалася до 2000 року. Примітним є той факт, що литовські та українські війська брали спільну участь у міжнародних операціях, у тому числі в місії НАТО в Афганістані, де Литва керувала однією з команд із відбудови провінцій. Однак характер і значення військового співробітництва значно змінилися через військову агресію Російської Федерації проти України. Починаючи з 2014 року співробітництво постійно зростає, і зараз воно вважається дуже інтенсивним. Ще того ж 2014 року в центрі уваги співпраці було реагування на нагальні потреби України протистояти російській військовій агресії. Наприклад, медична реабілітація поранених українських військовослужбовців була розпочата тоді і триває тепер. Зокрема, Литва була першою державою, яка офіційно надала Україні летальну зброю. Ми також підтримуємо поточні реформи в оборонному секторі, тісно співпрацюючи зі Збройними силами України. Близько 40 литовських військових інструкторів, наставників та радників під час Литовської навчальної місії в Україні (ЛНМУ) щодня працюють з українськими колегами із різних підрозділів (Сухопутних військ, Сил спеціальних операцій) Збройних сил і на різних рівнях — від тактичного до стратегічного.

«У СЕРЕДНЬОСТРОКОВІЙ ТА ДОВГОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВАХ ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ПОСТУПОВО ПРИЗВЕДЕ ДО ФОРМУВАННЯ НОВОГО МЕНТАЛІТЕТУ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ»

— Яку мету ставить перед собою Литва, співпрацюючи з Україною у військовій сфері?

— Кінцева мета Литви — допомогти Україні посилити свої оборонні можливості, щоб відбити будь-які напади на державний суверенітет та незалежність. Закріплене в Конституції положення про євроатлантичну інтеграцію є орієнтиром української оборонної реформи. У військовому плані вона спрямована на підвищення взаємодії між Збройними силами України і НАТО. З огляду на це Литва може багато чим поділитися із нещодавнього досвіду інтеграції в НАТО. Водночас така співпраця є взаємовигідною з точки зору готовності України поділитися своїми знаннями боротьби проти російської агресії. У середньостроковій та довгостроковій перспективах євроатлантична інтеграція України поступово призведе до формування нового менталітету українських військових, орієнтованих на Захід, до НАТО. Вивчення англійської мови, професійна військова освіта для сержантського складу та офіцерів, а також базова військова підготовка для регулярних військовослужбовців — це ті сфери, які дадуть можливість такому розвитку, і Литва підтримує це практичними засобами.

«СПІЛЬНА ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА БРИГАДА РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК ПРАКТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯКИЙ НАДАЄ МОЖЛИВІСТЬ УКРАЇНСЬКИМ ВІЙСЬКОВИМ ПРИЙМАТИ РОБОЧІ ПРОЦЕДУРИ, ПРАКТИКИ І СТАНДАРТИ БРИГАДИ НАТО»

— Який вплив має військове співробітництво між Литвою та Україною на реформування секторів оборони і безпеки України, особливо на реформу Збройних сил України?

— Відносний успіх досягнуто в тих сферах, у яких Литва зосередила свої зусилля з надання підтримки. Розвиток сержантського корпусу — це, мабуть, найбільш помітний напрямок. Зрештою, наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила закон про запровадження в сержантському корпусі подібних до НАТО чинів. Багато було зроблено для вдосконалення системи підготовки і навчання сержантського корпусу. Проте перед нами стоїть завдання повною мірою розробити повноваження сержантського корпусу в новій структурі Збройних сил, яка нещодавно проявилась у баченні Генерального штабу до 2030 року. Розвиток сучасних сил спеціальних операцій — ще одна визначна сфера, куди Литва інвестує значні кошти. Результат дуже очевидний — цього року Українська тактична група з питань спеціальних операцій перебуває в режимі очікування в межах сил реагування НАТО. Заслуговує на увагу інший приклад              — це спільна литовсько-польсько-українська бригада, яка розглядається всіма трьома країнами як практичний інструмент, який надає можливість українським військовим приймати робочі процедури, практики і стандарти бригади НАТО.

«НАТО МАЄ ЧИСЛЕННІ ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ Й ІНСТРУМЕНТИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ УКРАЇНІ ДОСЯГТИ ПЕВНИХ СТАНДАРТІВ, ЗОКРЕМА ТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ»

— Що повинні і що можуть зробити Литва і НАТО взагалі для того, щоб допомогти Збройним силам України досягти стандартів НАТО й особливо взаємодії зі збройними силами союзників — країн-членів НАТО?

— Нинішній рівень співпраці між Україною і НАТО є безпрецедентним. Успіх співпраці залежить від відкритості та довіри обох сторін, що якраз стосується співпраці між НАТО та Україною. На сьогодні НАТО має численні практичні інструменти й інструменти, які допоможуть Україні досягти певних стандартів, зокрема технічного характеру. Але інтероперабельність (взаємосумісність) збройних сил у країнах НАТО також значною мірою покладається на спільні доктрини, принципи та практики в оборонному плануванні, підготовці військ і плануванні операцій, командуванні та контролю тощо. Потрібні час і зусилля обох сторін, щоб передати і сприйняти дещо інший підхід до забезпечення оборони країни. НАТО і Литва, безумовно, роблять все можливе, щоб допомогти Україні досягти цих стандартів.

«МОЖНА ДОСЯГТИ ЗНАЧНОГО ПРОГРЕСУ НАВІТЬ У КОРОТКОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ, КОЛИ Є УЗГОДЖЕНІ ПЛАНИ, А ПЕРСОНАЛ ВІДДАНИЙ ГРАНДІОЗНІЙ ІДЕЇ»

— Що ви думаєте про мету чинного міністра оборони Загороднюка (він сказав це в інтерв’ю lb.ua 19           грудня минулого року), що Україні потрібні декілька років для досягнення стандартів НАТО?

— Інтеграція в НАТО як організацію колективної оборони — це довготривалий та вимогливий процес. Литва стоїть на цьому шляху вже понад 15 років. Можна досягти значного прогресу навіть у короткостроковій перспективі, коли є узгоджені плани, а персонал відданий грандіозній ідеї. Я досить оптимістично ставлюсь до міністра оборони і начальника генерального штабу. Всього за кілька місяців перебування на своїх посадах вони зробили значні кроки у правильному напрямку, і, що найголовніше, за підтримки Верховної Ради. Дійсно, це турборежим, помилки будуть, але це єдиний спосіб стати переможцем.

«НАПРЯМОК ПРОДАЖІВ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ ТОВАРІВ Є ОДНИМ ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ВИКЛИКІВ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОАТЛАНТИЧНІ СТРУКТУРИ»

— А що ви можете сказати про перспективу військово-технічної співпраці між нашими країнами?

— Литва є дуже маленьким гравцем з точки зору військової промисловості. У Литві є кілька компаній, які виробляють окремі елементи озброєнь для іноземних військових промислових компаній. Щодо військових закупівель, Литва проводить політику придбання обладнання, сумісного з нашими союзниками по НАТО. Напрямок продажів українських військових товарів є одним із найбільших викликів інтеграції України в євроатлантичні структури, які будуть подолані, якщо військово-технічна політика пристосується до геополітичної орієнтації країни на Захід.

«ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО ПРОГРАМИ НАТО «ПРОСУНУТІ МОЖЛИВОСТІ ПАРТНЕРСТВА» — ЦЕ ДУЖЕ ВІДЧУТНИЙ ЕЛЕМЕНТ ДЛЯ ПОСИЛЕННЯ СПІВПРАЦІ МІЖ НАТО І УКРАЇНОЮ НА ПРАКТИЦІ»

— Що ви можете сказати про прохання Президента України, яке він висловив під час спільної з генсеком НАТО пресконференції в Києві, що Україна хоче приєднатися до програми НАТО «Просунуті можливості партнерства» (EOP)?

— Приєднання України до програми НАТО «Просунуті можливості партнерства» — це дуже відчутний елемент для посилення співпраці між НАТО і Україною на практиці. Литва підтримує цю амбіцію. Водночас ми закликаємо Україну також найкраще використовувати вже наявні інструменти співпраці Україна — НАТО, включаючи насамперед щорічну Національну програму.