Про масштаби епідемії та «духовні скріпи»

Володимир Путін, нарешті, визначився з датою проведення Параду Перемоги. Чи йому здається, що визначився, але коронавірус і тут може внести свої корективи. Поки на зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу Путін наказав готуватися до проведення параду 24 червня — у 75-ту річницю Параду Перемоги 1945 року. Що характерно, цю зустріч Володимир Володимирович провів у режимі відеоконференції. Отже, все-таки побоюється зловити коронавірус від Сергія Кужегетовича. А що солдати й офіцери можуть COVID-19 підхопити як на самому параді, так і, особливо, на його численних репетиціях, Путіна, схоже, не надто хвилює. Духовні скріпи важливіші! От і наказав Шойгу: «Зважаючи на те, що ситуація і в цілому в країні, і в більшості регіонів, і в самих Збройних Силах залишається стабільною, а в багатьох місцях стабілізується після проходження піку інфекційних захворювань, вважаю за можливе прийняти такі рішення. Наказую розпочати підготовку до військового параду на честь 75-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні — в столиці Росії, Москві, та інших містах. Ми зробимо це 24 червня — в день, коли 1945 року відбувся легендарний, історичний парад переможців, коли Червоною площею пройшли бійці, які билися під Москвою й захищали Ленінград, які билися під Сталінградом, які визволяли Європу, які брали штурмом Берлін. (Це в тому сенсі, що можемо повторити? — Б.С.)».

Далі йде щось кумедне: «Наказую вам забезпечити найсуворіші вимоги безпеки під час підготовки та проведення параду. Ризики для всіх його учасників мають бути зведені до мінімуму, а краще — виключені». Ну, те, що головного глядача убезпечать, можна не сумніватися. І температуру сто разів поміряють, і на безпечну дистанцію від інших людей відведуть. Але як бути з рештою учасників? Змусити їх марширувати на безпечній соціальній дистанції, в масках і пальчатках? Але екіпажам усередині бойової техніки соціальної дистанції дотримуватися не вдасться. І як бути з глядачами? Проводити парад з ними чи без? І що робити з іноземними представниками? Зрозуміло, що практично ніхто із запрошених зарубіжних лідерів через пандемію не приїде (а більшість і без пандемії б не приїхали). Один відважний Лукашенко, напевно, примчить, хоча Путін, можливо, і не дуже радий буде його побачити. Але московський дипкорпус запрошувати доведеться. І як дипломати стоятимуть на трибуні — в масках чи без і на якій відстані від Путіна? Якщо ж проводити парад доведеться з усіма запобіжними заходами і за не до кінця скасованих жорстких карантинних заходів у російській столиці, то це буде ніяке не свято, а досить моторошне видовище. Тільки уявіть собі: Червоною площею, без глядачів, марширують війська, всі в масках, і екіпажі бронетехніки в масках, а на них з трибуни дивляться президент без маски і стоять у шаховому порядку нечисленні запрошені, в масках. Якщо росіяни таке побачать по телевізору, настрій у них буде зовсім не святковий. І вже якщо намагатися створити хоч якусь подобу свята з параду, то доведеться як мінімум тижні за два до його проведення скасувати жорсткі карантинні заходи в Москві, електронні перепустки, фактичну заборону на пересування містом для мільйонів москвичів, відкрити парки, магазини, якісь дозвільні заклади. І неодмінно провести парад з глядачами.

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Але для такого відносно оптимістичного сценарію, який єдино дозволив би досягти якогось мінімуму цілей, які Путін ставив собі ще до пандемії, плануючи парад, необхідно, щоб епідемія давно й стійко йшла на спад. І щоб вона була неодмінно переможена в армії. А реальну епідеміологічну обстановку в російській армії ми собі абсолютно не уявляємо. Але, добре знаючи особливості російської військової бюрократії, можна припустити, що вона набагато гірша, ніж про це повідомляють Шойгу й Путіну. І якщо репетиції параду призведуть до різкого зростання захворюваності на коронавірусну інфекцію серед військових, то проведення параду, можливо, доведеться знову перенести. З другого боку, Путін далеко не впевнений, що до 24 червня епідемія спаде до відносно безпечного рівня. Тому марш «Безсмертного полку» він переніс на День Військово-морського флоту 26 липня, одночасно з військово-морським парадом, оскільки «суворі режими безпеки ми з об’єктивних причин не можемо забезпечити при проведенні маршу «Безсмертного полку», який об’єднує в одному строю мільйони наших громадян, коли вулицями наших міст йде нескінченний людський потік. Тут уже, звичайно, ніякої дистанції дотриматися неможливо за визначенням». І навіть не виключив, що «якщо, на думку фахівців, не можна буде забезпечити безпеку повною мірою, то приймемо рішення про можливе перенесення маршу «Безсмертного полку» на інші, пізніші терміни. Але сподіватимемося, що все задумане нам вдасться зробити в ті терміни, про які я сказав зараз». Як здається, Путін далеко не впевнений, що епідемія наближається до завершення, оскільки знає, що навіть найзакритіша статистика, яку йому представляють щодо коронавірусу, — все одно туфтова, й визначити за нею фази поширення епідемії вкрай важко. Хоча, якщо Володимир Володимирович усе-таки усвідомив, що епідемія стартувала в Росії практично водночас з Китаєм, наприкінці листопада — на початку грудня (а він, схоже, це ще в грудні зрозумів, і тому вивів з-під удару Медведєва, замінивши його на Мішустіна ), то пік її давно вже мали пройти. Адже в самому Китаї він був не пізніше березня, і в Європі та Північній Америці, де епідемія розвинулася в другій половині січня, її пік було пройдено не пізніше кінця квітня. Зараз у Росії офіційно 362 611 хворих, 3814 померлих (1,06%), 2483 хворих на мільйон населення і 9 160 590 тестів, що дає їй почесну «бронзу» у світі за загальною кількістю хворих. Найближче за кількістю проведених тестів на душу населення до Росії стоїть Італія, де зараз 230 555 хворих, 32 955 померлих (14,3%), 3813 хворих на мільйон населення і 3 539 927 тестів. Якщо виявлення захворювань у Росії на італійському рівні, то реальну кількість хворих на коронавірус у Росії можна оцінити в 559 367 осіб, а кількість померлих — у 79 989 осіб, з яких на Москву припадає близько 33 347 осіб. Оскільки в Італії пік пандемії настав у середині квітня, то в Росії він міг бути ще в березні, навіть до офіційного запровадження карантину. Звичайно, всі ці прикидки дуже грубі, вони не враховують різницю у віковій структурі населення і кліматичні особливості, але якесь уявлення про масштаби епідемії вони можуть дати.

З парадом Путін хотів би так чи інакше пов’язати голосування поправок до Конституції, яке з ухваленням закону про дистанційне голосування остаточно перетвориться на фарс. Не виключено, що в разі, якщо стане зрозуміло, що парад вдасться провести 24 червня, то голосування буде призначено на початок липня. Не виключено також, що голосування буде призначене на 26 липня й співпаде з маршем «Безсмертного полку», учасники якого дружними колонами попрямують прямісінько на виборчі дільниці. Тоді указ про проведення голосування Путін міг би підписати просто на параді 24 червня. Опозиція чудово усвідомлює фарсовість майбутнього голосування й, швидше за все, бойкотуватиме його, одночасно організовуватиме акції протесту й постарається документувати низьку явку на дільниці для голосування. Переносити голосування щодо поправок на осінь Путін боїться, позаяк на той час можуть уже цілком проявитися наслідки кризи й різко зросте народне невдоволення.