Останні прямі вибори в Білорусі

9 серпня в Білорусі відбудуться чергові президентські вибори — шості для нинішнього глави держави Олександра Лукашенка, який 25 років беззмінно керує країною. У чому особливість нинішніх президентських перегонів у Білорусі? З цього питання ми почали розмову з білоруським письменником, ексзаступником головного редактора БелГазети Віктором Мартиновичем, який також викладає в Європейському гуманітарному університеті у Вільнюсі.

«Я НЕ МОЖУ ПРИГАДАТИ СИТУАЦІЮ, ПРИ ЯКІЙ ДВА З ТРЬОХ ПОПУЛЯРНИХ КАНДИДАТІВ ЩЕ ДО ВИБОРІВ ЗНАХОДИЛИСЯ У В’ЯЗНИЦІ»

— Особливістю цих виборів зараз є безпрецедентна кількість репресій проти опозиції. Ніколи при моїй пам’яті вони не були настільки масовими. Я стежу за білоруської політикою більш-менш з 1994 року. Я не можу пригадати ситуацію, при якій два з трьох популярних кандидатів ще до виборів перебували у в’язниці.

Сьогодні стало відомо, що у правоохоронних органів теж є питання до третього кандидата. Умовно кажучи, є спроба вирубати взагалі всіх більш популярних кандидатів і залишити тільки спойлерів влади. Такого не було ніколи. Попри на те, що були різні складні моменти, були площі, розгони площ, але ситуації, коли кандидатів у президенти ув’язнювали ще до виборів, не було ніколи.

«У НАС ПОКИ НЕ РОЗСТРІЛЮЮТЬ. ТЬХУ, ТЬХУ, АЛЕ САДЯТЬ ДУЖЕ АКТИВНО «

— Чим же зумовлена ця ситуація?

— Тут зійшлося три фактори. По-перше, припинення нафтових і газових дотацій Росії призвело до різкого зубожіння населення. Тобто білоруси стали отримувати менше.

По-друге, з одного боку коронавірус призвів до того, що найактивніша частина населення, яка зазвичай виїжджала до Європи, їздила в Росію на заробітки, виявилася замкненою в країні і опинилася без роботи. Це активне населення ніколи не брало участі раніше в політиці, тому що йому було не до цього — вони заробляли гроші. Зараз вони сидять вдома і думають, що б таке зробити.

З іншого боку, дуже дивною була реакція влади на коронавірус. Лукашенко говорив про те, що коронавірусу не існує, що тут більше психоз, ніж коронавірус. Зі статистикою почалися дивні махінації. Тепер ніхто не вірить у статистику. І карантину не було, тому що влада відразу сказала, що якщо введуть карантин, то нам не буде чого їсти. Тобто вони зробили ставку на економіку, і ця ставка дуже сподобалася населенню. Виникло враження, що у нас просто наше життя і здоров’я не цінують.

По-третє, з’явилися кандидати, які очевидно були більш популярними, ніж Лукашенко. Такого не було ніколи. Всі ці три фактори призвели до того, що почалися масові репресії. У нас поки що не розстрілюють. Тьху, тьху, але садять дуже активно.

«У НАС Є ВСІ ПІДСТАВИ ВВАЖАТИ, ЩО І ЦЕПКАЛО ТЕЖ БУДЕ ВЗЯТО ПІД АРЕШТ»

— Слід розуміти з ваших слів, що до виборів не допустять і третього кандидата, ексголову Парку високих технологій у Мінську — Білоруської Силіконової долини Валерія Цепкало, колишнього посла в США, який працював разом з Лукашенком понад 20 років, але вийшов з режиму в 2016 року?

— Тут з’явилася інформація про те, що правоохоронці почали дослідчу перевірку за фактом якихось порушень, які він допустив при створенні Парку високих технологій. Але в це ніхто не вірить, тому що ніби ніхто не вірить у обвинувачення, які всім іншим пред’явлені. Тому що це дуже дивно, що хтось робив злочини, але розслідуватися почали тільки після того, як вони висунули свої кандидатури в президенти.

Проте у нас є всі підстави вважати, що і Цепкало теж буде взято під арешт.

«ЄВРОПА НАМАГАЄТЬСЯ УДАВАТИ, ЩО ВОНИ ПОВІРИЛИ В ТЕ, ЩО ЦІ КАНДИДАТИ ПРОРОСІЙСЬКІ»

— Нещодавно на сайті http://waidelotte.org/ з’явилася стаття під назвою «Передпоследние выборы Лукашенка», в якій автор робить наступний висновок: «Система, побудована Лукашенком, більше не працює. Він сам більше не популярний. Він може продовжити перебування на посаді президента за допомогою багнетів, але врешті-решт повинен зробити висновок або прийняти рішення: реформувати Білорусь самому або віддати владу і дозволити іншим зробити це «. Як ви можете прокоментувати такий висновок і чи дійсно на Заході розуміють, що відбувається в Білорусі?

— Ситуація із Заходом дуже специфічна, тому що білоруські дипломати певний час тому переконали Захід, що найпопулярніші кандидати в президенти є ставлениками Кремля. І про це говорив Лукашенко відкрито, що за цими кандидатами стоять ляльководи. Слідчі органи також говорили про те, що стосовно ексголови Белгазпромбанку Віктора Бабарика, який зібрав понад 400 тисяч підписів, ведуть сліди до Газпрому, і навіть вище.

Європа намагається удавати, що вони повірили в те, що ці кандидати проросійські.

При цьому я б сказав, що вони явно не проросійські, вони не більш проросійські, ніж Зеленський, наприклад.

Тому що жоден з цих кандидатів не обіцяв нічого, що могло б сподобатися Росії. Крім того, коли в вибори втручається Росія, як наприклад була ситуація з Януковичем, то це було видно.

Якщо уважно придивитися до білоруських виборів, то нічого не показує, що тут присутній Росія. Її тут немає.

«РОСІЯ ВИРІШИЛА, ЩО ВОНА ОБРІЖЕ СУБСИДІЇ, І КОЛИ СУБСИДІЙ НЕ БУДЕ, ЩОСЬ ТРАПИТЬСЯ САМО СОБОЮ»

— А чому її тут немає? Хіба Лукашенко влаштовує Кремль?

— Це теж дивне запитання. Мені здається, що Росія вирішила, що вона буде обрізатий субсидії і коли субсидій не буде, щось трапиться саме собою. Річ у тім, що в Північній Кореї люди кору з дерев їдять і нічого не трапляється. Те ж саме в нас відбувається. Народ зубожів, але ніяких наслідків прямих політичних це не викликало. Тому що взагалі революції роблять вільні люди. Революції завжди роблять буржуа, раби роблять бунти, які легко придушити регулярною армією. І ось до такого бунту в кращому випадку йде Білорусь.

«У БІЛОРУСІ БУВ СВІЙ ЗЕЛЕНСЬКИЙ — (ПОПУЛЯРНИЙ БЛОГЕР СЕРГІЙ ТИХАНОВСЬКИЙ — Авт.), ЙОГО ВЖЕ ПОСАДИЛИ»

— До речі, як ви розцінюєте зауваження Лукашенка, що в Білорусі немає Зеленського?

— У Білорусі був свій Зеленський, його вже посадили. Роль Зеленського грав популярний блогер Сергій Тихановський, який також не мав ніякого відношення до політики до позаминулого року. А після цього почав їздити регіонами, записувати відосікі і розповідати в них людям, які скаржилися йому про проблеми і все на світі.

Свій Зеленський у нас був. Просто Порошенку не спало на думку свого часу, що Зеленського, виявляється, можна ув’язнити за надуманими звинуваченнями і все це йому може зійти з рук.

«... ГОВОРИТИ ПРО ТЕ, ЩО БІЛОРУСІВ УСЕ ВЛАШТОВУЄ, ВЖЕ НЕ МОЖНА»

— Що зараз Зеленський намагається зробити стосовно Порошенка — посадити його. Але у мене інше питання, чому білорусів влаштовує Лукашенко, радянська система і колгоспи?

— Час, коли всіх влаштовувало, пройшов. У Білорусі немає соціології, немає незалежних соціологічних служб, їх закрили в першу чергу багато років назад. Але два найпопулярніших інтернет-ресурси в Білорусі провели опитування. Чисельність тих, хто проголосував перевищувало сто тисяч осіб. У країні з десятьма мільйонами можна ставитися до цієї статистики з якоюсь часткою довіри. За цим опитуванням, у Бабарика було понад 50%, у Тихановського (білоруського Зеленського) і Цепкала по 15%, Лукашенко — 3%. Я допускаю, що у нього не 3%, напевно, більше, але все одно, говорити про те, що білорусів все влаштовує, вже не можна.

ФЛЕШМОБ «ПСИХО 3%» І НАСТРОЇ В ЧАСТИНІ СИЛОВИХ СТРУКТУР

— Буквально сьогодні (інтерв’ю записувалося 29 червня — Авт.). Я побачив твіт Франака Вячорка, який написав, що поліцейські, військовослужбовці, силовики виставляють у соцмережах свої фотографії, тримаючи табличку з написом «Психо 3%», в уніформах (тільки анонімно) на знак солідарності з демонстрантами і затриманими. Дійсно, невдоволення Лукашенком існує серед силових структур і військових, або це дехто з них робить для приколу?

— Це демонструє певні настрої в частині силових еліт. Але цих людей активно шукають, я думаю, що більшість, отримавши наказ, будуть його виконувати. Поки що немає враження, що більшість силовиків готові в силу непопулярності Лукашенка не виконувати накази, які віддаються. Але такі настрої, дійсно, є. І флешмоб такий є.

«ЄВРОПА НІЯК НЕ РЕАГУЄ НА ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В БІЛОРУСІ»

— В іншій статті на «Дойтче Велле» під назвою «Ендшпіль для білоруського лідера Олександра Лукашенка?» політолог, стипендіат фонду Human Rights Foundation у Нью-Йорку Олександр Сікорські зазначає, що напередодні президентських виборів 9 серпня настрої в Білорусі повертаються проти силовика Олександра Лукашенка, і тому «Захід повинен скористатися моментом, щоб допомогти опонентам режиму». Думаєте, що на Заході дослухаються до таких рекомендацій?

— Європа ніяк не реагує на те, що відбувається в Білорусі. Існує враження, що Європи ніби немає. Прозвучало кілька обтічних заяв і навіть заяву з вимогою випустити всіх затриманих.

Річ у тім, що з таким режимом, як білоруський, слова потрібно підкріплювати поясненням того, що буде, якщо Мінськ не виконає вимог. Саме цього не прозвучало в вище згаданій заяві Європи.

Крім цього, є така думка в частині європейських еліт, що Лукашенко успішно бореться з Кремлем, оскільки він навіть почав нафту купувати на Заході, то його слід підтримати.

Європа зараз не помічник опозиції.

«УРЯД СКЛАДАЄТЬСЯ ЗАРАЗ З СИЛОВИКІВ, І ТІЛЬКИ»

— Виходить, що Лукашенко передбачив розвиток подій, зокрема прояв невдоволення, кілька місяців тому і змінив уряд. Дійсно, це є поясненням зміни уряду?

— Так, я думаю, що він змінив уряд з огляду на те, що ходили чутки, що деякі члени цього уряду симпатизували одному з опозиційних кандидатів у президенти.

Наскільки це було правдою, не знаю. Але те, що цим було обумовлено, виключити не можу. Але уряд складається зараз з силовиків, і тільки. Це уряд розгону і в’язниці.

«ВІН ЗРОБИТЬ ВСЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИБОРИ НЕ БУЛИ ЦІКАВИМИ»

— А як можна прокоментувати останні заяви Лукашенка: «Вибори будуть дуже цікавими, а після виборів буде ще цікавіше. Це я вам обіцяю»? Фрагменти виступу білоруського президента перед активом Мінської області були показані в ефірі «Білорусь-1».

— Я думаю, що він зробить все для того, щоб вибори не були цікавими. А ось те, що після виборів може бути цікаво, це факт. З іншого боку, треба розуміти, що навіть двісті-триста тисяч чоловік на площі не вирішують жодної проблеми, тому що для цього, мабуть, потрібне розуміння, що вони роблять і для цього потрібні лідери. Розумієте, у нас садили не тільки кандидатів, а й у нас посадили всіх представників старої опозиції. Наприклад, годину тому стало відомо, що Миколу Статкевича, який бореться з режимом 20 років, затримали на 15 діб і це нескінченно продовжували. Йому пред’явлені нові звинувачення, що він буде тепер по «уголовке» сидіти.

Статкевич популярний політик. Він не був кандидатом у президенти, але, з’явившись на площі, він міг сказати натовпу, що робити. Все йде до того, щоб у натовпу не було лідера і відповідно люди, постоявши кілька днів на площі, підуть — і все. Отже, все не так і цікаво буде.

«ВІН ХОЧЕ ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ ПРЕЗИДЕНТА ОБИРАВ ПАРЛАМЕНТ, А ДО ПАРЛАМЕНТУ ПРОХОДИЛИ ПЕРЕВІРЕНІ ЛЮДИ»

— До речі, ЗМІ пишуть, що Лукашенко планує змінити конституцію країни, прийняти казахстанський варіант... Для чого йому змінювати Основний закон країни?

— Це робиться для того, щоб прибрати пряме голосування на президентських виборах. Він хоче зробити так, щоб президента обирав парламент, а до парламенту проходили перевірені люди. У цьому сенс змін до конституції. Це підноситься під маркою того, що він розширює повноваження парламенту, розширює повноваження влади на місцях, але ідея просто в тому, що це останні прямі вибори, які теоретично можна виграти.

Крім того, серед наступників називаються ті люди, які не є публічними політиками і які є, скоріше, номенклактурними політиками. Перемогти вони на прямих виборах не зможуть. Для цього потрібні як би парламентські вибори президента і відповідно для цього потрібна конституційна реформа.

— Поки, як зазначають ЗМІ, існуючий проект змін до Конституції не влаштовує Лукашенка...

— Це кокетство. Йому напевно нічого не пропонували і писатися все буде з оглядкою на його побажання. Просто це свідчить про те, що поки ще час цієї реформи не настав, на його думку.

«РОСІЯ ЗАЦІКАВЛЕНА У ТОМУ, ЩОБ ПРИЙШОВ БУДЬ-ЯКИЙ ІНШИЙ ПОЛІТИК, ТОМУ ЩО ЛУКАШЕНКА ВИЗНАНО НЕДОГОВОРОЗДАТНИМ»

— А що стоїть за заявою Лукашенка, що єдиним союзником Російської Федерації є Білорусь? Це розрахунок на підтримку Кремля на цих виборах?

— Росія більше допомагати Лукашенку не буде. Тому що Белгазбанк у Білорусі розгромлено і в нього введена адміністрація і зовнішнє управління. І думаю, що Путін навряд чи це пробачить, коли б це не було.

— Чи зацікавлена Росія в Майдані в Білорусі чи ні, щоб показати нелегітимність обрання Лукашенка на цих виборах, як це мало місце на всіх попередніх президентських виборах (2001, 2006, 2010, 2015 роках), за винятком 1994 року, які не були визнані міжнародним спільнотою?

— Теоретично Росія зацікавлена в тому, щоб прийшов будь-який інший політик, тому що Лукашенко визнаний недоговороздатним. Він кілька разів не виконував обіцянки, які були їм надані. Росія, очевидно, зрозуміла, що з цим партнером вибудовувати відносини неможливо. Чи означає це, що Росія може бути зацікавлена в Майдані? Ні. Тому що Майдан може перекинутися і в Росію. Так що вона швидше зацікавлена в якомусь кулуарному перевороті, але я б на це не розраховував.

— А як російські державні ЗМІ висвітлюють або подають те, що відбувається в Білорусі?

— Вони помірно критикують Лукашенка, але саме помірно. А якихось жорстких заходів, як раніше, не показують. Просто йде більш-менш об’єктивне змалювання ситуації, яка тут трапляється. Причому змалювання йде в тому числі в незалежних російських медіа. Так що не можна сказати, що ми бачимо це в першу чергу.

«МАЙДАНУ В БІЛОРУСІ НЕ БУДЕ, БО БІЛОРУСИ НА ВІДМІНУ ВІД УКРАЇНЦІВ НЕ ПЕРЕЖИВАЛИ УСПІШНОЇ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»

— Ви не бачите, що білоруси дійсно захочуть взяти приклад з України, влаштувавши Майдан, щоб змістити Лукашенка, як це було з Януковичем?

— Майдану в Білорусі не буде, тому що білоруси на відміну від українців не переживали успішної помаранчевої революції. В Майдан тут просто ніхто не вірить. Що буде — масове стояння, масове мовчання, щось таке.

— Тоді скажіть, які настрої у молоді, ви ж, напевно, знаєте, що вона думає, про що мріє, куди вона хоче рухатися — в бік Росії або на Захід? Або де вона бачить своє майбутнє?

— Поки що я бачу, що підняли голову велику кількість молодих людей, які не знають, що таке в’язниця, що таке політика в Білорусі. Коли цих людей перелякають, вони стануть такими самими, якими були попередні покоління. Вони будуть просто вчитися. Ось їх будуть цього страху навчати.

«Я НЕ УЯВЛЯЮ СОБІ, ЯК МОЖНА ВИБУДОВУВАТИ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ ПІСЛЯ ТОЙ ХОЛОДНОЇ ЗИМИ З ЛЮТОГО 2020 р.»

— Зрозуміло, що Лукашенко залишається на сьомий термін, і чи будуть після виборів зміни Білорусі у відносинах з Росією і Заходом?

— Прогнозувати що б там не було зараз дуже складно. Я не уявляю собі, як можна вибудовувати відносини з Росією після тієї холодної зими, яка у нас стала приблизно з лютого 2020 року. Я не уявляю, як можна вибудовувати нормальні повноцінні відносини з Заходом після тих репресій, які вже відбулися. Швидше за все, Захід через якийсь час схаменеться і почне все-таки вводити якісь реакції жорсткі. Так що це буде п’ятирічка ізоляції, повної ізоляції. Білорусі треба буде вчитися, де або звідки брати гроші, і якось намагатися відновити довіру до держінститути, яке повністю зараз втрачено.

— А що можна сказати про опозицію, чи може вона запропонувати білорусам альтернативу курсу Лукашенка?

— Зрозумійте, їй вже нічого не треба показувати. Вона вже популярна, але я говорю не про традиційну опозиції, а про цих кандидатів, які поміщені у в’язницю.

Вони вже стали більш популярними за владу, і вони вже, на мій погляд, перемогли. Але просто їх посадили до в’язниці і тому їхня перемога стала неможливою.

Відповідно з цим треба жити і тієї, і іншої сторони. Я не знаю, як з таким живеться.

«АЛЬТЕРНАТИВНЕ ДУМКА, ДУМКА ТИХ, ХТО БАЖАЄ ЗМІН, ВЖЕ ПЕРЕМОГЛА»

— А що відбувається в Білорусі з інформаційним простором, чи впливають соцмережі на настрої білорусів?

— У Білорусі найбільшу кількість підключених до інтернету на сто тисяч чоловік. Тобто Інтернет став більш потужною силою, ніж державна пропаганда, ніж телебачення, умовно кажучи. Нікого ні в чому переконувати не треба. Альтернативна думка, думка бажаючих зміни вже перемогло.

— Що можете сказати про світосприйняття білорусів, чи користуються вони більше білоруською мовою, чи читають власних письменників і поетів?

— Так, сьогодні набагато більше уваги до білоруської літератури, ніж було раніше. Але з іншого боку, наприклад, минулого тижня один з магазинів «Cимбаль.бай», який продавав багато білоруськомовної символіки, випустив майки з логотипом «Коронопсихоз 3%» і був розгромлений силовиками. Цей магазин був певним символом і разом з ним закрили нові білоруськомовні підпілля, і це дуже сумно.

— Пане Вікторе, як вам із журналіста вдалося стати письменником, автором шести книг, у тому числі кількох білоруською мовою? Що надихнуло зайнятися письменництвом?

— Я завжди прагнув бути письменником. 2008 року опублікував прем’єрний роман, і він якось сильно прозвучав. Він був переведений моментально на англійську мову, отримав хороші ліцензії в The Times, The New York, Financial Times і Reader’s digest. І приблизно після виходу мого четвертого роману, який саме називався «Мова», я зрозумів, що в медіа більше працювати не варто. Можна сконцентруватися на літературі. Відомий я зараз більше як письменник, а не журналіст. Складно висловити основну ідею романів, я пишу про сучасність, напевно, як Жадан в Україні.

Я іноді пишу письменницькі колонки, які виходять білоруською мовою.

— Чи був інтерес з вашого боку та українського, щоб перекласти якийсь ваш роман на українську мову?

— Так, ми вели переговори щодо видання українською мовою роману «Мова», але потім грянула ця криза коронавірусна і  переговори припинилися.

— Бажаю вам успіхів і змін у Білорусі на краще.

— Дякую.

ДОВІДКА «Дня»

Віктор Мартинович — білоруський письменник, мистецтвознавець, журналіст. 2001 року закінчив аспірантуру БГУ, підготував дисертацію про репрезентацію Вітебського художнього авангарду в газетних дискурсах 1920-х років.

З 2006 року — викладач Європейського гуманітарного університету (Вільнюс). 2008 року в Вільнюській Академії Мистецтв (Литва) захистив докторську дисертацію на тему «Вітебський авангард (1918-1922): соціокультурний контекст і художня критика», має вчений ступінь PhD з історії мистецтв. 2009 року став доцентом ЄГУ, в 2010 — керівником департаменту політичних наук.

З 2002 року — заступник головного редактора інформаційно-аналітичного тижневика «БелГазета». Веде авторську колонку в тижневику, а також на сайті громадської культурної компанії «Будзьма беларусамі!» і в молодіжному мережевому журналі 34mag.net.

2009 року в російському видавництві АСТ вийшов роман «Параноя», за визначенням автора — роман «про любов в умовах диктатури», написаний у жанрі «reality-антиутопії». У Білорусі книга потрапила під негласну заборону. 2011 року роман було обрано Американським ПЕН-центром серед 11 книг, переклад яких на англійську мову спонсорується цією організацією. 2013 року переклад роману був виданий у США, а також у Фінляндії, в 2014 р. — у Німеччині.

2010 року розповідь Віктора Мартиновича «Taboo» було перекладено англійською мовою і опубліковано в антології «Best European Fiction 2011».

2011 року Віктор Мартинович презентував другий роман — «Сцюдзёни Вира», написаний білоруською мовою. Це перший білоруськомовний роман, опублікований у вигляді Інтернет-релізу. Згідно автору, цей твір має поширюватися виключно в електронній формі і тільки на білоруській мові. У березні 2012 р за роман «Сцюдзёни Вира» Віктор Мартинович отримав білоруську літературну премію «Дебют» імені Максима Богдановича в жанрі прози.