МЕНЮ

Особливості гуманітарного розмінування

Микола СІРУК, «День»
5 вересня, 2019 - 18:15
Полковник Максим Комісаров — про підхід Міноборони у розв’язанні цієї проблеми в Україні

Україна входить у 5-ку країн за кількістю жертв серед цивільних від наземних мін. Зокрема, за даними, отриманими від громад на сході України за період збройного конфлікту від мін та ВЗВ загинули щонайменше 977 цивільних осіб і 1528 — отримали порання. І за різними оцінками, потенційно небезпечними територіями по обидві сторони розмежування в районі конфлікту на сході України називається близько 14—15 тис. кв.км.

«День» звернувся до начальника Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України, полковника Максима Комісарова з проханням розповісти, яка ситуація з гуманітарним розмінуванням в нашій країні, хто займається вирішенням цієї проблеми, які перешкоди стоять на цьому шляху, яку роль можуть відіграти міжнародні організації.

До російської агресії у нас не було великих проблем із замінованими територіями. У цілому це були території, на яких залишились вибухові пристрої після двох світових воєн. Але з 2014 року внаслідок російської агресії значна частина нашої території на сході України стали забрудненими вибухово небезпечними предметами.

При цьому йдеться про територію у 7—8 тис. кв. км, яка потребує очищення і технічного обстеження. А якщо врахувати територію, яка нам тимчасово непідконтрольна, то цю цифру можна сміло множити на 2.

На сьогоднішній день основні зусилля щодо ощищення території проводиться на території звільнених частинах Донецької та Луганської областей. 

Щорічно відповідно до доручення уряду ми складаємо план розмінування звільнених територій, до виконання якого залучаються підрозділи ЗСУ, Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), Державної служби спеціального транспорту  (ДССТ) і міжнародні неурядові організації (НУО).

Робота міжнародних НУО проходить за кошти донорів. На протязі остнніх років ми змогли залучити такі організації як The HALO Trust, DDG та FSD. На жаль, остання повідомила про припинення своєї діяльності в Україні через брак фінансування.

Але найбільш потужна серед міжнародних організацій, яка зараз працює — це The HALO Trust. У неї майже 300 осіб становить персонал, який на постійній основі займається проведенням розмінування і технічного дослідження. Крім цього, працюють підрозділи ЗСУ, піротехники з ДСНС.

На сьогоднішній день, з початку російської агресії проти України, розміновано близько 34 тис. га і при цьому виявлено та знищено 440 тис. одиниць боєприпасів. Але деякі з цих розмінованих ділянок, які прилягають до лінії розмежування, приходиться розміновувати знову, через обстріли з боку проросійських збройних формувань.

Крім розмінування, здійснюються такі заходи як нетехнічного, так і технічного обстеження з метою визначення загроз від вибухонебезпечних залишків війни та мін. Після проведення цих заходів можливо робити висновок, що територія чиста чи забруднена і потребує очищення, проведення контролю якості та передачі для користування місцевим громадам.

ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ОЧИЩЕННЯ ТЕРИТОРІЇ

Ми також проводимо заходи з метою інформування населення про ризики, що їх несуть міни та вибухонебезпечні залишки війни. Майже 600 тис. людей було проінформовано про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни.

Крім того, ми займамось таким питанням як контроль якості очищеної території. У нас є 27 очищених ділянок на території Донецької та Луганської областей, де ми проводимо контроль якості. За результатами перевірки складається відповідний акт перевірки якості очищеної землї з подальшою її передачею власникам, громадам, які будуть її використовувати.

На сьогоднішній день ми змогли перевірити 11 ділянок на контроль якості і минулого тижня (інтерв’ю записувалось 14 серпня. — Авт.) відбулась передача цих ділянок.

У нас заплановано цього року проведення контролю якості на решті 16 ділянках і подальшому, якщо все буде нормально, коли ми складемо відповідні документи і так само передамо їх у користування.

Крім того, організовується допомога постраждалим. Додатково на території сходу України були розгорнуті військові шпиталі, які обслуговують не тільки військових, але й мирне населення. Це чотири шпиталі, і додатково в Донецькій та Луганській областях діють десять посилених лікарень, де ми виділяємо персонал за напрямками мінновибухових травм, який може надати кваліфіковану допомогу.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ

Усі ці заходи протимінної діяльності потребують нормативно правового врегулювання. Раніше Україна не мала такої проблеми і не було необхідності в нормативному і правовому врегулюванні цього питання.

Станом на сьогодні ухвалено закон «Про протимінну діяльність», але, на жаль, не в тій редакції, яку пропонувало Міністерство оборони і яку підтримував уряд. А в результаті закон ухвалено у грудні 2018 року і підписано Президентом у січні 2019 року в редакції з більш комерційною складовою.

Однак досі не зроблено жодного кроку по впровадженню в життя цього закону. Хоча є план про впровадженню цього закону і відповідальним за його виконання призначено Міністерство з тимчасово окупованих територій, але жодних результатів немає.

Ми зараз розглядаємо питання внесення деяких змін у цей закон. У цілому основа закону є нормальною, але там є деякі відхилення у плані ліцензування, акредитації, проведення більш другорядних нормативних правових актів. Там не так розписано, як передбачає наше законодавство.

Крім цього, Міністерством оборони спільно із зацікавленими органами виконавчої влади в рамках технічного комітету 176 розроблено національний стандарт «Протимінна діяльність», який вступив у дію з 1 квітня цього року.

АКРЕДИТАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ЗА НАПРЯМКОМ ПРОТИМІННА ДІЯЛЬНІСТЬ

Міністерством оборони також проводиться робота щодо акредитації і сертифікації за напрямком протимінна діяльність. І на сьогодні ми змогли акредитувати наш Центр розмінування для того, щоб він міг проводити оцінку відповідності організацій, які можуть займатись заходами протимінної діяльності.

Ми зараз працюємо над акредитацією нашого Центру розмінування як органу з оцінки контролю якості, щоб він отримав атестат органу інспектування, який підтверджує спроможність проводити контроль якості розмінування.

Якщо ми закінчимо цю роботу до наступного року, то будемо мати повний цикл для сертифікації операторів розмінування і проведення оцінки контролю якості, і ми до цього готові.

СПРОМОЖНОСТІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ РОЗМІНУВАННЯ

Міноборони володіє найбільшими спроможностями щодо проведення розмінування в державі. Кількість наших інженерних військ, яка здатна проводити розмінування, в рази більша ніж  спроможності ДСНС. Але на сьогодні, крім заходів із розмінування, вони ще виконують заходи військового характеру, спрямовані на відсіч збройній агресії РФ.

Частково у нас є нове обладнання, з яким ми спроможні проводити якісне розмінування, але, на жаль, казати, що ми укомплектовані на 100% таким обладнанням, не можна.

У нас досі використовуються ще радянські засоби пошуку, які в принципі надійні, але вже технічно і морально застарілі. Зокрема, це машини для розмінування БМР ще 1980-х років часів Радянського Союзу.

Що стосуться персоналу, то він є і люди мають досвід, і навчені. Але вони не повною мірою забезпечені обладнанням.

Частково це обладнання закуповується за кошти міноборони. Частково нам допомагають наші міжнародні партнери. Наприклад, у рамках проекту з ОБСЄ у рамках протимінної діяльності ми отримали мінношукачі, засоби захисту, медичні аптечки засоби маркування небезпечних ділянок, (таблички, та елементи огородженя. Але це не в повному обсязі з того що потрібно нам.

По закінченню війни Міноборони може одночасно надати для виконання завдань розмінування 700—800 саперів (за умови повного укомплектування інженерних підрозділів особовим складом), а на сьогоднішній день в зоні операції ОСС працює до 300 військових саперів, які безпосередньо займаються розмінуванням. Але треба відзначити, що в залежності від завдань кількість саперів може змінюватись. Але приблизно саме така кількість задіяна у протимінній діяльності.

У нас є напрацювання щодо внесення необхідних змін у закон, щоб він був діючим і максимально працював. Наш підхід заключається в тому, що заходи по гуманітарному розмінуванню проводити треба максимально швидко і з максимально більшим залученням ресурсів, бо з кожним днем це стане робити важче.

При цьому потрібно залучати ресурси як державні, так і недержавні, міжнародні, комерційні. Тут треба чітко проводити лінію щодо максимального залучення усіх існуючих ресурсів. Казати, що це тільки будуть робити ЗСУ, а не ДСНС, то це буде неправильно. Того потенціалу, який є окремо у кожній структурі,буде недостатньо для швидкого проведення робіт з розмінування.

Хочу відзначити, що наші напрацюванян передбачали використання уже існуючих у державі елементів, які працюють, щоб не створювати нове.

Бо якщо створювати нове, то треба, по-перше, колосальний ресурс, а по-друге, час. А у нас немає ні того, ні іншого.

Наприклад, наш Центр розмінування ЗСУ має досвід, досвідчених фахівців, обладнання. І плюс він буде ще акредитований Національним агентством з акредитації України як орган оцінки відповідності заходів з протимінної діяльності. Іншими словами він буде мати всі риси, які потрібні Центру протимінної операцій.

КООРДИНАЦІЯ ЗАХОДІВ

Якщо брати до уваги міжнародний досвід, то зазвичай створюється національний орган з питань протимінної діяльності і оперативний орган. Це дві такі глиби, на яких має триматись протимінна діяльність у державі.

Згідно з постановою Кабміну, затверджено положення про Міноборони як національного органу з координації протимінної діяльності. До цього такі повноваження були прописані і практично продубльовані в Указі Президента № 476, який, як протирічащий законодавству, нещодавно скасував Президент Володимир Зеленський.

Національний орган — займається розробкою державної політики, а оперативний орган — Центр протимінних операцій працює на виконавчому рівні, тоді як національний орган — на стратегічному рівні.

Іншими словами, на виконавчому рівні розробляються операцїі по проведенню розмінування, планування цих заходів, контроль якості і сертифікація.

Саме для цього ми акредитуємо наш наш Центр розмінування, щоб він був спроможний виконувати завдання, які притаманні центру протимінних операцій, іншими словами оперативного органу.

ФІНАНСУВАННЯ

Зараз урядові організації як ДСНС, Міноборони ці заходи фінансують за рахунок поточного бюджету. У нас є підрозділи у зоні проведення операцій ОСС і за рахунок поточного бюджету міноборони у нас проводиться заходи з розмінування. Іншими словами, окремо на ці заходи у нас кошти не виділяються.

Якби кошти виділялись безпосередньо на ці заходи, то ми б мали спроможності закупити обладнання, преміювати особовий склад за підйом цих боєприпасів, що передбачається законодавством. Тоді було б трішки легше працювати.

Міжнародні організації працюють напряму, ви згадали про зміну у статтю 8 у Законі, коштами донорів напряму фінансуються організація, яка тут закупає обладнання собі і платить заробітну плату персоналу. Що добре для нашої країни, бо вона не витрачає бюджетні кошти, а отримує кінцевий результат тієї роботи.

Але все одно ми повинні спланувати ту роботу. Наприклад, кожний рік ми розробляємо План гуманітарного розмінування забруднених територій  і там ми чітко прописуємо те, які ділянки, ким очищаються і ким обстежуються.

Колись ми були ініціаторами розробки Державної цільової програми протимінної діяльності, у якій хотіли передбачити фінансування цих заходів, але, на жаль, не пройшла ця програма через відсутність відповідного закону.

 А зараз уже є закон, якщо трішки внести у нього правильні зміни, щоб він запрацював, то, я думаю, що в нас у скорому майбутньому буде Державна цільова програма.

СПІВПРАЦЯ З МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Що стосується співпраці, то дуже багато міжнародних організацій говорили нам наступне: поки у вас не буде закону про протимінну діяльність, казати про виділення коштів буде недоречно. Закон уже є потрібно його почати реалізовувати і наступним кроком  стане питання щодо коштів.

Наприклад дуже багато разів приймав участь у засіданнях по Оттавській конвенції, де ми і розказували про ситуацію, яка склалась в Україні і звертались з проханням допомогти.

Нам треба врегулювати ці питання на законодавчому рівні. І врегулювати таким чином, щоб вони були дієвими.

Закон передбачає дуже багато нових механізмів, які треба створювати. А це дуже складний процес і потребує значних фінансових вкладень. Тому його і важко реалізувати.

Що стосується фінансування гуманітарного розмінування, то саме краще це робити в рамках програми. І можна робити як зараз робиться напряму донорськими організаціями. Україна сертифікує визначає організації, які спроможні це робити  і саме просте, це якщо донори напряму дають кошти і ми уникаємо питання корупції, проведення тендерів  і всього решту.