МЕНЮ

Оптимістичний TRUMAN Index

Микола СІРУК, «День»
22 жовтня, 2019 - 17:27
Дмитро КУЛЕБА: «Я бачу в суспільстві достатню кількість людей, здатних забезпечити незворотність курсу на членство в НАТО»

Нещодавня презентація під назвою «Україна — НАТО: що на столі переговорів?», яка була організована TRUMAN Agency в Дипломатичній академії України, показала підходи української влади після перезавантаження до євроатлантичної інтеграції.

«НАШ РУХ ДО ПОВНОЦІННОГО ЧЛЕНСТВА В АЛЬЯНСІ ЗАПИСАНО ВПЕРШЕ В ПРОГРАМІ ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ»

Зокрема, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в своєму виступі наголосив, що в цьому підході відбулася фундаментальна зміна і тепер більше тактичної роботи буде спрямовано на інтеграцію. «Наш рух до повноцінного членства в Альянсі, зазначив він, записано не лише в Конституції, а вперше в програмі діяльності уряду, в якій окремий розділ присвячено досягненню цілей і відповідностей критеріям членства в НАТО».

Водночас Кулеба зазначив, що інтеграція є двостороннім рухом: «ми рухаємось і НАТО рухається і бажано, щоб цей рух був у один бік.

І ми можемо здійснювати інтеграцію за підтримки Альянсу, бо ніхто не може самотужки досягти мети — членства в НАТО».

За словами віце-прем’єра, тема ПДЧ перетворилась на гасло і прапор у політичній боротьбі. І натомість, вважає Кулеба, потрібно фокусувати діяльність на практичних речах і розуміти себе як спільний простір, формувати більшу кількість прихильників євроатлантичного клубу, а не просто людей, які вірять у євроатлантичну інтеграцію, і які говорять не лише англійською, а й мовою бюрократичних процесів, що працюють у Альянсі.

«МИ МАКСИМАЛЬНО ЗА ЗМІСТОМ НАБЛИЗИЛИ РНП ДО ПДЧ. ТОЖ РОБОТА З ІНТЕГРАЦІЇ В НАТО ТРИВАЄ, КУРС НЕ ЗМІНИВСЯ»

Віце-прем’єр наголосив, що Річну національну програму було написано за стандартами НАТО. «Ми навчили людей у різних відомствах користуватися цією методикою і ми максимально за змістом наблизили РНП до ПДЧ. Тож робота з інтеграції в НАТО триває, курс не змінився», — наголосив Кулеба.

На конкретне запитання модератора щодо реформи СБУ, яка є однією з п’яти ключових реформ у безпековій та оборонній сфері, яких нині Альянс чекає від України (інші чотири включають створення парламентського комітету з нагляду за СБУ і розвідкою, реформа оборонної промисловості, держзакупівель оборонного обладнання і менеджмент секретної інформації) віцепрем’єр відповів, що відповідний проект закону в Альянсі отримали, його вже вивчають, і потім ми будемо говорити, що може бути змінено чи відкориговано, а можливо, і нічого не доведеться змінювати. «Діалог є, — підсумував Кулеба.

«УКРАЇНА МАЄ ВИЗНАЧИТИ, ЯКИМ МАЄ БУТИ СЕКТОР РОЗВІДКИ І БЕЗПЕКИ»

Голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков підтвердив, що, дійсно, «минулого тижня було отримано англійський переклад проекту закону про СБУ, ми його аналізуємо тут і в штаб-квартиру Альянсу. Він також відзначив, що залучення НАТО до проблеми не нове, і «ми маємо довгу історію підтримки реформ в Україні в тандемі з колегами з ЄС і посольства США, і як міжнародна група радників ми говоримо одним голосом».

За його словами, ключовим елементом є те, щоб закон відповідав закону про нацбезпеку, що виключає деякі функції, які СБУ має сьогодні і які мають бути передані іншим правоохоронним органам, а ця структура має займатися лише контррозвідкою, боротьбою з тероризмом, охороною конфіденційної інформації та державної таємниці.

Вінніков визнав, що в НАТО немає стандартів у цих згаданих галузях, а отже, Україні радять керуватися найкращою практикою, яка включає транспарентність, демократичний контроль і дотримання прав людини. За його словами, кожна країна має вирішити, як пристосовувати ці практики до своїх потреб. Тож, додав він, Україна має визначити, яким має бути сектор розвідки і безпеки та оголосити «дорожню мапу» для реалізації. 

«ЙДЕТЬСЯ НЕ ЛИШЕ ПРО ЗМІНУ ЗАКОНОДАВСТВА, А Й ПРО ТРАНСФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОМАНДУВАННЯ...»

Водночас голова Представництва НАТО в Україні нагадав, що повне виконання закону про національну безпеку, який було ухвалено кілька років тому в Україні, вимагає не лише реформи СБУ, а й системи менеджменту класифікованої інформації і державної таємниці, оборонної промисловості, поставок і закупок оборонного обладнання, парламентського нагляду за сектором безпеки й оборони, включаючи СБУ. «І всі ці процеси ми підтримуватимемо в розробці і імплементації», — зазначив він.

За його словами, йдеться не лише про зміну законодавства, а й про трансформування системи командування, яка має відповідати натівським стандартам, і про відповідність військової освіти стандартам Альянсу. Вінніков згадав і про Оборонний огляд (процедура оцінки стану та готовності Збройних сил України та інших військових формувань до виконання завдань у сфері оборони), який розпочало міністерство оборони, є швидким оглядом ключових аспектів сектору безпеки. Разом з цим він повідомив, що через кілька тижнів з НАТО приїде команда, яка може надати поради з підготовки РНП 2020. 

«НЕ НА ВСІХ РІВНЯХ ВЛАДИ РОЗУМІЮТЬ НАГАЛЬНІСТЬ У РЕФОРМАХ, І НЕ ЗАВЖДИ Є ДРАЙВ ЩОДО ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ»

Асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа», авторка розділу «Україна-НАТО» TRUMAN Index Катерина Зарембо, яка прийшла на конференцію з сином і редагувала згадану статтю в пологовому будинку зізналася, що вона з тривогою спостерігала за перезавантаженням влади і тим, чи збережеться закріплений у Конституції ще до виборів курс України на членство в НАТО. За її словами, хоча українська влада демонструвала прихильність євроатлантичній інтеграції, але й залишає під питанням реформу СБУ, діалог щодо чого триває з 2016 року.

Вона також зауважила, що не на всіх рівнях влади розуміють нагальність у реформах, які передбачає РНП, і не завжди є драйв щодо їх впровадження.

«Якщо ми не бачимо цього, то однієї людини не буде достатньо», — зазначила Зарембо.

Водночас вона звернула увагу на інший аспект, інформування населення. «Ми чули, що з боку влади очікувалася потужна кампанія щодо інформування євроатлантичної інтеграції в регіонах, але цього не відчувається, декларації не втілюються в життя», — наголосила аналітикиня Центру «Нова Європа».

Вона вважає, що лакмусовим папірцем на порядку денному відносин між Брюсселем і Києвом залишатиметься серйозність намірів для України — у впровадженні п’яти ключових реформ, для НАТО — в готовності наповнювати відносини з Україною не лише тактичними проектами, а й стратегічним баченням.

«НА НАСТУПНИЙ РІК ПЕРЕДБАЧЕНО ВИДІЛИТИ ПО 10 МЛН ГРН ВІДПОВІДНО НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПРОГРАМУ ЩОДО ЄС І ЩОДО НАТО»

Реагуючи на зауваження Зарембо, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції повідомив про те, що його офіс працює над створенням системи незалежного зовнішнього моніторингу виконання РНП під егідою Комісії Україна-НАТО, яка буде відкритою для громадськості, щоб можна було ефективно стежити за рухом України до НАТО.

Щодо інформаційної кампанії Кулеба наголосив, що акцент за всієї поваги до Заходу він робитиме на Сході і Півдні, будучи переконаним у тому, що куди приходить Європа відступає «русский мир».

За його словами, на наступний рік передбачено виділити по 10 млн грн відповідно на інформаційну програму щодо ЄС і щодо НАТО. Відтак він збирається разом з міністром культури Володимиром Бородянським знайти шляхи, щоб ці кошти використати ефективно, щоб це була помітна компанія.

Як відомо, наприкінці цього місяця до України прибуває з візитом Північноатлантична Рада Альянсу на чолі з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Голові Представництва НАТО в Україні було поставлено питання щодо очікувань від цього приїзду. Пан Вінніков повідомив, що головна мета цього візиту — послати сильний меседж підтримки України, підтримки реформ з перспективою членства в НАТО. За його словами, візит розпочнеться в Одесі, де делегацію ПАР приймуть у Військово-морській академії. І водночас група чотирьох натівських кораблів відвідає порт «Одеса» як знак підтримки України та її права на свободу навігації і територіальної цілісності.

«...РЕАЛІЗАЦІЯ СТАНДАРТІВ НАТО Є ВИКЛИКОМ ПІД ЧАС РЕФОРМ, АЛЕ ЩЕ БІЛЬШИМ ВИКЛИКОМ Є ЗМІНА МИСЛЕННЯ»

Делегація ПАР, продовжив він, має на меті поспілкуватися з новою владою України і поглибити діалог з Президентом, парламентом та урядом. Також відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО, на якому буде обговорено стан реформ і виконання Комплексної програми допомоги, яку НАТО надає Україні з метою розвивати власну безпеку і здійснити структурні реформи. На порядку денному буде ситуація на сході України, незаконна окупація Криму, яку Альянс не визнає, а також фокус буде на Чорному морі, щоб гарантувати суверенне право України на свободу навігації.

Під час візиту, продовжив Вінніков, будуть зустрічі з громадянським суспільством, кримськими татарами, також обговорюватиметься гендерна рівність і демократичні реформи загалом, бо права людини і фундаментальні свободи, які є важливими для євроатлантичної інтеграції. «Звичайно, реалізація стандартів НАТО є викликом під час реформ, але ще більшим викликом є зміна мислення», наголосив натівський дипломат.

«МИ МАЄМО БУТИ ГОТОВИМИ, ЩОБ СТАТИ ЧЛЕНОМ ЄС І НАТО»

Дещо відмінною була оцінка українських панелістів щодо незворотності руху України до НАТО.

Авторка розділу «Україна-НАТО» TRUMAN Index Катерина Зарембо вважає, що Україна правильно ставить ціль щодо готовності демократичних інституцій і суспільства до членства в НАТО. Але ми не можемо говорити про незворотність, якщо бачимо заяви деяких депутатів від правлячої коаліції, чому нам йти до НАТО, якщо нас там не чекають .

Тим часом урядовець — віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції висловив переконання, що курс на Захід у ЄС і НАТО вже незворотний, і це не залежить від глибини реформ і запровадження стандартів. «Ми забезпечили курс під час Революції Гідності 2013 — 2014 роках. І я бачу в суспільстві достатню кількість людей і зокрема в органах влади, здатних забезпечити незворотність курсу на членство в НАТО», — наголосив Кулеба. Водночас він зробив застереження: метою України є членство в ЄС і НАТО, але не треба перетворювати це питання на фетиш, адже ми робимо це для людей і для нашої держави. Зважаючи на те, що сталося з Північною Македонією та Албанією, яким обіцяли розпочати переговори щодо членства в ЄС (але Франція відмовила. — Авт.) У НАТО ситуація не легше, які б слова не говорили зараз, ніхто не може прогнозувати дати вступу України. Але в нас має бути міцна країна і коли будуть обставини, ми маємо бути готовими, щоб стати членом ЄС і НАТО».