МЕНЮ

Олег ШАМШУР — про специфіку українсько-французьких відносин

Микола СІРУК, «День», Париж — Київ
25 листопада, 2019 - 18:48
Хоча організацією поїздок Зеленського займається виключно Офіс Президента, «День» спробував з'ясувати напередодні «нормандського саміту», яка політична атмосфера в Парижі

Останнім часом Франція опинилась у центрі уваги через заяви її президента Еммануеля Макрона щодо розширення ЄС, зокрема початку переговорів між Брюсселем і Албанією та Північною Македонію. А ще більший резонанс визвали слова глави Французької Республіки у відомому інтерв’ю британському журналі The Economist про «смерть мозку НАТО». Крім того, багато експертів, зокрема й французьких, критикують прагнення Макрона «перезавантажити» відносини з Росією, попри відому невдачу «перезавантаження» відносин з Москвою адміністрацією президента Барака Обами. І ще один момент підвищеного інтересу в щодо французької столиці полягає в тому, що тут 9 грудня відбудеться саміт лідерів «Нормандського формату»: президентів України, Франції, Німеччини та Росії.

Завдяки гостинності і допомозі Посольства України у Франції оглядач «Дня» зустрівся в Парижі з представниками Сенату, Національних Зборів, а також поспілкувався в режимі off the records із дипломатами французького МЗС, щоб з’ясувати погляди Парижа на відносини з Україною після зміни влади та їхні очікування від «нормандського» саміту. Першим матеріалом пропонуємо читачам інтерв’ю з послом України у Франції Олегом ШАМШУРОМ. Оскільки питаннями організації візитів Президента України в нас займається виключно Офіс Президента, а раніше Адміністрація Президента, то розмову з паном Шамшуром ми розпочали питанням — чи не існує ризик, що з прагненням «перезавантажити» відносини з Росією Париж почне послаблювати санкції проти Росії.

«ОФІЦІЙНА ПОЗИЦІЯ ФРАНЦІЇ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕЗМІННОЮ І СПРИЯТЛИВОЮ ДЛЯ НАС»

— Наразі немає жодних підстав вважати, що Франція буде виступати за послаблення санкцій. Її позиція щодо територіальної цілісності, суверенітету України, її європейського вибору, і, безумовно, щодо європейських санкцій проти Росії є чіткою, Як ви пам’ятаєте, саме президент Еммануель Макрон ледь не першим із світових лідерів дав чітке визначення того, хто є агресором — це Росія, а хто є країною, яка потерпає від агресії. Так що можна з певністю сказати, що офіційна позиція Франції залишається незмінною і сприятливою для нас.

А чи треба нам вести діалог із Макроном після його виступів перед дипломатичним корпусом та інших заяв про необхідність залучити Росію, щоб вона не створила союзу з Китаєм, з поясненнями нашого занепокоєння такою позицією французького лідера...

— Справді, такі заяви зроблено президентом Макроном. Моє особисте ставлення до цього таке: кожна країна, включно з Францією, має суверенне право обирати собі партнерів і, відповідно, вибудовувати з ними відносини. Втім, для нас принципово важливо, щоб намагання Франції покращити відносини з Росією не відбувалося за рахунок інтересів України. Я неодноразово казав про це своїм французьким співрозмовникам.

Макрон часто робив пропозиції щодо посилення військових спроможностей зокрема й у межах PESCO. Чи є там можливості і для України бути залученими до цих програм?

— Це питання радше до мого колеги в Брюсселі. Разом з тим відомо, що Україна завжди виявляла зацікавленість та готовність у розвитку співробітництва з ЄС у безпековій і зовнішньополітичній сферах. Переконаний, що участь України в програмах PESCO створить відповідну «додану вартість».

«САМЕ ФРАНЦІЯ СТАЛА ЄВРОПЕЙСЬКИМ ЦЕНТРОМ БОРОТЬБИ ЗА ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ У РОСІЇ»

— А якщо тепер ми поговоримо про двосторонні відносини, чи змінилась зацікавленість з боку французів у посиленні співпраці після приходу до влади в нашій країні нової влади?

—  Таку зацікавленість я спостерігаю протягом певного часу, останнім часом позитивні сигнали з боку французької сторони стали ще більш інтенсивними. Головний зсув, який відбувся після 2014 року, полягає у наступному: у Франції нарешті перестали сприймати Україну через «російські окуляри», ставляться до неї як до самостійного і впливового чинника європейської політики.

Щодо політичної складової частину наших двосторонніх відносин, дуже важливо (я вже казав про це), що ще з часів президентства Франсуа Олланда сформувалась чітка і принципова позиція Франції щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України. Це стосується не лише Донбасу, де Франція разом з Німеччиною обіймає лідерські позиції в пошуку дипломатичних шляхів врегулювання ситуації на Донбасі. Не менш важливим є те, що існує чітка позиція щодо невизнання анексії Криму.

Я хотів би також нагадати, що саме Франція стала європейським центром боротьби за звільнення українських політичних в’язнів у Росії. Нещодавно у Франції був Роман Сущенко. Найближчим часом очікуємо з візитом Олега Сенцова.

Ключове місце в динамізації наших двосторонніх відносин посідає економічна сфера. Я упевнений, що без створення міцного економічного підгрунтя неможливо взагалі говорити про сталий розвиток відносин між державами. Нині реалізуються або серйозно обговорюються деякі великі контракти з Францією, необхідні нам для модернізації країни, підвищення її безпеки та розвитку економіки. Втім, суттєво, щоби економічне співробітництво не обмежувалось торгівлею: потрібно, щоби в Україну прийшли великі французькі інвестиції. Тут уважно стежать за тими змінами, які відбуваються в Україні, особливо в частині інвестиційного клімату.

Водночас не вистачає, активності наших експортерів. Поодинокі випадки, коли вони приїжджають до Франції, свідчать про те, що вони можуть знайти своє місце на французькому ринку, але це вимагає постійної професійної роботи. Посольство готове надавати українським діловим людям усіляке сприяння.

Нарешті, культурні обміни. Приємно, що не лише ми приймаємо «французькі весни», а й наші митці все більш активно заявляють про себе у Франції, зокрема українські дізайнери, театральні колективи, представники образотворчого мистецтва. Достатньо інтенсивно працює наш культурно-інформаційний центр.

У цілому, в інтересах наших обох країн нарощувати обміни між громадянами, особливо між молоддю: я бачу, що молоді люди між собою знаходять спільну мову набагато швидше, ніж люди старшого покоління.

«ТРЕБА НАМАГАТИСЯ ПРОВОДИТИ НЕ ПРОСТО «ЗАХОДИ», А СТВОРЮВАТИ «ПОДІЇ», ЯКІ МОЖУТЬ ВРАЗИТИ ТА ЗАЦІКАВИТИ «ЗАГОДОВАНОГО» КУЛЬТУРОЮ ФРАНЦУЗА»

— А можливо, варто придумати щось на кшталт українського відповідника «Французькій весні» в Парижі чи інших містах, щоб проводити події кожного року в столиці Франції, щоб вона запам’ятовувалася?

— Цілком слушна ідея, хоча навряд чи має сенс створювати копію того, що вже існує. Для мене очевидно, що треба намагатися проводити не просто «заходи», а створювати «події», які можуть вразити та зацікавити «загодованого» культурою француза. Це мають бути культурні події на кшталт проведених останніми роками акцій — Week-End a l’Est та участь України в Паризькому книжковому салоні.

Наступного року знову плануємо привезти на книжковий салон вершки українського письменства та організувати велику конференцію за участі відомих публічних фігур Європи та США на базі Культурного центру імені Анни Київської. Є інші цікаві, неординарні ідеї в межах культурної дипломатії: сподіваюсь, що нас підтримає керівництво МЗС.

А як щодо ініціативи проведення конференції стартапів у Парижі?

— Цю конференцію, присвячену інноваціям в Україні, було заплановано провести наприкінці цього року. Втім, через технічні причини її було перенесено: ми плануємо провести її разом з Ukraineinvest у наступному році.

До того ж 17 грудня «БізнесФранс» проводить семінар, присвячений економічному розвитку України. До виступу запрошений віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба, заплановано дискусію за участі послів України та Франції.

Під час таких зустрічей ми намагаємося максимально повно розповідати про позитивні зміни, які відбуваються в Україні, розбивати певні стереотипи, які склалися у французьких бізнесменів щодо ведення справ в Україні. В цьому плані, хочу відзначити, випуск Ukraineinvest відео про позитивний досвід французьких бізнесменів в Україні.

«ВАЖЛИВО ПОКАЗАТИ ФРАНЦУЗАМ, ЩО ІСНУЮТЬ ІСТОРИЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ ПОДІЇ, ЯКІ ОБ’ЄДНУЮТЬ НАШІ НАРОДИ ТА КРАЇНИ»

— А щодо ідеї організацій турів французів по місцях, де колись діяли відомі такі французькі фігури як Оноре де Бальзак чи інші...

— Це дуже продуктивна ідея. Раніше я вже казав про важливість людських контактів. До того ж важливо показати французам, що існують історичні та культурні події, які об’єднують наші народи та країни.

До цього я хотів би додати думку, про важливість і навіть бажаність розвитку зв’язків на рівні регіонів та муніципалітетів України та Франції, особливо з огляду на прогрес процесу децентралізації в Україні. Зі свого боку ми готові надавати цим контактам максимальне сприяння, зокрема через почесні консульства України, які почали працювати в таких великих регіонах Франції, як Бретань, Нова Аквітанія та Верхня Франція.

Ми робимо все для того, щоб за рахунок цих почесних консульств активізувати економічну та культурну співпрацю, включно з встановленням партнерських зв’язків із областями України. Ми вже маємо попередні контакти з деякими обласними адміністраціями. Приємно відзначити, що обласна влада в нас уже розуміє, що ключ до сталої співпраці — у віднайденні тих галузей та проєктів, які можуть становити спільний інтерес та мати конкретний результат. До речі, у французькому МЗС є спеціальний підрозділ, який відповідає за децентралізоване співробітництво.

«ПИТАННЯ ВІЗИТУ ФРАНЦУЗЬКОГО ПРЕЗИДЕНТА ДО УКРАЇНИ, ЯК НА МЕНЕ, ДАВНО ВЖЕ НА ЧАСІ»

— Що можете сказати про ситуацію з датою візиту Еммануеля Макрона?  

— У наших двосторонніх відносинах є «паузи», які вочевидь тривають занадто довго. Наприклад, сім років не було засідання змішаної економічної комісії, яке відбулось лише минулого року. Останнім президентом Франції, який здійснив візит до України — 1998 року — був Жак Ширак. Водночас на моїй пам’яті з 2014 року було десять візитів президентів України до Франції. Тобто питання візиту французького президента до України, як на мене, давно вже на часі. Ми дуже розраховуємо, що в найближчому майбутньому, цей візит відбудеться: гадаю, що, найімовірніше, наступного року.