МЕНЮ

Ми здатні генерувати надсучасні розробки

Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння. Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
16 травня, 2019 - 19:15
В Україні відбувся перший відкритий конкурс оборонних технологій

14-15 травня 2019 р. на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ) за участю військового відомства, Генштабу ЗСУ, державних та приватних оборонних підприємств вперше відбувся відкритий конкурс українських оборонних розробок і технологій.

Метою цього заходу було визначено виявлення найбільш актуальних для національної безпеки і оборони проектів та через надання авторам підтримки стимулювати розвиток успішних стартап-компаній і виведення інноваційних продуктів на національний, та також і міжнародні ринки. Останнє — за допомогою мережі державних спецекспортерів, приватних та іноземних інвесторів. Іншими словами, проведення інвентаризації наявного технологічного добра. При цьому, з акцентом на нові, навіть несерійні розробки та ідеї.

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

Загалом на розгляд експертної комісії конкурсу надійшли 132 проекти, з яких 82 — від освітніх закладів, 10 — від установ Національної академії наук України, 34 — від профільних підприємств і організацій, 6 — від фізичних осіб. До фіналу пройшла 41 технологія.

Варто звернути увагу, що на конкурсі були широко представлені різноманітні інформаційні технології, оптичні та хімічні технології, технології створення засобів ураження та захисту від них, технології матеріалознавства, технології елементної бази радіоелектроніки, технології позиціонування і навігації, а родзинкою заходу стали авіаційні й космічні технології та технології тактичної медицини. Усі представлені науковомісткі ідеї можна розділити в першу чергу за ступенем готовності. Переважна частина з них є дослідними зразками, інколи лише ідеями. Хоча деякі — на стадії впровадження у виробництво. «Найбільш важливими є ті, що передбачають використання роботизовоної техніки, техніки з дистанційним керуванням — вона дозволяє зменшити втрати особового складу Збройних сил», — висловив своє бачення гендиректор держконцерну «Укроборонпром» Павло Букін. Саме концерн на цей час є найбільшим державним інвестором.

Якщо конкретизувати, найбільше увагу привернули саме різноманітні «розумні» машини безпекового призначення. Це — роботи-сапери, супутники, новітні квадрокоптери. Скажімо, представлений робот-сапер здатен шукати вибухівку та рухатися при цьому зі швидкістю до 10 км/год. Як вказують розробники, коштує такий прилад понад 100 тис. грн. Основна його перевага — під час розмінування або очищення території від радіоактивних речовин робот повністю замінить людину.

Інша технологія — військовий супутник, що має стати очима української армії. За 700 км від Землі цей космічний апарат може передавати чітку картинку того, що відбувається на її поверхні. Ідея проекту — в активному розширенні сфери застосування космічних систем подвійного призначення для вирішення завдань, пов’язаних із забезпеченням військової та національної безпеки, контролем над озброєнням іноземних держав, надзвичайними ситуаціями тощо. На цей час уже створено експериментальний зразок. Якщо співставити, що Україна — одна з 5-6 найпотужніших космічних держав світу і при цьому не має власного військового супутника, вагомість ідеї стає цілком зрозумілою.

Ще один перспективний проект має цілковите право на реалізацію. А саме — апаратно-програмний комплекс захищеного транкінгового зв’язку «Либідь CRT-UA», який представило приватне підприємство «Доля і Ко.ЛТД». До речі, саме це підприємство у 2014 році розв’язало глобальну проблему на війні — забезпечення військових підрозділів засобами зв’язку. Щодо даного проекту, його реалізація передбачає створення комплексу, призначеного для криптографічного захисту мовних переговорів абонентів та передачі даних у мережах цифрового транкінгового зв’язку. Комплекс реалізує наскрізне (End — to — End) шифрування аудіоданих, що передаються між абонентами. Як термінальні апарати використовуються радіостанції MOTOTRBO компанії Motorola Solutions. Використовується крипто-алгоритм AES-256. Цікаво, що вже на цей час є готові до впровадження вироби.

Фахівців також зацікавив проект подвійного призначення під назвою «Універсальне базове шасі мобільного робота високої прохідності та маневреності» (автори з НТУУ КПІ та Інституту оборонних технологій НАЦ КТНП). Проект дозволяє створювати малогабаритні та відносно недорогі базові шасі універсальних мобільних роботів із розширеними можливостями діставатися до важкодоступних місць, недоступних для інших видів техніки, виконувати завдання в умовах будь-якої місцевості, на завалах, під час надзвичайних ситуацій та виконання бойових завдань на полі бою. Нині створено експериментальний зразок.

Ще один проект заслуговує на увагу інвесторів. Йдеться про скануючий лазерно-телескопічний силовий модуль для оптичних локаційних систем виявлення та протидії БАК — безпілотних авіаційних комплексів. Розробили його в Інституті фізики НАН України. Передбачається, що створення такого оптико-електронного модуля потужного лазерного випромінювання для його інтеграції з оптичними локаційними системами дозволить виявляти БАК противника. Та у подальшому застосовувати у системах протидії розвідувальним і ударним БАК противника шляхом виявлення і виведення з ладу їхніх бортових систем відеоспостереження та оптичних систем орієнтації — внаслідок впливу потужних лазерних імпульсів на чутливі елементи останніх. Очікуваний режим роботи модуля є такий: випромінювання лазера виводиться у телескоп через скануюче дзеркало. Після захоплення цілі та під час її супроводження за допомогою швидкодіючого скануючого дзеркала здійснюється її опромінювання. Живитиметься такий багатофункціональний комплекс від бортової електромережі мобільної платформи (або акумулятора), що дозволить створити мобільні комплекси протидії БАК, які будуть виводити з ладу оптико-електронні системи відеоспостереження, оптичної орієнтації, цілевиявлення дронів на відстані до 3000 м. В цьому проекті вже створено експериментальний зразок.

Фахівці Cумського державного університету пропонують впровадження комп’ютерного артилерійського тренажеру — для навчання і тренування офіцерів і сержантів ведення результативного вогню артилерії із закритої вогневої позиції  з усіх артилерійських систем та видів боєприпасів з оцінкою результатів стрільби. Він може використовуватись у системі бойової підготовки артилерійських частин і підрозділів. Проект нині вже на стадії дослідно-промислового впровадження.

На стадії дослідно-промислового впровадження і полімерна кулеметна стрічка. Фахівці сфокусували свою увагу на виготовленні кулеметної стрічки для кулемета Калашникова (ПКМ) з полімерних матеріалів замість стандартної металевої стрічки, а також на створенні автоматичних комплексів пакування набоїв у стрічку на логістичних складах.

З плином часу все у світі автоматизується. Не винятком є й оборонна сфера. Такої ж самої думки дотримувалися фахівці, які розробили «Мобільний додаток розвідника». Даний пристрій забезпечує збір та передачу розвідувальних даних у відповідні штаби на основі стандартів НАТО з використанням як захищених, так і відкритих засобів зв’язку.

Окремо слід сказати про представлені технології матеріалознавства. Завдяки невпинному світовому прогресу літако— та ракетобудування виробництво новітніх спеціальних сплавів різного функціонального призначення в цій галузі набуває у сучасному світі неабиякої ваги. Тож фахівцями Запорізького національного університету, ПрАТ «Дніпроспецсталь» та ДП «Івченко Прогрес» розроблено нову цементовану теплостійку сталь із раціональною структурою та підвищеними експлуатаційними характеристиками, а також розроблено інноваційну технологію її хіміко-термічного оброблення. Технологія розробки та впровадження у виробництво сучасних сплавів для аерокосмічної техніки  наразі знаходиться у стані дослідно-промислового впровадження.

На конкурсі фахівцями також представлено композиційний матеріал для захисту військової техніки та її екіпажів. Вони впевнені, що проривним може стати виготовлення елементів захисту (броньованих плит, бронежилетів та ін.) з композиційних матеріалів на основі високомодульних твердих сполук зі зв’язкою з самофлюсівних сплавів та дисперсно зміцнених сплавів алюмінію за рахунок більш високих значень характеристик міцності зв’язки у порівнянні з існуючою, що покращить функціональні характеристики матеріалу в цілому. До того ж пропонуються енерго— та ресурсозберігаючі технології виготовлення легкої композиційної броні 6а класу захисту на основі армованих керамічних матеріалів, а також армованого металокерамічного сплаву на основі титану поліфункціонального призначення.

Щодо результатів нинішнього конкурсу, то, як поінформував його ідеолог та безпосередній організатор, ректор НТУУ КПІ академік Михайло Згуровський, із 41 проекту відібрано 25. «Є сподівання, що щонайменше половина відібраних проектів будуть впроваджені у виробництво та стануть серійними зразками», — зазначив він, додавши, що значну підтримку має намір надати «Укроборонпром», по кілька проектів «взяли» Генштаб ЗСУ та Ліга оборонних підприємств України, також певну адміністративну та маркетингову підтримку здійснюватиме й НТУУ КПІ — через Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge. Організатори вважають, що це хоча й перший крок, але усе ж вдалий, він може стати поштовхом для розвитку технологій в Україні.

НОВІ ЗАВДАННЯ

Слід відзначити, що захід мав декілька важливих особливостей.

Перша — акцент на проекти не тільки військового, а й подвійного призначення. Це робить ідеї вагомими для всього високотехнологічного сектора економіку. До речі, за ідеологією розвитку технологій США, їх агенція DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency) міністерства оборони США будує свої замовлення у такий спосіб, щоб через три-п’ять років військові розробки забезпечували і зростання цивільного сектора науковомістких галузей.

Друга — отримання чіткого розуміння, що в Україні є і де вона знаходиться в системі світових технологічних координат. Щоб зробити стиковку із потребами. Враховуючи, що інвентаризації ніколи не робилося, це — чи не найактуальніша справа. Академік Михайло Згуровський як голова Наглядової ради ДК «Укроборонпром» визначив це завдання у поєднанні можливостей наукових і конструкторських розробок у сфері безпеки і оборони з потребами військового та інших силових відомств, а також самих оборонних підприємств-виробників.

Третя — створення дієвої вітчизняної технологічної платформи, яка з часом має перетворитися на вітчизняну модель американського агентства перспективних оборонних проектів DARPA. Тобто здійснення переходу від аналізу й відбору наявних напрацювань до постановки перспективних завдань найкращим розробникам, як це прийнято в США. Проте для початку цей конкурс — вагомий крок у сфері створення державної системи підтримки технологій для оборони.

Слід додати, що формально в Україні державну агенцію перспективних досліджень, а скорочено — GARDA — створено. Поки як відкриту платформу, де для підтримки технологій залучається вищезгаданий «Укроборонпром» (із спецекспортерами, які входять до його складу), Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ) — як окремий державний інвестор, Міноборони — як замовник дослідно-конструкторських робіт, Ліга оборонних підприємств України — як потенційний приватний інвестор. Усе це було б важливо звести у єдину структуровану та координовану державою структуру. Наприклад, під дахом центрального органу виконавчої влади, який має бути створений на виконання положень ЗУ «Про національну безпеку» та який має реалізовувати єдину державну оборонно-промислову політику. Цього поки що немає. Бракує й чітких планів Генштабу ЗСУ щодо намірів отримати ту чи іншу техніку через три — п’ять — сім — десять років. То ж є проблеми з орієнтирами для КБ і підприємств.

На цей час відомо, що найкращі розробки у сфері безпеки і оборони будуть відзначені кількома способами.

По-перше, через спільний інвестиційний фонд учасників.

По-друге, залученням можливостей згаданої ДІФКУ, яка є учасником конкурсу технологій, можна відібрати кілька кращих проектів для фінансування. Засновником ДІФКУ є держава в особі КМУ. Установа належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. ДІФКУ має кілька регіональних представництв в Україні, а її метою є якраз здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання різних форм власності в рамках державної інноваційної політики.

По-третє, проекти, які зацікавлять ДК «Укроборонпром» (тобто для розвитку із залученням іноземного інвестора), підтримуватимуться концерном. Як зазначають у держконцерні, щонайменше у частині надання необхідних розробникам приміщень, власних фахівців у галузях розробки, а також усіх інших адміністративних можливостей для розвитку проектів, включаючи наявну маркетингову систему просування розробок на світовому ринку.

По-четверте, проекти можуть профінансувати вітчизняні підприємства — відповідно до профілю розробок. Йдеться як про державні підприємства, так і про приватні структури. Зокрема, значну увагу до конкурсу виявила Ліга оборонних підприємств України, яка нині об’єднує понад 60 приватних підприємств.

По-п’яте, проекти можуть зацікавити безпосередньо іноземних інвесторів.

По-шосте, через оформлення ДКР в Міноборони.

Як бачимо, елементи системи вже працюють. Досвід іноземних та вітчизняних приватних інвестицій НТУУ КПІ вже має чималий — за роки просування технологічної платформи, яка нині відома як Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge». У 2012 році два інвестори інвестували в чотири проекти на 22 тисячі доларів. В 2014 р. було вже вісім інвесторів, які інвестували десь приблизно в десять стартапів вже два мільйони доларів. У 2015 р. це вже 26 мільйонів доларів. З 2016 — 2017 рр. суми інвестицій зростали, але інвестори почали підписувати угоди про конфіденційність взаємодії і нерозголошення обсягів інвестицій. Серед уже реалізованих проектів у рамках екосистеми Sikorsky Challenge два мікросупутники — «Політан-1» і «Політан-2». Вони вже у космосі. У ці супутники здійснили інвестиції компанія Boeing, українська венчурна компанія «Благодійний фонд науково-технічного розвитку ім. академіка Міхалевича» та Фонд Костянтина Калініна. А також безпілотні літальні апарати Spectator, які зараз випускаються серійно підприємством «Меридіан», закуповуються прикордонниками. Це також був стартап НТТУ КПІ. Є реалізовані розробки у сфері трансферу технологій, в які вклали гроші приватні та іноземні інвестори.

Тож фактично йдеться про необхідність узагальнення наявних можливостей та трансформації їх у державну систему. При цьому головне інше — українці є дуже розумною нацією, здатною генерувати надсучасні розробки. Тільки б хто завдання поставив та запустив у серію...