Iсторична ностальгія. Чи реваншизм?
Українські та польські експерти — про ініціативу Польщі назвати кораблі на честь українських міст
Днями з Польщі надійшли новини, котрі знову нагадують про історичні питання у відносинах між нашими державами. Radio Szczecin повідомило, що Польське морське відомство планує дати п’яти польським кораблям назви українських міст, які колись розташовувалися на території Польщі. Перший корабель, який надійде з китайського суднобудівного заводу, отримає назву «Львів», наступні — «Тернопіль» і «Вільнюс» — на честь столиці Литви.
Варто нагадати, що в серпні 2017 року між нашими країнами вже був подібний інцидент, коли на честь сторіччя незалежності в Польщі вирішили випустити нові паспорти, в яких планувалося розмістити зображення каплиці-ротонди на території Польських військових поховань на Личаківському кладовищі у Львові, де поховані поляки, загиблі під час польсько-української війни 1918—1919 рр., відомі також під назвою «львівські орлята». Реакція України на таку ініціативу була рішучою: посла Польщі Яна Пєкло викликали до українського МЗС і вручили ноту протесту, крім того, в МЗС підкреслили, що розглядають ці наміри «як недружній крок», а оцінка історичних подій — це справа істориків.
«День» звернувся до експертів із проханням пояснити, про що свідчать останні наміри Польщі, якою має бути реакція на них України та майбутнє польсько-українських відносин після перестановок в уряді:
«ПЕВНА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ ПОВИННА БУТИ ВИСЛОВЛЕНА»
Леонід ЗАШКIЛЬНЯК, професор Львівського національного університету імені Iвана Франка:
— Тут, як завжди, є дві сторони медалі. З одного боку вони хочуть продемонструвати повагу до своєї історичної пам’яті, тобто що колись Львів, Тернопіль та інші міста були в складі польської держави. А з другого боку в цьому питанні є якийсь політичний аспект, який можна трактувати по-різному. Мені не хотілося б його трактувати в політичних термінах, швидше виникає асоціація ностальгії.
Мене, наприклад, трохи потішило, що у виступі нового міністра закордонних справ Польщі прозвучала фраза, що історичні дискусії нам треба вже якнайшвидше завершити. Це дає привід думати, що польська сторона якоюсь мірою згодна на певні компроміси.
Щодо того, якою має бути реакція України, то я думаю, що треба почекати. Як пам’ятаєте, нещодавно була реакція на візерунки в паспортах, де були зображені українські території, пов’язані з польською історією. Реакція була досить гостра і вона спричинила відмову від публікації зображень «Цвинтаря орлят», вільнюської «Острої Брами» в паспортах поляків. Тому я вважаю, що зараз треба трохи почекати.
Але в принципі, як це заведено у міжнародних стосунках, певна позиція української сторони повинна бути висловлена. І ця позиція повинна бути поміркована і практичною.
«ЦЕ ОДНОЗНАЧНО БУДЕ НЕГАТИВНО СПРИЙНЯТО УКРАЇНСЬКИМ І ЛИТОВСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ»
Володимир В’ЯТРОВИЧ, директор Українського інституту національної пам’яті:
— Думаю, що ці дивні пропозиції явно не сприятимуть налагодженню «приємних» польсько-українських стосунків, тому що вони радше апелюють до реваншистських настроїв польського суспільства. Переконаний, що на території Польщі є дуже багато прекрасних міст, які б з гордістю надали своє ім’я цим військовим кораблям. Для цього не обов’язково використовувати ті міста, які зараз знаходяться на території інших країн: чи то України, чи то Литви. Це однозначно буде негативно сприйнято українським і литовським суспільством, як певний спосіб інформаційного зазіхання на територіальну цілісність цих країн.
Думаю, що повинна бути реакція української дипломатії про неприпустимість такого роду пропозицій, такою ж, як була реакція українського МЗС на спробу розмістити на польському паспорті так званий Цвинтар Орлят у Львові.
Щодо того, чи зможе новий польський уряд налагодити польсько-українські відносини, то поки що рано говорити про це. Я втішений тим, що міністр Вітольд Ващиковський пішов у відставку, так як чимало його персональної поведінки безпосередньо впливало на погіршення стосунків між Україною і Польщею. Сподіваюся, що новий міністр все-таки буде більше цінувати польсько-українські стосунки та не намагатиметься використати якісь антиукраїнські заяви для посилення своїх політичних позицій всередині Республіки Польща. Чи покращаться і чи зміняться польсько-українські стосунки — покажуть найближчі місяці.
«У НАС ДУЖЕ АКТИВНА АГРЕСИВНА ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА»
Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Iнституту міжнародних відносин Варшавського університету:
— Це свідчить про потужний сентимент у деяких середовищах до колишніх земель Першої та Другої Річі Посполитої. Це також свідчить, що в нас у країні, так як і в Україні, дуже активна агресивна історична політика. Але взагалі мені здається, що це не є добра думка.
Я погоджуюся з тим, що в Україні це виглядає як спроба вкрасти вашу історію, але здається, що автори пропозиції так не думають, вони хочуть шанувати, як вони думають колишні польські міста і пам’ятати про польську історію. Тому вони це роблять. Тобто це не є відкрито спрямовано проти України, я думаю просто хтось не продумав негативні наслідки цього.
Щодо майбутнього польсько-українських відносин, то тут є багато факторів. Думаю, що треба мати на увазі, що зміна уряду — це не є зміна влади і все вирішує та ж політична сила. Тобто я не вважаю, що це матиме який великий вплив.
