МЕНЮ

Говоримо про Другу світову, думаємо про сучасність

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
14 січня, 2020 - 18:29
Біда в тому, що без імперської брехні Росія в її нинішньому вигляді просто не може існувати

У відповідь на антипольські заяви президента Росії Володимира Путіна, що пов’язані з початком Другої світової війни, польський Сейм практично одноголосно (проти проголосував лише один депутат) ухвалив спеціальну резолюцію, де засудив «провокаційні та не відповідні правді заяви представників вищих властей Російської Федерації, які намагаються покласти на Польщу відповідальність за розпалювання Другої світової війни. Вибудовувати міжнародні відносини і формувати велич своєї нації на основі брехні та фальсифікації історії недопустимо, тому Сейм вважає своїм обов’язком нагадати, що до розпалювання Другої світової війни призвели дві тоталітарні держави: гітлерівська Німеччина та сталінський Радянський Союз».

Проти цього формулювання нічого заперечити, і воно збігається і з нещодавньою резолюцією Європарламенту,  і з офіційним українським поглядом на походження Другої світової війни. У резолюції також наголошується: «Війна призвела до загибелі десятків мільйонів людей, а поява в Європі нацистських таборів смерті та Голокост стали найбільшими злочинами в  історії людства. Ми не заперечуємо того факту, що народи Радянського Союзу зазнали жертв  у  боротьбі з Третім рейхом, проте це не  дало державам Східно-Центральної Європи незалежності та  суверенітету, а їхнім мешканцям — дотримання прав людини». Тут заперечення направлені насамперед проти путінських тверджень про винність Польщі в розпалюванні Другої світової війни, які не зовсім відповідають істині.

Також у резолюції йдеться про те, що «Сейм Польської Республіки засуджує повернення до імперської брехні, яка шкодить діалогу на тему історії між керівництвом Росії й іншими народами. Ми вшановуємо пам’ять жертв нацистського та радянського тоталітарних режимів і висловлюємо бажання, щоб історія їхнього мучеництва ніколи не використовувалася з утилітарною метою та не фальсифікувалася. Сейм закликає спільно задуматися про принципи формування міжнародних відносин, основою яких повинні бути взаємна повага, партнерство та добросусідство».

Біда в тому, що без імперської брехні Росія в її нинішньому вигляді просто не може існувати. Вся вона бере початок не просто з Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні, але й з оновленого радянського міфу про цю війну, адже Росія повною мірою відчуває себе спадкоємицею СРСР у всіх сенсах цього слова. Тут не лише заперечення всілякої радянської відповідальності за розпалювання Другої світової війни, експансіоністського характеру радянської зовнішньої політики, агресії Радянського Союзу проти Польщі, Фінляндії, Румунії, Литви, Латвії й Естонії. Тут ще і дуже своєрідне розуміння визвольної місії Червоної Армії, коли йдеться лише про те, що вона несла звільнення народам Радянського Союзу та Європи від нацистського гніту. Проте при цьому не згадують ні про злочини Червоної Армії та НКВС на звільнених територіях, ні про більш важливішу обставину: звільняючи народи від нацистів, СРСР одночасно ніс їм новий гніт — комуністичний.

Також прагнуть істотно применшити втрати Червоної Армії, особливо останніми роками війни та внесок у перемогу західних союзників. Усе це вимагає створення такої картини війни, яка лише  частково відповідає істині. Вірніше, вона в основному правдива тоді, коли йдеться про злочини нацистів (хоча і тут не обходиться без перебільшень і без спроб приписати німцям радянські злочини: найвідоміший приклад —  Катинь). А ось усе інше спотворюється дуже істотно, аж до реального ходу бойових дій на Східному фронті. І збереження в головах населення Росії цього патріотичного міфу Великої Вітчизняної війни визнається життєво необхідним з двох причин. По-перше, сучасна російська зовнішня політика в своєму експансіонізмі принципово не відрізняється від зовнішньої політики Сталіна й інших комуністичних вождів. По-друге, російська пропаганда створює у більшості населення таке ж міфологічне уявлення про сьогодення, що опирається на той же імперський міф. Народ переконують у тому, що живе він зовсім не так погано, як йому здається, і що заради величі держави можна стерпіти «тимчасові труднощі» перед швидким настанням «світлого майбутнього», саме так, як переконувала пропаганда в роки Великої Вітчизняної війни.

Ну, а що стосується спроб інших країн указати Росії на невідповідність створеною російським офіціозом картини Другої світової війни реальності, то від них відбиваються в кращих традиціях радянської пропаганди: мовляв, фальсифікують історію Другої світової війни якраз країни-критики, а не Росія. Ось і на резолюцію польського Сейму офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова відреагувала в Facebook абсолютно в цьому стилі: «Таке враження, що, як і за часів інквізиції, наука оголошена польським Сеймом єрессю, а прибічники історичних фактів звинувачені ним у чаклунстві. Ось так ідеологія перемагає правду.

А правда зафіксована Нюрнберзьким трибуналом. Якщо польський Сейм сумнівається в його рішеннях, так і треба про це заявити. У подібного підходу є своя кваліфікація — перегляд підсумків ВМВ».

У цьому пості неправда все. Ідеологія перемагає правду, стосовно історії Другої світової війни, але не тільки, якраз у Росії. І Нюрнберзьким трибуналом була зафіксована чимала частина правди про війну, але далеко не вся. Нагадаю, що перед початком і в ході процесу держави-переможниці домовилися ні в якому разі не розглядати на процесі злочини, здійснені представниками країн антигітлерівської коаліції. Тому, в Нюрнберзі не розглядалося, зокрема, питання про секретні протоколи до пакту Молотова — Ріббентропа і до радянсько-німецької угоди про дружбу та кордон. Що, певна річ, зовсім не означає, що цих протоколів не існувало насправді. І вже ні польському Сейму, ні якому-небудь іншому законодавчому органу не спаде на думку передивлятися підсумки Другої світової війни й оголошувати Німеччину та Японію переможцями.