МЕНЮ

Глобальний імператор Японії йде зі сцени

Проект Синдикат для «Дня». Акіра ІРІЄ, почесний професор історії в Гарвардському університеті, автор книг "Тихоокеанське відчуження: японська і американська експансія, 1897-1911", "Через Тихий океан: внутрішня історія американо-східно-азіатських відносин", "Глобальне співтовариство: роль міжнародних організацій у створенні сучасного світу".
2 травня, 2019 - 15:37
Готовність Акіхіто долучатися до транснаціональних проблем перетворила його на спікера людства

ФІЛАДЕЛЬФІЯ – 30 квітня імператор Японії Акіхіто відрікся від престолу. Він займав Хризантемовий трон з 1989 року. Досягнувши 85-річного віку, Акіхіто, очевидно, хоче пожити в тихому усамітненні зі своєю 60-річною дружиною, імператрицею Мітіко. Його наступником на імператорському троні став старший син, принц Нарухіто.

Правління Акіхіто почалося після смерті батька, Хірохіто, чиє довге життя охопило кілька десятиліть внутрішніх і міжнародних бур. Акіхіто виріс у складний період воєн - Другої світової і Холодної. До того моменту, коли він став імператором, Японія й увесь світ значно змінилися. І можна припустити, що він запам'ятається як монарх, який залишив позитивний слід на світовій арені.

Для розуміння царювання Акіхіто потрібен певний історичний контекст. Починаючи приблизно з кінця XVIII століття і до середини XX століття в більшості регіонів світу люди належали або до будь-якої імперії, або - все частіше - до незалежної країни. Наприкінці XIX століття було ще порівняно мало суверенних держав. Але протягом XX століття все більше народів, що жили раніше в імперіях, стали утверджувати свою національну державність, тому кількість незалежних держав зросла приблизно з 50 до понад 200. В усьому світі люди почали ідентифікувати себе як громадяни тієї чи іншої суверенної країни.

Але одночасно люди все частіше визначали себе у відповідності зі своїми недержавними атрибутами, такими як стать, етнічна приналежність, раса, релігія, освіта або вік. Більше того, всі ми є глобальними істотами, якщо вже не «громадянами світу». Ми живемо в природному середовищі, ми схильні до впливу клімату, ми пов'язані річками і океанами. Інакше кажучи, нас визначають наші численні ідентичності і той світ, який ми успадкували. Й імператор Японії тут не виняток.

Акіхіто народився в період зеніту суверенітетів і сутінків імперій. 1930-і роки стали десятиліттям потенційних і реальних конфліктів: країни змагалися одна з одною за владу і озброювалися, безперервно готуючись до війни.

До цього моменту Японія, хоча й запізно увійшла до спільноти сучасних держав, вже була великою державою. Цьому сприяли альянси й угоди з іншими державами, які захищали безпеку країни і дозволяли їй ставати ще сильнішими. У 1910 році Японія анексувала Корею, а через два десятиліття почала військову експансію в Азії. У 1941 році вона вже перебувала в стані війни з США. Після приєднання СРСР до ворогів Японії Азіатсько-Тихоокеанська війна стала частиною глобального конфлікту, який у підсумку завершився в серпні 1945 року.

У той період Акіхіто був підлітком, а його життя мало радикальним і непередбачуваним чином змінитися. Американська окупаційна влада в повоєнній Японії (її очолював генерал Дуглас Макартур) не поставила вимогу про зречення імператора Хірохіто або його передачу під суд в міжнародний трибунал. Замість цього Хірохіто належало перетворитися з бога на просту людину, яка гратиме лише символічну і церемоніальну роль у японській політиці.

Таким чином Хірохіто продовжував царювати до 1989 року. Тим часом молодий кронпринц Акіхіто здобував освіту, в якій ключову роль зіграла американка Елізабет Вайнінг. Квакер із Філадельфії, вона була особистим наставником кронпринца, навчаючи його англійської мови та інших предметів. Таким чином вона допомагала готувати Акіхіто для світу, який повинен був його зустріти, коли він стане імператором.

До кінця XX століття світ національних держав став поступатися місцем світу транснаціональних зв'язків і проблем, що посилювалися. Традиційні суверенні держави перестали повсюдно викликати у людей лояльність та увагу. Замість цього держави і приватні особи почали існувати і взаємодіяти в транснаціональному і глобальному середовищі. Світ вступав в еру, в якій ресурси і проблеми ставали загальними, перетинаючи національні кордони.

 Цей феномен особливо яскраво проявлявся у всесвітніх зусиллях із захисту навколишнього середовища і прав людини. І, займаючись саме цими проблемами, Акіхіто почав грати все більш активну та рішучу роль.

На початку царювання Акіхіто поводився досить стримано. Здавалося, що він усіляко намагається уникнути враження, ніби він має намір відновити імператорські повноваження. Але зараз і він, і його дружина стали більш публічними і частіше виступають, відвідуючи різні регіони Японії і світу, де вони висловлюють занепокоєння щодо деградації природи і порушень прав людини. Сюди можна віднести імператорські візити на Окінаву і на Філіппіни, які під час Другої світової війни були найважливішими театрами бойових дій.

Бажання Акіхіто займатися подібними проблемами зробило його транснаціональним спікером для всього людства. І в цьому сенсі за останні 30 років імператор Японії став значно більшою мірою глобальним лідером, ніж національним. Цим він істотно відрізняється від свого батька - і від багатьох нинішніх лідерів світу.