МЕНЮ

«Дипломатичний скандал»

Микола СІРУК, «День»
13 березня, 2017 - 18:52
Експерти «Дня» — про причини і наслідки конфлікту між Туреччиною та Нідерландами

Що ближче до турецького референдуму з розширення повноважень глави держави, який відбудеться 16 квітня, то складнішими стають відносини між деякими країнами ЄС та Туреччиною. Черговим свідченням цього стало загострення відносин між Нідерландами та Анкарою. Приводом до чого стала заборона на в’їзд двом турецьким міністрам. Спочатку голові МЗС Туреччини Мевлюті Чавушоглу, а пізніше міністру у справах сім’ї та соціальної політики Туреччини Фатімі Бетюль Саяма Кайї не дозволили зустрітися зі співгромадянами у Роттердамі.

Турецькі політики збиралися переконати турецьких громадян, які живуть у Нідерландах, підтримати зміни до конституції країни, що значно розширюють повноваження президента. У Нідерландах живе майже 400 тисяч вихідців із Туреччини. Уряд Нідерландів зі свого боку пояснив заборону на в’їзд тим, що побоюється наслідків таких заходів.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що Нідерланди заплатять за те, що не пустили двох турецьких міністрів у країну. Ердоган звинуватив країни Заходу в ісламофобії і зажадав, аби міжнародні організації наклали на Нідерланди санкції. «Я говорив, що з нацизмом покінчено, але я помилявся, нацизм живий на Заході», — заявив він. Глава турецького уряду Біналі Їлдирим у ніч на неділю назвав те, що відбулося, «дипломатичним скандалом» і оголосив, що Анкара рішуче відповість на «неприпустиме ставлення» до своїх урядовців, передає dpa з посиланням на турецькі ЗМІ.

Вчора Анкара направила Нідерландам дві ноти протесту у зв’язку  обмеженням щодо турецьких міністрів, а також непропорційним застосування сили щодо представників турецької діаспори.

Тим часом прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте зажадав, аби Ердоган вибачився за те, що порівняв голландців із нацистами. Висловлювання турецького президента є неприйнятними, заявив прем’єр і додав, що його країна вживатиме відповідні заходи, якщо Туреччина не змінить своєї поведінки.

ХРОНІКА РОЗВИТКУ КОНФЛІКТУ

Раніше влада Австрії, Німеччини та Швейцарії також заборонили виступи турецьких офіційних осіб перед турецькими громадянами, які живуть у цих країнах. Після цього Ердоган звинуватив Німеччину в використанні нацистських методів. А турецький міністр Чавушоглу після відмови голландської влади назвав Нідерланди «столицею фашизму». Прем’єр Данії Ларс Лекке Расмуссен відклав раніше заплановану зустріч з прем’єром Туреччини. Він заявив, що на демократичні принципи в Туреччині тиснуть.

А от влада французького міста Мец дозволили провести турецький мітинг. Міністр закордонних справ Франції при цьому попросив Туреччину уникати провокацій. У Швеції, де мітинг прибічників пана Ердогана призначили на неділю, мав також виступити турецький міністр, але пізніше його скасували з міркувань безпеки. Однак шведське міністерство закордонних справ заявило, що рішення про це ухвалював господар стадіону, на якому мав пройти мітинг, але він може відбутися на іншому майданчику.

16 квітня у Туреччині планували референдум щодо поправок до конституції, яка перетворить Туреччину з парламентської на президентську республіку.  Якщо ці поправки схвалять, то вони нададуть президенту нові повноваження: формувати кабінет міністрів, готувати бюджет, вибирати більшу частину суддів і ухвалювати закони. Президент також зможе оголошувати надзвичайний стан і розпускати меджліс.

«НА ДАНОМУ ЕТАПІ ФАЙЛ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТУРЕЧЧИНИ ЗАКРИТИЙ»

Вимоги турецької сторони до Нідерландів є більш ніж дивними.

По-перше, як будь-яка країна може вирішувати, що проводити на території іншої держави. Як пояснив «Дню» український дипломат на умовах off the records, подібна ситуація була щодо нашої країни, коли у Нідерландах проводився референдум по угоді про асоціацію між ЄС та Україною. «Тоді нам прямим текстом сказали: вибачте, будь ласка, але це наша внутрішня справа проводити референдум, і офіційних українських органів тут не повинно бути», — сказав співрозмовник.

За його словами, нідерландська влада зокрема вважає неприпустимо проводити референдуму серед турків, якщо це громадяни Нідерландів, які мають нідерландські паспорти. У Нідерландах подвійне громадянство юридично не існує. При отриманні нідерландського паспорта людина має здати довідку про вихід з попереднього громадянства.    

По-друге, зазначив співрозмовник, у Нідерландах усі політичні партії єдині у ставленні до референдуму в Туреччині. Вони вважають, що це намагання закріпити при владі нинішнього президента. Єдина партія, яка не погоджується  з цим, це партія нідерландських турків Денк. 

По-третє, практично всі партії засудили дії Туреччини. У зв’язку з цими нещодавніми подіями, більшість голосів турків на виборах 15 березня отримає партія Денк. 

Разом з тим, вважає дипломат, ці події додадуть невизначеності щодо результатів парламентських виборів. З іншого боку, можна з певністю сказати, що драматичних подій на цих виборах не буде. Турки ніколи не були прихильниками Вільдерса, який вів кампанію з антиісламськими та антимусульманськими гаслами.

За словами співрозмовника, у прем’єра Рютте тверда позиція на цих виборах. Він зокрема заявив, що Нідерланди зацікавлені у цьому спорі з Туреччиною бути більш розумною стороною і вирішити цю проблему у ході переговорів.  І при цьому експерти зазначають, що на даному етапі файл європейської інтеграції Туреччини закритий.

Нідерландці нормально ставляться до меншин, вони є толерантними, зазначив співрозмовник. За його словами, прем’єр Рютте чітко висловився з цього питання у нещодавній статті, написавши: «тим хто не хоче жити за нормальними стандартами, порушує наші закони, будь ласка, виїжджайте з країни, ми не будемо вас затримувати. І це стосується не меншин, а осіб, які не можуть цього зрозуміти».

Цікавим моментом, відзначив співрозмовник, є те, що мер Роттердаму, де відбулися сутички турків з поліцією, за походженням з Марокко, мусульман. Однак він зайняв рішучу позицію, порядок є порядок і ми будемо робити те, що вважаємо за потрібне.

«ДУЖЕ ВЕЛИКИМ БУВ РИЗИК ЗРОСТАННЯ  НАПРУЖЕНОСТІ»

Сейбрен де ЙОНГ, стратегічний аналітик, Гаазький центр стратегічних досліджень:

— Наші політики мали рацію, не дозволивши міністру провести кампанію по внутрішньому питанню Туреччини. Турецькі міністри і не мали жодного наміру перебувати в Нідерландах у якості турецьких урядовців. Міграція, етнічна приналежність, голландська ідентичність і т.д., є спірним питанням на наших виборах. Дуже великим був ризик зростання  напруженості. Таким чином, нідерландська влада була правою у своєму намаганні не допустити, щоб це сталося. Турків було закликано прийти на ці зустрічі через соціальні медіа. Турецький уряд був налаштований на конфронтацію і погрожував нашому уряду різкими політичними і економічними санкціями, якщо його представникам буде заборонено в’їзд. Таким чином не вирішується суперечка. У нашого уряду не було вибору, окрім як діяти так, як вони це робили. Крім того, якби турецькому уряду дозволили робити те, що він запланував, то це дало би платформу для партії Вілдерса (PVV), щоб звинуватити наш уряд у бездіяльності і насправді розпалити ситуацію.

А те, що уряд діяв рішуче не дозволить пожати плоди Вілдерсу з цієї ситуації. Більше того, громадськість головним чином підтримала дії уряду.

«ЕРДОГАН НАМАГАЄТЬСЯ ПРЕДСТАВИТИ СЕБЕ  ЯК СИЛЬНОГО ЛІДЕРА»

Олександр БОГОМОЛОВ, президент Центру близькосхідних досліджень:

— Зараз триває підготовка до референдуму, і це частина кампанії з підготовки до цього плебісциту. Ердоган намагається представити себе як сильного лідера. Єдине, що може зробити Туреччина, щоб помститися Нідерландам і відшкодувати моральні збитки, які ніби зазнала Анкара, це створити більші проблеми для Європи у вирішенні кризи біженців. І це питання є ключовим важелем Туреччини у відносинах з ЄС. Турки хочуть отримати від Євросоюзу суттєву поступку в отриманні безвізового режиму. Звісно, повністю псувати відносини з ЄС вони не будуть. Іншими словами, дії Туреччини можна розглядати в контексті агітації за референдум. Зараз йдеться про намагання турецької влади вплинути на перебіг голосування щодо референдуму. З іншого боку це зіграє на користь праворадикальних партій у самих Нідерландах.