МЕНЮ

Другий і головний етап революції

Наталія ПУШКАРУК, «День»
20 травня, 2019 - 18:48
Нікол Пашинян оголосив про судову реформу у Вірменії, сказавши, що настав час «хірургічного втручання»

20 травня, на заклик прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна активісти в Єревані та інших містах країни блокували суди. «Завтра о 8.30 блокуємо всі входи і виходи всіх без винятку судів у республіці, аби ніхто не міг увійти туди. З 12.00 мій виступ транслюватиметься у прямому ефірі», — написав Пашинян напередодні у Facebook. «Мені, нашому урядові, владі народу не потрібен маріонетковий суд», — сказав він під час прямого ефіру в соціальній мережі. Також він пообіцяв оголосити цього дня про «другий і найголовніший етап революції», вочевидь, маючи на увазі необхідність проведення в країні реформи судово-правової системи.

Справді, наступного дня Пашинян відвідав учасників акції біля одного із судів, а потім висловив кілька пропозицій щодо реформ. «Настав час хірургічного втручання», — сказав він під час наради із військовиками, політичним та судовим керівництвом, пише DW. За його словами, судова гілка влади все ще під впливом колишньої корумпованої системи. Тому він, по-перше, запропонував піддати суддів «процесу так званого ветування», аби всі вони пройшли перевірку щодо їхніх політичних зв’язків, походження, майна, особистих якостей тощо, цитує його «Радіо «Азатутюн». По-друге, додав він, мають подати у відставку судді, які ухвалили вироки із грубими порушеннями, що підтвердив Європейський суд з прав людини. По-третє, Пашинян вважає, що мають подати у відставку і судді, які самі відчувають, що не можуть бути неупередженими. По-четверте, він виступив за впровадження правосуддя перехідного періоду протягом одного-двох місяців. По-п’яте, Пашинян не відкидає можливості проведення конституційних реформ або загальнонародного референдуму. «У Національних зборах має бути проведено відповідну законодавчу роботу для реалізації цього життєво важливого для нашої країни порядку денного і забезпечення дійсно гарантованої незалежної судової системи у Вірменії», — заявив він.

Фактично приводом для цих подій стало суботнє рішення суду загальної юристдикції Єревана, згідно з яким з-під арешту звільненили екс-президента країни (1998—2008 рр.) Роберта Кочаряна. Таким чином було задоволено клопотання колишнього і нинішнього президентів невизнаної Нагірно-Карабахської республіки Бако Саакяна та Аркадія Гукасяна про звільнення Кочаряна під їхню особисту поруку. Вони ж і внесли за нього заставу у розмірі одного мільйона драмів (2 тис. доларів). Вперше Кочаряна заарештували у липні 2018 року, Спеціальна слідча служба Вірменії висунула йому обвинувачення у «поваленні конституційних ладу Вірменії» під час останніх тижнів його правління. Йдеться про події 2008 року: коли на президентських виборах здобув перемогу Серж Саргсян, влада розганяла протест прибічників кандидата у президенти Левона Тер-Петросяна, внаслідок чого 10 осіб загинули, а понад 250 — дістали поранення. Але в серпні підозрюваного випустили з-під арешту, хоча обвинувачень не зняли. Вдруге Кочаряна заарештували у грудні минулого року, також суд заарештував усе його майно. У цій же справі проходять ще троє високопосадовців. Крім того, Кочаряна звинувачують в отриманні хабаря в особливо великому розмірі, повідомляють вірменські ЗМІ.

Утім, деякі політсили розкритикували заклик Пашиняна про блокування судів, назвавши його неконституційним. Але прес-секретар прем’єра Владимира Карапетян пообіцяв, що «жодних антиконституційних дій не буде», пригадавши про ненасильницьку народну оксамитову революцію, яка відбулася в країні рік тому.

«ДО ТАКИХ РІЗКИХ КРОКІВ СЛІД БУЛО ВДАТИСЯ ЩЕ ТОРІК...»

«День» звернувся до вірменського експерта з проханням прокоментувати останні події у Вірменії та необхідність проведення судової реформи в країні:

Степан ГРИГОРЯН,  голова правління Аналітичного центру з питань глобалізації та регіональної співпраці (Вірменія):

— Це те, чого ми давно чекали. Тобто я б не сказав, що це несподіваний крок. Ба більше, я вважаю, що він затримав реформу судів. Безумовно, до таких різких кроків треба було вдатися ще торік, тому що на хвилі революції їх було легко зробити і не потрапити під тиск міжнародних правозахисних організацій. Суди мають бути незалежною гілкою влади зрештою, інші гілки влади не повинні впливати на їхню роботу — до такого ідеалу ми маємо прагнути. Але добре, що хоч пізно, але він за це взявся.

У нас склалася парадоксальна ситуація. Загалом, боротьба з корупцією триває, сформовано новий парламент, уряд. Тобто революція дала свій ефект. Але на цьому тлі (гадаю, ви в Україні це дуже добре розумієте) з’являються якісь незрозумілі рішення суддів, абсолютно непопулярних, корумпованих людей суди відпускають, навіть запобіжний захід — утримання під вартою — змінюють на вільне переміщення. Багато хто з таких людей виїхав за кордон. Чиновникам, які мають величезну власність, проти яких розпочався судовий процес, або генералам, яких звинувачують у дуже серйозних порушеннях, раптом дають можливість вільно переміщуватися, не заарештовують до суду, вони можуть впливати на рішення судів. Гадаю, чаша терпіння переповнилася (і тому Нікол Пашинян вдався до цих кроків), коли два дні тому суд випустив Роберта Кочаряна, який був під слідством і під арештом.

Зрозуміло, що це все накопичилося і зараз, слава Богу, Нікол Пашинян вдався до різких кроків. Блокувати будівлі судів, не пускати суддів, аби вони працювали, — це дуже серйозна акція, ще й на заклик прем’єр-міністра. Нещодавно один із центрів провів дослідження, який у нас рейтинг судів, і вони ледве-ледве набрали один відсоток. Цілком очовидно, що зі старими судами просуватися далі не можна.

Нікол Пашинян запропонував, аби всі судді подали у відставку, тому що реформа судів — це дуже складна річ, там хоч що роби — все порушуєш. Тому він запропонував всім суддям написати заяви про відставку. Це досить радикальний крок, але який принаймні допоможе, істотно не порушуючи конституцію, розпочати цю реформу. А нюансів поки що не сказали. За його словами, правляча партія внесе до парламенту варіант реформи судів, якщо буде потрібно — змінюватиметься конституція і проводитиметься референдум.

Пашинян уже рік є прем’єром, також був обраний до нового парламенту. Певних досягнень вдалося досягти новому прем’єрові?

— Звісно, звучить багато критики, багато того, що передбачалося, поки що не зроблено. Але, на мій погляд, очевидний успіх — це те, що все ж розпочалася боротьба з корупцією. Уже є чимало справ на деяких посадовців із колишньої влади. Зараз обіцяють ухвалити законодавчий акт, де буде йтися про створення спеціального органу щодо боротьби з корупцією. Безумовно, у Вірменії змінилася атмосфера. Люди набагато вільніше можуть висловлювати протести, немає насильства. Досі вони весь час закінчувалися застосуванням сили проти мітингувальників. Вільнішими стали засоби масової інформації. Є позитивні рішення щодо податків. Але поки що це незадовільно, тому що потрібно взятися до системної роботи, наприклад, системної боротьби з корупцією. Щодо судів, велике невдоволенння, особливо прибічників революції, зумовлене тим, що реформування судів не починалося.

Тобто якісь речі викликають невдоволення, яке пов’язане з тим, що зміни здійснюються нешвидко. Але з другого боку, певні зрушення є. Наприклад, одна з найважливіших вимог — змінити закон про вибори, це було обіцяно, але й досі не зроблено, за це критикують. Але є позитивні зрушення, я бачив проекти цих законів, їх внесуть на обговорення парламенту.

Так само і в законодавстві, є закони, які треба ухвалювати. Ви знаєте, у нас насправді не парламентська система, про яку всі думають, а «надпрем’єрська», тобто всі функції — у глави уряду. Тому потрібно внести зміни до законів, аби досягти балансу. Обов’язково треба посилити якісь контрольні функції парламенту, щоб усі силові структури були під парламентським контролем, зараз вони всі безпосередньо підпорядковані прем’єрові. Такі речі терміново треба зробити, і ми теж звертаємо увагу уряду на помилки.