Довга рука Рамзана Кадирова?..

Політемігрант чеченець Маміхан Умаров був застрелений пострілом у голову 4 липня в передмісті Відня Герасдорф-бай-Він. Злочин стався о 19.30 за місцевим часом біля торгового центру G3. Той, хто стріляв, пересувався на автомобілі сріблястого кольору. Віденська поліція вважає, що вбивство сталося з політичних мотивів. Тому розслідуванням займатиметься державне управління із захисту Конституції й боротьби з тероризмом. Умарову пропонували державну охорону, від якої він відмовився, однак його квартира перебувала під наглядом поліції. Але нічого не допомогло. «Російський», точніше «чеченський», слід тут очевидний. Умаров за часів Дудаєва і Масхадова служив слідчим у Міністерстві шаріатської держбезпеки Ічкерії, хоча немає даних про його причетність до терактів, і Росія ніколи не вимагала його видачі. Умаров приїхав до Австрії 2005 року, він був визнаний політичним біженцем у вересні 2007 року. А нещодавно Умаров отримав австрійський паспорт на ім’я Мартіна Бека. Але прикриття не допомогло.

Після показового вбивства кадирівцями колишнього охоронця Рамзана Кадирова Умара Ісраїлова у Відні в січні 2009 року Умаров був допитаний австрійською поліцією і вказав на деяких осіб, причетних до вбивства Ісраїлова. 2011 року австрійський суд виніс вирок довічного ув’язнення уродженцю Чечні Отто Кальтенбруннеру (ім’я було змінено після отримання посвідчення на проживання). Його подільники Сулейман Дадаєв і Турпал Алі Єшеркаєв отримали 19 і 16 років в’язниці. Пізніше на Умарова вийшли люди Рамзана Кадирова і попрохали про допомогу в організації потрійного замовного вбивства в Україні депутата Верховної Ради Ігоря Мосійчука, одного з керівників батальйону «Азов», командира українського добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва Адама Осмаєва, а також блогера Тумсо Абдурахманова, який різко критикував Рамзана Кадирова. У лютому 2020 року, на Тумсо було скоєно замах в Польщі, але він зміг обеззброїти й передати поліції нападника — чеченця, який зізнався, що його мати перебуває в заручниках у кадирівців у Чечні.

Умаров оприлюднив аудіо та електронне листування з якоюсь людиною, чий голос схожий на голос депутата Держдуми з Чечні Адама Делімханова, який і пропонував йому організацію потрійного замаху. Умаров через посередників «Товариства українсько-чеченської дружби» попередив Мосійчука про замах, що готується, і погодився співпрацювати з українською владою. За словами Мосійчука, «наприкінці 2018 року він зв’язався зі мною. Умаров почав з того, що у нього є інформація, надіслав чотири аудіофайли чеченською мовою, я переслав їх Адаму Осмаєву на переклад. На них йшлося про організацію вбивств мене, Аміни, Адама Осмаєва і блогера Тумсо, який тоді був у Польщі. Нацполіція і Департамент контррозвідки СБУ не одразу, але все ж таки відреагували, все-таки я тоді очолював комітет Ради з роботи правоохоронних органів. Вони допитали Умарова в українському посольстві у Відні на початку 2019 року. Надалі слідчі дії проходили в рамках міжнародного слідчого доручення, Умарова допитували ще кілька разів. СБУ організувало підставного кілера, який мав був отримати аванс з Чечні — 20 тисяч доларів». Як вважає Мосійчук, «це були гроші від Адама Делімханова». Однак на територію України 22 грудня 2019 року його не впустили, хоча віза у Умарова була. Ймовірно, це було зроблено, щоб не лютити Москву й особисто Кадирова, перед яким Зеленський незадовго до того вибачався за невдалий жарт.

У записі, опублікованому Умаровим, імовірно, Адам Делімханов стверджує: «Депутат, Аміна (дружина Осмаєва Аміна Акуєва, активістка євромайдану, вбита  2017 року. — Б.С.) і Адам Осмаєв, найголовніше. Адам і Аміна бувають разом. Скажи їм Адам і Аміна і депутата цього, якщо їх відпрацюють буде дуже добре. Це те, що реально можна швидко закінчити, як я казав. Інше буде складніше зробити, там одну людину доведеться засвітити в будь-якому випадку. Там знадобиться час, щоб увійти в довіру. Заходити, виходити на зустрічі й шукати зручний момент. Так що він правильно каже, там час потрібен буде. А те, що в Україні, можна швидко зробити, нехай вони це зроблять. Так що запитай за півтора за трьох готові вони зробити, і тоді укладемо угоду». Був ще один запис, наданий Анзором виданню The Insider. З неї випливає, що замовлення на вбивства в Україні походило від Адама Делімханова: «Анзор, вибач, що не відповідав, був на нараді. Вибач, що довго, чекаємо Адама з Москви, який з Джалки, він зараз не вдома, ми його чекаємо, сьогодні-завтра має приїхати, і тоді все вирішимо. При мені телефонували туди, довго шукали, щоб там була покладена і вони могли забрати її (за припущенням The Insider, йдеться про зброю. — Б.С.). Поки невідомо, чи буде вона, можливо просто дадуть грошей на покупку. Адам поки не повернеться з Москви, нехай почекають — і проблем не буде».

Умаров був більше відомий як Анзор з Відня. Саме під цим ніком він фігурував у соцмережах і в особистому ютюб-каналі «Чеченці в Австрії», де надзвичайно різко критикував Кадирова. Мало в кого залишаються сумніви, що вбивство Маміхана Умарова було організовано нинішнім главою Чечні, а президент Росії, як мінімум, проти цього не заперечував.

Того, хто стріляв в Умарова, завдяки камерам відеоспостереження затримали в Лінці, за 185 км від місця злочину. Він є уродженцем Чечні Саралі Ахтаєвим 1972 року народження, що проживав у Лінці. Його подільника Салмана Магамадова спершу опитали як свідка злочину, але поліція знайшла низку нестиковок у його свідченнях і наступного дня заарештувала Магамадова як співучасника вбивства. Про нього відомо, що він працював у антитерористичному центрі в Урус-Мартані. І Ахтаєв, і Магамадов були затримані по гарячих слідах. У соцмережах Ахтаєв відомий як «Старий Старина» або «Старий Сивий». У нього є сторінка на сайті знайомств, де сказано, що він перебуває в Харкові, хоча його дійсне місцезнаходження — Лінц. Поки можна констатувати, що австрійська поліція продемонструвала нездатність захистити чергового політичного біженця з Росії, хоча, судячи з усього, мала відомості про підготовку замаху. Поки що чеченські кілери набагато більше бояться Кадирова і його погроз в разі чого розправиться з їхніми рідними й близькими, ніж довічного ув’язнення в комфортній австрійській в’язниці.