МЕНЮ

«Дім у тріщинах»

Микола СІРУК, «День», Страсбург
1 жовтня, 2019 - 18:16
Чому Макрон захищає своє рішення повернути в РЄ Росію, яка руйнує цю організацію і не поділяє її принципів

Досить пафосною виявилась довгоочікувана промова в Раді Європи — «Домі, що дає тріщину», президента Франції Емануеля Макрона, країна якого головує в комітеті міністрів Ради Європи. Зокрема, він багато наголосу робив на необхідності захисту прав люди і пошуку нових підходів до викликів, які постали перед Радою Європою. Але чи не найбільше здивувало його виправдання необхідності повернути російську делегацію в залу ПАРЄ. Згадавши про дебати на черневій сесії цієї організації, Макрон у своєму 45 хвилиному виступі (а передбачалось, що його виступ триватиме 20 хвилин, а 40 призначались на відповіді депутатів) заявив, що ПАРЄ ухвалила правильне рішення запросивши Росію в Раду Європи — залу Асамблеї.

«ЯКБИ ЦЬОГО НЕ БУЛО, ТО МИ НЕ МОГЛИ Б ПОДОЛАТИ КРИЗУ В РЄ — «ДОМІ, ЩО ДАВ ТРІЩИНУ»

При цьому французький президент охарактеризував Росію як європейську країну, географічно, історично і культурно. «Росія фундаментально є європейська країна, і якщо одна країна віддаляється, то це було перемогою тих, хто не вірить у спільні європейські цінності», — наголосив Макрон. Але виникає питання до нього, а де є докази того, що Росія поділяє європейські цінності, навпаки вона своїми діями демонструє протилежне, незаконною анексією Криму, початком агресії на сході України, та у самій країні громадяни не мають права на вільні вибори, свободу зібрань тощо.

Тим не менше Макрон продовжує виступ словами: «Ми вітаємо російську делегацію, і якщо б цього не було, то Росія покинула б РЄ і російські громадяни були б позбавлені права захисту власних прав у європейських інституціях».

І це при цьому, що самі представники російської делегації заявляли, що їх ніхто не змушував покидати ПАРЄ, а вона самі таким чином протестували проти резолюцій ПАРЄ, що засуджували незаконну анексію Криму, агресію на сході України і порушення прав громадян в Криму.

І його слова про те, що Франція підтримує територіальну цілісність України і Грузії та їхній суверенітет і що «ми будемо вважати Росію відповідальною за її дії», — нічого не значать після того, як завдяки зусиллями Макрона російську делегацію було повернуто до зали ПАРЄ.

Натомість він заявив про те, що на початку січня 2010 року має вступити в дію нова процедура спільного реагування, яка, за його словами, має гарантувати, що кожен член Ради виконуватиме свої зобов’язання.

Два із п’яти запитань, які змогли депутати поставити Макрону, стосувалось Росії, що має статися, щоб Франція заняла більш жорстку позицію щодо РФ, яка вторглася на території інших країн-членів РЄ. Зазначивши, що ми не наївні щодо Росії, і щодо перетину нею «червоних ліній», французький президет висловив надію на новий механізм спільного реагування і на діалог з Росією, щоб досягнути прогресу у Мінському процесі.

І при цьому Макрон зазначив, що наступного тижня відбудеться зустріч лідерів «Нормандського формату», і додав, що в основу Мінського процесу має бути імплементовано «формулу Штайнмаєра». А це як не дивно, нагадує саме вимогу Росії щодо України про прийняття на рівні закону цієї формули, яка говорить лише про вибори, а аж ніяк про забезпечення головних пунктів, на яких наполягала Україна: постійне припинення вогню, відведення важких озброєнь і незаконних військових формувань.

ПРО НОВУ ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ, ЯКА ДОЗВОЛИТЬ РЄ ДІЯТИ РАЗОМ ЕФЕКТИВНО І СКООРДИНОВАНО

До речі, напередодні, перший день пленарного засідання на осінній сесії ПАРЄ державний секретар Франції по європейських справах Амелі де Моншален, розповідаючи про пріоритети французького головування, наголосила, що Рада Європи має зосередитися на своїй головній місії захисті громадян. При цьому вона акцентувала увагу на тому, що на черневій сесії ПАРЄ було ухвалено важливе рішення по збереженню європейсьскої родини, яке дозволило мільйнам громадян ефективно захищати свої права відповідно до Конвенції з прав людини. Йдеться про безпрецедентне повернення російської делегації в залу Асамблеї після того, як Росія не виконала жодної резолюції ПАРЄ. І при цьому французька держсекретар опосередковано похвалила тих, хто, за її словами, відкинув у сторону геполітику, віддавши перевагу захисту прав громадян.

Другим пунктом чи важливим пріоритетом французького головування, за словами Моншален, є налагодження посиленого діалогу в Раді Європи і для вирішення кризи, в якій опинилась ця організація. Задля нормального функціонування Ради Європи, французька держсекретар пропонує продовжити розпочату за фінського головування роботу зі створення нової процедури спільного реагування, яка дозволить нам діяти разом ефективно і скоординовано, якщо одна з держав членів Ради Європи не виконує своїх зобов’язань. «Це питання буде обговорюватись у середині листопада на засіданні Ради міністрів закордонних справ і президентського комітету. Наша мета — щоб ця структура стала функціональною у січні 2020 року», — підкреслила Моншален.


ФОТО РЕЙТЕР

Разом з тим вона назвила три принципи, які є важливими для введення в дію цієї процедури: передбачуваність, реактивність, відповідальність і незворотність.

За її словами, кінцевою метою є не введення санкцій проти держави-члена, а забезпечення дотримання зобов’язань та принципів організації країнами членами.

До речі, треба відзначити, що відповідаючи на запитання російського делегата, екс-посла у США Сергія Кісляка, що всі у залі мають бути рівними, Амелі сказала таку фразу, що всі мають в Раді Європи мати реальні права і реальну відповідальність. Ось якраз останнього з боку Росії ніколи не спостерігалось.

Заступник голови польської делегації в ПАРЄ, депутату Сейму від Громадянської платформи Александр ПОЦЕЙ у коментарі «Дню» сказав, що процедура спільного реагування є непоганою ідеєю, яку запропонував президентський комітету в Раді Європи. «Ми виступали, пояснив він, за цю ідею, яку було включено у доповідь «Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього», яку підготував голандський депутат Тіні Кокс. І міністри закордонних справ країн членів Ради Європи на засіданні у Гельсінкі під нашим тиском випустили заяву, що вони будуть рухатись у цьому напрямку. А по-перше, ідея полягає в тому, щоб мати обмежені санкції, але вони мають вводитись усіма трьома органами разом: ПАРЄ, Комітетом міністрів і Генсеком. Більше того, кожен з цих органів самостійно може започаткувати процедуру. І потім інші повинні слідувати за ним».

Разом з тим польський депутат зазначив, що при цьому виникає проблема у визначенні, що означають істотні порушення поведінки країнами. «Тому тепер ми повинні думати над тим, що це, чи повинні ми мати список порушень, який може започаткувати цю процедуру, чи нам треба зробити загальні правила. І саме цього я боюсь, і займав цю думку із самого початку, що ми зробили щось, не знаючи, який напрямок вони збираються обрати і чи вони збираються слідувати цьому чи ні», — сказав Поцей.

Що стосується планів ухвалення цієї процедури у січні, як про це сказала Моншален, продовжив він, я дуже скептично ставлюся до цього і від самого початку я був скептичним щодо цього.

Що стосується рішення України не посилати нову делегацію на ПАРЄ, польский депутат сказав наступне: Я вважаю, що українська делегація зробила величезну помилку. Або делегати мають повністю бойкотувати ПАРЄ, або мають бути тут. Я сильно вірю, що оскільки вони не були певними зразу, що вони мають робити, інші теж були розділеними, бо якби вони вирішили бойкотувати і просити інші країни робити теж саме, я дуже певний що всі делегації бойкотували б теж. Я особисто і вся польська делегація буде бойкотувати сьогоднішню церемонію святування 70-річчя Ради Європи».

До речі, сьогодні п’ять делегацій, відомі як Baltic+ (Латвія, Литва, Естонія, Грузія та Україна) виступили зі спільною заявою про бойкотування святкувань з нагоди 70-річчя заснування Ради Європи. Про це заявила голова латвійської делегації в ПАРЄ Інес Лібіна Егнере, додавши, що цього бойкоту приєдналися деякі депутати з Великої Британії, Швеції, Данії та Польщі. «Ми відмовляємось від участі в святкуваннях 70-річчя РЄ, коли ПАРЄ віднопила повноваження російської делегації. Ми проявляємо солідарність з Україною та Грузією через порушення територіальної цілісності цих країн РФ і закликаємо інших приєднатись, щоб відновились цінності в РЄ».

Зі свого боку керівник української делегації в ПАРЄ Єлизавета Ясько сказала наступне: «Ми вважажмо, що безумовне повернення РФ до ПАРЄ підриває довіру до цієї організації». Вона також повідомила, що ця група буде зустрічатись на регулярній основі для обміну консультаціями і наступна зустріч у середині листопада відбудеться в Києві. « Ми консультуватимемо щодо того, як знайти механізм забезпечення прав людини і демократії і щоб правила були єдиними для всіх і всі країни були рівними в РЄ. Ми також хочемо, щоб ця організація була успішною у майбутньому», сказала Ясько.

На прохання «Дня» прокоментувати виступ Макрона, яких захищав своє рішення щодо безумовного повернення РФ у ПАРЄ Лібіна Егнере сказала, що їй самій цікаво було б почути думку французького президента. Вона також повідомила, що латвійська делегація спеціально просила зустрічі з Макроном, щоб він це пояснив особисто, але той проігнорував це. «І ми продемонстнували солідарність з Україною тим, що були відсутніми в залі Асамблеї», — підкреслила Лібіна Егнере.

Зі свою латвійською колегою погодилась і Ясько, сказавши, що українській делегації також було цікаво почути від французького президента відповідь на це запитання. Разом з тим вона відзначила, що українська делегація має бути у залі Асамблеї, але це може статися, коли буде створено згаданий раніше механізм реагування на порушення країнами РЄ своїх зобов’язань. І на її думку, такий механізм може бути створеним, якщо буде політична воля.

Щодо цього досить скептично ставиться колишній Постійний представник України в Раді Європи, тепер віце-прем’єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, який зазначив у коментарі «Дню» наступне: «Єдина ідея нової процедури — це ускладнити процес застосування санкцій так, щоб їх було практично неможливо застосовувати».