День, коли завалився СРСР

Досить оригінально і традиційно у литовському стилі в минулу неділю, 13 січня, відзначили в Посольстві Литовської Республіки в Україні День захисників свободи. В дворі дипломатичної місії Литви в Києві запалили багаття, яке за словами посла Марюса Януконіса, символізує відчуття того, що відбувалося 28 років тому перед стінами литовського парламенту, коли литовці захистили свободу, хто своїм життям, хто постраждав унаслідок протистояння з радянськими військами.

«БЕЗ ЖЕРТВ ЛЮДЕЙ НЕ БУЛО Б НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ТОГО, ЩО МИ ДОСЯГЛИ ТЕПЕР»

Нагадаємо, що 8—9 січня 1991 року на територію Литви було введено загін спецпідрозділу «Альфа» КДБ СРСР і 76 повітряно-десантну дивізію з Пскова. А 10 січня голова Верховної Ради Литви Вітаустас Ландсбергіс отримав звернення від Михайла Горбачова з вимогою відновити Литовську РСР. А в ніч з 12 на 13 січня 1991 року радянські солдати захопили телецентр та телевежу. Під час штурму і протистояння з мирними жителями загинуло 14 чоловік і майже тисячу було поранено.

Традиційно 12 та 13 січня, у День захисників свободи, в Литві відбуваються акції в пам’ять жертв подій, що сталися в 1991 році. У знак пошани загиблим біля телевежі, потім у подвір’ї будівлі Литовського радіо та телебачення та на площі Незалежності перед Сеймом проводять мітинги і запалюють багаття.

Після спілкування з гостями біля багаття вже у приміщенні посольства пан Януконіс свою коротку промову розпочав з переліку прізвищ 14 загиблих литовців і прохання присутніх вшанувати їх хвилиною мовчання.

Він також зазначив, що не хоче розглядати цей день як сумну дату, скоріше відзначати як свято. За його словами, «без жертв людей не було б незалежності, того, що ми досягли тепер».

Посол розповів аудиторії, що особисто був безпосереднім учасником подій у січні 1991 року, які за збігом обставин відбулися з суботи на неділю. «Ми разом з однокласниками, як одна родина, були біля телевежі, захищаючи Литву, свою школу», — наголосив він.

«Мужність мирних людей, — продовжив посол, — не дозволила радянській армії атакувати парламент, а нас було не менше аніж 50 тис.». Він також зауважив, що «вистояти без підтримки інших країн було б неможливо».

СІЧНЕВІ ПОДІЇ В ВІЛЬНЮСІ 1991 р / ФОТО З САЙТА GINTARINESVAJONE.LT

«МИ БАЧИМО, ЯК ПОВОДИТЬСЯ РОСІЯ ЩОДО УКРАЇНИ, І ТОМУ МИ МАЄМО ЗАВЖДИ БУТИ ГОТОВИМИ ДО ЦЬОГО І НАДАВАТИ ПІДТРИМКУ»

«Ми також вдячні, зазначив пан Януконіс, — українцям, які підтримували нас і навіть захищали парламент разом із добровольцями, що разом змогли вистояти». Посол також додав, що історія повинна нас учити, і «ми бачимо, як веде себе Росія щодо України і тому ми маємо завжди бути готовими до цього і надавати підтримку».

І одним з таких кроків, зазначив посол, став присвячений черговій річниці Дня захисників свободи благодійний телемарафон на підтримку України під назвою «Разом до перемоги», організаторами якого виступили міжнародна волонтерська організація Blue/Yellow і Литовське національне радіо та телебачення. Дипломат повідомив, що під час цього телемарафона було зібрано майже сто тис. євро, які буде перераховано як допомога Україні.

«Литовська боротьба невід’ємна від боротьби України за свободу, і ми як ніхто інший розуміємо Україну», — наголосив пан Януконіс. При цьому він звернув увагу на те, яку роль відіграла інформація під час цих трагічних подій, коли підрозділи радянських військ захопили поштамт, будівлю радіо і телебачення.

«ПОДІЇ 13 СІЧНЯ 1991 РОКУ ДАЛИ ЗРОЗУМІТИ ЦІНУ СВОБОДИ»

І посол передав слово генеральному директору Литовського радіо і телебачення Аудріусу Сяурусявічюсу, який десять років обіймав цю посаду і був безпосереднім свідком подій. «Для мене, почав він свій виступ, події 13 січня 1991 року дали зрозуміти ціну свободу і остаточно зв’язати людей — литовців — з майбутнім країни».

Пан Сяурусявічюс наголосив, що вперше в історії захоплення будівлі Литовського радіо і телебачення  відбувалось у прямому ефірі. За його словами, в цей момент згідно з графіком дикторами працювали дві жінки, які в камеру говорили про захоплення телевежі. «Наші режисери виставили камери в коридорах і наживо транслювали те, як радянські солдати заходили в будівлю, аж поки ті не зрозуміли, що апаратура працює і змусили її вимкнути», — розповів він.

«ЖУРНАЛІСТИ З УСЬОГО СВІТУ БАЧИЛИ НА ВЛАСНІ ОЧІ ТЕ, ЩО ВІДБУВАЛОСЬ У ВІЛЬНЮСІ»

Екс-гендиректор Литовського радіо і телебачення відзначив особливо важливу роль світової преси, яка показувала дії радянської влади. Журналісти зі всього світу, бачили на власні очі те, що відбувалось у Вільнюсі, зокрема вбитих людей біля телевежі, і деякі з них умудрялись відеоматеріали доставляти через Мінськ у Москву і звідти передавати на Захід. Зокрема один з таких відеоматеріалів із сюжетом захоплення телевежі, знятих кореспондентом АР, було передано в CNN, який його першим транслював на весь світ. «Я ніколи не забуду кореспондента Анну Купер з Американської державної радіостанції, яка диктувала репортаж і плакала. І таких людей було багато, тому ми й перемогли, ноголосив пан Сяурусявічюс.

Він також розповів, що біля телевежі зустрів половину своїх однокурсників, хоча ніхто не домовлявся, бо в той час не було мобільних телефонів.

«Я НАЗИВАЮ ЦЕЙ ДЕНЬ ПЕРЕМОГОЮ НАД ТОДІШНІМ РАДЯНСЬКИМ СОЮЗОМ»

«Погода того дня була майже такою як сьогодні, — розповів екс-гендиректор Литовського радіо і телебачення, — багато хто до останньої секунди сподівався, що не будуть стріляти в людей. А коли з’явились перші загиблі, то люди не стали розходитись, дехто навіть чіплявся за стволи радянських танків. І мене стримував данський журналіст і говорив, що я маю працювати спокійно, як журналіст, хоча це для мене було не просто».

Це була трагедія, підсумовує він, але її треба відзначати як свято. «Я називаю цей день перемогою над тодішнім Радянським Союзом, який по-справжньому рухнув. Усі зрозуміли, що може щось змінитись і цього дня СРСР закінчив своє існування. І якщо якийсь кагебіст каже, що це була геополітична трагедія, то я кажу, що сталося те прекрасне, що могло статись з Радянським Союзом», — наголосив пан Сяурусявічюс.

«ЛИТОВСЬКИЙ НАРОД ПРОДЕМОНСТРУВАВ СЕБЕ З НАЙКРАЩОГО БОКУ»

Він також зауважив, що в цій ситуації не можна відзначити когось, хто найбільше вклав у цю перемогу, яку не можна ділити. «Литовський народ продемонстрував себе з найкращого боку, стримано ставився до радянських солдатів, а ця героїчна сторінка увійде в історію опору», — резюмував екс-гендиректор Литовського радіо і телебачення.

Зі свого боку посол Януконіс ще раз підкреслив, що литовці неймовірно вдячні українцям, які висловили солідарність з нами в той час. «І це, — продовжив він, — нас об’єднує. І коли литовці побачили багаття на Майдані у 2014 році, то одразу відзначили, що атмосфера, в Києві, була такою самою як 28 років тому у Вільнюсі».