МЕНЮ

Чому не спрацьовує стримування і сильна оборона НАТО

Микола СІРУК, «День», Брюссель
4 грудня, 2018 - 12:02
На зустрічі міністрів закордонних справ союзників та партнерів Альянсу обговорюватимуть як протистояти агресивній політиці Росії

Жорсткий екстремізм на Близькому Сході, нестабільна ситуація в Афганістані та агресивна поведінка Росії заявив учора Генсек НАТО Єнс СТОЛТЕНБЕРГ. Саме такими, за словами Генсека, будуть головні теми першої після саміту НАТО у липні минулого року зустрічі міністрів закордонних справ країн — членів НАТО та глав зовнішньополітичних відомств України та Грузії.

З одного боку, це остання зустріч такого ранку цього року. А з іншого, її особливістю є те, що вперше у ній бере учать міністр закордонних справ України. Нагадаємо, що Угорщина блокувала засідання Комісії Україна — НАТО після ухвалення Закону про освіту.

Генсек ООН повідомив, що 4 грудня «ми зустрінемось з нашими партнерами. У міністерській зустрічі візьмуть зустріч представники України та Грузії, які стикаються із серйозними безпековими викликами з боку Росії. Ми продовжуватимемо їм обом надавати практичну та політичну підтримку. Росія нещодавно захопила українські кораблі та моряків біля Керченської протоки. Не існує жодного виправдання застосування Росією сили. Ми закликаємо Росію звільнити українські кораблі і моряків, і забезпечити свободу морського пересування в Азов. Українські кораблі військові та цивільні мають право безперешкодно заходити в Керченську протоку і Азовське море».

Столтенберг також розповів, що НАТО забезпечує підтримку України у модернізації Збройних сил та забезпеченні кіберзахисту. В ході прес-конференції Генсек так і не відповів журналістам, що збирається Альянс, аби змусити Росію відпусти незаконно захоплені українські кораблі та моряків і забезпечити свободу морського пересування в Азовське море.

Він лише наголосив декілька разів, що НАТО надає потужну практичну і політичну підтримку Україні щодо територіальної цілісності, і виступає за мирне вирішення конфлікту з Росією у рамках Мінського процесу. За його словами, НАТО уважно моніторить ситуацію і різко збільшило свою присутність у Чорному морі. Зокрема, Генсек навів цифри, якщо раніше в Чорному морі було 80 кораблів, то тепер їх 120 і, окрім того, три країни НАТО: Румунія, Болгарія та Туреччина мають вихід в Чорне море.

Столтенберг лише зізнався, що не може сказати, до яких висновків з цього питання дійдуть міністри під час обговорення 4 грудня.

Очільник Альянсу висловив упевненість, що вони донесуть чіткий меседж Росії, що не можна використовувати незаконну анексію Криму для того, щоб перешкоджати вільний доступ українським військовим і цивільним судам в Азовське море.

«День» запитав Генсека НАТО чому, на його думку, сильна оборона та сильне стримування і конструктивний та суттєвий діалог з Росією не приносить жодних позитивних результатів і навпаки ми спостерігаємо зростання російської агресії, останнім прикладом чого став інцидент із затриманням українських військових кораблів і пораненням чотирьох моряків, і що може і має зробити НАТО, аби переконати Росію поводитись відповідно до міжнародних правил, враховуючи те, що днями глава Пентагону Маттіс характеризуючи Путіна, сказав, що ми маємо справу з кимось, кому ми просто не можемо довіряти»?

«Ви маєте рацію, — пояснив позицію Альянсу Генсек, — що НАТО здійснює двотрековий підхід у відносинах з Росією: сильна оборона і діалог. І дуже вірю у те що цей підхід є правильним і є надійною стратегією. І він працює незалежно від того чи будуть персональні зміни у найближчому майбутньому чи ні. Ми збільшуємо інвестиції у наші оборонні спроможності і водночас здійснюємо політичний діалог з Росією, відверто заявляючи про стурбованість щодо анексію Криму. Ми порушували ці питання на засіданні Ради НАТО — Росія і також ми заявляли, що Росія порушує міжнародне право. Тому я не бачу суперечності у двотрековому підході з Росією. Більше того, нам потрібний діалог навіть, якщо і не відбудеться поліпшення відносин найближчим часом чи в майбутньому, щоб вирішувати складні питання. Із збільшенням кількості військових навчань з обох сторін, ми маємо уникнути виникнення інцидентів».

Треба зазначити, що цього разу Генсек не говорив про «наслідки» для Росії, після того як російська берегова охорона відкрила вогонь і захопила українські кораблі, поранивши моряків.

А 26 лютого після засідання Комісії Україна — НАТО прозвучала саме така заява. Щоправда, тоді він не уточнив, якими можуть бути такі наслідки, але нагадав, що в останні роки НАТО приступило до найбільшого нарощування своєї військової потужності у Східній Європі після часів холодної війни у відповідь на російську анексію Криму в 2014 році. Значна частина прес-конференції була присвячена іншій проблемі, яку спричинила Росія, порушивши договір про ракети середньої дальності.

Генсек заявив, що Росія розробила, випробувала і розмістила нові ракети середньої і малої дальності SSC-8, спроможних нести ядерні заряди, які є мобільними і які легко приховати і які легко можуть досягти європейських столиць. Схоже, що саме це питання викликає найбільше занепокоєння в Європі та НАТО, а не порушення Росією тривалий час міжнародних угода, анексія Криму, відкритий інцидент застосування Росією зброї проти українських кораблів.

Втім, залишається під питанням саме така відповідь з боку НАТО на всі порушення міжнародних норм, як про це заявив 29 листопада Столтенберг: «НАТО повинно бути твердим і передбачуваним. Якщо ми хочемо уникнути ядерної зброї, то маємо бути певними, що наші звичайні засоби стримування та оборона є сильними. І саме тому, у відповідь на незаконну анексію Криму Росією, союзники НАТО посилили колективну оборону, погодившись збільшити інвестиції в оборону і в надалі модернізувати свої збройні сили. Північна Америка і Європа будуть і надалі стояти разом в НАТО і гарантувати мир та безпеку».

Однак викликає сумнів, що така стратегія спрацює проти Росії, адже пройшло чотири роки після анексії Криму і початку російської агресії на Донбасі, а Москва і не думає відступати, навпаки, надалі порушує міжнародні угоди, зокрема останнім прикладом цього стало порушення Договору про ракети середньої та малої дальності.

І в цьому відношенні правий Голова Пентагону Джим Маттіс, виступаючи на Форумі національної оборони ім. Рейґана, який чітко заявив, що з Путіним не можна мати справи.

Відповідаючи на запитання про те, що можуть зробити США, щоб стримати поведінку Росії, яка у тому числі нахабно порушила договір з Україною від 2003 року, що дозволив російським та українським кораблям вільно проходити через Керченську протоку, зазначив, що тим самим Путін фактично змушує НАТО до переозброєння та зміцнення демократичної позиції, єдиної позиції всіх демократій разом».

Все це — переозброєння НАТО та зміцнення позиції демократичних країн — добре, але й у США, схоже, немає відповіді, що робити з реваншистською Росією.