Чергова революція в Киргизстані

Ймовірним видається проведення як повторних парламентських виборів, так і дострокових президентських виборів

У Киргизії триває нова революція. Вона в цій країні далеко не перша і точно не остання. Причина такого розвитку подій — у вражаючій слабкості силових структур Киргизстану, як поліції, так і армії. Щоразу на боці чинного президента беззастережно залишається лише його особиста охорона, але цього виявляється явно недостатньо для придушення народного протесту. Армія ж і поліція воліють не втручатися у внутрішньополітичні з’ясовки, тим паче, що у тих, хто виходить на демонстрації, зброї часом виявляється не менше, ніж у легальних силових структур.

Ось і цього разу нинішній президент Киргизії Сооронбай Жеенбеков оголосив, що віддав наказ поліції не застосовувати силу проти демонстрантів. Нічого іншого йому й не залишалося. Якби президент наказав розігнати протестувальників із застосуванням вогнепальної зброї, можна було б з упевненістю передбачити, що його наказ не виконали б. Цього разу приводом для революції стали чергові парламентські вибори, які відбувалися в нерівних умовах для опозиції. Високий прохідний бар’єр, обмежений доступ опозиціонерів до ЗМІ й арешт популярних лідерів, а також прямі фальсифікації забезпечили впевнену перемогу пропрезидентської партії «Бірімдік» ( «Єдність») та її союзників — партій «Рідний Киргизстан» та «Киргизстан». До парламенту поки що допустили лише одну опозиційну партію — «Єдиний Киргизстан».

Але ці результати, напевно, буде анульовано. На вулиці Бішкека вийшли десятки тисяч осіб (за офіційною оцінкою — не більш ніж 6 тис.). У результаті зіткнень прихильників і супротивників президента в центрі Бішкека потерпіли 590 осіб, з яких 150 шпиталізували, а одна людина загинула. Після того, як 5 жовтня було оголошено попередні результати виборів, в Бішкеку та інших містах розпочалися акції протесту. В Оші також відбулися сутички між прихильниками президента та опозиції. Більшість опозиційних партій заявили, що не визнають результатів виборів через масові порушення та фальсифікації у процесі голосування. У Бішкеку міліція застосувала проти протестувальників сльозогінний газ і світло-шумові гранати, але так і не змогла розігнати демонстрантів, які вимагають скасувати результати голосування і оголосити повторні вибори, і змушена була піти з вулиць.

У ніч на 6 жовтня в Бішкеку демонстранти захопили Білий дім — комплекс будівель парламенту, де також міститься адміністрація президента, а ще будівлю Комітету національної безпеки та будівлю столичної мерії (мер Бішкека вже подав у відставку). Вони зламали ворота ізолятора КНБ, зайшли на територію і після перемовин звільнили засудженого на 11 років за звинуваченням у корупції колишнього президента Киргизії Алмазбека Атамбаєва, прихильники якого, вочевидь, керують протестами. Звільнили також  колишнього прем’єр-міністра Сапара Ісакова та Жанторо Сатибалдієва. Після цього Сооронбай Жеенбеков оголосив, що 6 жовтня скликає на нараду керівників усіх 16 партій, які брали участь у виборах. Президент заявив, що запропонував Центральній виборчій комісії «скасувати результати виборів, якщо це потрібно і були випадки порушення закону». Він припустив можливість проведення повторних виборів.

Цілком ймовірно, ці події — початок кінця влади Сооронбая Жеенбекова. Усунувши свого соратника, колишнього президента Алмазбека Атамбаєва, який розраховував зберегти основну частину своєї влади як прем’єр-міністр, нинішній президент Киргизстану сподівався здобути в парламенті стійку більшість своїх прихильників, а після цього правити самодержавно, не озираючись на слухняний парламент. Не врахував Жеенбеков лише одного. Родина Атамбаєва (до його звільнення опозицію очолювали його сини) представляє північні клани, традиційно впливові у столиці країни Бішкеку, тоді як нинішній президент Киргизії та  його прихильники — це представники південних кланів (сам Сооронбай Жеенбеков — виходець із Ошської області), позиції якого є сильними в південних регіонах, але не в столиці.

Сьогодні вельним ймовірним видається проведення як повторних парламентських виборів, так і дострокових президентських виборів. Учасники протестів у Бішкеку вже заявили, що мають намір призначити народний уряд й обрати нового прем’єр-міністра. Можна не маим сумніву, що повторні вибори до парламенту відбудуться за новим виборчим законом, що полегшує проходження до парламенту колишньої опозиції, і за участю представників опозиції у всіх виборчих комісіях та з новим складом ЦВК. Напевно, також звільнять й реабілітують політв’язнів. Найімовірнішим є повернення до влади Алмазбека Атамбаєва. А він навряд чи терпітиме на посаді президента— «зрадника» Жеенбекова, що робить вельми ймовірною відставку останнього і проведення дострокових президентських виборів.

Поки що не проглядається та чи та участь Росії в нинішній киргизькій революції, на відміну від попередньої, коли було повалено президента Курманбека Бакієва. Останнього в Москві вважали «зрадником», оскільки він взяв російський кредит під обіцянку ліквідувати американську військово-повітряну базу в Киргизстані, але цю обіцянку не виконав. Обидва нинішніх непримиренних супротивників, Жеенбеков і Атамбаєв, вважаються проросійськими політиками. Але при цьому нинішній президент Киргизії, як і Бакієв, має підтримку південних кланів, тоді як Атамбаєв спирається на північні клани, які традиційно вважаються більш лояльними до Росії. Нечисленне російськомовне населення Киргизстану, що залишилося,  зосереджене здебільшого на півночі республіки і також схильне підтримувати Атамбаєва. Тому він для Москви загалом є трохи кращим як лідер Киргизії, ніж Жеенбеков. Але особливої ??зацікавленості в поваленні Жеенбекова Кремль не мав.

Можна припустити, що тепер на певний час в Киргизстані до влади прийде коаліція опозиційних партій, яка спробує ще більш посилити роль парламенту, а президента спробує перетворити на символічну постать. Але невідомо, наскільки тривалим буде період відносної стабільності до чергової революції. Якщо з моменту повалення Бакієва минуло вже 10 років, то з моменту арешту Атамбаєва — лише 1 рік і 1 місяць.


ГОЛОС З ФЕЙСБУКУ