МЕНЮ

Час несправедливості...

Ольга ХАРЧЕНКО, «День»
13 червня, 2019 - 18:29
Про нову хвилю репресій на окупованому півострові та необхідність принаймні моральної підтримки політв’язнів

Тиждень, що минає, позначився репресіями на окупованому Кримському півострові. 10 червня феесбешники провели масові незаконні обшуки помешкань та затримання кримських татар у Алуштинському, Білогорському та Сімферопольському районах. Ще вісім чоловіків — Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месутов, Ленур Халілов, Різа Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров та Ескендер Сулейманов — були затримані в сфабрикованій справі «Хізб ут-Тахрір». Нагадаємо, ця релігійна організація цілком легальна і в Україні, і в багатьох інших країнах у світі, але в Росії її заборонили і репресують її членів та прибічників. Уже є цілком реальні вироки в цій справі й десятки людей позбавлено свободи, зокрема цього тижня у російському Ростові-на-Дону на судовому засіданні п’ятьом кримським татарам обвинувачення попросило термін від 11 до 13 років позбавлення волі. Затриманих цього тижня чоловіків Київський районний «суд» Сімферополя заарештував до 5 серпня.

«ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНА ТЕНДЕНЦІЯ — ЗАТРИМАННЯ РОДИЧІВ»

У зв’язку з черговим витком свавілля Міністерство закордонних справ України висловило протест, заявивши: «Як і в попередніх випадках, російська окупаційна влада продовжує репресії проти корінного населення Криму під прикриттям «боротьби з тероризмом». Новими каральними акціями на окупованому півострові Росія фактично реагує на слухання, що відбуваються зараз у Міжнародному суді ООН.., а також у Третейському суді у справі України проти РФ...». У МЗС закликали «посилити політичний, економічний та санкційний тиск на державу-агресора».

«Є певні схожі риси, які були і в березні (нагадаємо, тоді було затримано 24 активістів. — Ред.), коли одночасно відбувалися обшуки по різних містах, — звертає увагу очільниця Кримської правозахисної групи Ольга СКРИПНИК. — Важливо, що деякі затримані є прямими родичами тих кримських татар, яких було затримано в березні. Тому, на думку Кримської правозахисної групи, ці родичі можуть бути використані для тиску на першу групу. Будуть задіювати незаконні методи слідства, коли родичі стають заручниками ситуації. Якщо, наприклад, не діють катування або якісь інші механізми, то можуть просто тиснути, щоб обвинувачені визнали свою провину начебто у тероризмі через те, що будуть затримувати родичів». «Це дуже небезпечна тенденція, коли близькі родичі можуть стати в подальшому заручниками. І знову ми говоримо про терористичні статті, які нічим не підкріплені... На жаль, як ми бачимо, проблема лише посилюється. Це можуть бути не останні обшуки і затримання, на жаль, затримано вже понад 30 людей лише з початку року»,             — коментує пані Ольга «Дню».

ЧИ БУДЕ І ЯКИМ ВІЗИТ ДУНІ МІЯТОВИЧ ДО КРИМУ

11 червня прес-служба Міністерства закордонних справ Росії заявила, що «досягнуто домовленості про поїздку комісара РЄ з прав людини Міятович до Криму 7—11 жовтня цього року». В офісі пані Міятович цю інформацію підтвердили з обмовкою, що «є багато питань, які необхідно уточнити, щоб вона могла займатися правозахисною діяльністю на півострові». Зі свого боку українське міністерство теж, як повідомив Павло Клімкін, працює над тим, щоб представники міжнародних організацій прибули в Крим і побачили порушення прав людини, які там відбуваються, передають Крим. Реалії.

«Ми можемо підтвердити, що сьогодні між комісаром Ради Європи Д.         Міятович і українською стороною немає домовленостей щодо конкретних дат візиту. Але головне не дати, головне — це чітке узгодження з українською стороною параметрів і програми такого візиту. Роль в цьому процесі Росії обмежується виключно її обов’язками як держави-окупанта»,  — йдеться в повідомленні українського МЗС від 12 червня, повідомляє ru.krymr.com. На такому узгодженні наголошує й правозахисниця Ольга Скрипник. «Нагадаю, що перший візит комісара Ради Європи був у 2014 році. Тодішній комісар Ніл Муйжніекс написав об’єктивну доповідь про порушення прав людини, після чого Росія по суті створила неможливим його в’їзд на територію РФ, — розповідає пані Ольга. — Важко сказати, як буде організовано візит Дуні Міятович. Звичайно, необхідно запрошення і української сторони, щоб не було порушення українських законів та міжнародних норм».

«Якщо чесно, комісар не в простому становищі, і Росія буде це використовувати для того, щоб маніпулювати. Російська сторона намагатиметься розробити, скажімо так, маршрут для Дуні Міятович. Тому дуже важливо, щоб у Криму комісар зустрілася й з тими, хто є реально постраждалими, та їхніми адвокатами. І також дуже важливо, щоб вона прибула в Київ до чи після цього і зустрілася з правозахисниками, журналістами — тут багато організацій, які вже шість років працюють з темою окупованого Криму, а також з переселенцями з півострова. Це надає об’єктивності», — наголошує Ольга Скрипник.

ВОЛОДИМИР БАЛУХ: «Я БЕЗМІРНО ВДЯЧНИЙ УСІМ, ХТО ПИШЕ ПОЛІТВ’ЯЗНЯМ»

Тим часом загострюється становище політв’язня Володимира Балуха, до якого не допускають українського консула.

Нагадаємо, всі поневіряння кримчанина розпочалися з вивішеного на будівлі українського прапора, за яким пішли безглузді звинувачення і сфабриковані адміністративні та кримінальні справи. Врешті суд окупантів ув’язнив українця на майже п’ять років. Спочатку покарання за не вчинені злочини Володимир Григорович відбував у Керчі, а в лютому без його згоди Балуха етапували до Росії. «На знак протесту проти дій окупантів активіст відмовляється вживати їжу, що її готують у місцях позбавлення волі. Він їсть лише те, що йому передають родичі, або голодує. Українець також відмовляється носити тюремну робу. Це його форма протесту проти дій російських окупантів», — нагадують у Кримській правозахисній групі.

10 червня 2019 року, під час відвідування Володимира Балуха адвокатом Ольгою Дінзе, підтвердилася інформація про намагання «присвоїти» українцю російське громадянство. «Ще під час попереднього візиту адвоката приїхав і український консул, але адвоката тоді пустили, але нашому консулу відмовили з посиланням на те, що начебто Федеральна служба виконання покарань вважає, що Балух є громадянином Росії, — розповідає Ольга Скрипник. — Але це повна нісенітниця, бо навіть згідно з незаконними російськими вироками Володимира Балуха засудили саме як громадянина України. Те, що він громадянин України вони використовували як обґрунтування того, чому його треба далі тримати під вартою в СІЗО. І третій момент — Володимир Балух жодних дій не робив для отримання російського паспорта і має лише український».

«Але зараз, коли його перевели з Криму до російської території, думаю, що в такий спосіб намагаються обмежити його право на консульську допомогу, тобто по суті заблокувати візити консула, що також ускладнює і процеси перемовин щодо звільнення Володимира Балуха тощо. Останнє, що нам відомо: коли його днями відвідувала адвокатка Ольга Дінзе, Володимир їй сказав, що йому принесли начебто якийсь документ (назвали це документом), де було написано, що начебто якийсь кримський експерт, ознайомившись із документами у справі Володимира Балуха та російським законодавством, дійшов висновку, що він є громадянином Російської Федерації. Можливо, саме це вони формально використовують, щоб не пускати консула. Це саме створення перешкод. З Олегом Сенцовим схожа ситуація, його теж «автоматично» визнали російським громадянином і до нього не пускають українського консула. Так може бути і з Володимиром», — робить сумний висновок очільниця Кримської правозахисної групи.

«Завжди з повагою ставився до видання, в якому ви працюєте, але в друкованому вигляді знайомився з його матеріалами вкрай рідко, — в основному на сайті ...», — так написав Володимир Балух мені у відповідь на лист підтримки. Лист, відправлений із в’язниці 30 травня, дійшов до мене 11 червня, тож, звичайно, деяка інформація застаріла, але аж ніяк — не емоції й роздуми. «З моменту відвідування мене Ольгою (7.05) маємо деякі зміни: в зв’язку зі зверненням Денисової, мене відвідувала (24.05) омбудсмен по Тверській області (за завданням Москалькової) і в умовах мого перебування тут намітились якісь позитивні тенденції... Чесно зізнаюся, що особливої радості з цього приводу я не відчуваю, — навіть покрита золотом і наповнена делікатесами, клітка не перестає залишатися кліткою», — пише Володимир.

«Тут зовсім по-іншому починаєш ставитися до слова, і фраза «спочатку було слово...» перестає бути просто цитатою зі Святого Письма, але набуває вагомості всеосяжного поняття саме слово «СЛОВО». Тому неможливо навіть намагатися оцінювати значимість кожного листа, звичайного або електронного, отриманого з паралельної реальності... — продовжує Володимир Балух. — Я безмірно вдячний Усім, хто, відкинувши інертність і подолавши нерішучість, пише політв’язням! Обов’язково при нагоді напишіть про це в газеті — думаю, що всі політзаручники підтвердять свою солідарність зі мною в цьому».

Тож, нагадаємо, Балуху Володимиру Григоровичу, 1971 р.н. можна відправляти листи через систему ФСВП-лист або звичайною поштою: ул. Старицкая, д. 79, ИК-4 Торжок, г. Торжок, Тверская обл., РФ, 172011. Адреси інших політв’язнів.