МЕНЮ

Більшість – за проєвропейськими силами

Наталія ПУШКАРУК, «День»
28 травня, 2019 - 10:53
Про результати виборів до Європарламенту та як слід діяти після них Україні

Цьогорічні вибори до Європейського парламенту, що тривали чотири дні та відбулися в усіх країнах ЄС, позначилися кількома несподіваними поворотами.

По-перше, найбільші партійні групи — Європейська народна партія (ЄНП) та Прогресивний альянс соціалістів і демократів — уперше втратили більшість. Перша отримала 180 місць, а друга — 146 місць у 751-місному парламенті. Таким чином, їм доведеться шукати інших союзників, щоб сформувати коаліцію та зберегти контроль над парламентом. Німецький політик і головний претендент на посаду глави Єврокомісії від Європейської народної партії Манфред Вебер прокоментував це так: «Ми не домоглися класної перемоги, але ми все ж сформуємо найбільшу групу в Європарламенті», цитує його DW. 

Третім до фінішу прийшов Альянс лібералів і демократів за Європу (109 мандатів). Він навпаки значно покращив свої позиції, зокрема завдяки приєднанню до нього партії «Вперед, Республіко!» президента Франції Еммануеля Макрона. На четвертому місці — група «Зелені» — «Європейський вільний альянс» із 69 місцями в парламенті. Тож ці дві політсили називають імовірними союзниками Європейській народній партії та Прогресивному альянсу соціалістів і демократів.

По-друге, неочікувано, досить високою виявилася підтримка популістських партій в окремих країнах ЄС. Зокрема у Франції перемогу здобула партія «Національне об’єднання» на чолі з Марін Ле Пен. Вона набрала 23,31% голосів, в той час як коаліція Ренесанс, до якої входить партія Макрона «Вперед, республіко!», здобула 22,41%. У Великобританії перше місце отримала Партія Брекзіту, очолювана Найджелом Фаражем, який був одним із лідерів кампанії за вихід з ЄС. А правляча Консервативна партія та Демократична юніоністська партія разом отримали 8,71% голосів. В Італії перемогла партія «Ліга Півночі» міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні, яку підтримали 34,33% виборчців. Після перемоги Сальвіні зазначив, що відчуває «зміни в повітрі», а перемога для «Ліги» «змінить усе в Європі», передає The Guardian.

По-третє, значно зросла загальна явка виборців по ЄС, склавши 50,93%. Це рекорд за останніх 25 років. Цього року найбільше виборців проголосували в Бельгії (88,47%), Люксембургу (84,10%), на Мальті (72,2%).

ФОТО РЕЙТЕР

 

Цікаво, що в Греції оголошення результатів європейських виборів може призвести до позачергових парламентських виборів. Ліва партія СИРІЗА, лідером якої є прем’єр Алексіс Ципрас, отримала 23,74% голосів, і відтак значно поступилася консервативній «Новій демократії» (33,25%). У телевізійному зверненні Ципрас пообіцяв, що на початку червня попросить президента призначити національні вибори. «Я не втікатиму і не залишу боротьби за рівність, солідарність і соціальну справедливість», цитує його France 24.

Проте як зазначає Reuters, незважаючи на те, що євроскептичним партіям вдалося здобути контроль над четвертю місць, проєвропейські партії і надалі контролюватимуть Європейський парламент.

«УКРАЇНІ ПОТРІБНО НАЛАГОДЖУВАТИ ЗВ’ЯЗКИ З НОВИМИ ЄВРОПАРЛАМЕНТАРЯМИ, ЗОКРЕМА Й З НЕПРИХИЛЬНИХ ДЛЯ НЕЇ ГРУП»

«День» звернувся до заступниці директора Центру «Нова Європа» Катерини ЗАРЕМБО з проханням прокоментувати результати європейських виборів, зокрема пояснити, чому явка на них значно зросла:

— Дійсно, явка є найвищою за останні двадцять років. Вища явка була тільки до 1994 року, у 1994 році вона становила майже 57%. Але загалом явка по країнах сильно відрізняється: тоді як у Бельгії вона становила майже 90% (завдяки тому, що там одночасно відбувалися регіональні та федеральні вибори), то у Німеччині — понад 60%, у Болгарії — тільки 31%, у Нідерландах — 42% тощо. Загалом у тих країнах, де перемогли праві та популісти — у Франції, Італії, Бельгії, Угорщині, Польщі, Болгарії та Великій Британії, як бачимо, явка дуже різна — від 89% у Бельгії до 31% у Болгарії. Тобто ми не можемо говорити про те, що високу явку забезпечив протестний електорат, який виступив проти традиційної «великої коаліції» ЄНП та соціал-демократів. Нагадаю, що, згідно з опитуванням Євробарометра, дві третини європейців у 2018 році вважали, що їхня країна виграла від членства, і це найкращий показник з 1983 року.

— Чим результат цих виборів важливий для України, і як новий розклад сил у Європарламенті може вплинути на відносини України та ЄС?

— Європарламент — впливовий орган щодо зовнішньої політики. Європарламентарі призначають голову Єврокомісії, затверджують президента Ради ЄС та Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки. Для роботи над зовнішньою політикою у Європарламенті є спеціальні комітети, а саме: комітет у закордонних справах та його два підкомітети (з питань безпеки та оборони та з питань прав людини), комітет з питань міжнародної торгівлі та комітет з питань розвитку. Важливою також є роль міжпарламентських делегацій — наприклад, щодо нашого регіону існує Парламентська Асамблея Євронест, яка об’єднує європарламентарів та членів парламентів країн Східного Партнерства, до якого належить і Україна. Окрім того, Європарламент має схвалювати щорічний бюджет спільної зовнішньої та безпекової політики. Відтак, результат цих виборів дуже важливий для майбутнього відносин України та ЄС.

Україні потрібно зараз зрозуміти, хто з її «друзів» та прибічників залишається у оновленому Європарламенті, а хто його покинув, і налагоджувати зв’язки із новими європарламентарями, у тому числі з неприхильних для України груп. Гарною новиною для України є посилення позицій «зелених». Безумовно, Україні може бути складніше — і через збільшення представлення правих та популістів, і через фрагментованість Європарламенту — проштовхувати свої пропозиції щодо перспективи членства та посилення Східного партнерства, але такі реалії Європарламенту сучасного ЄС. Позитив у тому, що проєвропейські сили так чи інакше залишаються у більшості.