МЕНЮ

6 подій року

Підготував Микола СІРУК, «День». Фото Рейтер
26 грудня, 2019 - 19:46

«НІЧИЯ» ЗЕЛЕНСЬКОГО НА НОРМАНДСЬКОМУ САМІТІ

Саміт «нормандської четвірки», який відбувся 9 грудня в Парижі після трирічної перерви, став досягненням завдяки тому, що на ньому вперше зустрілися президенти України Володимир Зеленський та Росії Володимир Путін, і який глава української держави назвав «нічиєю». За підсумками дев’ятигодинних перемовин лідери України, РФ, Німеччини і Франції погодили комюніке, яке передбачає, зокрема, припинення вогню на Донбасі та обмін полоненими «всіх на всіх». Подібні домовленості не є новими, проте в документі зазначені конкретні терміни — обидва пункти мають бути втілені в життя ще до кінця поточного року. А першим кроком в обміні утримуваними буде звільнення всіх «встановлених» осіб. Як уточнив Президент України, поки йдеться про утримуваних на Донбасі, хоча він порушував питання й щодо утримуваних осіб у Криму і в Росії.

Крім того, сторони домовилися про розведення сил на трьох додаткових ділянках. На яких саме — наразі невідомо. За словами Зеленського, він дав вказівку начальнику Генштабу Руслану Хомчаку підготувати для цього «три найпростіші точки, які допоможуть гуманітарному напрямку та які не є небезпечними». Погоджувати ділянки буде контактна група в Мінську. Завершитися розведення має до кінця березня 2020 року. Також учасники переговорів у Мінську мають 30 днів на те, щоби знайти ділянки, де мають з’явитися нові пункти перетину лінії розмежування на Донбасі.

У комюніке вдалося відобразити не лише гуманітарні та безпекові питання, а й політичні, хоча й у дуже загальних рисах. А саме: усі сторони висловили намір погодити «правові аспекти» особливого статусу місцевого самоврядування в ОРДЛО і прописати «формулу Штайнмаєра» в українському законодавстві. Також домовилися провести наступний саміт через чотири місяці, щоби, зокрема, обговорити «політичні та безпекові умови» місцевих виборів на Донбасі.

ТРАМПУ — ТРЕТЬОМУ ПРЕЗИДЕНТУ В ІСТОРІЇ США — ОГОЛОШЕНО ІМПІЧМЕНТ

Палата представників США увечері 18 грудня проголосувала за початок процедури імпічменту американському президентові Дональду Трампу. Йому пред’явили обвинувачення за двома статтями — у зловживанні владою та перешкоджанні розслідуванню Конгресу. Ідеться про справу щодо ймовірного тиску американського президента на українського колегу Володимира Зеленського задля проведення розслідування проти сина можливого конкурента Трампа на наступних виборах Джо Байдена. «Президентові оголошено імпічмент», — цитує речницю Палати представників Ненсі Пелосі агенція АР. Пелосі назвала це «великим днем для Конституції Сполучених Штатів, але сумним для Америки, бо необачна діяльність президента вимагає від нас запровадження статей про імпічмент». Тепер обвинувачення на адресу Трампа має розглянути верхня палата Конгресу США — Сенат, більшість у якому мають республіканці. Як зазначають оглядачі, найімовірніше, сенатори не підтримають імпічменту і президент збереже свою посаду. Нагадаємо, цьогорічний «український скандал» був спричинений телефонною розмовою Трампа і Зеленського 25 липня. Трампу закидають, що він намагався змусити Київ розпочати розслідування стосовно Хантера Байдена. З цією метою було заморожено надання Києву анонсованої військової допомоги на суму в $400 млн. Також Трамп нібито вимагав від Зеленського провести розслідування щодо ймовірного втручання України в американські президентські вибори 2016 року.

НОРВЕЗЬКА ЕКОАКТИВІСТКА — «ЛЮДИНА РОКУ» TIME

Американське видання Time 11 грудня визнало «Людиною року» школярку-екоактивістку зі Швеції Грету Тунберг, яка вважається засновницею кліматичного руху Fridays for Future. «Упродовж 16 місяців відтоді, як розпочався її протест, вона виступила перед главами держав в ООН, мала зустріч із Папою Римським, посварилася з президентом США і надихнула чотири мільйони людей приєднатися до глобального кліматичного страйку», — йдеться в повідомленні журналу, цитує агенція новин Reuters. Сама лауреатка, котра перебувала на кліматичному саміті в Мадриді, заявила, що винагорода стала «дещо несподіваною» для неї. Нагадаємо, торік Time визнав «Людиною року» журналістів, які є «оборонцями» у війні за правду. Серед них був і саудівський журналіст Джамаль Хашоггі, вбитий на початку жовтня 2018 року в консульстві Саудівської Аравії у Стамбулі.

ТРИ КЛАСИ ЄВРОКОМІСАРІВ УРСУЛИ ФОН ДЕР ЛЯЄН

27 листопада 2019 року євродепутати проголосували за склад Європейської комісії на чолі з ексміністром оборони Німеччини Урсулою фон дер Ляєн. За її пропозицією в складі ЄК буде три класи єврокомісарів. Зокрема, йдеться про три «керівних» віцепрезидентів, п’ять віцепрезидентів, кожен із яких матиме власний портфель. Франс Тіммерманс, який змагався за посаду керівника ЄС, буде опікуватися «зеленою угодою» для ЄС, тобто захистом клімату і довкілля та енергетичною політикою. Ця галузь буде одним із пріоритетів Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн заявила, що вже за 100 днів після початку роботи її Єврокомісії з’явиться всеосяжний закон про захист клімату. Новим «міністром закордонних справ» ЄС — наступником Федеріки Могеріні — стане іспанець Жозеп Боррель. Він повинен буде передусім розширювати військові можливості ЄС — так званий оборонний союз. Допомагати йому в цьому повинні будуть єврокомісар із питань сусідства та розширення Олівер Варгеї з Угорщини і комісарка з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілаінен із Фінляндії. Нагадаємо, у своєму виступі в Європарламенті щодо України нова очільниця ЄС у листі із завданнями для майбутнього єврокомісара з питань сусідства та розширення написала, що очікує пожвавлення відносин з країнами «Східного партнерства», до яких належить і Україна.

ПРОТЕСТИ РОКУ

У Гонконгу понад півроку тривають багатотисячні протести, приводом для яких стала ухвалена поправка до закону, яка дозволила б екстрадувати людей із абсолютно особливого адміністративного району до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники висунули п’ять конкретних вимог: незалежне розслідування брутальних дій поліції, звільнення затриманих протестувальників, відмова від характеризування протестів як «бунту», відставка очільниці регіону Керрі Лем та обрання парламенту й лідера регіону шляхом загального виборчого права. Ініціатива про ухвалення закону щодо екстрадиції виникла після того, як 19-річний житель Гонконгу вбив свою 20-річну вагітну подругу, коли вони відпочивали на Тайвані в лютому минулого року. Чоловік утік до Гонконгу, і його не змогли видати на запит влади Тайваню, оскільки між ними не існує договору про екстрадицію. Гонконг — колишня британська колонія, яка після повернення Китаю 1997 року має автономний статус і управляється за принципом: «Одна країна — дві системи». У Гонконгу свої закони, і прийнято вважати, що права і свободи його жителів захищені краще, ніж на материковому Китаї.

ПОТУЖНИЙ МАНДАТ ДЖОНСОНА ЩОДО БРЕКЗИТУ

Палата громад парламенту Великобританії попередньо підтримала внесений урядом Бориса Джонсона законопроєкт про вихід Великобританії зі складу Євросоюзу — так званий Brexit. Під час голосування в п’ятницю, 20 грудня, за цей законопроєкт проголосували 358 членів нижньої палати британського парламенту, проти виступили 234 законодавців, передає агенція новин dpa. Остаточне голосування щодо цього законопроєкту очікується в першій половині січня 2020 року. У разі остаточного ухвалення цього закону Сполучене Королівство залишить Євросоюз до 31 січня 2020 року. Нагадаємо, на останніх парламентських виборах у Великобританії 12 грудня Консервативна партія здобула більшість у 80 місць у нижній палаті британського парламенту. Лідер консерваторів Джонсон назвав перемогу «потужним мандатом на реалізацію виходу Великобританії зі складу Євросоюзу» (Brexit). Маючи більшість у Палаті громад, Джонсон зможе домогтися схвалення договору про Brexit, узгодженого ним з Брюсселем. Раніше угода про вихід Великобританії зі складу ЄС не дістала підтримки у британському парламенті, тому Brexit довелося відтермінувати до 31 січня 2020 року.