Подолати «поворот направо»

«2016 рік був поганим. Я казав це і про 2015-й. Минулий рік був таким самим — якщо не гірше», — так характеризує ситуацію Крістіан Олунд, голова Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ECRI, орган Ради Європи). Днями ECRI представила щорічний звіт по ситуації з расизмом і нетерпимістю у країнах Європи, де відзначила багато тривожних тенденцій. Проте Крістіан Олунд зазначає, що наприкінці року з’явились обнадійливі сигнали. Так, на виборах в Австрії, Нідерландах і Франції праві радикали не отримали підтримки більшості.

ПОКАЗУЮТЬ ПРИКЛАД ІТАЛІЯ ТА ГРЕЦІЯ

Ключова особливість 2016 року — хвиля націоналістичного популізму у різних країнах. В ECRI констатують, що націоналістичні та ксенофобські рухи намагаються обернути страхи та непевність людей на свою користь. «Зростання популістської політики в сучасній Європі викликає глибоке занепокоєння, особливо коли вона спрямовується проти меншин, включаючи мігрантів і біженців, — зауважує Турбйорн Ягланд, генеральний секретар Ради Європи. — Я закликаю усіх відповідальних політиків робити все можливе, щоб зупинити цю небезпечну тенденцію та працювати над створенням інклюзивних суспільств».

Крістіан Олунд нагадує, що 2014 і 2015 роки характеризувалися міграцією небачених у сучасній історії масштабів. «Потік мігрантів у 2016 році зменшився, але зусилля з інтеграції мігрантів викликають занепокоєння. У кількох країнах є доволі жорстка дискусія з цього приводу. Деякі країни приймають мігрантів більше за інших, і там ми маємо проблеми з лояльністю, — каже голова ECRI. — Нинішні процеси виявляють краще і гірше в людях. Ми були вражені (позитивно. — Ред.) тим, як приймають мігрантів в Італії та Греції, у Німеччині та Швеції».

«ТРАДИЦІЙНІ» ПРОБЛЕМИ ТА РІСТ АНТИСЕМІТИЗМУ

Терористичні атаки у Бельгії, Франції та Британії теж вплинули на результати моніторингу ECRI. «Країни посилили охорону, закони. Подекуди це вилилось у третирування за расовими ознаками. Представників певних груп затримували або перевіряли через зовнішній вигляд та етнічну приналежність. Це неприйнятно у контексті прав людини», — наголошує Крістіан Олунд.

Також ECRI акцентує на проблемі мови ненависті, через яку в Європі потерпають певні етнічні групи. За висновками Комісії, явище сягнуло безпрецедентних масштабів, чому сприяють інтернет і соцмережі. І у 2016-му, і зараз організація розробила рекомендації щодо боротьби з мовою ненависті.

Залишається традиційний набір проблем: ісламофобія, дискримінація представників ЛГБТ-спільноти. Крім того, Крістіан Олунд звертає увагу на ріст антисемітизму. «Є випадки вандалізму на цвинтарях, ситуації, коли до євреїв у кіпах чи іншому традиційному одязі чіплялися на вулиці», — каже голова ECRI.

Немає великого покращення у ситуації з ромами. Влада деяких країн докладає зусилля, щоб роми отримували документи, проте представники цієї спільноти продовжують страждати через негативні стереотипи, насильство та соціальне відчуження. Расистські погрози лунають на адресу людей африканського походження, зокрема футбольні вболівальники ображають «чорних гравців».

ВОСЕНИ — ДЕТАЛЬНИЙ ЗВІТ ПО УКРАЇНІ

Україну в звіті особливо не виокремлювали. Проте у вересні цього року організація презентує звіт за п’ять років конкретно по Україні.

«Ми відвідали з моніторинговими візитами Одесу, оскільки це місто з тривалими традиціями мультикультуралізму, там є багато етнічних груп, і Київ, — розповідає «Дню» Крістіан Олунд. —  Також ми робили спільні візити у всі частини країни з іншими моніторинговими групами Ради Європи — в контексті роботи з національними меншинами». Звіти різних структур Ради Європи мають опублікувати близько по часу. Інші дослідження стосуватимуться ситуації з національними меншинами та мовами нацменшин в Україні. Враховуючи, що у 2014 році країну втягнули у війну, звіти мають показати багато важливого.

ЗАМОЖНІСТЬ ПРОТИ РАДИКАЛІЗМУ

За словами Крістіана Олунда, комбінація росту міграції з іншими факторами, як-то заходи жорсткої економії та економічна криза в Європі, створюють дихотомію «ми проти них». Люди хвилюються за своє майбутнє і сприймають мігрантів як загрозу. «Коли люди заробляють більше, вони менш радикальні», — додає Крістіан Олунд.

Проте у цьому контексті з’являються хороші сигнали. «Одною з причин позитивних тенденцій є те, що економіка Європи рухається у правильному напрямку, — стверджує голова ECRI. — Наприклад, економіка Греції щороку зростає на два відсотки, що є сенсаційним, якщо подивитися на ситуацію два роки тому. У Латвії за кілька років вдвічі зменшився відсоток безробітних».

Інша причина обнадійливих зрушень — поганий приклад з-за океану. На думку Крістіана Олунда, люди негативно зреагували на наслідки популізму після виборів у Сполучених Штатах. Зокрема на те, що певні етнічні групи були «ганебно виділені» й їх представникам заборонили в’їжджати до Америки. Йдеться про жителів Судану, Ємену, Лівії, Сомалі, Іраку, Ірану й Сирії, де більшість населення — мусульмани.

БІЛЬШЕ ПОКАЖУТЬ ВИБОРИ У НІМЕЧЧИНІ

Традиційно ECRI розробила рекомендації для держав, як адаптувати політику і закони задля вирішення дражливих питань. Проблема у тому, що боротьба проти расизму та расової дискримінації на національному законодавчому рівні закріплена у невеликій кількості держав. Так, тільки 19 із 47 держав-членів Ради Європи ратифікували Протокол №12 про загальну заборону дискримінації. Україна ратифікувала цей документ у 2006 році.

Країни закликають об’єднувати зусилля для боротьби з нетерпимістю. «Сподіваюсь, ми побачили найгірше, і тепер ситуація може змінитися, — резюмує Крістіан Олунд. — Вибори в Австрії, Нідерландах і Франції можуть стати ознакою кращого майбутнього. Поки говорити напевно зарано, будемо знати більше після виборів у Німеччині».

КОМЕНТАР

«В УКРАЇНІ НЕМАЄ ЕФЕКТИВНОГО МОНІТОРИНГУ ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ»

Олександра СВЕРДЛОВА, представниця Центру «Соціальна Дія»:

— Є позитивні тенденції стосовно протидії дискримінації і злочинам на ґрунті ненависті в Україні. Зокрема Головне слідче управління Національної поліції вже два роки проводить моніторинг таких злочинів. Також з 2012 року в Україні діє закон про засади запобігання та протидії дискримінації.

Проте на практиці все не так добре, як у законодавстві. Люди бояться звертатися до суду, поліції. Часто самі судді і слідчі не знають, як працювати з такими справами, багато таких злочинів не кваліфікуються належним чином, хоча зараз робляться певні кроки, щоб сприяти їх розпізнаванню.

Складно говорити про тенденції, бо в Україні немає ефективної системи моніторингу. Так, моніторинг Нацполіції заснований лише на зверненнях до неї, яких не так багато. Щороку фіксується десь 30—50 подібних злочинів (за статистикою НПУ, за 2016 рік до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості про 76 злочинів на ґрунті нетерпимості. — Ред.), а це на мою думку абсолютно не відображає реальність. У країнах, де цим займаються уважніше, фіксуються десятки тисяч злочинів на ґрунті ненависті.

Деякі громадські організації теж проводять свої моніторинги. Увага фіксується на зверненнях до цих організацій від постраждалих. Складно сказати, наскільки ці дослідження відображають реалії, бо немає системного опитування вразливих груп.

В Україні є праворадикальні рухи. Багато людей не сприймають неонацистську риторику, але є ті, кому це близько. На останньому ЛГБТ-прайді ми бачили багато радикально налаштованої молоді у відповідному одязі та з символікою. Коли у країні є конфлікт, відбувається певна радикалізація суспільства, люди більше сприймають застосування насильства.

Просвітництво дуже важливо, при чому для різних груп. Думаю, у школах та інститутах обов’язково мають розповідати, що таке права людини, чому не можна нікого дискримінувати. Також люди не знають, як захиститися від таких злочинів на ґрунті ненависті. Тож просвітництво має працювати не тільки в сторону посилення толерантності, але й щоб люди стали більш свідомі щодо своїх прав і способів протидії їх порушенню. До речі, зараз ми проводимо Всеукраїнську інформаційну кампанію проти дискримінації, спрямовану на те, щоб ознайомити людей з такими способами захисту.