ПРОЩАВАЙ, ФРАНЦУЗЬКА ЗБРОЄ

Вважається, що в цей історичний період було винищено півтора мільйона мешканців Західної Вірменії, а ще 600 тисяч осіб вигнано в пустелі Месопотамії. Саме внаслідок цих подій й утворилася найпотужніша в усій Європі вірменська діаспора у Франції, яка дала новій батьківщині знаменитого шансоньє Шарля Азнавура, а також цілу низку заможних французьких банкірів і торговців вірменського походження, котрі й пролобіювали цей законопроект. Він набере чинності лише після того, як його підтримає ще й французький Сенат (розгляд документа заплановано вже на цей місяць).

Очевидно, щоби натиснути на паризьких сенаторів, Анкара й поспішила із заявою про згортання збройної співпраці. Туреччина досі не визнає свою причетність до вірменських погромів 80-річної давнини і досить болісно реагує на будь-які згадки про ті події. Тим часом французький законопроект є першим у міжнародній практиці документом іноземної держави, що засуджує геноцид 1915-1916 років. Хоча французькі депутати проявили при цьому неабияку дипломатичну майстерність: в документі жодного разу не зустрічається слово «Туреччина» чи «турецький». Проте в Анкарі й так зрозуміли, що до чого.

Охолодження відносин між Туреччиною та Францією, особливо у військовій сфері, несподіваним чином може справити добру службу для України. Як відомо, вітчизняне Міністерство оборони бере участь у масштабному тендері з оновлення турецьких бронетанкових військ. Місцева армія має намір поповнити свій арсенал одразу на 1000 нових танків. Так от, у цьому конкурсі виробників озброєнь французька модель «Леклерк» є одним з основних суперників харківського Т-84. Однак у світлі нових політичних віянь французів тепер можна зараховувати до аутсайдерів тендеру.