Не минуло й ста років...

Хоч як дивно це виглядає, але факт: засуджені за фашистськими законами громадяни мали право на реабілітацію лише в поодиночному порядку — з новим переглядом справи. Загального рішення про злочинність законів щодо дезертирів, переслідування гомосексуалістів чи про примусову стерилізацію ні одна, ні друга Німеччина не приймали. І от нарешті сталося — через 54 роки по закінченні війни. Одним документом реабілітовано сотні тисяч тих, хто вже давно помер, і купку тих, хто має щастя дожити до цього світлого дня. За оцінками експертів, усього нацистськими суддями було винесено близько 500 тисяч вироків і 350 тисяч ухвал про примусову стерилізацію.

До ухвалення такого закону Німеччину підштовхнула, за словами депутатів, перш за все її політична роль в новій Європі: з таким історичним «багажем» важко розвивати демократію на Сході й Заході. Але навіть за таких обставин рішення було прийнято радше половинчасте: жертв виправдали, але матеріально відшкодовувати нічого не збираються. Пояснено це тим, що вже раніше всім усе відшкодували. Товариства жертв фашистського режиму справедливо критикують закон саме за це: вони стверджують, що практика відшкодування залишила багатьох людей поза увагою.