Глобальний Нюрнберг у наступному тисячолітті?

Микола СІРУК, «День»  Учора в Римі після хвилини мовчання й благословення Папи Римського розпочалася конференція ООН, мета якої — заснувати міжнародний трибунал на кшталт колишнього Нюрнберзького.

Дипломати та юристи із 15-ти країн мають за п’ять тижнів написати новий міжнародний кримінальний кодекс, який матиме верховенство над національними законами. Якщо текст угоди про створення міжнародного трибуналу буде схвалено до 17 липня, то цей глобальний інститут правосуддя матиме право безперешкодно розслідувати, переслідувати й судити будь-кого, хто причетний до геноциду, злочинів проти людства і воєнних злочинів. Ідея створення постійно діючого міжнародного трибуналу існувала з часів завершення Другої світової війни і здобула поштовх у 90-х роках після виникнення міжетнічних чисток у колишній Югославії та геноциду в Руанді.

Втім країни — учасники цієї конференції по-різному бачать майбутню роль міжнародного трибуналу. 50 країн, зокрема й більшість країн — членів ЄС, ПАР і Канада, хочуть мати сильний трибунал. США, франкомовні країни, Росія та Китай хочуть мати контроль над трибуналом і право вето щодо його рішень.

Решта країн, зокрема Індія, Пакистан, Іран та Ірак, хочуть мати такий суд, який не обмежуватиме їхнього суверенітету. Наразі країни дійшли згоди стосовно того, що міжнародний трибунал розглядатиме наведені вище злочини, які було скоєно після ратифікації договору про заснування суду. А процес ратифікації може затягнутися до 2000 року.

Глобальний Нюрнберг у наступному тисячолітті?

Глобальний Нюрнберг у наступному тисячолітті?

Микола СІРУК, «День»  Учора в Римі після хвилини мовчання й благословення Папи Римського розпочалася конференція ООН, мета якої — заснувати міжнародний трибунал на кшталт колишнього Нюрнберзького.

Дипломати та юристи із 15-ти країн мають за п’ять тижнів написати новий міжнародний кримінальний кодекс, який матиме верховенство над національними законами. Якщо текст угоди про створення міжнародного трибуналу буде схвалено до 17 липня, то цей глобальний інститут правосуддя матиме право безперешкодно розслідувати, переслідувати й судити будь-кого, хто причетний до геноциду, злочинів проти людства і воєнних злочинів. Ідея створення постійно діючого міжнародного трибуналу існувала з часів завершення Другої світової війни і здобула поштовх у 90-х роках після виникнення міжетнічних чисток у колишній Югославії та геноциду в Руанді.

Втім країни — учасники цієї конференції по-різному бачать майбутню роль міжнародного трибуналу. 50 країн, зокрема й більшість країн — членів ЄС, ПАР і Канада, хочуть мати сильний трибунал. США, франкомовні країни, Росія та Китай хочуть мати контроль над трибуналом і право вето щодо його рішень.

Решта країн, зокрема Індія, Пакистан, Іран та Ірак, хочуть мати такий суд, який не обмежуватиме їхнього суверенітету. Наразі країни дійшли згоди стосовно того, що міжнародний трибунал розглядатиме наведені вище злочини, які було скоєно після ратифікації договору про заснування суду. А процес ратифікації може затягнутися до 2000 року.