Г. КОЛЬ: «Чуєш, сурми заграли...»

У Бремені триває з’їзд правлячої Християнсько-демократичної спілки (ХДС) Віктор ТИМЧЕНКО, «День»Лейпциг

Той, хто за Брежнєва уважно стежив за газетами, помічав, що кількість «аплодисментів», «бурхливих овацій» і «всі підводяться» під час його дедалі довших промов із року в рік зростала. Очевидно, непевність і змістова порожнеча вимагає формальних символів.

На з’їзді ХДС у Бремені доповідь канцлера і партійного голови Гельмута Коля тривала дві години і 99 разів переривалася оплесками. Прикінцева овація також може витримати порівняння лише з форумами в Кремлівському палаці з’їздів — 10 хвилин не могли нарадуватися 1001 делегат райдужним перспективам власної партії. І лише після того, як сам Коль просичав генеральному секретареві партії Хінце: «Досить», той демонстративно сів, натякаючи партійній масі, але маса в ідеологічному екстазі не скорилася і продовжувала ще хвилину комсомольськими голосами кричати «Тепер починається!»

Що починається — не зрозуміло. Коль біля керма влади півтора десятиліття. Чотири роки тому на виборах він запевняв, що скоротить кількість безробітних. Нині рівень безробіття сягнув рекордної з 1945 року позначки. А Коль і досі каже, що найголовніше гасло — «Робота для всіх!», не розтлумачуючи, як він того хоче досягти.

Коль розповідав делегатам, яким поганим є кандидат від соціал-демократів Герхард Шрьодер. Не опозиційна партія в цілому, а персонально її кандидат в канцлери на наступних виборах 27 вересня. «Той, хто кидає нам виклик, не має нічого, чим би він міг похвалитися», — стверджує він. Прагнучи завоювати голоси на Сході, «пройшовся» Коль і по цій темі: «Те, що Шрьодер візьме відбудову східних земель під особистий контроль, люди на Сході мають розуміти як погрозу». (Сміх в залі). Говорячи про трудовий подвиг східних німців, він мудро зазначив: «Дехто на Заході такого б не витримав». (Аплодисменти номер 84). Крім того, звісно, гасла: «Ми вміємо боротися!», «Наша політика ставить на майбутнє!», «Ми знаємо, за що ми боремося, і в цьому наша сила!».

Звісно, знають про це й делегати з’їзду. Вони добре розуміють, що якщо партія програє вибори, то багатьом із них доведеться розпрощатися з насидженими і від того теплими місцями в державних і урядових структурах, у наглядових рядах провідних концернів і з деякими непогано оплачуваними місцями в бундестагу. І тому зрозуміло, що сьогодні вони мають лише одну альтернативу: або з Гельмутом виграти, або з Гельмутом програти. На переправі, та ще й на такій штормовій, коней, як відомо, не міняють. Жодного голосу проти! Навіть старий забіяка прем’єр-міністр Саксонії Курт Біденкопф, котрий отримує величезну насолоду, якщо може «вколоти» канцлера, цього разу спромігся лише подякувати «батькові» за піклування про «нові землі».

«Змайструй ще раз, Гельмут!» було написано на транспаранті, що його заздалегідь спонтанно написала група підготовки з’їзду. Політичних ренегатів, які б написали «Хотіти не шкідливо», на з’їзді, ясна річ, не знайшлося. Поки що, за опитуваннями, Коля хочуть бачити канцлером 26 відсотків виборців, Шрьодера — понад 50.