МЕНЮ

«Зв’язок між цифровим та гуманітарним»

Марія ЧАДЮК, «День»
22 листопада, 2019 - 11:13
Підсумки III Міжнародного форуму «Креативна Україна»

Цьогорічний форум зосередився на інтеграції інновацій у розвиток креативних індустрій. Зокрема, одним зі спікерів форуму став член Консультативного комітету ООН з питань креативної економіки Джон ХОКІНЗ. Він розповів про нову книжку «Невидима робота», над якою зараз працює і в якій фіксує зміни, що відбуваються в робочому процесі, особливо людей у креативній сфері: праця стає більш особистою та номадичною (втілення власного проекту може потребувати залучення людей із різних країн, поїздок за кордон).

На форумі також порушили питання тенденцій та викликів у конкретних сферах, а під час воркшопів зосередилися на практичних порадах для віднайдення рішень. Тож які є стратегії європейських країн щодо розвитку креативної економіки, що порадила Україні фахівець відділу аналізу торгівлі програми «Креативна економіка та індустрії» в ЮНКТАД і як зменшити потенційний негативний вплив новітніх технологій?

ТРЕНДИ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

«Ми боремося з ворогом — Російською Федерацією, і боремося самі з собою, щоб перебудувати свою країну. І ті нагальні проблеми, які стоять перед нами, можна розв’язувати еволюційним шляхом, а можна інноваційним або креативним. Я вірю в те, що маючи такі виклики й ті спроможності, які сьогодні є в нашому розпорядженні, ми в змозі вирішувати актуальні питання в освіті, мистецтві, в інфраструктурі творчо, а отже, інноваційно, тобто прискореними темпами... У нас сьогодні є унікальна можливість заново переосмислити свою країну», — наголосив під час відкриття форуму міністр культури, молоді та спорту України Володимир БОРОДЯНСЬКИЙ.

Креативність — це одна із ключових навичок сьогодення і майбутнього, що підтверджено Всесвітнім економічним форумом у Давосі. Однією з причин цього є автоматизація багатьох процесів, роль штучного інтелекту, внаслідок чого професії, які ґрунтуються на повторюваних діях, опиняться в зоні ризику. Натомість креативних індустрій це стосується менше, що є однією зі стратегічних причин посилення їхнього розвитку.

Фахівець відділу аналізу торгівлі програми «Креативна економіка та індустрії» в ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку) Кароліна КУІНТАНА (Quintana) представила на Форумі тези звіту щодо креативної економіки (2002—2015), який був підготовлений 2018 року (до слова, зараз він є у вільному доступі).

У звіті наведено кілька стратегічних завдань, на які потрібно звернути особливу увагу. Передусім, необхідно вже зараз змінювати освіту, щоб готувати людей до змін, пов’язаних з автоматизацією процесів: фокусуватися на розвитку soft skills, креативних, когнітивних та інших навичок. Друга тенденція стосується управлінської сфери — як країнам, які розвиваються, «наздоганяти» лідерів. Одним із пропонованих варіантів є розмежування «культурної» та «креативної» політики. По-третє, оскільки дедалі частіше постає питання захисту прав інтелектуальної власності, у звіті запропоновано більше використовувати з огляду на це технологію блокчейну і задуматися щодо електронної комерції (e-Commerce), водночас вказуючи на складні моменти в її імплементації.

Крім того, в документі йдеться також про «метатренди». А саме: штучний інтелект, доповнену та віртуальну реальності. Припускають, що міленіали (народжені в 1981—2000 рр.) радше купуватимуть «досвід», а не товар. Тож очікується бум «досвідної економіки», яка «одружена з віртуальною і доданою реальністю». Згідно зі звітом, міленіали також полюбляють впроваджувати різні технічні інновації, що є ще одним трендом (щоправда, його поширеність залежить від економічного розвитку країни). Прикладом цього є інновації у сфері моди, де з’являються рюкзаки чи жакети з сонячними батареями, від яких можна, наприклад, підзарядити телефон. Також добрі новини чекають на створювачів аудіовізуального контенту: фотографів, відеооператорів, блогерів, музичних продюсерів. Найвірогідніше, що запитаність їхніх послуг буде зростати.

Ще одним важливим трендом є онлайн-реклама, яка містить у собі як великі прибутки, так і суттєві ризики. Останні стосуються країн, які розвиваються й можуть стати лише реципієнтами цих інновацій. Крім того, зокрема у зв’язку з таргетуванням реклами, постає питання про безпеку даних, на які буде чималий попит.

ЕКОНОМІКА І КРЕАТИВНІСТЬ: СВІТОВИЙ КОНТЕКСТ

Значна частина доповіді Кароліни Куінтани була присвячена статистиці щодо лідерів експорту креативних товарів (creative goods). Із хороших новин: якщо 2002 року розвинуті держави випереджали країни, які розвиваються (122,9 млрд дол. та 84,4 млрд дол. відповідно), то зараз ситуація протилежна (хоч і не з таким розривом) — лідерами стали країни, які розвиваються: 265,1 млрд дол. і 241,6 млрд дол. — у розвинутих країн. Тенденція для нас позитивна, але радше на перспективу, бо конкретно України в цьому разі вона не стосується — у цьому звіті нас зараховано до країн з перехідною економікою. Найбільшим експортером креативних товарів є Китай (168 млрд дол.), далі у списку США (39 млрд дол.), Франція (34 млрд дол.), Гонконг (27 млрд дол.), Італія (27 млрд дол.).

Було проаналізовано також, що саме експортують. На першому місці — дизайн (62%), далі — візуальні мистецтва (11%), новітні медіа (8%), видавнича справа (7%) та art crafts — виробництво речей ручної роботи, наприклад килимів, плетених виробів тощо (7%). Детальніше ознайомитися з тим, які країни є лідерами в кожній із галузей, можна у звіті.

На даних, що стосуються Європи, детальніше зупинилася Наталі БЕРАС, радник з питань співробітництва та культури Посольства Французької Республіки в Україні, директор Французького Інституту в Україні, президент EUNIC в Україні. «Загальний обсяг доходів від креативних індустрій становить 535,9 млрд євро, тобто 4,2% ВВП Європейського Союзу. Кількість робочих місць у цьому секторі дорівнює приблизно 7,1 млн, або 3,3% активного населення ЄС. Цей сектор посідає третє місце серед секторів роботодавців після будівництва і ресторанного бізнесу...» — зазначає Наталі Берас.

Також вона розповіла про відмінності в тому, на якому секторі креативних індустрій зосереджені різні країни: «Креативні індустрії є пріоритетом діяльності держави в багатьох країнах Європи... Щодо Португалії, то тут акцентується на секторі кіновиробництва та книговидання. При цьому особлива увага приділяється перекладам письменників, які пишуть португальською, та участі у великих міжнародних заходах — книжкових салонах у Мадриді минулого року, в Севільї — цього року й Лімі — наступного. У Данії креативні індустрії є державним пріоритетом та одним із секторів, які переживають найбільший бум. На чільному місці тут перебувають такі сфери, як аудіовізуальний сектор, мода, архітектура, дизайн та книговидання. 2015 року їхня частка склала 10% ВВП Данії, а частка зайнятості, яку забезпечував цей сектор у країні, дорівнювала 5,8%. У Німеччині найдинамічнішим сектором є саме аудіовізуальний, який демонструє зростання на рівні 46%, тоді як дизайн та архітектура вирізняються найбільшою кількістю створених підприємств».

Разом з тим Наталі Берас зазначила, що хоч існують різні секторальні пріоритети, але загалом мета державної політики національних і державних урядів мало відрізняються одна від одної. Країни усвідомлюють креативні індустрії як важливий інструмент для розвитку власної економіки, а також політики з підвищення привабливості країни за кордоном.

«МИ СТВОРЮЄМО ДЛЯ СВІТУ»

Аналізуючи економічний профіль України щодо креативних індустрій, Кароліна Куінтана наголосила на потребі збільшити диверсифікацію експорту нашої продукції, оскільки переважна частина поки що спрямована у Європу. Цифри 2014 року такі: Європа — 78%, Азія — 22%, хоч це приблизно вдвічі більше, ніж десять років тому.

Кароліна Куінтана наголосила також на тому, що цей ринок — глобальний. «Туреччина експортує фільми у 78 держав світу. І коли я повернулася до своєї країни, у Чилі, — ми дуже відрізняємося від Туреччини, але на нашому телебаченні у прайм-тайм є турецькі серіали. Що я хочу сказати? Ми створюємо для світу, і немає обмежень. Єдине, що нам потрібно — вірити в цю галузь, підтримувати креативність. І намагатися активно контактувати з різними мережами, різними креативними галузями по всьому світу. Брати участь у виставках. Так турецькі серіали дійшли до Чилі», — зазначила фахівець відділу аналізу торгівлі програми «Креативна економіка та індустрії» в ЮНКТАД.

Вона також відзначила, що український експорт як послуг, так і товарів покращився. «Уряд підтримує національну культурну продукцію, і нам втішно це бачити. Тому що просування місцевої культури, місцевих товарів може лише увиразнити вашу ідентичність, посилити брендинг України. І сьогодні, коли люди подорожують, вони хочуть побачити саме це — що зроблено в Україні, яка історія стоїть за ним, як це розвивалося упродовж віків і які технології були до цього долучені, — стверджує Кароліна Куінтана. — Це варто просувати разом з туризмом. В Україні я вперше. Колеги з ООН сказали мені, що Київ — дуже гарне місто. Тобто він уже визнаний як еталон — за красу, культурну спадщину, історію, і це справді надійний фундамент, на якому можна пропонувати нові креативні ініціативи і створювати нові блага».

 ПРАКТИЧНІ КРОКИ

Крім теоретичних питань, були розглянуті також практичні аспекти для розвитку креативної економіки. Перший крок, за словами Володимира Бородянського, полягає в тому, що потрібно взяти на себе відповідальність за своє життя. «Я отримую велику кількість листів із музеїв та інших культурних установ із закликом допомогти. І на просте запитання: «А що ви зробили?» — люди кажуть: «А що ми можемо? Ми маленькі люди. Тільки ви можете прийти і вирішити всі питання». Мені здається, що в Україні почала зароджуватися власна відповідальність за свою долю, і наше спільне завдання — зробити так, що вона стала обов’язковою частиною нашого життя», — вважає Володимир Бородянський.

Міністр культури, молоді та спорту України розповів також про наступні кроки: «Вважаємо, що лише на перетині різних сфер, якими сьогодні опікуємося, ми зможемо досягти гідних результатів. Тому ми посилюємо Український культурний фонд, який буде розвиватися, йому буде надано більше коштів. У нас є велика програма з мобільності молоді. Приблизно 100 000 молодих людей подорожуватимуть Україною — їм буде запропонована креативна, творча програма, яка познайомить їх з країною і, гадаю, з ними самими...» Було згадано також закон про кешрібейти за зйомки кіно в Україні.

Загалом, новим можливостям для митців та підсумку щодо їх використання була присвячена дискусія «Інтеграція України у глобальні ланцюги доданої вартості креативних індустрій». Крістіан ДІМЕР, керівник проекту House of Europe (програма ЄС, анонсована в липні цього року і створена заради підтримки творчої кооперації між українцями та їхніми колегами із ЄС у сферах культури та креативної індустрії), проанонсував головні програми інституції, серед яких: гранти мобільності, програми для менеджерів креативних хабів, навчальні поїздки для соціальних підприємців, програми перекладів тощо. Про результати діяльності розповіли також представники програм Culture Bridges та «Американські простори», Українського інституту, Українського культурного фонду, Українського інституту книги.

Під час Форуму було порушено чимало актуальних питань. Зокрема, обговорили, які виклики стоять перед українським арт-ринком і як захистити право інтелектуальної власності: наприклад, дослідник Геннадій АНДРОЩУК вважає, що стейкхолдери самі повинні впливати на розробку та адаптацію законів, а не чекати, доки це зробить держава. Також у межах Форуму було проведено низку воркшопів: із аудіовізуального сектору (переважно йшлося про сферу кіно), книговидавництва, фешн-індустрії та дизайну. Відеотрансляцію можна подивитися на каналі Creative Ukraine в Youtube.

ВИКЛИКИ ІННОВАЦІЙ

Водночас, говорячи про інновації, не слід забувати й про ризики, які вони містять. Багато з них, як зазначив голова Представництва ЄС в Україні Матті МААСІКАС, спільні для України та світу загалом: штучний інтелект, безпека, етичний аспект, цифрова пропаганда. Газета «День» давно наголошує, що технології завжди повинна супроводжувати правильна система координат цінностей. Подібну думку висловила й Софія ДЯК, історик, директор Центру міської історії (Львів): «Зараз дуже на часі зв’язок між цифровим та гуманітарним — розумінням цінностей і процесів, а саме: для чого, чому, як, які мотивації. І це те, що нам дає гуманітаристика».