Зодчий для Муромця

Коли у парку з’являються вимощені бруківкою доріжки, нові лавиці, інформаційні стенди, дитячі майданчики тощо, це зветься реалізацією проекту благоустрою. Залучати до цього процесу архітекторів, здається, не потрібно. Але в Київській державній адміністрації вирішили інакше. Для облагородження найбільшого київського острова Муромець проводиться архітектурний конкурс. Чомусь зі статусом «закритий». Здивувався такому підходу й еколог Національного екологічного центру України Олександр Соколенко. Він переконаний, що острову архітектурний конкурс абсолютно ні до чого, хіба якщо за цим криється бажання роздерибанити землю. До слова, Муромець має статус пам’ятки архітектури, оскільки тут розташоване давньоруське поселення ХІІ століття.

Не кожен острів у межах Києва має власний сайт та офіційну сторінку у «Фейсбуці». Муромець має. Може, тому, що його площа становить аж 800 гектарів, він сполучається з Трухановим островом, а на його території є відомий київський парк Дружби народів, котрий нещодавно депутати Київради вирішили перейменувати на «Муромець»? На сайті острова йдеться, що до 5 листопада архітектори могли подати заявки на участь у закритому архітектурному бліц-конкурсі на кращу перед проектну пропозицію благоустрою центральної частини урочища Чорторий (острів Труханів — острів Муромець). Свої проекти вони мають підготувати до 10 грудня, а вже 26 грудня дізнаємося ім’я переможця.

КИЯНАМ — КОМФОРТ, А ІНВЕСТОРУ?

Організовує конкурс комунальне підприємство «Київський центр розвитку міського середовища». У вересні цього року його головний архітектор Катерина Войтовська розповідала журналістам, що готується нова концепція режиму використання території острова Муромець. Також розроблятимуть детальний план його території. «Загалом відповідно до розробленої концепції частина острова стане затишним місцем для тихого комфортного відпочинку всіх вікових груп. А багатовікову історію острова буде збережено. Планується облаштування комфортних пляжних зон для літнього відпочинку, велодоріжки, стежки здоров’я, по всій території парку буде встановлено систему навігації, діятиме заборона на в’їзд автомобілів на територію парку (пересування лише велосипедами та регульованим електротранспортом)», — повідомляв «Київський центр розвитку міського середовища».

Основна ідея облагородження Муромця — обмежити урбанізацію зеленої зони та апетити теперішніх балансоутримувачів земельних ділянок, пояснювала ЗМІ Катерина Войтовська. Адже на території острова, у південній його частині, розташовані низка споруд, спортивно-оздоровчих баз, будівель незрозумілого походження і призначення. Законність їхнього існування перевірятиме спеціально створена комісія. Ділянки парку, які зараз залишаються недоторканими, з великими масивами дерев, такими й залишаться.

Та екологи таким заявам не довіряють. Так, експерти міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» вважають, що замість архітектурного конкурсу міська влада мала б охороняти острів відповідними природоохоронними статусами. «Переконані, що інвестори не прийдуть для того, щоб встановити таблички «Природно-заповідний фонд. Охороняється державою» і лавки. Вони прийдуть із намірами масштабної рекреаційної забудови, яка зможе повернути їм кошти, вкладені у будівництво і проектування», — йдеться у повідомленні МБО «Екологія — Право — Людина».

«РИЗИК ЗАБУДОВИ ОСТРОВІВ ЗАВЖДИ Є»

Активісти нагадали, що вперше про архітектурний конкурс на розробку концепції розвитку острова Муромець заговорили у КМДА ще в 2011 році. «Муромець — найбільша природна територія в Києві, якої досі не торкнулася забудова. Під кодовою назвою «острів Муромець» зазвичай мається на увазі велика ділянка заплави річки Дніпро у Києві, на північ від Московського мосту і до гирла річки Десна — це урочища Муромець, Бобрівня, Кільнище та парк Дружби народів. Острів Муромець та урочище Бобрівня мають статус заказників місцевого значення та входять до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». Парк Дружби народів з 1994 року зарезервований під створення об’єкта заповідного фонду. Однією з головних причин, чому треба охороняти дніпровські острови в Києві, є те, що вони входять до складу Дніпровського екологічного коридору, головного шляху сезонних міграцій для більшості європейських птахів», — наголошують у МБО «Екологія — Право — Людина».

«Ризик забудови островів завжди є, незалежно від того, чи оголошується конкурс на нього, чи ні, — розмірковує Олександр Соколенко. — Якщо пройти уздовж узбережжя Дніпра, ближче до Московського мосту, видно, що там давно існує забудова. Невідомо, хто це зробив, там стоять якісь ресторани, щось сховано за парканами. Кілька років тому теж був резонанс, коли почали замивати острів з другого боку, по Чорторию. Компанія, яка отримала дозвіл на розчистку русла, стала замивати берег під якусь майбутню забудову. У них забирали техніку, проти них порушувалися кримінальні справи, але це їх не зупиняло. Як показує наш досвід, якщо навіть не проводити конкурси і взагалі нічого не робити, зони масового відпочинку перетворюються на скупчення кіосків, з’являються нелегальні ресторани та кафе, тимчасові споруди. Є низка островів по Дніпру, які має охороняти їхній статус природоохоронних об’єктів, але вони є прихистком для нелегальних рибалок, браконьєрів, стихійний туризм там процвітає. Наслідок — засміченість».

Еколог зауважує, що територія острова Муромець — це передусім зелена зона загального призначення, а не зона житлової забудови. Тож крім звичайного благоустрою, тут нічого не треба робити. Просто тримати місцину в чистоті та дотримуватися режиму охорони.