МЕНЮ

Замість смітника – на добриво

Олена БЕРЕЖНЮК
5 листопада, 2019 - 10:39
Українські міста шукають нові шляхи утилізації опалого листя. В кого вже вийшло побороти проблему?

Спалювати опале листя — надзвичайно шкідливо. Це — давно доведений факт, який не викликає сумнівів ні в експертів, ні в представників влади на місцях. Чиновники з року в рік приймають скарги громадян, не задоволених рівнем забруднення повітря в період осіннього спалювання листя. А екологи регулярно попереджають: листя дерев з дня в день, протягом усього періоду свого росту, вбирає токсичні речовини з атмосфери разом із повітрям. Відповідно, якщо його підпалити, в атмосферу вийде одночасно піврічна порція небезпечних сполук, а ви це все вдихнете. 

За спалення сухого листя передбачений штраф: від 340 до 1700 гривень. Але й це часто не зупиняє громадян. За правилами опале листя необхідно вивозити на полігон. Але за це — необхідно заплатити. Такі витрати суттєво б’ють як по кишенях власників приватних господарств, так і по місцевих бюджетах. Тому цього року одразу в кількох містах вирішили запровадити нові способи боротьби з осіннім «листопадом». Про їх особливості розкажемо нижче.

ЛЬВIВ

СИСТЕМА КОМПОСТУВАННЯ

Минулої весни в Конкурсі соціокультурних проектів Львівської міської ради «Зробимо Львів кращим» отримав підтримку пілотний проект зі встановлення контейнерів для компостування органічних відходів на прибудинкових територіях ОСББ. Автори проекту організація Zero Waste Lviv розповідають, що нині проект лише запустили. Встановили контейнери в трьох ОСББ та ще один у громадському місці.

«Ці компостери розраховані на компостування міксу зелених садових відходів (трава, дрібні гілки, листя) та кухонних відходів від мешканців, — розповідає голова громадської організації Zero Waste Lviv Ірина МИРОНОВА. — Річ у тім, що листя має досить жорстку структуру, особливо, коли починається осінь і воно вже висихає. Тому воно саме по собі компостується досить довго. Якщо ми перемішуємо його з мокрими і більш азотовмістними кухонними відходами, а також додаємо спеціальні біопрепарати для компостування, які використовуються в сільському господарстві (це, наприклад, покращені чи ефективні мікроорганізми або хробаки), то ми маємо можливість перетворювати листя на компост протягом одного сезону».

Систему компостування відходів впроваджують за зразком Брюсселя. Там встановили 160 громадських компостерів. Туди люди приносять органічні відходи з дому. Потім вони пересипаються відходами з територій довкола, листям, травою. Далі готовий компост використовується на прибудинкових територіях, також мешканці застосовують його в домашніх господарствах, наприклад, для підживлення кімнатних рослин, розповідає Ірина: «В будь-якому разі важливо, щоб у всіх містах була розроблена система поводження з опалим листям. За кордоном дуже часто — це більші станції, куди мешканці можуть приносити листя, зелені відходи. Вони там подрібнюються і на окремих майданчиках запускається процес компостування. Це дуже важливо, бо якщо нема альтернативи, що робити з листям, то воно буде або йти в смітники, або продовжуватимуться підпали».

У скільки обійдеться встановлення та експлуатація компостера в ОСББ — ще досліджують. У межах пілотного проекту кожному об’єднанню запропонували два типи контейнерів. Одні — пластикові садові німецького виробництва. Їх вартість 3500 гривень. Об’єм — 900 літрів. Також замовили і дерев’яні компостери за брюссельським зразком. Вони дещо більшого об’єму, а коштують 2500 гривень. До слова, дерев’яні компостери можна виготовити і самотужки, тоді це обійдеться дешевше. Також до компостера необхідно додатково придбати компостні препарати, які також обійдуться в кілька сотень гривень.

Нині автори тестують проект, спостерігають за реакцією мешканців та ефективністю роботи. Залежно від результатів і вирішать: де саме та які компостери краще встановлювати на постійній основі.

«У нас уже є кілька прикладів, як не треба робити. Наприклад, у одному ОСББ мешканці дуже швидко відгукнулися, компостер заповнився рештками їжі і не встигли пересипати листям та додати препарати. Тому відбулося гниття. Ми такі випадки відстежуємо, допрацьовуємо інструкції. Залежно від результатів, які будуть ближче до весни, будемо дивитися, чи доцільно поширювати», — підсумовує Ірина Миронова.

ДНIПРО

ЛИСТЯ НЕ ПРИБИРАТИМУТЬ

У Дніпрі проблему опалого листя вирішили частково. На останній сесії міської ради депутати затвердили нові Правила поводження з зеленими зонами. За ними прибирати опале листя будуть лише на доріжках та газонах у парках. А ось під деревами — залишать.

У міській адміністрації Дніпра повідомляють: згрібати листя з-під груп дерев і чагарників заборонили, тому що це призводить до винесення органічних добрив та зменшення ізоляційного шару ґрунту. Він зі свого боку запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя залишать на зиму під деревами, а весною його можна буде неглибоко прикопати або, з допомогою механізмів, змішати з ґрунтом. Після чого воно мінералізується. Згрібати листя в зелених зонах можна лише тоді, коли воно негативно впливає на їх зовнішній вигляд.

До ухвалення нових правил листя повністю згрібали та вивозили на міський полігон. Вартість утилізації 1 тонни опалого листя становила 81,75 грн.

Скільки вдасться зекономити завдяки такій ініціативі, стане відомо після завершення сезону. Але місцеві чиновники вже вирішили: заощаджені кошти направлять на створення нових зелених зон.

РIВНЕ

ВТОРИННА ПЕРЕРОБКА

У Рівному до боротьби з опалим листям залучили навіть місцевий Університет водного господарства та природокористування. Його науковці разом з Комунальним автотранспортним підприємством-1728, що займається вивезенням відходів та завідує місцевим полігоном, впроваджують систему переробки опалого листя. З листя планують отримати біогумус, а вже з нього робити добавки для фруктових дерев, матеріали для посипання багаторічних квіткових рослин, щоб безпечно зберігати їх у зимовий період.

«За законом листя заборонено спалювати, тому виникає питання, куди його подіти? — пояснює їхню мотивацію директор «КАТП-1728» Ростислав КРАЛЮК. — Ми отримали доручення від керівництва міської ради, вивчали досвід інших міст. Згодом було ухвалено рішення все-таки почати переробку опалого листя та інших зелених насаджень. Розпочали роботу ми в розпал сезону опалого листя, тому процес переробки поки не запустили. Нині ми підготували майданчик для накопичення листя. Також вирішуємо питання щодо придбання відповідного обладнання для його подрібнення. Необхідно ще придбати інгредієнти, а також облаштувати інфраструктуру, яка дасть можливість не лише переробляти листя, а й надалі його використовувати. Сподіваюся, все це встигнемо».

Раніше рівненський полігон приймав від громадян опале листя за окрему плату, тепер же вирішили — робитимуть це безоплатно.

«Ми всіх запрошуємо і наголошуємо — листя можна привозити на безоплатній основі, — каже Ростислав Кралюк. — Якщо фізичні особи, мешканці приватного сектору, поки не дуже активно реагують на нашу пропозицію, то організації, які мають на балансі зелені насадження, наприклад представники нашого парку імені Шевченка, телефонують і цікавляться умовами. Хочу зазначити, що ми приймаємо листя від усіх, не залежно від статусу та форм власності».

Частину отриманих унаслідок переробки біоматеріалів будуть використовувати для удобрення зелених насаджень міста. Ще частину — планують реалізовувати.