З гірників – в IТ-сферу

Жителі Донецької області розповіли про своє бачення розвитку регіону після закриття шахт

У травні 2020 року уряд створив Координаційний центр з питань трансформації вугільних регіонів України. Його мета — пошуки нових напрямків розвитку місцевої економіки, крім шахт. Згідно з Паризькою кліматичною угодою, Україна відмовлятиметься від використання викопного палива упродовж наступних 20 — 30 років (сьогодні понад 30% електроенергії в Україні виробляється завдяки спалюванню вугілля).

Що думають про це громадяни шахтарських міст, які ідентифікуюсь себе саме з професією гірника, а розвиток міста — з діяльністю шахт? Опитування їхніх настроїв і думок із цього приводу провели представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та громадська організація «Центр екологічних ініціатив «Екодія» в соціологічному дослідженні «Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках». Результати є відображенням настроїв жителів семи шахтарських міст Донецької області: Добропілля, Мирноград, Новогродівка, Покровськ, Вугледар, Селидове, Торецьк. Детальніше — в інтерв’ю з експерткою з енергетичної політики ГО «Екодія» Анною БОГУШЕНКО.

— У дослідженні йдеться про депресивні настрої жителів шахтарських міст — відчуття безперспективності? Це стосується всіх чи, можливо, молоді притаманні інші настрої?

— Депресивні настрої притаманні загалом усьому населенню міст, про які йдеться в дослідженні. Попередній досвід закриття шахт в Україні показав, що процес ліквідації підприємств проходив без планів соціального та економічного розвитку. У деяких містах це призвело до економічного занепаду й міграції населення. На тлі планів щодо ліквідації неприбуткових вугільних підприємств в Україні зростають і побоювання місцевих щодо власного майбутнього. Втрата головного джерела наповнення бюджету і робочих місць матиме згубні наслідки для всієї місцевої громади.

Щоб подолати несприйняття й недовіру, потрібно налагодити діалог між центральною владою, представниками місцевої влади і громад. Це включає питання працевлаштування та перекваліфікації працівників, реконверсію вугільних територій і залучення інвестицій для підтримки нових видів економічної діяльності, які замінять промисловість на викопних видах палива.

— Якщо об’єктивно, то чи насправді шахти годували все місто, чи є (були) інші бюджетоутворюючі галузі?

— Шахта — містоутворююче підприємство. Історично вся інфраструктура будувалася саме довкола відкритої шахти. Реальність така, що вуглевидобувні підприємства наповнюють від 40% до 80% бюджету шахтарських містечок і є джерелом робочих місць. Дослідження показало, що навіть не задіяні в роботі на шахті жителі занепокоєні закриттям. Бо, скажімо, хто буде купувати ту ж каву в кафе, якщо більша частина населення втратить роботу. Проблема звільнення шахтарів одразу зачіпає набагато більше осіб.

Для заохочення до підприємницької діяльності завжди потрібен успішний приклад. Людям часто не вистачає конкретних локальних історій успіху та проєктів, які засвідчують, що це можливо. Розвиток пілотних підприємств, які можна побачити в реальному часі, поспілкуватися з засновниками, може допомогти населенню подолати бар’єр небажання відкривати власну справу

Прикладом є селище шахти «Матроська» в Луганській області, яке нещодавно приєднали до Лисичанська. Підприємство ліквідували ще в минулому десятилітті, а вслід за ним закрилися школа, дитсадок, лікарня й пошта. Тобто зникла вся соціальна інфраструктура, яка фінансувалася за кошти місцевого бюджету, що повністю залежав від податків з місцевої шахти. Зараз там працюють лише магазин та бібліотека. Жителі селища наголошували, що ліквідація проходила без урахування інтересів місцевого населення.

Загалом, за інформацією колишнього Міненерговугілля, починаючи з 2004 року в Україні вже було ліквідовано 68 державних гірничих підприємств, 19 державних шахт ліквідуються або перебувають у стадії підготовки до ліквідації. Наразі 29 із 33 державних шахт є нерентабельними і функціонують виключно завдяки щорічним багатомільярдним дотаціям із державного бюджету. Кількість працівників та працівниць, задіяних у галузі, скоротилася з майже 1 млн 1991 року до менш ніж 40 тисяч 2020 року.

— Які підприємницькі настрої у населення — як можна заохотити їх до підприємницької діяльності?

— За результатами опитування, мешканці демонструють низьку зацікавленість у відкритті власної справи, хоч і вважають це одним із рішень. Респонденти знають про підтримку для малого бізнесу, але ця можливість не дуже цікавить більшість опитаних, позаяк вони орієнтовані на роботу на підприємствах. З іншого боку, опитувані міста показують розвиток малого бізнесу у сферах торгівлі, надання послуг та громадського харчування. Однак ці підприємства неспроможні повноцінно задовольнити населення робочими місцями та гідною зарплатою.

Для заохочення до підприємницької діяльності завжди потрібен успішний приклад. Людям часто не вистачає конкретних локальних історій успіху та проєктів, які засвідчують, що це можливо. Розвиток пілотних підприємств, які можна побачити в реальному часі, поспілкуватися з засновниками, може допомогти населенню подолати бар’єр небажання відкривати власну справу.

— Які є перспективні галузі економіки, крім шахт, у цих містах — які в майбутньому можуть розвивати ці містечка?

— До пріоритетних напрямків розвитку економіки для місцевого населення за результатами дослідження належать: промисловість (виробництво тротуарної та інтер’єрної плитки, цегли); агросектор, ремонт сільгосптехніки, виробництво деталей для техніки; харчова промисловість (соки, кондитерські, хлібобулочні вироби); легка промисловість (вироблення посуду, швейне виробництво); ремонт сільгосптехніки чи переробка сміття.

Опитані демонструють готовність працювати в тих сферах, робота в яких гарантує гідний рівень життя: ІТ-технології, психологія, юриспруденція, служба в поліції. Також спостерігається зниження престижу професії шахтаря — вона вже не викликає зацікавлення у частини молодого населення. Проте в більшості міст не вистачає освітніх закладів або їх кількість не задовольняє потреб населення.

Під час справедливої трансформації регіону населення очікує на організацію оперативного перенавчання, перекваліфікації робітників — безоплатно і без якихось бюрократичних перешкод здобувати освіту в іншому населеному пункті чи регіоні. На думку респондентів, це допоможе послабити міграційні настрої й забезпечити гідне майбутнє тим, хто втратить роботу через закриття шахт.

— Наскільки поширені серед людей міграційні настрої?

— Цей ризик наші респонденти оцінюють як високий. Передусім, ідеться про міграцію до великих міст. Особливо це стосується молоді, позаяк багато хто в цій категорії населення розглядає можливість виїхати з міста, тож новина про закриття шахт лише посилює такий намір. Запобігти цьому можна завдяки створенню робочих місць, можливостей для самореалізації, конкурентним зарплатам, розвитку міст (інфраструктура, місця дозвілля, доступне житло та інші вигоди), забезпеченню участі молоді у процесах розвитку, тобто необхідно надати можливість реалізувати свої проєкти.