МЕНЮ

Яким має бути велорух «без гальм»

Інна ЛИХОВИД, «День»
4 січня, 2019 - 11:00
Доки Київ економить на велодоріжках, у світі адаптують міста для велосипедистів з інвалідністю

«У кого є велика красива фотка дорослої людини на триколісному або лежачому велосипеді? Ваша власна, яку ви можете подарувати Дептрансу Вашингтона?» - просила в соцмережі про допомогу Ірина БОНДАРЕНКО. Кілька років тому вона працювала в Асоціації велосипедистів Києва, зараз – у департаменті транспорту Вашингтона, що входить до складу органу виконавчої влади округу Колумбія. Серед обов’язків Ірини – зробити користування в місті велосипедом максимально комфортним.

Прохання про незвичайні світлини Ірина пояснила тим, що зараз керує програмою забезпечення велосипедами людей з певними фізичними особливостями. «Наприклад, мають ушкодження спини, не мають ноги чи руки. Ми думаємо про людей, які мають певні фізичні обмеження, але не проти покататися на велосипеді, - писала у «Фейсбуці» Ірина Бондаренко. – Такі велосипеди будуть стояти в парках. Колись у Німеччині неодноразово бачила людей на лежачих велосипедах. Необов’язково всі вони мали вади спини, але для тих, хто мав, це був би єдиний спосіб велопересування».

Українці, звісно, допомогли землячці упоратися із завданням. На фейсбук-сторінці Ірини з’явилося чимало світлин, де люди, які мають проблеми зі здоров’ям, пересуваються містом чи мандрують на велосипеді. Але всі фотографії зроблені за кордоном.  

«Фото зроблене у Німеччині, коли їхали маршрутом «ЄвроВело» у напрямку Дрездена, - описувала виставлений у соцмережі знімок Ірина ЯРОШЕНКО. – Хлопець без ніг, педалюючи руками, обганяв чоловіка на спецвелосипеді, в якого замість переднього колеса пристосований інвалідний візок. У візку їхала дружина (наша здогадка). Ця картина була найбільшим моїм приємним шоком у першій велоподорожі Європою».

НЕДОФІНАНСУВАЛИ, БО НЕ ВСТИГЛИ

Чи з’являться колись такі світлини, зроблені в Україні, а тим паче у столиці, котра повинна ставати рушієм змін? Попри надзвичайну активність Асоціації велосипедистів Києва, неймовірну кількість заходів, про які часто розповідає «День», просувати ідеї велорозвитку не завжди просто. От у бюджеті Києва наприкінці року чомусь зникли рядки про фінансування велосипедної інфраструктури.

У Київській міськраді передумали виділяти 200 тисяч гривень на будівництво велосипедної доріжки по Набережному шосе від Поштової площі до мосту імені Патона та 300 тисяч гривень на будівництво трьох маршрутів «Оболонь-Поділ-Центр», «Виноградар-Центр» та «Солом’янка-Центр». Також на 200 тисяч гривень зменшили видатки спеціального фонду бюджету, передбачені на веломаршрут «Житловий масив Троєщина – Європейська площа».

«Видатки урізали, бо місто не змогло вчасно оголосити тендери на проведення проектних робіт. Відповідно, кошти «згорають» наприкінці року, якщо їх не використати, - коментує Яна БРИК, координаторка АВК по Києву. – У бюджеті на 2019 рік ніби заклали кошти на проектування веломаршрутів, але втрачено багато часу. Якби технічні завдання до проектів виписали хоча б на початку вересня, то ще б встигли провести тендери та визначити переможців, які б уже готували проекти. А так знову прийде літо, а нам не буде що будувати. Бо розробка проекту – це немало часу. До кожного проекту треба вносити зміни. Як показав досвід, проектувальники не завжди враховують державні будівельні норми. Чому для нас так важливі ці три веломаршрути? Імовірно, їх фінансуватиме Європейський інвестиційний банк, тобто місто мало тільки підготувати проекти. Якби за їх втілення взявся банк, це інші умови будівництва, якість і контроль».

Тим часом у Київраді прийняли бюджет на 2019 рік. 700 тисяч гривень передбачено на проектування сімох веломаршрутів. Якщо з проектною документацією не зволікатимуть, як цього року, то будівництво доріжок може розпочатися наприкінці цього літа.

НАВІЩО МІСТ, ДО ЯКОГО НЕ ДОЇДЕШ?

Загалом велоактивісти негативно оцінюють 2018 рік у плані розвитку велосипедної інфраструктури в столиці. З того, що вийшло, - з’явилася велосмуга на кількасот метрів на вулиці Леонтовича. Побільшало смуг громадського транспорту, суміщених з велодоріжками. Також на Подолі вдалося запроектувати веломаршрути - наочно їх ще не можна побачити, готові лише документи.

Цікаво, що доки киянам бракує елементарних велодоріжок, місто лишає незмінним кошторис будівництва скандального мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка». Нагадаємо, це будівництво зачіпає історичну зону, яка охоплює парк «Володимирська гірка», колону Магдебурзького права та пам’ятник Володимиру Великому.

«Представники комунального підприємства «Київавтодор» були на міжнародному семінарі, який нещодавно проводили спільно з Міністерством інфраструктури щодо розвитку інфраструктурного сектору. Комунальники чули виступи спікерів із Данії та Швеції - що не треба вигадувати якісь інновації, треба братися за роботу знизу. Казали, навіщо нам міст, якщо нема, як до нього доїхати велосипедисту?» - додає Яна Брик.

АДАПТИВНІ ПРОЕКТИ З МАЙБУТНЬОГО

Ще в АВК нагадують, що влітку мер Києва Віталій Кличко затвердив велоконцепцію столиці. Це план інтеграції велосипедів у міську транспортну інфраструктуру. Але як його втілювати, якщо блокується навіть створення нових велодоріжок? А світ тим часом не стоїть на місці: багато міст впроваджують у себе програми адаптації простору під велосипед для абсолютно всіх категорій громадян. Ірина Бондаренко поділилась із «Днем» кількома такими історіями.

 Наприклад, у Портленді, (штат Орегон, США) адвокати із захисту прав людей з інвалідністю заявили, що місто дискримінує людей з проблемами мобільності. Місцева влада швидко відреагувала на такі закиди та запустила проект Adaptive Biketown. Люди з інвалідністю могли орендувати триколісні велосипеди та  спеціальні велосипеди-тандеми. Це коштувало по п’ять доларів за годину і по 12 доларів за три години. За час експерименту адаптовані велосипеди взяли на прокат 59 разів. Попри низькі показники, місто буде продовжувати пілот.

  У місті Берклі (штат Каліфорнія, США) працює Adaptive Cycling Center BORP (Адаптивний центр велоспорту). Він має найбільшу і найрізноманітнішу колекцію велосипедів для людей з особливими потребами. BORP пропонує навіть підготовку гонщиків і катання на тандемах для людей з порушеннями зору.

  Якщо для Києва це захмарні проекти, можна братися за щось простіше. Ірина Бондаренко розповіла, що до її обов’язків входить встановлення велопарковок у Вашингтоні. Громадяни пишуть відповідний запит, де у місті, на їхню думку, конче необхідна велопарковка - приміром, біля церкви чи офісу, а департамент транспорту планує, як це найкраще втілити. Біля київської мерії теж свого часу облаштували стоянку для велосипедів, яка зазвичай порожня. Якби чиновники їздили на роботу на двох колесах, може, швидше б зрозуміли потреби містян.