МЕНЮ

Як зберегти Китаїв

3 січня, 2019 - 14:13
Громадськість проти будь-якого будівництва на території унікальної пам’ятки

«Щось новеньке: забудовник вибудовує прозорий процес спілкування із зацікавленими сторонами та проводить обговорення задовго до виходу на майданчик? Не чули такого досі? А ми от спробуємо!» - так будівельна компанія SAGA Development запрошувала киян на презентацію результатів дослідження території Китаєва.

Нечасто забудовники запрошують киян обговорити проект майбутнього будівництва. Тож, безумовно, така подія - це плюс. Але важлива й якість дискусії, готовність вислухати громаду та подача тільки правдивої інформації, без «води» та маніпуляцій. У даному випадку компанія пропонувала обговорити проблематику та концепцію розвитку місцини. Обіцяли також дискусію у продовження теми. Але громада вимагала її ледь не на початку презентації, пояснюючи, що Китаїв – не те місце, де можна будувати черговий житловий масив.

МІСЦЕВІ ПЕРЛИНИ

Нагадаємо, на території Китаєва є залишки давньоруського городища, кургани, печери та печерний монастир Китаївська пустинь. До державного реєстру нерухомих пам’яток внесені городище та курганний могильник на вулиці Китаївська, 15. А ще тут багато озер, можливо, саме через занедбаність більш-менш зберіглась дика природа. Межує Китаїв з Національним природним парком «Голосіївський», тож територію можна вважати буферною зоною парку. Зрозуміло, що громада проти забудови цього унікального для Києва місця.

Яким бачать у майбутньому Китаїв, розповідали засновник архітектурної студії Architectural Prescription Григорій ЗОТОВ і керівник SAGA Development  Андрій ВАВРИШ. Компанія SAGA Development  спеціалізується на будівництві, має зо два десятки реалізованих у Києві та інших містах країни проектів. Її керівник із 2010 до 2015 року працював заступником директора департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. За ініціативи Андрія Вавриша було затверджено детальний план території півострова Рибальського, концепцію розвитку Подолу та річкового порту. У КМДА Вавриш відповідав за боротьбу з МАФами та наведення ладу з рекламою. Неофіційно його вважали посередником між будівельним бізнесом столиці та мерією.

200 СЛАЙДІВ ПРО ЩАСТЯ

Зважаючи на це, громада не вірила розповідям про розвиток і благоустрій території без тотальної забудови. Не вселив довіри громаді й автор дослідження, архітектор Григорій Зотов. По-перше, працює він в Амстердамі, можливо, мало знає про конфлікти киян із забудовниками. По-друге, свою розповідь почав з оповідей про те, що формує людське щастя, маючи на увазі місце та середовище, в якому людина живе.

Так, сучасна європейська архітектура та абсолютно інакша концепція міського простору ще не зрозуміла українцям. Можливо, якби у столиці не було стільки гарячих будівельних точок, то презентацію на 200 слайдів, як гарно можна забудувати Китаїв, громада сприйняла б інакше.

Присутній на зустрічі один із розробників генерального плану столиці Сергій ДЮЖЕВ зазначив, що Китаїв – невдалий вибір території для проведення експериментів щодо впровадження «передового європейського досвіду», а всі території, які зараз намагаються забудувати, входять у проектні кордони Національного природного парку «Голосіївський».

«КИТАЇВ ПЕРЕТВОРИТЬСЯ НА ВИПАЛЕНУ ПУСТЕЛЮ»

Андрій Вавриш запевнив, що висотної забудови не буде, максимум – дев’ять поверхів. Григорій Зотов додав, що крім житлових будинків (скільки їх – поки секрет), будуть дитсадки, амфітеатр, будинок для літніх людей, спортивна школа, дворівневі паркінги. Також пообіцяли, що вмовлять КМДА збудувати міст через залізничний переїзд, який місто обіцяє місцевим жителям ще з 1978 року.

«За свій рахунок обіцяють пішохідно-велосипедний міст через залізничний переїзд і Столичне шосе до Дніпра. Правда, я не зрозуміла, як вони це збираються зробити через природоохоронну зону, Голосіївський парк, - підбивавала підсумки почутого місцева мешканка Марина КОВАЛЕНКО. – Вони допоможуть НПП «Голосіївський» облагородити територію, вздовж Китаївських озер прокладуть доріжки з ліхтарями. Ми пробували це зробити років 20-25 тому, але нічого не вийшло».

Громадськість чекала конкретних цифр, то скільки ж квадратних метрів житла планується збудувати та на яку кількість осіб. Насамкінець архітектор тихо уточнив про план на 300 тисяч квадратних метрів житла. Це приблизно три тисячі квартир.

«Для тих, хто вважає, що з цією масовою забудовою до вас добереться цивілізація – відсутність сміття, каналізація, магазини, згадайте, що безкоштовний сир тільки у мишоловці, - каже Марина Коваленко. – І заодно уявіть собі плюс ще декілька тисяч людей і машин на ваших маленьких вуличках у лісі та на озерах. Після такого «щастя» Китаїв перетвориться на випалену пустелю».

НЕФОРМАЛЬНИЙ НАСТУП НА ПАМЯТКУ

Це не перший проект забудови Китаєва. «День» раніше розповідав, що у 2005 році Київрада уклала договір про оренду землі біля вулиці Китаївської з Київської овочевою фабрикою. Діє він до 2024 року. Призначення земель – будівництво та обслуговування будівель громадської забудови, аж ніяк не житлової. Наразі SAGA Development  підписала інвестиційний договір з Київською овочевою фабрикою.

«Ми відмовилися від ідеї висотного будівництва. Ми противники таких проектів. Хотіли б почути критику щодо збереження культурної спадщини та її розвитку, хотіли б стати спонсором появи музею під відкритим небом. Хочемо звернутися до Інституту археології НАН України та Міністерства культури, щоб провести археологічні дослідження на території Китаєва, перш ніж щось будувати», - розповідав громаді Андрій Вавриш.

Та присутній у залі археолог Максим Левада запевнив, що до Інституту археології ніхто з таким проханням не звертався. «Є законодавство щодо охорони пам’яток національного значення. Як ваша концепція відповідає цьому законодавству? - запитував археолог. – У столиці є єдина незабудована археологічна пам’ятка, це літописне місто з усіма складовими, укріплений дитинець, могильник. Київ готовий оголосити цю територію археологічним заповідником, а тут з’являєтесь ви зі своїм проектом».

Прокоментувати це ініціатори дискусії не змогли. Григорій Зотов зауважив, що археологічні дослідження взагалі не плануються. Здалося, що проектанти чогось недоказують. Так само розмови про будівництво мосту: то обіцяли збудувати його за свої кошти, то наголосили, що проситимуть про це міську владу.

Громада ще запитувала, який формат цієї зустрічі. Буває, що забудовник вважає це громадськими слуханнями, на підставі чого готує документи на погодження проекту забудови у КМДА та інших профільних органах. Зі слів Андрія Вавриша, це була неформальна презентація та спроба залучити до дискусії усі зацікавлені сторони. Що ж, громада показала, що готова бути активним учасником дискусії, тільки от її позиція, певно, не всім до смаку.

Інна ЛИХОВИД, «День»