Виклики 1 вересня

Як школи готуються до початку навчання і чому важлива комунікація з батьками?

Чим ближче 1 вересня, тим частіше батьки перепитують один одного: а що розповіли у вашій школі про нові формати навчання? Інформація різна. Одні знають, що школа, швидше за все, запровадить навчання у дві зміни. Інші чекають на     зустріч із директорами та класними керівниками, де й отримають відповіді на всі хвилюючі питання. Ще якась частина батьків та учнів у повному невіданні — ні діалогу адміністрації школи з батьками, ні новин на сайті, ні онлайн-зустрічей із вчителями немає.

У КОЖНОЇ ШКОЛИ СВІЙ СЦЕНАРІЙ НАВЧАННЯ

Так, багато чого заклади освіти і самі не знають, зокрема, в якій саме зоні буде їхнє місто чи село на момент старту  навчального процесу, бо від цього залежатиме формат навчання. Школи з «червоної» зони працюють тільки онлайн, у «помаранчевій», «жовтій» та «зеленій», як радить МОЗ, навчання буде відповідно до правил навчального процесу під час карантину. А прописати ці правила має адміністрація школи самостійно; МОН та МОЗ чи освітні департаменти можуть дати лише шаблони таких правил, заповнити їх кожен директор чи директорка мусять відповідно до особливостей навчального закладу, яким керує. І чим швидше це зробити, тим краще. Регіони, котрі вже впоралися із цим завданням, розповіли «Дню» про набутий досвід.

«Кожен заклад отримав доручення розробити тимчасовий порядок освітнього процесу на основі загальних, напрацьованих департаментом, рекомендацій, тобто ми запропонували рамкові положення, які можуть бути використані лише як шаблон. Чому? Тому що кожен заклад має свої особливості й за все, що в ньому відбувається, у тому числі за дотримання санепідрежиму, відповідає адміністрація, зокрема директор закладу. Розведення занять, час відкриття дверей у школі для мінімізації кількості дітей при вході, адаптивне харчування тощо — усе це зона відповідальності адміністрації закладу», — пояснює Оксана ЯЦЕНКО, директор департаменту освіти Вінницької міської ради. І додає, що наразі вже всі школи міста розробили свої тимчасові порядки освітнього процесу, які між собою називають сценаріями.

«Умовно вони поділяються на «зелений», «жовтий», «помаранчевий» і «червоний». «Зелений» — це звичайний режим із дотриманням протиепідемічних умов. «Жовтий» і «помаранчевий» передбачає змішану форму навчання, і вона найбільш вірогідна для нинішньої ситуації. Тобто уроки можуть бути скорочені до 25 хвилин і частина матеріалу подаватиметься дистанційно. «Помаранчевий» — це не тільки скорочені уроки, а й поділ класу та відвідування школи через день. Критичним буде «червоний» сценарій. Тоді навчання забороняються, і всі підуть на карантин», — додає Оксана Яценко.

«БАТЬКИ ОТРИМАЮТЬ УСІ РЕКОМЕНДАЦІЇ»

За її словами, при розробці типового порядку заклади враховували кількість учнів, площу закладу, навіть кількість входів та виходів, тому всі правила, так би мовити, індивідуальні. «Ухвалювали їх колегіально — радою педагогічного колективу, який, власне, і слідкуватиме за дотриманням цих правил під час освітнього процесу. За основу брали загальні рекомендації Кабміну, тимчасові рекомендації МОЗ, пропозиції головного санітарного лікаря щодо організації освітнього процесу та положення від департаменту, — продовжила чиновниця. — Але оскільки 19 серпня МОЗ оголосило про те, що буде змінювати організацію освітнього процесу, ми ще не знаємо, які будуть ці зміни, то інформувати батьків і дітей про новий порядок освітнього процесу не поспішаємо, щоб не вийшло так: сказали одне, а через тиждень інше. Рухаємося за порядком. На часі проведення серпневої онлайн-конференції, 28 серпня відбудеться практична частина, на якій ми презентуємо відеоролики. Їх спеціально відзняли для поінформування учасників освітнього процесу та комунальних підприємств, які надають послуги харчування, щоб кожен розумів, як він має поводитися у школі. Відеоролики будуть розіслані усім батькам, безпосередньо перед початком навчального року вони отримають усі рекомендації щодо того, як має бути організований навчальний процес, щоб це було безпечно і комфортно».

Школи ж, котрі очікують 1 вересня у бойовій готовності, мають у своєму арсеналі плани А, Б та В, і відкрито кажуть про це батькам через соціальні мережі та через шкільні сайти. Здається, у ситуації невизначеності це хороший і мудрий крок, щоб знизити градус напруги серед батьківської  спільноти.

ЗАХИСТ — СПІЛЬНИЙ КЛОПІТ

Якщо з навчальним процесом картинка хоч якось складається, то як бути із засобами індивідуального захисту — все ще питання. Так, відповідно до рекомендацій МОЗ у школах обов’язково має проводитися температурний скринінг для вчителів, необхідне використання антисептиків на вході, ретельне миття рук усіх учасників навчального процесу після кожного уроку. У регіонах з «помаранчевим» рівнем епідемічної небезпеки вчителям рекомендовано носити захисні щитки. Також МОЗ радить мінімізувати пересування учнів між кабінетами.

«За оновленими рекомендаціями МОЗ щодо навчального процесу в школах, дітям початкових класів не треба носити маски. Якщо в дитини виявили симптоми ГРВІ або коронавірусної хвороби, її слід відвести в окреме приміщення, надіти маску, повідомити батьків про симптоми, при потребі викликати «швидку» або мобільну бригаду, щоб провести тестування. Після цього дитина має перебувати або на самоізоляції, або в лікарні, якщо випадок середньої важкості», — заявляв раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Знову ж таки, маски, антисептики, кімнати для ізоляції — це все клопіт керівників навчальних закладів. Як зауважила Оксана Яценко, батьки зі свого боку також мусять подбати про засоби індивідуального захисту для своїх дітей, тобто забезпечити їх масками. І про це теж деякі директори шкіл просять батьків у своїх відкритих зверненнях. Коштів на все у школи просто не вистачить.

«На заклади освіти місто виділило кошти у розмірі 3,7 млн грн. За них придбали маски медичні разові, деззасоби для обробки рук, деззасоби для обробки поверхонь та підлоги, безконтактні термометри, рідке мило і паперові рушники, — розповідає на прикладі Вінниці пані Оксана. — Наразі комісії, до складу яких увійшли представники департаменту освіти, Держпродспоживслужби та ДСНС, перевірили всі школи і видали акти на готовність до навчального року. Тобто всі заклади міста підготовлені до проведення безпечного, як ми кажемо, в протиепідеміологічних умовах, освітнього процесу. Коли розпочнеться навчання, ми будемо моніторити потребу у протиепідемічних засобах, і відповідно плануємо на вересневу сесію Вінницької міської ради винести чергове питання про виділення коштів на наступні місяці. Тобто теоретично — 3,7 млн грн закривають місячну потребу закладів у засобах із дотримання протиепідеміологічних умов. Як буде практично, побачимо, коли освітній процес розпочнеться. Уже залежатиме від ситуації, яка покаже, за яким сценарієм будемо вчитися».

«ЖИВЕ СПІЛКУВАННЯ — ОСЬ СПРАВЖНЄ СВЯТО»

Натомість Ярослав КИРЛИК, директор Ужгородської ЗОШ №2 І—ІІІ ступенів, зауважує, що самостійно забезпечують заклад дезінфікувальними та захисними засобами. Так само, як і колеги в регіонах, розробляють схеми маршрутів, розміщення дітей у класі, принципи поведінки у коридорах, у їдальні задля виконання учнями карантинних заходів, адже безпека учасників освітнього процесу — понад усе, наголошує директор. Попри те, що свідомо школи навряд чи переходили б масово на онлайн-навчання, готуються і до цього формату.

«Учителі повною мірою опанували премудрості роботи зі стандартними програмами онлайн-конференцій типу ZOOM та іншими засобами, — додає пан Ярослав. — У нашому закладі з минулого року використовується електронний щоденник, а у цьому році ми підготувалися до застосування електронного журналу. Дистанційна форма подачі нового матеріалу та перевірка якості його засвоєння вже стали звичною справою для учнів та вчителів. Але все це — «пластмаса», контрфорс. Живе спілкування — ось справжнє свято, ось за чим усі дуже скучили!».

До речі, якими будуть урочистості 1 вересня — теж поки невідомо. І це теж стосується комунікації шкіл із батьківською спільнотою. Зрештою, навіщо заклади освіти отримали автономію, щоб чекати, як раніше, вказівок зверху?

«Управління освіти та освітні департаменти, напевно, краще комунікують з батьками, як це роблять деякі школи. Школи контактують з батьками на рівні зборів напередодні 1 вересня, — зазначає Олена БОНДАРЕНКО, співголова ГО «Батьки SOS». — Мені здається, ситуація для самих шкіл ускладнюється тим, що вони гадки не мають, що їх чекає. Це проблема чиновників, які от зараз дають їм нові рекомендації, як починати навчальний рік і як вчитися. Зараз це трошки запізно. Бо вчителям та адміністрації школи потрібно спланувати освітній процес, це величезна кількість дітей, уроків, це якось треба розводити в часі та просторі. Та оскільки школам не давали рамок, в яких їм будувати ці плани, оскільки в режимі форс-мажор живуть усі гілки влади, то зараз вирішується щось із сьогодні на вчора. Якихось перспектив довготривалого планування у принципі немає, і школи опинилися у ситуації, коли просто чекали вказівок. Бо ситуація нова для всіх. Комунікація досить тяжка, у багатьох випадках вона зводиться до того, що купіть щось для школи та дітей, бо нам нічого не дають. Проблема в тім, що школи ніхто не навчив брати на себе відповідальність, а автономія працює тільки на папері».

На щастя, є винятки з правила, коли керівники шкіл таки не бояться проявляти ініціативу та діють на випередження. Та їх поки меншість.