Вибір пам’яті

Наш часопис регулярно, на початку кожного 12-місячного циклу, аналізує найважливіші, знакові дати року, що настає, і відповідно ухвалює рішення, у фокусі якої саме події, ювілею видатної людини, переламної віхи історії розглядатиметься рік,  що настав (приміром, 2009 рік — рік Івана Мазепи, 2013-й — рік Володимира Мономаха, 2014-й — рік Тараса Шевченка, 2015-й — рік Ярослава Мудрого, 2017-й — рік революції 1917-й; 2018-й — рік Гетьманату Павла Скоропадського, 2019-й— 20-та річниця президентських виборів 1999 року...). Це не просто узвичаєна дань старій традиції. В такий спосіб  «День» прагне дійти до цілющих «артезіанських свердловин» минулого, «звірити годинники» з Пані Історією, вчитись на її достатньо жорстких уроках.

Цю традицію газета має намір продовжити і в новому 2020 році. Не завжди можна виділити одну-єдину системоутворюючу подію (або  лише одну найяскравішу особистість) для цілого року. 2020-й  обіцяє бути  достатньо багатим на історичне «наповнення», тому пропонуємо нашим читачам  досить докладний підбір   ювілеїв, фактів, подій та дат історії. Наше завдання — допомогти читацькій аудиторії «Дня» зробити осмислений «вибір пам’яті» — на основі точних, достовірних фактів.

Насамперед про подію міжнародного, всесвітнього значення — Рік Біблії, що його відзначає цілий християнський світ (а можливо,  й не лише він) у році, що настав. Біблія, або ж Святе Письмо — найвище духовне  джерело мудрості, науки й прозріння для католиків, православних, протестантів, усіх християнських конфесій на планеті Земля. Це  — Книга Книг, найбільш масово і часто перекладуваний твір людства. У вересні 2019-го в Музеї Біблії  у Вашингтоні відбулася зустріч високих представників християнських конфесій з понад 34 країн, підсумком якої стало оголошення 2020 року  «Всесвітнім роком Біблії». Цей задум  підтримав Папа Римський Франциск І. Вічні моральні істини, які важливі не лише для християн і, більше того, не лише для віруючих людей, істини, які треба доносити до мільярдів землян, —  це все  Біблія. Ця ініціатива проголошена вперше. Українці мають дуже багато підстав її підтримати, зважаючи на наш християнський цивілізаційний вибір та особливе місце Святого Письма в історії.

125 років від дня  народження Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного) в лютому цього року. Із закликом гідно відзначити цю дату виступила Львівська обласна рада, проте нам здається, що ювілей людини, вихідця із династії Габсбургів, яка задля незалежності України пожертвувала кар’єрою, добробутом, здоров’ям, зрештою, і самим  життям, виходить далеко за регіональні рамки. «День» завжди приділяв родині Габсбургів (і конкретно Василю Вишиваному) пильну увагу (зокрема, в книгах «Корона, або Спадщина Королівства Руського» та «AVE...»), розуміючи виняткову важливість відродження шляхетних традицій у суспільстві.

100 років розгрому більшовиків під Варшавою й «дива на Віслі» (серпень). Саме тоді  зазнали краху плани «світової пролетарської революції». Це — яскравий приклад спільних бойових перемог польського війська і  з’єднань УНР. Повною мірою можливості цієї перемоги, створені «Дивом на Віслі», були використані лише після падіння комунізму 1991 року.

400 років з дня відновлення православної ієрархії в Києві та  обрання митрополитом Іова Борецького. Це —  дуже важлива подія  нашої духовної історії, на жаль, недостатньо відома. І — тема наших дописів! Бо тоді утворився тісний союз козацького війська (гетьман Сагайдачний) та православного духовенства, що заклало підвалини нашої майбутньої державності.

Перед нами — ще далеко не всі дати й події, гідні відзначення. Не забуваймо про (список  неповний) 310 років Конституції Пилипа Орлика; 350 років від народження Самійла Величка; 125 років — Максима Рильського; 150 років — Леніна. Попереду — широчезне поле роботи для авторів та експертів.