Вірусна ширма

На що витрачаються кошти зі спеціального протиковідного фонду та які порушення в закупівлях знайшли експерти?

Коли «День» два місяці тому аналізував роботу так званого антиковідного фонду, інформацію довелося збирати по крупицях від представників департаментів охорони здоров’я в регіонах і з даних урядового порталу (детальніше в №122-123 від 3 — 4 липня ц. р.). На той час не було конкретних цифр, скільки ж коштів витрачено на закупівлі товарів та послуг, які мали б допомогти медичній системі долати епідемію.

Тоді ж прем’єрміністр Денис Шмигаль попросив усі міністерства, які отримують антиковідні кошти з фонду, готувати щомісяця відкритий звіт про здійснені витрати. Зараз повну фінансову картину про фонд публікує Міністерство фінансів України. Це позитивно та тривожно водночас. Добре, що один із центральних органів влади відкрито звітує про кожну гривню, адже фонд формувався шляхом урізання видатків бюджету на інші сфери — освіту, культуру, дороги та ін. Бентежить, що звідки кошти свого часу «смикнули», тепер на ті ж сфери уряд і роздає. При цьому йдеться про «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками». Тобто більшість витрат мали б стосуватися медичного сектору.

«НАЧИНКА» ФОНДУ

Проте із 66 млрд грн (загальний кошторис фонду) на будівництво і реконструкцію доріг державного значення закладено майже половину — 35 млрд грн (використано вже 7 млрд грн). На закупівлю обладнання для приймальних відділень опорних лікарень передбачено 5 млрд грн, на заходи соціальної підтримки — 9,5 млрд грн, на фінансову допомогу фонду соцстраху — майже 7 млрд грн. Серед статей витрат фонду значиться також державна підтримка сфери туризму, культури та креативних індустрій (1 млрд грн), на допомогу дітям підприємців ФОП — понад 1 млрд грн і на доплати зарплати медпрацівникам — майже 6 млрд грн.

Загалом за останніми даними Мінфіну, касові видатки станом на 28 серпня становлять 18, 9 млрд, тобто ці кошти вже освоєні, та це аж ніяк не вся сума антиковідного фонду. Так, на закупівлі для лабораторій МОЗ і закупівлі засобів індивідуального захисту витрачено всього 445,5 млн грн із передбачених трьох мільярдів. Зі 100 млн грн, наданих МОЗ на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень, не витрачено досі ні копійки. Так само у зведеній таблиці Мінфіну про витрати за рахунок фонду стоять нулі навпроти закупівель обкладання для приймальних відділень опорних лікарень, так само не витрачено нічого із запланованих 1,7 млрд грн на будівництво таких приймальнь.

Зате доплати військовослужбовцям, поліцейським майже використані — 2,3 із передбачених 2,5 млрд грн. Із фонду не пішло ні гривні на обіцяні надбавки медикам — можливо, їх сплачують місцеві органи самоврядування, але в антиковідфонді закладено на це також чимало — майже 6 млрд грн.

У цьому ж фонді опинилися чомусь видатки на сферу приватизації держмайна, а також на сферу фізкультури і спорту. Щоправда, теж поки нічого не витрачено із запланованих 48 та 475 млн грн відповідно.

ДОРОГИ ЗБІДНИЛИ ОСВІТУ

Тож кошти фонду, який повинен працювати на швидкі й важливі закупівлі, зараз розпорошені між іншими сферами, які далекі від медицини. Нагадаємо, із цього ж фонду уряд вирішив повертати абітурієнтам кошти за пробне ЗНО, яке в останній момент скасували через карантин (це 52 млн грн). До речі, із освітньої сфери до фонду після секвестру бюджету потрапило майже 5 млрд грн. А тепер освітяни нарікають, що бракує коштів на організацію навчання за умов пандемії.

Днями освітній омбудсмен Сергій ГОРБАЧОВ заявляв, що надіслав прем’єрміністрові листа «з пропозицією негайно винести на розгляд уряду питання про надання системі освіти цільової субвенції із державного бюджету для подолання негативних наслідків впливу пандемії COVID-19 на безпеку та якість освіти в Україні». Освітній омбудсмен зауважив, що для реалізації багатьох заходів потрібні додаткові кошти, зокрема «необхідні фінанси на оплату додаткової роботи педагогів за умов, коли пропонується зменшити кількість здобувачів освіти в навчальних класах (групах), поділивши їх на підгрупи для забезпечення санітарної дистанції, на підвищення якості інтернет-покриття.., для закупівлі достатньої кількості мийних, дезінфікуючих і захисних засобів, для підвищення кваліфікації педагогів тощо». Наразі таке фінансування взяли на себе місцеві органи влади, але наскільки вистачить їхніх ресурсів?

Інше питання — чому за кошти антивірусного фонду урядовці не передбачили закупівлю тестів? Зараз чимало українців роблять їх у приватних лабораторіях. І часто не через довіру-недовіру до державної медицини, а через відсутність реактивів у лікарнях. Тому на запитання: де ж гроші із ковідфонду, часто користувачі соцмереж відповідають: «закатали в асфальт». Бо насправді левову частину грошей із антивірусного фонду передбачено на будівництво доріг.

«У принципі, цим держава визнала, що карантин буде до кінця року. Бо видатки на дорогу передбачені до кінця грудня, — іронізує Віктор МАЗЯРЧУК, радник Голови Рахункової палати, коментуючи дискусію, організовану ДП «Прозорро» щодо роботи фонду та ефективності закупівель. — У квітні ми з волонтерами зробили дашборд, на якому щоденно розмішується інформація про всі платежі, які можуть стосуватися видатків на боротьбу з ковідом. Наразі в системі представлено 126 тисяч платежів. ТОП-платники — це Мінекономіки, НСЗУ, МВС. Найбільші видатки із резервного фонду ішли на МВС — це закупівля у перші три місяці карантину на суму 138 млн грн засобів індивідуального захисту».

КУПУЮТЬ ПРОДУКТИ І... МЕБЛІ

Тетяна РУДЕНКО, адвокат, незалежний експерт з моніторингу медичних закупівель Тtransparency International, нагадала, що 17 березня антиковідні закупівлі були виведені із переліку публічних. Порядок проведення закупівель та перелік товарів, робіт та послуг було затверджено в окремому порядку Кабміну, який згодом змінювали через складність процедури. Загалом закупівлі, пов’язані з коронавірусом, мають проходити за тими ж принципами, що й публічні закупівлі: конкуренція, прозорість, чесний вибір переможця тощо, вони так само публікуються на сайті Prozorro з додатковою позначкою COVID-19.

Як зауважує пані Тетяна, закупівлі в лікарнях мали би проводити уповноважені особи, але насправді цим займаються тендерні комітети. Втім, це не найгірше порушення. Частина закупівель проводиться без публікації звітів та договорів з усіма додатками. За словами Тетяни Руденко, часто за ковідні кошти лікарні закуповують продукти харчування, меблі, вікна, двері, бензин, побутову техніку, товари та ліки, яких немає в урядовому переліку.

«Загалом, аналізуючи дані закупівель, можна побачити дивні речі: Івано-Франківщина отримує чомусь найбільші видатки з усіх областей, хоча кількість хворих там не найбільша у країні. Це дає можливість робити внутрішні оцінки й виявити ризикові сфери, — продовжує Віктор Мазярчук. — За кошти однієї бюджетної програми різними інституціями, приміром, закуповуються респіратори другого і третього ступенів захисту. Ціни досить різні — за 26 грн, бо закупили велику кількість (ДП «Медичні закупівлі»), або аж за 335 грн. Цю закупівлю просто скасували. Але є багато дивних закупівель, коли сума за один респіратор третього ступеня захисту сягає 150 грн, а другого ступеня захисту — 160 грн».

НЕДОСКОНАЛИЙ МОНІТОРИНГ І КОНТРОЛЬ

Рахункова палата щоденно моніторить видатки, які здійснюються за всіма бюджетними програмами із ковідного фонду. Так само ці відомості збирає й аналізує Державна аудиторська служба. Але далі аналізу справа не рухається.

Голова аудитслужби Геннадій ПЛІС під час онлайн-зустрічі з колегами та експертами пояснював, що наразі його співробітники не ходять з перевірками до установ, які проводять коронавірусні закупівлі: «Вийти на кінцевий етап закупівлі — означає вийти на джерело конкретної небезпеки, іноді нас не пускають у центри, де виявлено ковід, через безпосередню загрозу зараження. Чи є у мене моральне право направляти людей на перевірку подібних об’єктів? Буває, що наші люди мають позитивні тести, і чи доцільно їх відправляти туди? Реальна перевірка може бути шляхом ревізії — це швидше, аніж аудит, на 90 днів. Але ревізію можна робити один раз. Тож наскільки доцільно зараз виходити на об’єкт, який використав лише 10% коштів і який потім ми не зможемо перевірити? Тому поки ми займаємося стратегічним моніторингом — накопичуємо інформацію. Ревізії робимо у тих, хто має значний відсоток освоєння коштів».

Зараз можна робити вже певні прогнози і проводити закупівлі більш централізовано, — вважає Василь ЗАДВОРНИЙ, директор ДП «Прозорро». — Потрібно також удосконалювати механізм закупівель, бо насправді є велика кількість сумнівних речей через ті інструменти, в яких була необхідність на початку пандемії, коли закупівлі мали відбуватися упродовж одного дня. Бо навіть затримка на 48 годин викликала страшенне обурення замовників. Потрібно підвищувати ефективність роботи аудиторів щодо повернення грошей. Бо варто ж контролювати не лише те, скільки надано коштів, а й фінальну ціну, скільки витрачено

Експерти не схвалюють такого підходу аудиторів і радять переглядати нормативну базу щодо роботи аудиторської служби. А уряду рекомендують поліпшувати процедуру антивірусних закупівель.

«Зараз можна робити вже певні прогнози і проводити закупівлі більш централізовано, — вважає Василь ЗАДВОРНИЙ, директор ДП «Прозорро». — Потрібно також удосконалювати механізм закупівель, бо насправді є велика кількість сумнівних речей через ті інструменти, в яких була необхідність на початку пандемії, коли закупівлі мали відбуватися упродовж одного дня. Бо навіть затримка на 48 годин викликала страшенне обурення замовників. Потрібно підвищувати ефективність роботи аудиторів щодо повернення грошей. Бо варто ж контролювати не лише те, скільки надано коштів, а й фінальну ціну, скільки витрачено».

Звісно, вчити урядовців — невдячна справа. Але маючи у своєму розпорядженні величезні кошти, які мали б іти на підтримку медичної сфери, буде дивно розводити руками в разі форс-мажорів. До речі, за словами заступниці міністра охорони здоров’я Світлани Шаталової, лікарні першої хвилі забезпечені ЗІЗ на два-три місяці. Чи веде мову зараз МОЗ про поновлення закупівель засобів захисту, апаратів ШВЛ чи масове тестування українців? Ні.

Разом з тим Франція пропонує своїм громадянам безоплатне тестування на коронавірус. Так, у Страсбурзі можна без грошей і без направлення лікаря здати тест під час так званого вечірнього або нічного тестування.