Відкриті двері до матерій

Минулого року вчені Оксфордського університету здивували прогнозом: майже половину робочих місць у США займуть комп’ютери вже у найближчі 10—20 років. За даними експертів, до 2030 року можуть зникнути або суттєво змінитися аж 53 професії. Серед них і популярні нині на українському ринку праці бухгалтер, нотаріус, юрист-консультант, копірайтер, коректор, журналіст та перекладач. Проте, ці напрями досі отримують величезну кількість заяв від вступників, в тому числі й за результатами цьогорічної вступної кампанії. Також у цих спеціальностях частіше, ніж у інших, намагаються реалізуватися жінки.

Для того, щоб допомогти дівчатам ще зі школи вливатися у більш затребувані технічні та природничі напрямки, активісти Центру розвитку корпоративної та соціальної відповідальності запустили ініціативу «Дівчата STEM». Ця абревіатура означає сукупність спеціальностей, які нині вважають «чоловічими», — наука, техніка, інженерія та математика. Загалом, проект спрямований на подолання гендерних стереотипів у виборі професії та підвищення віри дівчат у власні можливості побудувати STEM-кар’єру в Україні. Нині до ініціативи «Дівчата STEM» долучилися вже близько 20 000 учасниць.

Про переваги роботи в цих галузях для жінок та перешкоди на їхньому шляху ми поспілкувалися з керівницею Центру розвитку корпоративної та соціальної відповідальності та засновницею ініціативи «Дівчата STEM» Мариною САПРИКІНОЮ.

СТІНА СТЕРЕОТИПІВ

— Пані Марино, чому серед розмаїття можливостей школярки не часто обирають STEM?

—  Головна проблема — це стереотипи, які є у суспільстві. Вони походять із кількох джерел. Перше — це вчителі. Вони своєю поведінкою чи висловлюваннями впливають на вибір дітей. У нас є своєрідних поділ: математика — це для хлопців, а гуманітарні науки — це для дівчат. Протягом останніх двох років ми проводимо багато хакатонів, спілкуємося з дівчатами. Є історії коли студентці в університеті не хочуть ставити найвищий бал з фізики. При цьому вона дуже добре вчиться, але викладач її запевняє, що ніколи не поставить високу оцінку дівчині. Такі ж історії трапляються і зі школярками.

Також ми помітили, що уроки в школі часто не враховують гендерні аспекти. Минулого року ми розпочали конкурс STEM-уроків спільно з нашим партнером — Фондом ООН у галузі народонаселення. Будь-який вчитель школи міг подати свою розробку. Ми отримали 325 заявок. Але вдумайтеся: в усіх цих уроках головними персонажами були хлопці. Відповідно, дівчатам пропонувалася модель, у якій фізика — це справа виключно для хлопців. І це буде впливати на їх вибір професії. Згодом усіх, хто пройшов до другого етапу, ми попросили переглянути свій урок і додати те, що ми називаємо гендерною чутливістю.

Друге джерело стереотипів — це батьки. Коли дитина починає щось осмислювати і думати про свою кар’єру, то знову ж чує думку, що гуманітарні науки — це саме те, чим мають займатися дівчата. І третій — психологічний аспект. У дівчат дещо більше невпевненості в собі. Вони постійно сумніваються, чи вийде у них розв’язати те чи інше завдання. Хоча до 10—11 років і дівчата і хлопці зацікавлені в STEM однаково. Потім, у 12—13 років, коли дівчата починають прислухатися до думки інших,  формуються стереотипи. До того ж у дітей в цьому віці змінюються інтереси. Проходить два-три роки, і хлопці знову повертаються до STEM, а ось  дівчата — вже ні, якщо їхній зв’язок з цими дисциплінами втрачений.

— Як можливо побороти ці стереотипи?

— Ми працюємо з трьома стейкхолдерами, яких я зазначила вище. Із вчителями ми проводимо багато хакатонів. Під час них вже навчили близько 150 педагогів, які нині самі працюють з дівчатами та залучають їх до STEM.  Під час хакатонів, до слова, учасники розробляють свої рішення для залучення дівчат в STEM. Одним з нещодавніх рішень було помістити портрети видатних жінок — фізикинь, хімікинь, — в аудиторіях. Адже згадайте нашу школу: ми заходимо до класу, а там чоловічі портрети. Це демотивує дівчат.

Ще один результат хакатонів — це гендерно чутливий аудит STEM-уроків. Ми навіть пропілотували цей проект у деяких школах Шевченківського району Києва. Другий аспект — це робота з самими дівчатами. Їм потрібно показувати, що STEM — це класно. З ними потрібно співпрацювати. Під час першого року нашої роботи, ще у 2016-му, ми проводили коуч, в якому говорили про самовпевненість. Дівчата повинні вірити у свої сили. Третя ключова аудиторія — це батьки. З ними працювати найскладніше. Зараз ми розробляємо можливі моделі їх залучення через школи, через спілкування вчителів та батьків.

STEM — ЦЕ МОДНО

— А які переваги STEM-професій для дівчат?

— Головне, що ми намагаємося донести, — світ змінюється, багатьох професій, яким навчали раніше, скоро може не бути. Майбутнє за STEM., так чи інакше усі професії будуть з ним пов’язані. Коли дівчата ідуть у STEM, це означає, що у них буде престижна професія, крута кар’єра, і вони будуть отримувати гідну заробітну плату. Це ті меседжі, які ми сьогодні готуємо і для дівчат, і для батьків. Ми хочемо показати що STEM — це круто, модно, що сьогодні ми — окрема спільнота, яка завжди підтримає.

— Ви працюєте вже більше трьох років, нині проводите багато семінарів та хакатонів, маєте розширену мережу співпраці з закладами освіти, а з чого починався проект «Дівчата STEM»?

— Коли ми розпочинали у 2016  році, це була менторська програма. Так працюють з дівчатами і за кордоном. Це своєрідні рольові моделі. Ми показуємо, що дівчина може досягти успіхів у професії та обираємо 20 надихаючих жінок STEM, які менторять учасниць проекту. Проект охоплює учасниць віком від 14 до 24 років. Дівчата подають заявки і потім фахівчині обирають собі підопічних. Протягом трьох місяців жінки менторять обраних дівчат, і завдяки цьому учасниці програми започатковують стартапи, видають нові ідеї. Це хороший професійний розвиток. Досить складно було об’єднати жінок, які досягли певних вершин у STEM-галузях, але сьогодні вони залишаються з нашим проектом, є своєрідними амбасадорками допомоги та підтримки дівчат у STEM.

— Які результати проекту за останні роки?

— Це довготривала інвестиція, і я впевнена, що основні результати ще попереду. Коли ми розпочинали, ми були першопрохідцями. Робити щось першим завжди важко, але те, наскільки сьогодні цей рух розрісся, просто вражає. Уявіть, у нас була просто ініціатива у Києві. Цього року ми відкрили реєстрацію на філії і за два тижні отримали 49 заявок — це круто і це показник результату. Адже ці філії працюватимуть зі школярками та студентками, і це дозволить охопити ще більше учасниць. Але ми не зупиняємося, нам зараз потрібно зробити все, щоб і наступного року у нас була черга з охочих сформувати ці філії, а наш рух лише розростався.

ДОМАЛЮВАТИ ЖІНКУ

— Оскільки в Україні раніше не було моделі залучення жінок до напрямків STEM, я так розумію, менторська програма — не єдиний зразок міжнародного досвіду, який ви застосовували у роботі?

— Так, насправді, проблема низького інтересу жінок до STEM не суто українська, а глобальна тенденція. Сьогодні у світі працюють в STEM лише 23% жінок. Більше того, у Великобританії та Нідерландах жінок у STEM ще менше. Але сьогодні, завдяки тому, що про цю проблему говорять, що це є пріоритетом для Європейської комісії, дівчат стає все більше, вони хочуть об’єднуватися.

Коли ми були в Нідерландах, то побачили цікаву ідею. Вона полягає у тому, що школярі малюють професії STEM і потім знайомляться з жінками цих спеціальностей. Це експеримент, спрямований на розвіювання стереотипів. Нам він настільки сподобався, що ми вирішили його повторити. Ми спонтанно обрали школу у Шевченківському районі, отримали дозволи, прийшли до одного з третіх класів та попросили дітей намалювати представників таких професій: аеророзвідника, вірусолога, реаніматолога та рятувальника. Примітно, що всі діти намалювали чоловіків. А ми в свою чергу познайомили їх з представницями цих професій. Це мало ефект, одна дівчинка навіть сказала, мовляв, їй говорили, що жінки не можуть бути рятувальницями. Але вона побачила, що це можливо. Тоді ми вирішили провести цей експеримент у інших школах та інших регіонах. 900 дітей намалювали ті ж професії. І лише 13—15 відсотків намалювали жінок. Як бачимо, стереотип був досить сильним.

Ще один хороший досвід, який ми побачили у Нідерландах, — це день дівчат STEM. Коли університети та компанії відкривають свої двері для дівчат та знайомлять їх зі своєю роботою. Минулого року ми вже втілили схожий проект, а цьогоріч 8 жовтня ми плануємо зробити національний день дівчат у STEM. Сподіваємося, до проекту долучиться якомога більше компаній. 

— Нині триває вступна кампанія. Цьогоріч вона здивувала експертів надзвичайно низьким інтересом до STEM-спеціальностей як від дівчат, так і від хлопців. Якщо на право наразі подали більше 50 000 заяв, то на ту ж хімію лише 1509. Як ви вважаєте, з чим пов’язана така разюча різниця?

— Варто розуміти, що залучення до цих дисциплін розпочинається не на рівні вступної кампанії чи ЗНО, а значно раніше. За кордоном це стартує ще у дитсадку. Далі вже залучення до наук залежить від рівня їх викладання у школі. Коли дитині цікаво у школі, їй буде цікаво  продовжити навчання. Саме тому ми ввели конкурс на кращий STEM-урок. Ми хочемо показати вчителям, як можна цікаво підходити до викладання STEM. Для дитини головне — побачити, які практичні речі, вона може зробити.

Один з результатів нашого нещодавнього хакатону у Маріуполі — проект «STEM на кожен день». Це позакласний гурток для дівчат, де вони можуть робити те, що їм цікаво. Наприклад, розбирати, з чого складається помада, робити органічну помаду самим, розбирати, з чого складається морозиво. Тому, мені здається, важливо підняти рівень викладання STEM, і я сподіваюся, це вплине на те, що більше дітей отримуватимуть високі бали ЗНО та вступатимуть на STEM- спеціальності.