МЕНЮ

Уроки Шухевича

Оксана ВОЙТКО, «День»
30 червня, 2020 - 20:05
30 червня виповнилося 113 років з дня народження Романа Шухевича (1907—1950)

«Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту», — так писав про головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича ідеолог Організації українських націоналістів Петро ДУЖИЙ. 

Здається, обрати для себе інший життєвий сценарій у Романа ШУХЕВИЧА не було бажання і... вибору. Адже український рід Шухевичів належав до тих галицьких священницьких родів, які впродовж XIX століття сприяли українському національному відродженню. Ба більше, з цього роду вийшла когорта політичних, культурно-громадських та військових діячів, що формували модерну українську націю та боролися за її державність.

«Унікальність постаті Романа Шухевича полягає в тому, що він зміг об’єднати різні зусилля українського підпілля, руху опору Другої світової війни, що існував по всій території України, і створити Українську повстанську армію, завдяки якій український народ може сказати, що ми є частиною світової боротьби проти тоталітарних режимів як гітлерівської Німеччини, так і сталінського Радянського Союзу», — зазначає кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, радіоведучий Олександр АЛФЬОРОВ.

За його словами, Роман Шухевич подав приклад того, що навіть на вдруге окупованій Україні діяла повстанська армія, і він, як командир, не полишив її за повернення радянських військ на територію України. А це підтверджує те, що насправді УПА була природним організаційним рухом, який діяв не виключно проти Німеччини або інших країн, а діяв фактично за звільнення України та проголошення її незалежності.

Які уроки провідника ОУН сьогодні має засвоїти Україна, влада та кожен громадянин?

«Постать Романа Шухевича навчає нас, що людина, яка мала абсолютно всі привілеї свого походження (бо народився він у відомій галицькій родині та мав свій бізнес), але вона за покликом серця бачила, що Україна перебуває в окупованій ситуації, в кризі, бездержавності, і здатна була кинути все для того, щоб піти на захист своєї держави. Понад 5 років минулого з того часу, як радянські війська черговий раз зайшли на територію України. Після завершення Другої світової війни Роман Шухевич і надалі продовжує боротьбу за незалежність України. І саме в його діяльності вбачається ця умовна естафета, яку передали УПА, українське підпілля з 1950-х років українцям, яких ми тепер називаємо шістдесятниками, і до незалежності України в 1991 році... Можна сказати, що добровольці 2014 року теж багато в чому брали приклад в Шухевича, який вийшов і став на боротьбу за Україну. Окрім цього, Роман Шухевич подає приклад незламності духу і того, що не можна здаватися», — вважає історик Олександр Алфьоров.

Додамо, що вчора, 30 червня, у Києві історик провів лекцію «Перший серед рівних» до річниці від дня народження Романа Шухевича. Зауважимо, що «День» теж постійно живить історичне тло своїми матеріали, щоб суспільство вчилося засвоювати уроки історії.

ДОВІДКА            «Дня»

30 червня 1907 року народився Роман Шухевич «Тарас Чупринка» — генерал-хорунжий, Головний командир УПА (1943—1950)

Служив у польському війську. Після заснування ОУН був крайовим бойовим референтом, під його керівництвом здійснено експропріаційні акти в польських банківсько-поштових установах та замахи на урядовців.

1937-го створив рекламну фірму «Фама», яка була легальним прикриттям інформаційної діяльності ОУН та заробляла для цього гроші.

У 1941-му став командиром батальйону «Нахтігаль». Українські старшини батальйону брали участь у проголошенні відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941-го.

Під керівництвом Романа Шухевича ОУН реалізувала важливі політичні рішення. У серпні 1943 року було проведено 3-й Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято розгорнуту програму організації, що була по суті програмою національно-визвольного руху. У листопаді за участі Шухевича було проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, який мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР.

У липні 1944 року створено своєрідний підпільний парламент — Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил. Шухевич вважав, що єдність українського визвольного руху є запорукою успіху.

Роман Шухевич розбудовував УПА за зразком регулярних армій: створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, система звань та посад, власна нагородна система.

Джерело: Український інститут національної пам’яті