Три причини зміни клімату

Екологи поцікавилися думками українців про останні природні катаклізми

Транспорт, розорювання земель та антропогенні фактори – саме ці чинники, на думку українців, найбільше впливають на зміни клімату. Думкою наших громадян про причини та наслідки кліматичних змін поцікавилась Українська кліматична мережа, котра проводила всеукраїнське опитування про вплив зміни клімату на життя та здоров’я жителів громад. Нещодавно організатори дослідження представили його попередні результати (повний звіт буде оприлюднено у лютому 2021 року).

Опитування проводилося в онлайн та офлайн-форматі, участь у ньому взяли мешканці Києва та області, а ще жителі Рівненської, Полтавської, Івано-Франківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Кожен з учасників дослідження відповідав на питання анкети – усно чи письмово. Перший блок питань стосувався уточнення, коли ж кожен із респондентів почав помічати прояви зміни клімату.

«44% українців почали це помічати в останні 3-5 років, при тому 22% зауважили, що це відбувається протягом 10-20 років. Прояви зміни клімату відчувають на собі жителі усіх регіонів країни. Найбільше говорили про вплив змін клімату жителі південних та східних областей, що зміна клімату впливає на них понад 10-20 років, - озвучила проміжні результати дослідження Тетяна ЖАВЖАРОВА, керівниця ГО «Екосенс». – Наступна частина була присвячена з’ясуванню причин. 15% респондентів упевнені, що зміна клімату – це процес природній, а 85% - що це відбувається через антропогенні фактори. Найбільше обвинувачують у змінах клімату саме викиди об’єктів промисловості. Половина українців знають про шкідливість для зміни клімату розорювання земель та зменшення площ лісів. Українці також говорять про те, що вплив на довкілля несе транспорт (про це зазначають 37% респондентів). Тобто транспорт, антропогенна діяльність та розорювання земель – це три основні причини зміни клімату, на думку українців».

«Менш важливі причини – це сміттєзвалища, спалювання викопного палива, яке, на думку вчених, є головним фактором зміни клімату, українці про це не надто обізнані, у середньому про це говорить третина опитаних, - продовжила Тетяна Жавжарова. – Можливо, на це треба звернути увагу при проведенні інформаційної кампанії щодо вироблення політик адаптації до змін клімату. Не знають українці про суттєвий вплив тваринництва на зміни клімату. Багато хто вважає, що це не впливає на довкілля, хоча це твердження є помилковим».

Наслідки змін клімату відчувають практично усі українці. Хтось відзначає зростання кількості захворювань, від алергії до серцево-судинних хвороб, хтось нарікає на спеку, задуху та посуху, а ще на зменшення кількості питної води, висихання річок, озер і джерел. «Ми всі усвідомлюємо, що проблема зміни клімату впливає і на кожну окрему громаду, і на кожного окремого жителя, тож частина питань дослідження була присвячена тому, як зміни клімату через наслідки впливають на бюджет громадян та їхнє матеріальне становище. За загальними даними помітно, що респонденти більше витрачають на оплату комунальних послуг. Говорили про ускладнення умов для землеробства та тваринництва. Відбувається зниження врожайності, збільшуються витрати на медичні послуги та ліки. Багато хто говорив, що різні епідемії та пандемії пов’язані з тим, в якому екологічному стані наші міста», - ділиться іншими висновками дослідження Марина ЦИГРИК, виконавча директорка ГО «Еколтава».

Тож із плюсів опитування – розуміння кліматичних проблем українцями. На жаль, не всі готові вживати на власному прикладі конкретні заходи для того, щоб протидіяти чи призупинити зміни клімату. За даними опитування, тільки 47% респондентів сортує сміття, 46% садить дерева, 35% береже енергію і третина користується виключно екологічним транспортом.

Загалом у частини громадян нема чіткого розуміння, а що має робити для протидії змінам клімату місцева влада та держава. Приміром, 33% опитаних вважає, що саме держава повинна вести ефективний контроль за викидами парникових газів підприємствами, 48% опитаних вважає, що держава повинна збільшити відповідальність за порушення норм викидів, ще більше, ніж половина вважає, що держава повинна ефективно управляти лісами. Як пояснюють екологи, для вирішення деяких проблем потрібні зміни до законодавства або ж нові методики та нові рекомендації від профільних державних інституцій, зокрема, щодо ефективного управління лісами. Зараз ідеться не просто про збереження існуючих лісових насаджень, а про їхню адаптацію до змін клімату. Таких методик та практик в Україні ще немає.

«Загалом адаптація до зміни клімату – цей той напрям, який сьогодні в Україні недостатньо досліджений, а з іншого боку – немає достатньої кількості розроблених рішень, рекомендацій, практичних прикладів, які б дозволили українським містам краще адаптуватися до змін клімату, - зауважує Оксана АЛІЄВА, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна. –  Другий напрямок, який трохи провальний, це напрям на місцевому рівні. Те, що відбувається в Україні та стосується кліматичних політик, здебільшого робиться на державному рівні, а локальний рівень втрачається. А результати досліджень, які проводились у конкретних регіонах, можна було б використати якраз для напрацювання політик саме в цих областях. Бо адаптація до змін клімату залежить від умов регіону, для якого треба ці політики впроваджувати».