МЕНЮ

Шулявська «епопея»

Інна ЛИХОВИД, «День»
8 січня, 2020 - 19:26
За 1 мільярд гривень Київ отримав звичайний новий міст замість повноцінної розв’язки

Міський голова Віталій Кличко перед новорічними святами зробив киянам нібито святковий подарунок. Нарешті було відновлено рух Шулявським мостом. На це місто витратило понад один мільярд гривень. Однак досі споруда не пройшла необхідних випробувань на навантаження, тож ніхто не дає гарантій на безпечне користування «сирим» шляхопроводом. Добудувати розв’язку мер пообіцяв до літа 2020 року, а це означає, що і так захмарний кошторис проєкту зросте іще. Тож чи є привід для радості, з якою Віталій Кличко в костюмі Санти урочисто відкривав рух мостом?

СУПЕРЕЧКИ ЧЕРЕЗ ПРОЄКТИ

Історія відновлення Шулявського шляхопроводу від самого початку супроводжувалася скандалами та протиріччями. Нагадаємо, в лютому 2017 року міст визнали аварійним, частина споруди впала просто додолу. Міська влада мусила реагувати на кричущий інцидент, хоча про терміновий ремонт Шулявської розв’язки експертна спільнота говорила досить давно. Оскільки міст почав розсипатися буквально на очах, киянам пообіцяли не просто укріпити існуючу споруду, а збудувати абсолютно нову транспортну розв’язку. Зі старого мосту не передбачався з’їзд до центру міста з боку Дорогожичів або від напрямку центру до Севастопольської площі тощо. Водії мусили маневрувати сусідніми вулицями-супутниками, щоби виїхати з мосту в потрібному напрямку. Тож місто обіцяло одним махом усунути дві проблеми — реконструювати сам міст та забезпечити хорошу інфраструктуру.

Питання, за яким же проєктом це будувати, стало початком скандалів довкола Шулявського мосту. Департамент архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації погодив проєкт будівництва розв’язки в формі неповного чотирилисника. Для цього планувалося знести частину цеху заводу «Більшовик», а перед тим отримати погодження від Фонду державного майна. Будівництво такої розв’язки означало повне перекриття руху мостом, що й було зроблено з минулої весни до кінця року.

Інший варіант — так звана розв’язка Віктора Петрука, експерта-транспортника, який підготував проєкт трирівневої розв’язки ще кілька років тому і неодноразово показував його міським чиновникам. За планом Петрука перекривати рух із вулиці Вадима Гетьмана до станції метро «Почайна» і навпаки не довелося б. Зносити цех заводу теж не треба. А кількаярусна розв’язка відкрила б нові напрямки руху в районі Шулявки, яких досі нема, та й новий міст нічого подібного не передбачає. Цей варіант місто відкинуло. Не врахували навіть ціновий чинник. Спочатку вартість неповного чотирилисника оцінювали в 400 мільйонів гривень, станом на сьогодні кошторис збільшився до мільярда. Варіант Петрука обійшовся б місту в 700 мільйонів гривень.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ДИВНІ ВИПРОБУВАННЯ

Сьогодні експерту закидають, що він і далі критикує зроблену мером колосальну роботу на Шулявці, бо той так і не вибрав його проєкт. Навіть якщо не зважати на особисті амбіції, результати зробленого варто оцінювати в коефіцієнтах корисності для міста. Як уже зазначалося, ні новий міст, ні добудована наступного року розв’язка-чотирилисник не відкриває нові напрямки руху. Рух мостом наразі запущено не на повну силу. Хоча офіційно випробування вже відбулися.

Як повідомляють у Київській міській державній адміністрації, новий шляхопровід випробували в два етапи: шляхом динамічного та статичного навантаження. «Відповідно до програми статичних випробувань, було реалізовано 12 схем навантаження прогонових будов шляхопроводу. При динамічному навантаженні вісім МАЗів із баластом одночасно з різною швидкістю проїхали Шулявським мостом. Вага кожної вантажівки — 30 тонн. Тобто міст перебував під вагою в 240 тонн», — додають у КМДА.

Далі результати випробувань мають проаналізувати експерти і вирішити, коли ж можна відкривати повноцінний проїзд. Напередодні випробувань на Шулявку навідався Віктор Петрук із київським блогером Сергієм Бригадиром. Разом вони зробили фото та відео, на чому, власне, тримався міст. На деяких фото видно, як опорою мосту, крім бетонних, служать папір та металобрухт.

«Станом на 23 грудня кінець прогонової споруди в бік вул. Гетьмана все ще опирався на тимчасові опори зі стосів макулатури, фанери та металобрухту, — описував у «Фейсбуці» Віктор Петрук. — Жоден із п’яти підферменників, які мають сприймати навантаження від опорної частини прогонової споруди та передавати його на опору шляхопроводу, — не готовий. На першому підферменнику (ближчому до цеху №5 ПКМЗ) робітники монтували опалубку. Решта підферменників          — гола арматура. На набрання міцності бетону знадобиться мінімум 21             день. Отже, навантаження від опорної частини прогонової споруди на підферменник можна буде передати не раніше ніж 15 січня 2019 р. Якщо випробування Шулявського шляхопроводу відбуватимуться 26      грудня 2019       р. (саме так і відбулося. — Авт.), це означатиме, що Київ став першим у світі містом, яке впровадило промислову технологію нановипробування сферичних мостів у вакуумі, які спираються на стос макулатури/фанери/металобрухту».

ЗАВОДСЬКИЙ ЦЕХ — ДОСІ ПЕРЕШКОДА

Як далі будуватимуть розв’язку, не до кінця зрозуміло. Мер таки наголошує, що місто вже домовилося про знесення заводського цеху, без чого неможливо добудувати неповний чотирилисник. «На черзі демонтаж п’ятого цеху заводу «Більшовик», будівництво право— і лівоповоротних з’їздів, облаштування велодоріжки», — пояснювали в КМДА.

Однак під час одного з грудневих засідань постійної комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами перед присутніми виступив начальник 5, 7 та 9 цехів заводу «Більшовик» Ярослав Лисенко. За його словами, жодних домовленостей щодо викупу та демонтажу цеху №5 не існує: «Хочу заявити від себе і думаю, що від колективу: на сьогодні завод не готовий до безоплатної передачі чи передачі з мінімальною компенсацією цеху №5, бо є ймовірність втрати доходів, з яких нам виплачується зарплата. Із Фондом держмайна укладений договір оренди цеху №5 на 20 років».

Також представник заводу додав, що кошторис, за яким КМДА збирається компенсувати вартість цеху №5, менший за балансову вартість цеху й абсолютно неприйнятний для заводу. «Я вважаю, що це злочин, коли виділяються гроші на такий величезний проєкт, а з заводом ніхто не рахується взагалі. Це як прокладення собі нової під’їзної дороги ділянкою сусіда», — доводив присутнім членам комісії Лисенко. На що йому зауважили, що в заводу накопичилися борги за землю перед містом. Це радше нагадує шантаж, ніж пошук компромісів, як намагаються всіх запевнити в КМДА.

І наостанок: якщо місто так певне в надійності реконструйованого мосту, навіщо паралельно з відновленням руху замовляти обстеження та випробування Шулявського шляхопроводу за 1,5 мільйона гривень? Про це свідчать дані порталу Prozorro. КП «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд Києва» 23 грудня уклало договір з науково-виробничим підприємством «Мостовий центр» про перевірку в найближчі місяці прогонів, опор, мостового полотна та підпірних стін нового шляхопроводу.

P.S. Коли готувався матеріал, стало відомо, що папір та металобрухт з-під мостових опор таки прибрали, але повноцінні випробування міст усе одно ще не пройшов.