«Саме початок такого діалогу – це найцінніше»

Національна комісія зі стандартів державної мови оголосила про масштабну кампанію з напрацювання правничої термінології

Круглий стіл «Юридична термінологія: проблеми стандартизації», що відбувся 23 листопада за ініціативи Національної комісії зі стандартів державної мови (НКСДМ), зібрав за фаховим діалогом правників, лінгвістів, теоретиків і практиків. Головна мета — обговорити актуальні проблеми термінології права на понятійному та мовному рівнях, визначити принципи диференціації питомих українських, чужомовних, інтернаціональних термінів та терміноелементів у правових текстах. Зумовив його проведення Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З його ухваленням, як уточнив заступник голови Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир МОЗГУНОВ, особливої ваги набувають питання термінології в усіх сферах суспільного життя. Через це НКСДМ виступила з ініціативою обговорити упорядкування української правничої термінології і напрацювати порядок денний спільно з представниками державних, наукових та освітніх установ, а також організацій громадянського суспільства.

«Вищезгаданий закон ставить перед Національною комісією зі стандартів державної мови низку завдань, які ми повинні виконувати з метою утвердження тих самих стандартів. Один із пріоритетів — утвердження стандартів у царині юридичної і медичної термінології. І попри те, що процес становлення самої НКСДМ ще триває, ми тільки стаємо на ноги, процеси реалізації букви Закону вже почалися, — зауважує Володимир Мозгунов. — Цьому передували дискусії, інколи дуже палкі — адже наш орган центральної виконавчої влади має свою специфіку — він колективний. І в кожного з нас є свій великий професійний досвід, своє бачення певних процесів, своє уявлення про те, що і як треба робити, виконуючи завдання НКСДМ. Ми дискутували не з метою поговорити, як це часто буває, особливо у лінгвістів, які живуть словом і живуть в слові.

Велика відповідальність тепер лежить на кожному з нас, адже рішення НКСДМ є обов’язковими до виконання всіма на всій території України. І кожен із нас прийшов у Комісію не тільки реалізувати свої професійні амбіції, а з тим, щоб зробити щось для утвердження української мови. Думаю, що таке усвідомлення відповідальності допомогло кожному із членів Комісії досить швидко зрозуміти, що нам треба стати майданчиком, на якому зустрінуться фахівці. І кожне наше рішення повинно ґрунтуватися на фаховості. Тому ми, знаючи про проблеми у галузі юридичної термінології, вирішили послухати думки фахівців, їхнє бачення масштабу проблем. І втішені тим, що на наше запрошення відгукнулися як теоретики з права і лінгвістики, так і практики».

У роботі круглого столу взяли участь директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, професор Богдан Ажнюк, академік НАН України, народний депутат України, професор Олександр Копиленко, старша наукова співробітниця Інституту української мови НАН України, кандидатка філологічних наук Ірина Казимирова, президентка Асоціації українських редакторів, кандидатка філологічних наук Мирослава Прихода, старша наукова співробітниця Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, кандидатка юридичних наук Анастасія Іванова, експерт-правник громадської організації Громадський Рух «Соціальна єдність», адвокат Олег Чебаненко. Учасники заходу визначили актуальні проблеми термінології права на понятійному та мовному рівнях, окреслили загрози від впливу чужомовних, інтернаціональних термінів та терміноелементів у правових текстах.

«За результатами роботи круглого столу ми мали можливість переконатися, що найголовніша наша проблема — це те, якою мовою ми пишемо закони й нормативно-правові акти, — резюмує Володимир Мозгунов. — Багато фахівців говорять про те, що безліч термінів і понять скальковані з російської. Але не це головна проблема. Головна проблема в тому, що в цих документах ми ментально залишаємося радянськими людьми. Вони написані так, що в них не видно людини і громадянина. На цьому наголошували всі учасники круглого столу. Тішить те, що цю проблему бачать наші законодавці. Зокрема першим під час круглого столу про це сказав народний депутат України, академік, доктор юридичних наук Олександр Каплуненко. На цьому наголосив й адвокат Олег Чебаненко. Фахівці-правники звернулися до фахівців-лінгвістів із проханням допомогти. І саме початок такого діалогу — це найцінніше».

Надалі учасники круглого столу планують створити робочу групу, яка напрацьовуватиме рекомендації для Національної комісії зі стандартів державної мови, зокрема щодо напрямків руху у цій галузі. А вони вже допоможуть ухвалювати рішення — що і як зробити, щоб український нормативно-правовий акт став українським і духом, і змістом.