МЕНЮ

Ризики «глибокого замороження»

Інна ЛИХОВИД, «День»
8 травня, 2019 - 11:09
Чому Шулявський шляхопровід може стати недобудом

Усього за 40 днів будівельники розібрали на частини і повністю вивезли Шулявський шляхопровід, про початок реконструкції якого «День» писав у матеріалі «Замість «втомленого» буде кульгавий?» (№49 за 19 березня). Як для перших підсумків масштабного проекту — доволі непогано. Та не зрозуміло, що далі. Спочатку міст, за визначенням мера Києва Віталія Кличка, втомився, а тепер є ризик замороження проекту. Причин, які можуть цьому сприяти, накопичилося чимало.

КОНФЛІКТ ЧЕРЕЗ ТЕНДЕР

Одна з них — ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс», який займається будівництвом нової розв’язки на Шулявці, може стати банкрутом. Антимонопольний комітет України заявляє, що компанія виграла тендер на будівництво мосту нечесним шляхом. Як з’ясувалося, тендер на визначення підрядника розіграли між двома пов’язаними між собою фірмами, до яких дотичний народний депутат Максим Микитась. Різниця між пропозиціями фіналістів тендера — ТОВ «Спецбуд-плюс» і ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» — склала лише тисячу гривень, а дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Якщо АМКУ таки визнає тендер недійсним і підставним, «Північноукраїнському будівельному альянсу» загрожує штраф на суму в майже 160 мільйонів гривень. У компанії вже заявили, що через таке рішення їй загрожує банкрутство, відповідно, добудувати Шулявську розв’язку вона не зможе.

Віталій Кличко прокоментував це рішення АМКУ таким чином: у разі, якщо вчинятимуться дії, які можуть спричинити призупинення робіт із будівництва мосту, міська влада розглядатиме їх як диверсію та роботу на шкоду київській громаді.

При цьому про ймовірні порушення тендерної процедури міській владі було відомо, як мінімум, з літа минулого року. Ще в серпні про це зазначав голова Київського обласного територіального відділення АМКУ Олексій Хмельницький.

Київська влада закрила на це очі. Натомість підрядник провів біля будівлі АМКУ кілька мітингів, щоб закрити справу проти «Північноукраїнського будівельного альянсу».

«БІЛЬШОВИК», ЯКОГО НЕМОЖЛИВО ЗНЕСТИ

Будівництво мосту може зависнути в повітрі й з іншої причини. Як відомо, мерія втілює проект розв’язки у формі неповного чотирилисника. Для реалізації такого задуму потрібно знести частину цеху заводу «Більшовик». Наразі це власність Фонду державного майна України. Щоб знести заводський цех, місто має приватизувати його. Процедура складна й довготривала, і за це в мерії ще ніхто не брався.

Принаймні, про це свідчить лист від Фонду держмайна за 26 березня ц. р., опублікований на фейсбук-сторінці «Кияни за розв’язку Петрука на Шулявці». Виявляється, завод залишається в переліку об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації, а ФДУ не давав згоди Київській міській держадміністрації на його знесення у зв’язку з майбутньою реконструкцією Шулявського шляхопроводу.

Щодо проблеми в мерії знали ще до того, як відбулися торги на визначення підрядника для Шулявської розв’язки. Експерт-транспортник Віктор ПЕТРУК розповідав раніше, що в серпні минулого року Віталій Кличко отримав рішення Фонду держмайна, де йдеться про те, що згідно із законодавством України заборонені будь-які дії щодо нерухомого майна АТ «Перший київський машинобудівний завод» (до травня 2018 року — ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»), наслідком яких може бути його відчуження. Інакше кажучи, зносити будівлю заводу, щоб збудувати розв’язку-неповний чотирилисник, місто не має права.

Практично одночасно з цим у мерії розглядали ідею залучення німецьких експертів для проведення аналізу і надання рекомендацій щодо обрання кращого проектного рішення Шулявської розв’язки. Від допомоги іноземних фахівців зрештою відмовилися. При цьому варіантів щодо того, як будувати нову розв’язку, у міста було аж 13, із яких 11 не передбачали знесення заводського цеху. Чомусь пішли складнішим шляхом, ще й не врахували позицію киян, які підтримали три петиції про альтернативний проект трирівневої розв’язки Віктора Петрука. Він був би дешевший, швидший і без порушення території заводу «Більшовик».

ПОСТРАЖДАЛИЙ РУХ

Нагадаємо, на будівництво нової розв’язки передбачено майже мільярд гривень. Майже 600 мільйонів ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» уже отримало на свої рахунки. При цьому кияни не мають жодних гарантій, крім обіцянок мера, що матимуть за ці кошти якісну транспортну розв’язку.

Експерти раніше коментували «Дню», що обраний проект — не найкраще рішення для столиці, а навпаки — яскравий приклад, як не варто будувати транспортні вузли. По суті, з’явиться просто новий міст, який не полегшить навантаження на дві важливі транспортні артерії — вулицю Вадима Гетьмана і проспект Перемоги, які перетинаються на Шулявці.

Та й зараз втішного мало. Приміром, щоб доїхати громадським транспортом із Караваєвих Дач до Почайни, киянам та гостям міста доводиться робити дві-три додаткові пересадки. Експерти компанії «А+С Україна», яка спеціалізується на технологіях транспортного моделювання, підрахували, що коли взяти за основну середню швидкість громадського транспорту 15 км/год., то від початку реконструкції Шулявського мосту втрати від простою тролейбусів та автобусів у ранкові й вечірні години пік досягають 21%.

Фахівці стверджують, що це свідчить про погіршення транспортної ситуації на цій ділянці. Водії відчули це першими, бо заторів через демонтаж мосту побільшало. На проспекті Перемоги щодня утворюються довгі затори в напрямку до Шулявки. Також «постраждали» вулиця Дегтярівська й Повітрофлотський проспект, де наявний тепер альтернативний об’їзд Шулявського шляхопроводу.

СТАРА-НОВА РОЗВ’ЯЗКА

Після демонтажу будівельники продовжують працювати на місці майбутнього мосту дещо повільнішими темпами. Разом з тим активісти нагадують, що доки зведення розв’язки не почалося на повну, можна змінити перебіг подій.

Так, кілька місяців тому громадська організація «Шулявський шлях» подала позов до Окружного адміністративного суду міста Києва, щоб визнати нечинним розпорядження КМДА № 1148 про затвердження проекту «Реконструкція транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах міста Києва» від 5 липня 2018 р.

Наступне засідання заплановано на 14 травня. Це ще одна нагода вплинути на ситуацію. Бо, як не крути, поки вона складається не на користь міста. Знести частину цеху «Більшовик» Київ не може, а відтак — і збудувати повноцінний проект. Підрядник може стати банкрутом, хоча гроші за проект уже в його кишені.

«Все це означає, що отримаємо навіть не «недочотирилисник», який був рекомендований містобудівною радою, пройшов державну експертизу й отримав дозвіл на будівництво, а відновлену розв’язку в наявній конфігурації, — додає Віктор Петрук. — Після закочування в бетон майже 600 мільйонів гривень бюджетних коштів недобудована розв’язка буде покинута як об’єкт незавершеного будівництва, і її подальша доля стане клопотом уже наступного мера й наступних поколінь киян».