Плагіатні баталії

Міністр заперечує плагіат у своїх наукових роботах, а тих, хто активно викриває академічну недоброчесність — переслідують

В.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет подав позов до Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти, бо не згоден, що в його наукових працях є плагіат. Нагадаємо, група науковців із ініціативи «Дисергейт» виявила це в його кількох працях. Згодом етичний комітет НАЗЯВО знайшов теж плагіат у роботах Сергія Шкарлета.

Тепер урядовець намагається через суд «визнати протиправними дії Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (в особі з Комітету питань етики) щодо встановлення наявності тестових запозичень без послання на джерело в чотирьох наукових роботах позивача». Про це йдеться в заяві Окружного адмінсуду. «Водночас ОАСК просять визнати протиправним і скасувати рішення Комітету, датоване 11 вересня, щодо порушення академічної доброчесності в наукових публікаціях. Наразі судом вирішується питання щодо відкриття провадження за даним адміністративним позовом», — зазначає сайт ОАСК.

Згодом Шкарлет прокоментував на фейсбук-сторінці Міносвіти, чому ж виникла потреба судитися з НАЗЯВО. В.о. міністра вважає, що рішення етичного комітету не відповідає дійсності. «Зрозуміло, що будь-яка державна установа в Україні повинна діяти виключно в межах своїх повноважень, не перетворюючись на інструмент маніпуляцій у інтересах третіх осіб», — пояснив Сергій Шкарлет і додав, що вимагає визнати дії НАЗЯВО протиправними. Адже відсутність плагіату «підтверджена висновками Національного університету «Чернігівська політехніка» та Науково-дослідного Інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України». Щоправда, висновки цих інституцій розкритикували інші науковці.

Що ж, своє слово в цьому конфлікті ще скаже суд. Утім, викриття плагіату сьогодні перетворюється не лише на словесні баталії між науковцями, чиновниками та громадськими діячами, а, на жаль, на переслідування тих, хто, власне, роками займається послідовним викриттям академічної недоброчесності в наукових працях громадян, незалежно від їхнього статусу та посади.

КЕЙС СВІТЛАНИ БЛАГОДЄТЄЛЄВОЇ-ВОВК

Читачам «Дня» ім’я Світлани Благодєтєлєвої-Вовк, вочевидь, знайоме: раніше вона коментувала діяльність організації, яка боролася з корупційними схемами в Київраді, так само пані Світлана  відстоювала з місцевою громадою збереження озера Качиного, яке забудовник хотів засипати піском та збудувати житлову «свічку». Сьогодні більшість часу вона присвячує роботі в ГО «Точка росту: освіта та наука» як голова організації, також координує роботу антиплагіатної ініціативи «Дисергейт». Саме через цю діяльність пані Світлані надходять погрози сексуального характеру. Детально про це жінка розповіла на конференції, організованій разом із адвокатом та правозахисниками. Як часто буває, у розв’язанні певної проблеми допомагає громадський розголос.

«Протягом п’яти років, починаючи з січня 2016 року, ми ведемо викриття академічного плагіату, фальсифікацій, фабрикацій, те, що зараз називається академічною недоброчесністю, в наукових працях українських громадян. Власне, за цей період ми викрили близько 100 осіб, понад 70 заяв написали до органів, які уповноважені займатися розглядом подібних справ, зокрема МОН та НАЗЯВО, серед великих кейсів — Катерини Кириленко, Арсенія Яценюка, Станіслава Ніколаєнка, Лілії Гриневич, Сергія Бабака. Я займаюся надсиланням заяв, здійснюю всю  адміністративну діяльність. Тобто саме за моїм підписом усі ці справи розглядаються у відповідних органах», — розповідала Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

За її словами, на початку літа відбулося викриття ректора Чернігівського національного технологічного університету, кандидата на посаду міністра МОН Сергія Шкарлета: «Отже, 3 червня відбулося перше викриття в роботах Сергія Шкарлета. Власне, після цього було ще вісім публікацій. Я подала заяву до НАЗЯВО та МОН у середині червня за п’ятьма випадками в цій справі. Так співпало, що починаючи з середини червня, з 16—17 числа, почалися кіберпереслідування мене в мережі Фейсбук. Я 11 разів була в банах, мене блокують постійно за неіснуючі порушення. 3 липня на мою пошту надійшов лист від особи, яка вже 8 липня почала в листах здійснювати погрози сексуального характеру, погрожувала сексуальним насиллям. Це для мене емоційно складна ситуація. Після цього я отримувала ще листи на електронну пошту. Коли я його «забанила» за тими акаунтами, що були, він почав переслідувати мене в телеграм-каналах. Протягом серпня надсилалися повідомлення з різних телеграм-акаунтів, які містили погрози зґвалтувань та описи порнофантазії за моєї участі. Все це викладалося з досить насильницькою лексикою».

«Крім того, в цих повідомленнях були фотографії мого будинку, мого під’їзду, було повідомлення з моєю фотографією. Тобто переслідувач слідкує за мною, знаходиться на відстані витягнутої руки. 16 серпня та 2 вересня безпосередньо в двері моєї квартири були розміщені записки непристойного характеру. За рекомендацією юристів 2 вересня я звернулася до Нацполіції з заявою про злочин, у Дарницьке управління. На жаль, моя заява була зареєстрована не в реєстрі досудового розслідування, а саме як заява про звернення громадян, до нас приходили оперативники, збирали докази, ми передали відео з камер спостереження нашого будинку», — описує пані Світлана і додає, що не відчуває себе захищеною з боку державних органів.

ЯК ВІДСТОЯТИ ПРАВА ТА ГІДНІСТЬ?

Поліція почала розслідування лише напередодні конференції, відкривши кримінальне провадження заднім числом. У той самий день, що збігся з проведенням пресподії, громадську діячку викликали на допит, хоча, нагадаємо, заяву було подано ще на початку вересня. Як пояснювали слідчі, не бачать жодних загроз, а листи від переслідувача — це романтичні записки.

Людмила ЯНКІНА, керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA, зачитала деякі послання, і їх досить важко назвати романтичними, радше, це уривки з порнокнижки. «Поліцейські не побачили складу злочину в переслідуваннях, а саме в тому, що чоловік приходив додому, а в записках про те, що він мочиться на двері квартири, бачать романтичні записки. Ми закликаємо Національну поліцію, зокрема відповідальних слідчих, поставитися до справи Світлани максимально серйозно та якісно провести розслідування», — закликає правозахисниця.

До речі, активістка подавала заяву про розгляд злочину за статтею, яка передбачає покарання позбавлення волі строком до п’яти років. «Але нашу справу перекваліфікували, і переслідувач може отримати покарання або у вигляді штрафу, або виправних робіт, або у вигляді арешту на строк до шести місяців. У кращому разі це обмеження волі на строк до трьох років»,  — прокоментувала адвокатка Світлани Лідія ДМИТРУСЬ.

Як наголошує Людмила Янкіна, слідство має встановити, чи це найманий переслідувач, чи це самостійна особа, і, власне, чи пов’язано це все саме з викриттям плагіату  в роботах нинішнього керівника Міносвіти.

«Напередодні конференції почалася нова інформаційна атака на мене в ЗМІ. Про мене та мою родину поширювали неправдиву інформацію, що в мене є судимість. Це неправда. Сам фейк розміщений у ЗМІ, яке не має реєстрації. Власне, ця інформатака має замовний характер, — зазначає Світлана Благодєтєлєва-Вовк. — Моя ситуація свідчить про слабкість державних інституцій, які мають забезпечити мені відповідно до Конституції правовий захист. Виходить, що це твоя приватна справа. Якщо ти займаєшся громадською діяльністю, ти стаєш мішенню та жертвою для переслідування. Тебе легко знайти, бо дані є в державних реєстрах. Мені дивна ця ситуація, бо плагіатори не несуть жодної відповідальності, ні посади не втрачають, ніщо не може порушити їхній спокій. У моєму випадку лише слідство може встановити тих невідомих людей, їхні персони, які здійснюють переслідування і цькування, сподіваюся, що правоохоронна система дозволить знайти кривдників».

Попри все, жінка сподівається відстояти свої права та гідність. Адже публічно ніхто не забороняє займатися викриттям плагіату. Якраз навпаки, днями спільно з Американською Радою з міжнародної освіти та НАЗЯВО Міносвіти почало прийом заявок на участь закладів вищої освіти в проєкті «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти». В межах проєкту часників якраз навчатимуть шукати ключові проблеми і  причини порушень принципів академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.